Теми статей
Обрати теми

ПДВ-2015: «готуємо сани…»

Кравченко Дар’я, податковий експерт, d.kravchenko@id.factor.ua

Закон № 1621 («БТ», 2014, № 32, с. 18), який наробив багато галасу, внесе досить кардинальні зміни до ПДВ-обліку. Він визначить лише основні напрямки, за якими розвиватиметься подальша доля платників ПДВ.

Не дивно, що на сайті ДФСУ з’явився проект Порядку електронного адміністрування ПДВ. Тепер ми можемо скласти повну картину того, як саме функціонуватиме система електронного адміністрування ПДВ і до чого готуватися платникам ПДВ у 2015 році.

«Наша система найбільш… сонячна!»

Електронне адміністрування. Перше та, напевно, найважливіше нововведення, з яким доведеться зткнутися платникам ПДВ у 2015 році, — це система електрон­ного адміністрування ПДВ (СЕА). Саме вона дозволить податківцям відстежувати всі дані, які стосуються сум податку, нарахованого/сплаченого кожним платником ПДВ.

Її основа — електронний документообіг. Тому з 01.01.15 р. платники ПДВ будуть вимушені:

• подавати ПДВ-звітність лише в електронній формі;

• ПН складати лише в електронному вигляді;

• реєструвати всі ПН у ЄРПН незалежно від суми ПДВ.

Як це працює. Початок роботи системи ознаменується відкриттям ПДВ-рахунків у ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках» (далі — спеціальний банк) для кожного платника податку.

Увага! Рахунки відкриватимуться автоматично, тобто без участі платників ПДВ та абсолютно безоплатно.

Першим «подає м’яч» ДФСУ. Контролери направляють до спеціального банку реєстр платників ПДВ, у якому зазначають:

• найменування платника ПДВ (П. І. Б. — для ФОП);

• його податковий номер (номер і серію паспорта — для ФОП, в яких стоїть відповідна відмітка в паспорті);

• ІПН;

• дату реєстрації платником ПДВ.

Після цього банк відкриває ПДВ-рахунки.

Працювати з ними можна буде вже з 01.01.15 р. Але це лише для тих суб’єктів господарювання, які на зазначену дату вже були зареєстровані платниками ПДВ. Для «новачків» днем початку здійснення операцій за рахунком стане день їх реєстрації платниками ПДВ.

І ще один момент! Кожному платнику ПДВ буде відкритий усього один ПДВ-рахунок. Не є винятком і платники — спецрежимники. На єдиному ПДВ-рахунку вони обліковуватимуть суми податку як в межах спецрежимної діяльності, так і в межах іншої діяльності.

Перерахування суми ПДВ на спецрахунок сільгосппідприємства здійснюватиметься з ПДВ-рахунка платника (сьогодні така операція проводиться безпосередньо з поточного рахунка підприємства).

Забігаючи наперед, хочемо попередити, що ПДВ-рахунок — це не поточний рахунок у банку. Він має свої особливості:

• платники зможуть його використовувати лише для поповнен­ня (за рахунок коштів з поточного рахун­ка) і отримання відомостей про стан рахунку;

• перераховувати кошти з ПДВ-рахунків зможе лише спеціальний банк (для сплати ПДВ до бюджету та для перерахування ПДВ на спецрахунок платників-спецрежимників). І лише за погодженням з податківцями.

Таку інформацію банк отримає також від ДФСУ, який надішле йому відповідний реєстр з необхідними даними, у тому числі й сумою ПДВ, яку необхідно буде перерахувати до бюджету з ПДВ-рахунка.

Закриття ПДВ-рахунків також відбувається автоматично — після анулювання реєстрації платником ПДВ.

Зверніть увагу! При закритті ПДВ-рахунка всі грошові кошти, які залишаться на ньому, будуть перераховані до бюджету.

Якщо в результаті таких дій у вас виникне переплата до бюджету, не переймайтеся. Повернути кошти можна буде з бюджету, а не зі спецрахунка, подавши відповідну заяву.

У разі повторної реєстрації платником ПДВ, процедура повторюється.

 

Порядок роботи в СЕА

Ні для кого не секрет, що однією з цілей створення ПДВ-рахунків було бажання держави якомога швидше отримати кошти для поповнення бюджету. А зробити це можна лише максимально наблизивши момент виникнення ПЗ у продавця та момент перераху­вання сум податку до бюджету.

