Звідки «ноги ростуть»?
Як всі ви добре знаєте, з 01.04.14 р.* землевласники та землекористувачі, які провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування, вважаються платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі — плата за надра). Це не стосується лише фермерських господарств.
* Після внесення змін до п.п. 263.1.5 ПКУ Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.14 р. № 1166-VII (див. «БТ», 2014, № 15, с. 15).
До 01.04.14 р. платниками цього податку вважалися тільки ті водокористувачі, які видобували воду на підставі дозволу на спеціальне використання надр (не плутати з дозволом на спецводокористування, який потрібен кожному водокористувачу). Всі інші суб’єкти господарювання (хто видобував воду без такого дозволу) не були платниками плати за надра.
Водночас присвоєння всім суб’єктам господарювання, які видобувають підземні води, «гордого» звання «платник плати за надра» не зобов’язує їх сплачувати плату за надра. Річ у тім, що для нарахування і сплати плати за надра потрібно не тільки входити до когорти платників цієї плати, а і мати об’єкт оподаткування.
Нюанс. Якщо ви добуваєте прісні підземні води із свердловини глибиною до 20 метрів, об’єкта оподаткування немає (п.п. 263.2.3 ПКУ). Якщо глибина свердловини перевалила за 20 метрів, то плату за надра, на жаль, доведеться сплачувати (є об’єкт оподаткування).
На цьому неприємні новини для тих, хто видобуває підземну воду, не закінчилися. Річ у тім, що одночасно з розширенням кола платників плати за надра було змінено і порядок нарахування цього платежу. Суть цих змін зводиться до того, що розраховувати податкові зобов’язання з плати за надра слід за правилами, визначеними для гірничодобувних підприємств.
Усе було б добре, якби всі підприємства, що займаються видобуванням води, були гірничими. Однак воду видобувають і підприємства, які гірничодобувними назвати язик не повертається. А тому для них, як свідчить практика, розрахунок податкових зобов’язань за ІІ квартал 2014 року виявився суцільним кошмаром. Щоб наступна звітна кампанія була простішою, ще раз стисло нагадаємо правила нарахування цієї плати та детально розберемо правила заповнення звітності.
Скільки папуг в удаві?
Формула. Розрахувати податкові зобов’язання з плати за надра (Пзн) суб’єкт господарювання буде за допомогою формули (п. 263.7 ПКУ):
Пзн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп,
де Vф — обсяг (кількість) видобутої води у податковому (звітному) періоді (в кубічних метрах);
Вкк — вартість одиниці видобутої води;
Свнз — величина ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у відсотках. При видобуванні підземних вод вона становить 5 %;
Кпп — коригуючий коефіцієнт, встановлений у п. 263.10 ПКУ. При видобуванні підземних вод такий коефіцієнт не встановлено. Тому його можна або просто виключити із формули, або приймати за 1.
На деяких із цих показників зупинимось детальніше.
Кількість видобутої води (Vф). Дізнатися кількість видобутої води можна за даними лічильників води, встановлених на місці видобування (у свердловині). Якщо ж лічильники не встановлені, то вам доведеться розраховувати кількість видобутої води за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).
Вартість одиниці видобутої води (Вкк). Цей показник визначають за більшою з таких величин:
• за фактичними цінами, тобто за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації води у податковому (звітному) періоді (п.п. 263.6.2 ПКУ);
• за розрахунковою вартістю. Розрахункова вартість видобутої води складається із витрат, понесених на видобування води за податковий період, тобто матеріальних витрат, витрат з оплати праці, витрат з ремонту основних засобів та інших витрат, що пов’язані з видобуванням води (п. п. 263.6.5 ПКУ).
Важливо! У платників, які видобувають воду лише для власних господарських потреб та не здійснюють її реалізацію, будуть дані тільки про розрахункову вартість видобутої води (витрати на видобування). Інформацією про фактичні ціни реалізації вони не володіють, оскільки воду не продають. Тому закономірно виникає запитання: як в цьому випадку провести порівняння двох вартостей, як того вимагають норми ПКУ, коли відомо лише одна?
