Придбаваючи запаси або основні засоби, ви можете понести не зовсім стандартні витрати, наприклад, виплачувати винагороду посереднику, оплачувати сертифікацію імпортного товару тощо.
Часто при цьому виникає запитання: чи включати такі витрати до собівартості покупки чи відразу відносити на витрати? Інакше кажучи: відобразити витрати в періоді реалізації чи відразу в періоді їх виникнення.
На ці запитання відповідають податківці в листі, що коментується.
1. Винагорода посередників. При купівлі запасів ви можете скористатися послугами посередників (наприклад, укладати договір комісії на купівлю). Як в такому разі відобразити в обліку виплату посередницької винагороди?
Податківці обрали заплутаний маршрут: пройшлися складовими собівартості вироблених і реалізованих товарів (пп. 138.8 і 138.9 ПКУ) і як би побіжно процитували п. 138.6 ПКУ, присвячений саме собівартості придбаних і реалізованих товарів.
У результаті фіскали зробили традиційний для себе висновок: якщо витрати на оплату винагород посередникам можна розподілити на окремі об’єкти запасів, такі витрати включаються до собівартості запасів. Зауважимо, що для розподілу посередницької винагороди між запасами потрібно використовувати обґрунтовану базу розподілу, наприклад, вартість придбання або обсяг запасів.
Виходить, на думку податківців, винагорода посередника потрапить до витрат звітного періоду (місце, яке найкраще їм відповідає — інші операційні витрати), лише в тому випадку, якщо їх не можна прямо віднести або розподілити на конкретні об’єкти запасів.
Увага! Ми з таким висновком не згодні та вважаємо, що місце витрат посередницької (зокрема, комісійної) винагороди у складі інших витрат (ряд. 06.4.43 додатка ІВ до декларації з податку на прибуток) без будь-яких умов. Детальніше читайте у статті «Комісія на купівлю: «облікова пробіжка» («БТ», 2013, № 47, с. 11).
2. Винагорода поручителя. Стосовно винагороди, виплаченої поручителю за договором поручительства, укладеним на купівлю запасів, податківці також схиляються до собівартості запасів. До речі, у консультації з категорії 102.28 ЗІР ДФСУ податківці підтвердили, що сума винагороди за договором поручительства відображається в податковому обліку боржника, а як саме — не роз’яснили.
А ось щодо купівлі основних засобів фіскали в листі, що коментується, висловилися «за» включення суми винагороди поручителя до складу інших витрат.
Наша позиція: як для запасів, так і основних засобів винагороду поручителя потрібно включати до інших операційних витрат (ряд. 06.4.20 додатка ІВ до декларації з податку на прибуток).
3. Сплатили неустойку поручителю. Можлива ситуація, що покупець товарів сплатить поручителю неустойку — за несвоєчасне погашення основного боргу або винагороди. У такому разі працює загальне правило п.п. 139.1.11 ПКУ, згідно з яким витрати на сплату неустойки не включаються до податкових витрат.
4. Сертифікація імпортних товарів, придбаних для продажу. Податківці зазначають, що витрати на сертифікацію продукції, що імпортується, включаються до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг у складі загальновиробничих витрат. Аналогічної позиції вони дотримуються в консультації з категорії 102.07.08 ЗІР ДФСУ.
Зверніть увагу! Цей висновок більше підходить для випадку сертифікації товарів, ввезених для виробництва, але не для продажу. Хоча у своїх міркуваннях податківці використовують і п. 136.8 ПКУ (присвячений собівартості придбаних товарів). Вважаємо, що вартість сертифікації «продажних» товарів потрібно просто включати до собівартості товарів як інші витрати, безпосередньо пов’язані з їх придбанням (п. 9 П(С)БО 9 «Запаси»). Але за тієї умови, що сертифікат пов’язаний з конкретною партією імпортного товару. Якщо не пов’язаний, це вже не собівартість.