Важіль тиску був обрано найдієвіший — обмежити право постачальника виписувати ПН тією сумою коштів, яка пербуває на ПДВ-рахунку платника.

Однак і тут не все так просто. Адже визначити таку суму продавець повинен самостійно за спеціальною формулою:

 

img 1

Рис. 1. Формула розрахунку суми ПДВ, на яку можна виписувати ПН

 

Для того щоб проводити такі розрахунки, для вас буде доступною вся інформація про стан свого ПДВ-рахунка. Як саме ви зможете її отримувати (у реальному часі чи в будь-якому іншому вигляді), поки не відомо. Сподіваємося, податківці незабаром розкриють і цей секрет.

Розраховувати суму ПДВ слід наростаючим підсумком, починаючи:

з 1 січня 2015 року — для суб’єктів господарювання, які на 01.01.15 р. уже були зареєстровані платниками ПДВ;

з дня ПДВ-реєстрації — для платників ПДВ — «новачків».

Зверніть увагу! Враховуються лише ті ПН і РК, які були складені на операції, за якими дата виникнення ПЗ припадає на період після 01.01.15 р. А отже, новий, 2015 рік, ми почнемо «з нуля».

Звідси випливають два невтішні висновки:

• усі суми ПДВ, які ви не включите до складу ПК до 01.01.15 р., можуть «згоріти», якщо для них не визначать окремий механізм обліку;

• щоб виписати ПН на початку року, вам буде потрібні кошти на ПДВ-рахунку. Для цього вам потрібно буде перерахувати суму, якої бракує, зі свого поточного рахунка.

Як ви розумієте, найбільш постраждають у цій ситуації ті платники ПДВ, які працюють з відстроченням платежу, і ті, хто більше продає, ніж купує.

Головну роль в отриманні права виписати ПН гратимуть дані:

• ЄРПН (SНаклОтр, SНаклВид);

• ПДВ-звітності (SВідшкод, SПеревищ);

• бази даних митних органів (SМитн).

Усе залежатиме від даних електронного документообігу.

Зупинимося на них окремо.

Нюанси ЄРПН. Тут слід звернути увагу на те, що обов’язковій реєстрації в ЄРПН підлягатимуть:

усі РК до ПН (така реєстрація буде обов’язковою умовою для проведення коригування);

усі ПН, у тому числі:

а) «звичайні» ПН, які ви видаєте покупцю;

б) ПН, які не видаються покупцю (обидва примірники залишаються у продавця; вони зазначені в п. 10 Порядку № 10);

в) ПН, складені одержувачем послуг від нерезидента, місце постачання яких на митній території України.

ПН. Якщо постачальник товарів/послуг випише ПН і не зареєструє її в ЄРПН:

• покупець автоматично втратить право на включення сум ПДВ до ПК. Додаток Д8 у цьому випадку не допоможе. Адже отримати право на ПК покупець зможе лише в тому випадку, якщо у продавця буде достатньо коштів на ПДВ-рахунку (він забезпечить свої ПЗ фінансами);

• сума ПДВ за такою ПН не потрапить на ПДВ-рахунок покупця, і, відповідно, не братиме участі в розрахунку, що дозволяє виписувати наступну ПН.

Однак зауважте, при цьому продавець не звільняється від обов’язку нарахувати ПЗ з ПДВ за відповідний звітний період.

Таким оригінальним способом держава встановила залежність контрагентів один від одного у строках відображення ПК. Адже брак коштів на ПДВ-рахунку постійно відволікатиме деяку суму оборотних коштів для поповнення ПДВ-рахунку.

Розрахунок коригування. Право реєструвати РК у ЄРПН отримав і покупець. Щоправда, не всі РК, а лише ті з них, які виписані постачальником унаслідок зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Обов’язок реєструвати реш­ту розрахунків залишився за продавцем (див. рис. 2).

Тут необхідно звернути увагу на три моменти.

1. Відсутність факту реєстрації РК в ЄРПН не звільняє:

• постачальника від обов’язку збільшити суму ПЗ за відповідний звітний період на суму ПДВ, зазначену в такому розрахунку;

• покупця від обов’язку відкоригувати ПК за відповідний звітний період.

2. РК до ПН, складених до 01.01.15 р., не братимуть участі при розрахунку дозволеної суми ПЗ після 01.01.15 р.

3. Право виписати РК до ПН постачальник отримує за тими самими правилами, що й при виписці ПН. Отже, необхідно враховувати суму коштів на ПДВ-рахунку.

