| Запитання | Суть відповіді податківців/наша позиція |
| Розраховуємо збір за спецводокористування (категорія 121.06 ЗІР ДФСУ) | |
| Який порядок обчислення збору за спеціальне використання води та заповнення податкової декларації зі збору в разі використання води з двох джерел водопостачання, на одному з яких установлено вимірювальний прилад (лічильник), на другому — ні? | У разі використання води з двох джерел водопостачання, на одному з яких установлено вимірювальний прилад (лічильник), а на іншому — ні, збір обчислюється на загальних підставах. При цьому обсяг фактично використаної води за даними лічильника вказується в податковій декларації збору окремим рядком у колонці 3 та розраховується згідно з джерелом водопостачання. Для другого джерела (за відсутності лічильника та неможливості його встановити) обсяг фактично використаної води з нього визначається за технологічними даними. Якщо існує можливість установити лічильник, збір сплачується у двократному розмірі від обсягу використаної води, визначеного за технічними даними. Такий обсяг необхідно вказати окремим рядком у колонці 3 податкової декларації зі збору та розрахувати згідно з джерелом водопостачання |
| Більше інформації про заповнення декларації зі спецводокористування ви можете знайти у «БТ», 2014, № 27, с. 25 | |
| Нюанси заповнення Звіту про пільги (категорія 101.30 ЗІР ДФСУ) | |
| Чи включаються до розрахунку суми податкової пільги з ПДВ при заповненні звіту про суми податкових пільг показники РК до ПН, зазначені у відповідних рядках декларації з ПДВ? | Оскільки показники ряд. 8 податкової декларації з ПДВ уключаються до розрахунку загальної суми податкових зобов’язань, а показники ряд. 16 — до розрахунку загальної суми податкового кредиту за відповідний звітний податковий період, то при заповненні Звіту про суми податкових пільг відповідно враховуються і показники розрахунків коригувань |
| Такий підхід не може не радувати. Адже виходячи з вимог Порядку визначення сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, що здійснюються на митній території України, затвердженого наказом ДПАУ від 29.03.11 р. № 167, чітко зрозуміло було одне — до розрахунку потрапляють: • ряд. 5 колонки А декларації з ПДВ (гр. 11 Реєстру); • ряд. 10.2, 13.1 і 13.3 колонки А декларації з ПДВ; • ряд. 11.2 і 13.2 колонки А декларації з ПДВ. Тепер сміливо включаємо до розрахунку і ряд. 8, і ряд. 16 | |
| Відображаємо орендну плату у ф. № 1ДФ (категорія 103.25 ЗІР ДФСУ) | |
| Як відображається в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ орендна плата, нарахована на користь померлого орендодавця — фізичної особи, якщо вона виплачується його спадкоємцям? | У ф. № 1 ДФ орендну плату, нараховану на користь померлого орендодавця — фізичної особи, податковий агент відображає з ознакою доходу: • «106» — якщо було укладено договір оренди нерухомого майна; • «102» — якщо було укладено договір оренди рухомого майна, та зазначенням номера облікової картки померлого орендодавця. При цьому грошові суми, що виплачуються (передаються) нотаріусом спадкоємцям померлого орендодавця, відображаються ним у податковому розрахунку за ф. 1ДФ з ознакою доходу «113», «114» або «115» залежно від ступеня споріднення |
| Якщо йдеться про орендодавця-підприємця, то замість ознак доходів «106» і «102» податковий агент використовує «підприємницьку» ознаку доходу «157». Докладніше — у «БТ», 2013, № 24, с. 47 | |
| Оформляємо ПН правильно(категорія 101.19 ЗІР ДФСУ) | |
| Чи дає право на податковий кредит ПН, у якій деякі обов’язкові реквізити дописано кульковою ручкою (при заповненні в електронному вигляді)? | Будь-які дописування або виправлення даних у ПН уручну (кульковою, гелевою, чорнильною чи іншою ручкою) розглядаються як порушення порядку заповнення ПН. ПН, заповнена з порушенням порядку її заповнення, автоматично позбавляє покупця права на податковий кредит. Ця вимога стосується і РК до ПН |
| Нагадаємо, що згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів України від 14.01.14 р. № 10, заповнювати ПН у паперовому вигляді можна тільки шляхом: • роздрукування форми з подальшим заповненням її розбірливим почерком ручкою з чорнилом (пастою) синього або чорного кольору без підвищень та виправлень тексту і цифрових даних; • заповнення її в електронному вигляді з подальшим роздрукуванням. Комбінований спосіб заповнення НН є незастосовним | |
| Чи потрібно при складанні ПН зазначати код УКТ ЗЕД для товару, що виник унаслідок розбирання іншого товару чи необоротного активу, ввезеного на митну територію України? | При складанні ПН за операціями з постачання товарів, що утворилися внаслідок розбирання іншого імпортного товару чи необоротного активу, код УКТ ЗЕД не вказується, оскільки: • такі товари не проходили процедури митного оформлення як окремі товари; • у митній декларації для них не визначався та не вказувався код згідно з УКТ ЗЕД |
| Сперечатися не будемо. Нагадаємо: раніше контролери наполягали, що коди УКТ ЗЕД необхідно вказувати навіть на запчастини, отримані в результаті розбирання імпортного товару (категорія 101.19 ЗІР ДФСУ). Але з 01.01.14 р. це роз’яснення втратило чинність | |
| Заповнюємо ПН після перереєстрації, коригуємо ПК (категорія 101.07 ЗІР ДФСУ) | |
| Які реквізити покупця після його перереєстрації наводяться продавцем у РК до ПН, складеної до перереєстрації покупця, та податковій звітності з ПДВ? | Оскільки порядок складання ПН передбачає відображення реквізитів діючих контрагентів на момент її виписування (зокрема, зазначених у статутних документах), то в РК до ПН та в податковій звітності з ПДВ, складених після перереєстрації покупця, зазначаються нові реквізити його податкової реєстрації |
| Усе правильно. Не забудьте лише, що до дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації. А у випадку зміни найменування юридичної особи (якщо це не пов’язано з реорганізацією такої юридичної особи), а також у випадку зміни П. І. Б. ФОП до перереєстрації при використанні попередніх реквізитів ви маєте зазначати одночасно нове та попереднє найменування (П. І. Б.). Хочемо звернути вашу увагу також на те, що податківці (лист від 17.07.13 р. № 12232/7/99-99-19-04-02-17 // «БТ», 2013, № 35, с. 4) наполягають: подвійну назву мають зазначати у тому числі й постачальники, які складають ПН на постачання товарів/послуг платнику ПДВ, котрий проходить перереєстрацію. Якщо ж таку подвійну назву не вказано в отриманій ПН, то покупець (який проходить перереєстрацію) може сформувати податковий кредит тільки на підставі скарги (додаток Д8 до декларації з ПДВ) на постачальника! | |
| Оформляємо скаргу на постачальника (категорія 101.27 ЗІР ДФСУ) | |
| Яку інформацію наводить покупець — платник ПДВ при заповненні гр. 8 таблиці 2 додатка 8 до декларації з ПДВ у разі порушення продавцем порядку реєстрації ПН у ЄРПН? | У графі 8 таблиці 2 необхідно навести стислу інформацію про допущені постачальником помилки при заповненні НН або її реєстрації в ЄРПН. Наприклад: «Не вказано місцезнаходження продавця», «Допущено арифметичну помилку в розрахунку суми ПДВ», «Відсутній підпис особи, яка склала податкову накладну», «Податкову накладну не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних» |
| До речі, запропоновані податківцями приклади заповнення не є шаблонними. Тому ви можете вказати і свій варіант допущеного постачальником порушення | |
| Зберігаємо право на ПК (категорія 101.16 ЗІР ДФСУ) | |
| Чи має право споживач електроенергії включити до ПК суми ПДВ, перераховані постачальнику у зв’язку з оплатою двократної вартості електроенергії, використаної з порушенням режимів споживання? | Двократна вартість електроенергії, яку споживач перераховує енергопостачальнику, є додатковою компенсацією вартості електроенергії, що придбавається. Тому суми ПДВ, сплачені у зв’язку з таким придбанням, можна включати до ПК у повному обсязі (за умови дотримання інших вимог, передбачених ст. 198 ПКУ) |
| Радує, що податківці не зрадили своїй давній традиції та, як і раніше, розглядають плату за наднормативне споживання електроенергії як підвищену плату за електрику. На відміну від них, фіскали-«прибутківці» розбивають таку плату на дві частини: безпосередньо плату за електроенергію та штрафні санкції (категорія 102.07.03 ЗІР ДФСУ). Цим вони виправдовують заборону на невключення таких витрат до складу податкових | |