Відповідь на це запитання надійшла звідки не очікували — від податківців (категорія 130.03 ЗІР ДФСУ). Контролери розсудили правильно: якщо даних для порівняння не вистачає (фактичну ціну реалізації води не відомо), то орієнтуйтеся на ті дані, що відомі. Таким чином, вони дозволили при обчисленні розміру плати використовувати лише розрахункову вартість, а отже, про порівняння двох величин можете забути.
Щоб знайти розрахункову вартість одиниці видобутої води (Вкк(розрах.)), вам потрібно суму фактичних витрат на видобування води (ФВ) збільшити на коефіцієнт рентабельності (для негірничих підприємств він становить 15 %*) та поділити результат на обсяг видобутої води (V):
* Про це податківці вказали у листі Міндоходів від 07.07.14 р. № 16034/7/99-99-15-04-01-17. У цьому листі ви також відшукаєте розмір коефіцієнтів і для гірничих підприємств.
Детальніше про розрахунок цього показника читайте у «БТ», 2014, № 30, с. 31.
Звітуємо правильно!
Суб’єкти господарювання, які видобувають воду для господарських потреб та/або для реалізації, розраховують податкові зобов’язання з плати за надра у Податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, форма якого затверджена наказом МФУ від 17.09.12 р. № 1000 (далі — Розрахунок).
Нагадаємо! Форма Розрахунку складається із чотирьох частин: власне Розрахунку та трьох додатків до нього. При цьому для декларування податкових зобов’язань при видобуванні води із трьох додатків використовується лише два, а саме:
• додаток 2 «Розрахунок податкового зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у частині корисних копалин, для яких затверджено ставки у відносних показниках)», в якому безпосередньо відбувається розрахунок податкових зобов’язань з плати за надра. Дані з цього додатку переносять до табличної частини Розрахунку;
• додаток 3 «Перелік категорій запасів корисних копалин ділянок надр, що визначають об’єкт оподаткування платою за користування надрами для видобування корисних копалин». Цей додаток до податкової не подається, а виступає лише інформаційним довідником для заповнення шапки Розрахунку та додатка 2 до нього.
Форма Розрахунку, як і переважна більшість форм податкової звітності, складається із двох частин:
• шапки, в якій наводиться інформація про платника податку та свердловину, з якої видобувається вода;
• табличної частина, куди переносяться дані про нараховані податкові зобов’язання і з додатка 2. Обчислення податкових зобов’язань, як ви розумієте, відбувається у додатку.
Порядок заповнення Розрахунку наведено у табл. 1 на с. 20.
Для обчислення податкових зобов’язань з плати за надра при видобуванні води використовують додаток 2.
До відома! Додаток 1 на сьогодні взагалі не використовується. Річ у тім, що цей додаток застосовували, коли плату за надра розраховували за ставками, які встановлені в абсолютних значеннях. Зараз для обчислення податкових зобов’язань з плати за надра використовують лише ставки у відносних значеннях. Отже, ставки в абсолютних значеннях стали неактуальними, як і додаток 1.
Додаток 2 складається із двох частин: шапки та табличної частини, в якій відбувається розрахунок зобов’язань. Правила заповнення цього додатка наведено у табл.2 на с. 21.
Подаються Розрахунок та додатки до нього щокварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу до органу ДФСУ за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, тобто за місцезнаходженням свердловини.
Звернемо увагу: у випадку, якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням свердловини, платникам потрібно також подати копію такого Розрахунку до органу ДФСУ за місцем своєї податкової реєстрації.
Сплачується плата також щоквартально протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання Розрахунку до органу ДФСУ — за місцезнаходженням свердловини (п. 263.12 ПКУ).
Таблиця 1. Алгоритм заповнення Розрахунку плати за надра
| Назва показника | Код рядка | Правила заповнення |
| «порядковий № за рік» | ― | Вказуєте порядковий номер Розрахунку за рік наростаючим підсумком. Подаючи кожний наступний Розрахунок (незалежно від того це звітний, звітний новий чи уточнюючий) збільшуєте його порядковий номер на одиницю |
| «тип Розрахунку» | ― | Проставляєте позначку «Х» в одній з граф: «звітний», «звітний новий», «уточнюючий». При поданні Розрахунку за ІІІ квартал 2014 року позначку «Х» поставте у графі «звітний» |
| «податковий період» | 1 | Вказуєте звітний період (квартал), за який подається Розрахунок. В нашому випадку у графі 1.1 слід вказати 3 квартал 2014 року |
| «Платник» | 2 | Наводите свої реєстраційні дані: найменування, місце знаходження та інші |
| «ділянка надр, з якої видобуто корисну копалину:» | 3.1 — 3.5 | Зазначаєте інформацію про місцезнаходження ділянки надр, з якої видобуваєте корисні копалини. Інформацію для заповнення берете із дозволу на спецвикористання надр. Увага! Суб’єкти господарювання, які такого дозволу не мають, наприклад, водокористувачі, інформацію будуть брати із дозволу на спецводокористування. Якщо якихось даних не вистачатиме, то такі графи Розрахунку залишаєте незаповненими |
| «державна експертиза ділянки надр:» | 4.1 — 4.4 | Заповнюєте лише у випадку проведення такої експертизи. Важливо! Якщо ви видобуваєте воду, то зазвичай така експертиза не проводиться. Тому рядки 4.1 — 4.3 не заповнюєте, а в ряд. 4.4. вкажіть коефіцієнт, рекомендований податківцями «0,15» (див. лист Міндоходів від 07.07.14 р. № 16034/7/99-99-15-04-01-17) |
| «орган державної податкової служби <...>» | 5 | Вказуєте назви органів ДФСУ за місцем обліку платника та за місцем розташування свердловини |
| «податкове зобов’язання6, за звітний період, усього:» | 6 | Зазначається загальна сума податкових зобов’язань (у гривнях з копійками) визначена за завітний період. Визначається таке значення як сума рядків 6.1, 6.2 та 6.3 |
| «у тому числі за корисними копалинами із ставкою в» | ||
| «абсолютних значеннях» | 6.1 | На сьогодні цей рядок прокреслюєте, оскільки починаючи ІІ кварталу 2014 року податкові зобов’язання за ставками в абсолютних значеннях не розраховуються |
| «відносних показниках (для загальнодержавного значення)» | 6.2 | Вказуєте нарахований податок за видобуту підземну воду. В цей рядок вам потрібно перенести дані із рядка 8 додатка 2, який має відмітку у полі 3.3.1. Нагадаємо, що підземні води мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові), питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання), промислові, технічні, теплоенергетичні віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення (постанова КМУ від 12.12.94 р. № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення») |
| «відносних показниках (для місцевого значення)» | 6.3 | (див. вище) |
| «податкове зобов’язання за результатами» |
| Ці три рядки заповнюються тільки у випадку виправлення помилок. Сьогодні ж ми говоримо про нарахування податкових зобов’язань, а не про виправлення помилок, тому правила їх заповнення розглядати не будемо. |
| «виправлення помилок <…>» | 7 | Скажемо тільки те, що як і нарахування податкових зобов’язань, так і виправлення помилки, обчислення розміру пені і штрафу спочатку відбувається у додатку 2, а потім дані з нього переносять в ці рядки |
| «штраф <…>» | 8 | |
| «пеня <…>» | 9 | |
| «додатки <...>» | 10 | У цій графі вказуєте перелік додатків, що подаються разом із розрахунком: їх кількість, номер, вид та період за який вони подаються |
Таблиця 2. Алгоритм заповнення додатка 2 до Розрахунку плати за надра
| Назва показника | Код рядка | Правила заповнення |
| «порядковий № податкового розрахунку» | — | Вказуєте порядковий номер за рік Розрахунку, до якого складено додаток 2 |
| «Розрахунок № » | — | Зазначаєте порядковий номер додатка 2, що складено до Розрахунку плати за надра за звітний період. Нумерацію розпочинаєте для кожного Розрахунку з 1 (категорія 135.03 ЗІР ДФСУ) |
| «тип додатку» | — | Ставите позначку «Х» у тій графі, яка відповідає статусу додатку. В нашому випадку декларація подається за ІІІ квартал, тому позначку «Х» вказуєте у графі «звітний» |
| «податковий період» | 1 | Вказуєте звітний період (квартал), за який подається додаток |
| «характер запасів корисних копалин, що ідентифікують об’єкт оподаткування» | 2 | Вказуєте характер запасів корисних копалин, що зазначається за відповідними рядками додатка 3 до Розрахунку. При видобування води, на наш погляд у цьому рядку слід вказувати 2.1.1 «обчислення податкових зобов’язань, з яких не застосовується коригуючий коефіцієнт». Важливо! Для кожного характеру запасів корисних копалин, що ідентифікують об’єкт оподаткування, а також виду корисних копалин подається окремий додаток 2. Тому у цій графі можна вказати інформацію тільки щодо одного виду добутих корисних копалин |
| «вид видобутої корисної копалини:» | ||
| «назва корисної копалини» | 3.1 | Тут зазначаються назву видобутої корисної копалини відповідно до спецдозволу. При видобуванні води без такого дозволу дані беруть із дозволу на спецводокористування. Вказати слід «води підземні» |
| 3.2 | Зазначають назву корисної копалини відповідно до визначеної у п. 263.9 ПКУ ставки, за якою обчислюються податкові зобов’язання в додатку. При видобуванні води в цій графі слід вказати «води підземні» | |
| 3.3 | Вказують назву корисної копалини згідно з регламентуючими документами, що ідентифікують видобуту корисну копалину. При видобуванні води таким документом буде дозвіл на спецводокористування. Тому в цій графі слід вказати «води підземні». Крім того, у цій графі у рядку 3.3.1 потрібно проставити позначку «Х». | |
| «назва регламентуючого документа» | 3.4 | Як ми зазначили вище, регламентуючим видобуток води документом є дозвіл на спецводокористування. Тому саме назву цього документа і його реквізити слід вказати в цій графі |
| «коригуючий коефіцієнт» | 4 | При видобуванні води у цій графі проставляєте прочерк, або вказуєте 1, оскільки для цього виду корисних копалин п. 263.10 ПКУ коригуючий коефіцієнт не визначений. |
| «об’єкт оподаткування» | 5 | Вказуєте обсяг видобутої води в кубічних метрах з точністю до третього десяткового знака |
| «вартість одиниці видобутої корисної копалини» | 6 | Зазначаєте вартість одиниці видобутої корисної копалини: фактичну ціну реалізації води чи вартість її видобування (більшу із цих величин). Порівняйте дані рядка 6.1 та 6.2 і виходячи з того, яка величина буде більша, таку і вкажіть в цій графі |
| «вартість одиниці видобутої корисної копалини за фактичними цінами реалізації» | 6.1 | Щоб визначити вартість 1 кубічного метра видобутої води, слід дохід від реалізації (ряд. 6.1.1) за вирахуванням витрат на доставку такої води до місця реалізації (ряд. 6.1.2) розділити на кількість проданої води (ряд. 6.1.3). Увага! Якщо ви видобуваєте воду тільки для власних потреб (без реалізації води), то фактичної ціни реалізації ви не матимете, а тому ряд. 6.1, 6.1.1, 6.1.2 та 6.1.3 не заповнюєте |
| «дохід від реалізації» | 6.1.1 | Відображаєте суму доходу від реалізації видобутої води у звітному (податковому) періоді без урахування ПДВ (кредит рахунку 701) та зменшену на витрати, пов’язані із зберіганням, транспортуванням, пакуванням, проведенням іншого виду підготовки до реалізації води, включаючи передпродажну підготовку (категорія 130.05 ЗІР ДФСУ) |
| «витрати, пов’язані з доставкою» | 6.1.2 | Вказуєте витрати, пов’язані з доставкою води із складу готової продукції до споживача (дебет рахунка 93) |
| «обсяг (кількість) реалізації10» | 6.1.3 | Зазначаєте обсяг води, що за даними бухгалтерського обліку реалізований у звітному періоді |
| «вартість одиниці видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю» | 6.2 | Для визначення розрахункової вартості 1 кубічного метра води слід усі витрати, понесені на добування такої води (сума ряд. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3, 6.2.4, 6.2.5, 6.2.6), скориговані на коефіцієнт рентабельності (1 + ряд. 4.4 Розрахунку), розділити на обсяг видобутої води (ряд. 5) |
| «матеріальні витрати» | 6.2.1 | Відображаєте вартість сировини та основних матеріалів, що витрачені при добуванні води, а також допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо пов’язані з видобуванням води (п. 138.8.1 ПКУ та п. п. «а» п. п. 263.6.5 ПКУ). Наприклад, електроенергія на роботу насоса |
| «витрати з оплати праці» | 6.2.2 | Вказуєте нараховану заробітну плату та інші виплати робітникам, зайнятим у видобуванні води (п. п. 138.8.2 та п. п. «б» п. п. 263.6.5 ПКУ) |
| «витрати з ремонту основних засобів» | 6.2.3 | Відображаєте розмір витрат, понесених на ремонт свердловини в межах 10 % «ремонтного» ліміту (п. 144.1 та п. п. «в» п. п. 263.6.5 ПКУ) |
| «інші витрати» | 6.2.4 | Вказуєте розмір адміністративних витрат, витрат на збут, інші операційні витрати, які пов’язані із видобування води (п. 138.10 та п. п. «г» п. п. 263.6.5 ПКУ) |
| «нарахована амортизація» | 6.2.5 | Зазначаєте розмір нарахованої амортизації на свердловину та допоміжні прилади та обладнання задіяні при видобуванні води (ст. 144 ПКУ) |
| «нарахована амортизація витрат <...>» | 6.2.6 | Вказуєте розмір амортизації витрат пов’язаних і видобуванням води, а саме, амортизацію витрат на розвідку/дорозвідку, облаштування та розробку свердловини (ст. 148 ПКУ) |
| «ставка плати» | 7 | Ставку плати вказуємо десятковим дробом (категорія 130.05 ЗІР ДФСУ). При видобуванні води ставка встановлена у розмірі 5 %, отже, вказуємо «0,05» |
| «податкове зобов’язання за звітний період» | 8 | Розмір нарахованих податкових зобов’язань визначаєте шляхом множення обсягу видобутої води (ряд. 5) на вартість одиниці видобутої води, оціненої за розрахунковою величиною (ряд. 6), та ставку плати (ряд. 7) |
| «<...> виправлення помилок» | 9 | Ці три рядки заповнюють тільки у випадку виправлення помилок. Сьогодні ж ми говоримо про нарахування податкових зобов’язань, а не про виправлення помилок, тому правила їх заповнення розглядати не будемо |
| «ставка штрафу17» | 10 | |
| «сума штрафу» | 11 | |
Приклад
Підприємство видобуло за ІІІ квартал 2014 року за даними лічильника води 876 куб. метрів води. Всю воду було використано виключно для власних господарських потреб.
На видобування води понесені такі витрати:
• матеріальні витрати — 1520 грн.;
• витрати з оплати праці — 6000 грн.;
• витрати з ремонту свердловини -500 грн.;
• інші витрати — 700 грн.:
• нарахована амортизація на свердловину (група 2) — 400 грн.
Заповнений Розрахунок зображений на рис. 1, а додаток 2 до нього на рис. 2 (див. с. 23).
<…>
| 4 | <…> | ||
|
| 4.4 | коефіцієнт рентабельності гірничодобувного |
|
|
|
| підприємства (десятковим дробом) | 0,15 |
<…>
| рядок |
| показник | величина | |||||||||||||||
| 6 | податкове зобов’язання6, 7 за звітний період, усього: (р. 6.1 + р. 6.2 + р. 6.3) | х | ||||||||||||||||
| 524,29 | ||||||||||||||||||
| у тому числі за корисними копалинами із ставкою в: |
| |||||||||||||||||
| 6.1 | абсолютних значеннях сума рядків 7 додатків 1 | х | ||||||||||||||||
| — | ||||||||||||||||||
| 6.2 | відносних показниках (для загальнодержавного значення) сума рядків 8 додатків 2, у яких р. 3.3.1 додатків 2 | х | ||||||||||||||||
| 524,29 | ||||||||||||||||||
| 6.3 | відносних показниках (для місцевого значення) сума рядків 8 додатків 2, у яких р. 3.3.2 додатків 2 | х | ||||||||||||||||
| ― | ||||||||||||||||||
| <…> | ||||||||||||||||||
| 10 | додатки (розрахунки), що подаються з податковим розрахунком: | |||||||||||||||||
| 10.1 | кількість розрахунків, у тому числі: | |||||||||||||||||
| 10.1.1 | додаток 1 | — | ||||||||||||||||
| 10.1.2 | додаток 2 | 1 | ||||||||||||||||
| розрахунки9 | додаток 1: | додаток 2: | ||||||||||||||||
| номер розрахунку | період | номер розрахунку | період | |||||||||||||||
| звітний |
|
|
| . |
|
|
|
| 1 | 0 | 3 | . | 2 | 0 | 1 | 4 | ||
| звітний новий |
|
|
| . |
|
|
|
|
|
|
| . |
|
|
|
| ||
| уточнюючий |
|
|
| . |
|
|
|
|
|
|
| . |
|
|
|
| ||
| застереження10 |
|
| доповнення11 |
|
|
| арк. |
| ||||||||||
Рис. 1. Приклад заповнення Розрахунку плати за надра
| рядок | показник | величина | |
| 4 | коригуючий коефіцієнт7 | 1 | |
| 5 | об’єкт оподаткування8 | 876,000 | |
| 6 |
| вартість одиниці видобутої корисної копалини р. 6.1, якщо (р. 6.3 < р. 6.1 > р. 6.2) р. 6.2, якщо (р. 6.1 < р. 6.2 > р. 6.3) р. 6.3, якщо (р. 6.1 < р. 6.3 > р. 6.2) | Х |
| 11,97 | |||
| 6.1 | вартість одиниці видобутої корисної копалини за | Х | |
|
| фактичними цінами реалізації9: ((р. 6.1.1 — р. 6.1.2) / р. 6.1.3) | 0 | |
| <…> | |||
|
| 6.2 | вартість одиниці видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю11: ((р. 6.2.1 + р. 6.2.2 + р. 6.2.3 + р. 6.2.4 + р. 6.2.5 + + р. 6.2.6) × (1 + р. 4.4 Податкового розрахунку) / р. 5) | Х |
| 11,97 | |||
|
| 6.2.1 | матеріальні витрати | 1520,00 |
|
| 6.2.2 | витрати з оплати праці | 6000,00 |
|
| 6.2.3 | витрати з ремонту основних засобів | 500,00 |
|
| 6.2.4 | інші витрати | 700,00 |
|
| 6.2.5 | нарахована амортизація12: сума рядків групи 6.2.5 (р. 6.2.5.1 + р. 6.2.5.2 +…) | Х |
| 400,00 | |||
|
| 6.2.5.1 | група 2 | 400,00 |
|
| <…> | ||
| 7 | ставка14 плати | 0,05 | |
| 8 | податкове зобов’язання15 за звітний період | х | |
| (р. 4 х р. 5 х р. 6 × р. 7) | 524,29 | ||
Рис. 2. Приклад заповнення додатка 2 до Розрахунку плати за надра