 

img 2

Рис. 2. Порядок реєстрації РК у ЄРПН

 

Нюанси ПДВ-звітності. Усі ті похибки, які виникнуть протягом звітного періоду, слід буде виправити в ПДВ-звітності.

По-перше, це стосується документів, які є підставою для нараху­вання сум ПДВ, без виписки ПН (транспортні квитки, готельні рахунки, касові чеки тощо; п. 201.11 ПКУ).

До ЄРПН вони не потраплять. Відповідно, їх дані не враховуватимуться і під час розрахунку дозволеної суми ПЗ постачальника.

Що робити? З таких документів платник повинен буде сформувати окремий Реєстр.

Зауважте! До цього списку потрапляє і ПН, складена на послуги, отримані від нерезидента. Тому її необхідно буде відобразити і в ЄРПН, і в Реєстрі.

Вести його потрібно буде в електронному вигляді. І лише за результатами звітного періоду (після подання декларації з ПДВ) його дані будуть враховані при розрахунку дозволеної суми ПЗ (по суті це показник SПеревищ).

Однак є й позитивний момент. Звичайного Реєстру виданих та отриманих ПН не буде. А отже, не буде мороки й з нумерацією виданих ПН. Тепер це є проблемою ЄРПН.

По-друге, щасливі власники розподіленого ПДВ отримають можливість скоригувати свої дані. Адже суми ПДВ за ПН, отриманими на товари/послуги, які будуть використані для здійснення пільгованих/необ’єктних та/або негосподарських операцій, також братимуть участь у розрахунку Sнакл.

По-третє, проект Порядку адміністрування ПДВ, запропонований КМУ, умовчує про виправлення помилок, допущених при реєстрації ПН у ЄРПН. Можливо, саме ПДВ-звітність перейме на себе цю функцію. Адже лише після того, як суми ПДВ будуть узгоджені, податок буде перерахований до бюджету. Однак про це далі.

 

Порядок розрахунків з бюджетом

Запровадження СЕА допоможе спростити й це завдання. Тепер розрахунок з бюджетом щодо сплати сум ПДВ кожного платника податків здійснюватиме спеціальний банк:

• за підсумками звітного податкового періоду згідно з даними, задекларованим у декларації з ПДВ;

• без участі самих платників ПДВ;

• виключно з ПДВ-рахунків у СЕА.

Увага! Сплата штрафів, пені та розрахунки з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку платник здійснює самостійно зі свого поточного рахунка.

Процедура сплати сум ПДВ до бюджету у 2015 році доволі проста (рис. 3).

 

img 3

Рис. 3. Порядок сплати сум ПДВ до бюджету у 2015 році

 

Як ви розумієте, платнику необхідно буде заздалегідь забезпечувати наявність суми ПДВ, яка має потрапити до бюджету, на ПДВ-рахунку.

Якщо коштів для сплати ПДВ не вистачатиме, то потрібно буде перерахувати необхідну суму зі свого поточного рахунка. Спеціальний банк перераховуватиме кошти до бюджету в день їх надходження до повної оплати узгоджених ПЗ.

Якщо банку необхідно буде перерахувати кошти і до бюджету, і на спеціальний рахунок (це є актуальним для спецрежимників), насамперед кошти будуть перераховані до бюджету, і лише після цього — на спецрахунок.

Надміру перераховані кошти платнику ПДВ за загальними правилами (ст. 43 ПКУ).

Анулювання ПДВ-реєстрації. ПЗ визначають на підставі податкової декларації з ПДВ за результатами останнього звітного періоду.

Увага! Після анулювання реєстрації залишок коштів на ПДВ-рахунку перераховується до бюджету. Якщо грошей бракуватиме, платник повинен перерахувати суму, якої не вистачає, з поточного рахунка.

Якщо залишок коштів перевищить суму ПЗ за результатами звітного періоду, такі суми можуть бути повернені платнику з бюджету за відповідною заявою.

 

Як отримати БВ

У 2015 році ВЗ, отримане за результатами звітного періоду, зараховуватиметься так:

• спочатку вам зменшать суму податкового боргу з ПДВ (у частині, що не перевищує суму, розраховану відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент подання декларації);

• якщо податкового боргу немає, то платник на власний розсуд:

а) або зараховує від’ємне значення до складу ПК наступного звітного періоду;

б) або вимагає відшкодування (у частині, що не перевищує суму, розраховану відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент подання декларації) у тому звітному періоді, в якому таке БВ виникло.

Зауважте: суми БВ, заявлені до 1 січня 2015 року, нікуди не щезнуть. Вони підлягатимуть відшкодуванню в порядку, що діяв до 01.01.15 р.

Важлива деталь! Зі ст. 200 ПКУ виключили норми, які регламентували порядок проведення камеральних і документальних перевірок сум БВ. Можливо, позапланові документальні перевірки з 01.01.15 р. проводитимуть, лише за наявності загальних підстав, передбачених в п. 78.1 ПКУ.

Автоматичне відшкодування. Отримати його можуть лише платники ПДВ, які:

• не є банкрутами;

• не мають «компрометуючих» записів у ЄДР;

• мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у 12 разів суму БВ. При цьому виконуються дві умови (не обов’язково одночасно):

а) платник здійснює операції, до яких застосовується нульова ставка. При цьому питома вага «нульових» операцій протягом поперед­ніх 12 місяців сукупно становить не менше 40 % загального обсягу постачань (для квартальників — протягом попередніх 4 кварталів);

б) платник інвестував в необоротні активи не менше 3 млн грн. протягом останніх 12 календарних місяців;

• не мають податкового боргу;

• не декларували збитки (для великих платників).

Передує отриманню автоматичного БВ камеральна перевірка протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком отримання звітності. Якщо проблем не буде, а також за відсутності підстав, зазначених у п. 200.5 ПКУ*, ви отримаєте суму відшкодування на свій поточний рахунок.

* Нагадаємо, цей пункт забороняє декларувати БВ «юним» (зареєстрованим менше ніж 12 календарних місяців) і «неспритним» (обсяг оподатковуваних постачань за 12 місяців менше ніж сума БВ) платникам ПДВ.

 

Інші новини

При визначенні бази оподаткування у 2015 році орієнтуємося на ціну придбання. Основне правило визначення бази оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не змінилося. Визначаємо її, виходячи з договірної вартості товарів/послуг, а в разі здійснення контрольованих операцій — виходячи зі звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ.

Але в одночас, база оподаткування не може бути нижче:

• ціни придбання — для товарів/послуг;

• балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного періоду, протягом якого здійснюються постачання, — для необоротних активів. Якщо відсутній облік необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни.

Уникнути такої долі вдалося лише операціям з постачання:

• товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

• газу, що поставляється для потреб населення.

За ними база оподаткування не може бути нижче ціни придбання.

І не забуваємо про нюанси в разі здійснення контрольованих операцій. Якщо звичайна ціна виявиться нижче ціни придбання товарів/послуг, то базою для нарахування ПДВ стане ціна придбання. Якщо ж звичайна ціна перевищить ціну придбання, базою для оподаткування стане звичайна ціна.

Збільшена реєстраційна межа до 1 млн грн. З 01.01.15 р. всі платники ПДВ, у яких обсяг постачань за 2014 рік (останні 12 місяців роботи у статусі платника ПДВ) не дотягне до зазначеної цифри, зможуть вийти з ПДВ-«братерства».

 

Висновки

  • Початок роботи СЕА почнеться з автоматичного відкриття ПДВ-рахунків.

  • Постачальник отримує право виписувати ПН і РК лише на суму ПДВ, яка доступна на ПДВ-рахунку. Покупець може сформувати ПК лише після реєстрації ПН або РК у ЄРПН. Скарга на постачальника спрацює лише в разі фінансового забезпечення продавцем своїх ПЗ через ПДВ-рахунок.

  • Сплата до бюджету узгоджених сум зобов’язань проходить без участі платників ПДВ.

  • Заявити БВ можна лише в межах суми, доступної на ПДВ-рахунку.

  • Базу обкладення ПДВ встановлюємо в сумі не меншій, ніж ціна придбання.

  • Межа обов’язкової реєстрації платником ПДВ підвищена до 1 млн грн.

Документи та скорочення статті

Закон № 1621 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.14 р. № 1621-VII.

Порядок адміністрування ПДВ — проект постанови «Про затвердження Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» від 02.10.14 р.

Порядок № 10 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міндоходів України від 14.01.14 р. № 10.

БВ — бюджетне відшкодування.

ВЗ — від’ємне значення.

ЄДР — Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ІПН  індивідуальний податковий номер.

ПК — податковий кредит.

ПН — податкова накладна.

ПЗ — податкові зобов’язання.

РК — розрахунок коректування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

СЕА — Система електронного адміністрування ПДВ.

Теги ПДВ
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі