(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 34
  • № 33
  • № 32
  • № 31
  • № 30
  • № 29
  • № 28
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
14/22
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Вересень , 2014/№ 35

Руйнівники міфів: патентування продажу за готівку власної продукції

Не секрет, що практично всі суб’єкти господарювання, щоб реалізувати за готівку придбані товари, мають отримувати торговий патент та сплачувати збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Така вимога породила легенду, що навіть разова реалізація своєї продукції за готівку вимагає отримання такого патенту. Чи це правда, читайте далі!

Хто отримує торговий патент?

Розпочнемо з того, що патентуванню у «у торгівельній площині» підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності (юрособами та ФОП) або їх відокремленими підрозділами в пунктах продажу товарів (п.п. 267.1.1 ПКУ).

Із цього визначення чітко випливає: для того, щоб суб’єкт господарювання був зобов’язаний отримувати торговий патент, мають виконуватися дві умови, а саме він повинен:

1) займатися торгівельною діяльністю, тобто здійснювати роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток (п.п. 14.1.246 ПКУ).

2) реалізувати товари (продукцію ресторанного господарства) через пункти продажу.

Нагадуємо! До пунктів продажу товарів належать (п.п. 14.1.211 ПКУ):

• магазин, інша торговельна точка, які розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині та мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

• кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, що розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;

• автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;

• лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків та прилавків, що надаються в оренду суб’єктам господарювання — фізособам і розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі — ринків усіх форм власності;

• стаціонарна, малогабаритна та пересувна автозаправна станція, заправний пункт, що здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим і стисненим газом;

• фабрика-кухня, фабрика-заготівельна, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;

• оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.

Ці дві умови беззаперечно виконує суб’єкт господарювання який реалізує (перепродає) товари за готівку. Тому питання щодо отримання таким суб’єктом патентів не виникає. Інша справа, коли йдеться про виробника, який за готівку реа­лізує свою власну продукцію, до того ж не систематично.

 

Патентування при реалізації власної продукції

Сказати ствердно про те, що реалізація власної продукції за готівку вимагає отримання торгового патенту, «язик не повертається». Пояснюємо це тим, що:

• по-перше виробника, який реалізує свою продукцію за готівку, не можна вважати суб’єктом, який займається «торгівельною діяльністю». Річ у тім, що, великою мірою, торгівельна діяльність передбачає реалізацію придбаних у виробника або у посередника товарів. Інакше кажучи, під «торгівельною діяльністю» розуміють діяльність, яка складається з операцій з придбання і подальшого продажу (перепродажу) придбаних товарів. На це, зокрема, вказують визначення оптової* та роздрібної** торгівлі, які містить ДСТУ 4303:2004.

* Оптова торгівля — це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами постачання партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого вжитку і надання пов’язаних з цим послуг (п.п. 4.5 п. 4 ДСТУ 4303:2004).

** Роздрібна торгівля — це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг (п.п. 4.4 п. 4 ДСТУ 4303:2004).

В нашому ж випадку відбувається реалізація продукції виробленої своїми силами, а не товарів, придбаних у третіх осіб;

• по-друге, реалізація готової продукції за готівку відбувається через касу підприємства, яка, зазвичай, знаходиться на доволі знач­ній відстані від місця зберігання продукції чи виробництва (якщо реалізація відбувається із виробничого приміщення). Тому фактично пункту продажу, в звичному розумінні, при такій реалізації також не існує.

Важливо. Водночас податківці з нашим підходом не погоджуються. Вони не зважають на вищенаведену аргументацію і наполягають (консультація у категорії 110.01 ЗІР ДФСУ), що при продажу за готівку товарів (у тому числі і основ­них засобів) отримувати патент потрібно. Аргументують вони це тим, що реалізація таких товарів відбувається з окремого приміщення (офісу), який, на їх погляд, і є пунктом продажу.

Переконати контролерів у вір­ності вашої «непатентної» позиції буде доволі складно. Тому, якщо ви не готові вступати з ними в дебати, радимо дотриматися вимог і придбати торговий патент.

Увага! Оптимальним варіантом, з точки зору економії для виробників, які рідко продають свою продукцію за готівку, звичайно буде придбання короткострокового патенту, строк дії якого становить від 1 до 15 календарних днів, а вартість за один день — 0,02 розміру мінімальної заробітної плати (у 2014 році — 24 грн.). Сподіваємося, що податківці визнають такі несистематичні продажі «іншими короткотерміновими заходами, пов’язаними з демонстрацією та продажем товарів» і дозволять отримувати при здійсненні таких несистематичних продажів коротко­строковий патент.

Якщо ж податківці будуть проти, то безпечніше (хоча і не так економічно вигідно) буде придбати звичайний торговий патент або взагалі не зв’язуватися з готівкою. З правилами отримання торгових патентів ознайомтеся у «БТ», 2013, № 32, с. 19.

 

Коли патент не потрібний

Вимоги податківців з приводу придбання торгового патенту при реалізаціє своєї продукції діють не завжди. Так, на сьогодні не розповсюджують такі вимоги на платників фіксованого сільгоспподатку (п. 307.1 ПКУ) та єдиноподатників (п. 297.1 ПКУ), які звільненні від сплати збору й отримання патенту умовами своєї спеціальної системи оподаткування.

Крім цих суб’єктів, працювати без торгового патенту при реалізації своєї продукції можуть і де­які платники податку на прибуток. Йдеться про суб’єктів господарювання, які:

• реалізують продукцію власного виробництва фізособам, що перебувають з ними у трудових відносинах (тобто працівники підприємства), через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб’єкту (абз «є» п.п. 267.1.2 ПКУ);

• реалізують всім суб’єктам господарювання виключно такі види товарів власного (вітчизняного) виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню (абз «е» п.п. 267.1.2 ПКУ).

Важливо. Взагалі ж уникнути необхідності придбання торгового патенту при реалізації будь-яких товарів можна у випадку, коли покупець уносить грошові кошти за товари до каси банку для подальшого перерахування на поточний рахунок продавця, або розрахунки відбуваються у безготівковій формі.

Якщо ви не потрапили до жодного із вищеприведеного звільнення і все ж реалізували свою продукцію за готівку без отримання патенту, то вас можуть притягти до відповідальності. Про те, що вам загрожує в цьому випадку, погоримо далі.

 

Відповідальність за продаж без патенту

Якщо власновироблену продукцію реалізувати без придбання торгового патенту, то вам доведеться сплатити штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць (абз. 3 п. 125.1 ПКУ).

Як ми згадували вище, податківці будуть наполягати на отриманні підприємствами, які продають свою власну продукцію, звичайного торгового патенту. Щомісячний розмір збору за його придбання складає,

а) при торгівлі на території м. Києва та обласних центрів — від 0,08 до 0,4 розміру МЗП (у 2014 році — від 97 до 487 грн.);

б) при торгівлі на території м. Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів — від 0,04 до 0,2 розміру МЗП (у 2014 році — від 49 до 244 грн.);

в) при торгівлі на території інших населених пунктів — від 0,02 до 0,1 розміру МЗП (у 2014 році  — від 24 до 122 грн.).

Враховуючи це, можна сказати, що підприємство залежно від місця реалізації своєї продукції може втратити від 48 до 974 грн.

Штрафи на суб’єкта господарювання накладають податківці шляхом винесення відповідного податкового повідомлення-рішення.

Сплатити зазначену суму (штраф) платник податків має протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення. Якщо ви вчасно цього не зробите, то сума штрафної санкції отримує статус податкового боргу і на неї починає нараховуватися пеня. Пеня нараховується з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення податкового боргу або на день його погашення залежно від того, яка з величин таких ставок вища (п. 129.4 ПКУ).

Тому не варто зволікати із сплатою нарахованого штрафу, щоб не накликати ще більшої біди.

Увага! У випадку, коли ви не згодні з накладеними санкція­ми, то отримане податкове повідомлення-рішення можете оскаржити в адміністративному чи в судовому порядку При цьому, якщо скаргу подати протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення, сума, що оскаржується, не вважатиметься погодженою і на неї за період оскарження пеня нараховуватися не буде. Подати адміністративний позов до суду можна й після закінчення зазначеного 10-денного строку, але вже з усвідомленням того, що на суму боргу нараховується пеня.

Крім «податкового» штрафу за торгівлю без патенту, існує й ризик притягення до відповідальності посадових осіб суб’єкта господарювання. За таке порушення їм загрожує штраф від 20 до 100 нмдг (від 340 до 1700 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних унаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (ч. 1 ст. 164 КУпАП).

Як бачимо, штрафні санкції доволі вагомі, тому вигідніше придбати патент і спати спокійно.

 

Як бути з податком на прибуток?

Якщо підприємство мусило придбати торговий патент, але цього не зробило, а отже, було покаране «гривнею», виникає закономірне запитання: чи слід йому як платнику податку на прибуток переглядати правила відображення таких операцій у обліку?

Як свідчать положення п. 152.2 ПКУ, суб’єкт господарювання, який здійснює один чи декілька видів патентованої діяльності, зобов’язаний окремо обліковувати доходи та витрати від такої діяльності. Тобто, навіть не отримавши торговий патент, суб’єкт господарювання має окремо вести облік патентної і звичайної діяльності підприємства.

Нагадуємо: такий облік слід вести не просто окремо від діяльності, яка не патентується, а окремо за кожним видом діяльності, що патентується (окремо за торгівельною діяльностю у пунктах продажу товарів, окремо за побутовими послугами тощо). А тому і визначати податок на прибуток потрібно для кожного з таких видів діяльності окремо (п. 152.2 ПКУ).

Ведеться такий облік, як ви пам’ятаєте, тільки для того, щоб правильно врахувати вартість торгових патентів (суму збору) при розрахунку податку. Річ у тім, що:

• збір за отримання патентів не потрапляє до витрат, а спрямовується у зменшення податку на прибуток. Таке зменшення здійс­нюється в розрізі кожного виду діяльності, що патентується (п. 152.1 ПКУ);

• від’ємне значення (тобто збитки) від діяльності що патентується, не враховується до витрат періоду, а відшкодовуються за раху­нок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Отже, якщо виявилося що ви мали отримати торговий патент, то вам потрібно провести уточнення правил нарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток.

Проводити таке уточнення слід керуючись тим ж правилами, що і при самовиправленні інших помилок, допущених у декларації з податку на прибуток, тобто або:

• варіант 1 — подати уточнюючу декларацію (абз. «а» п. 50.1 ПКУ);

• варіант 2 — відобразити виправлення в поточній декларації (абз. «б» п. 50.1 ПКУ).

Який саме варіант обрати, вирішувати вам. Плюси і мінуси кожного з них шукайте у консультації ««Прибуткові» помилки: виправляємо разом» // «БТ», 2014, № 22, с. 12.

Звертаємо увагу на одну важливу деталь: неведення окремого обліку діяльності, що патентується, може призвести до недоплати податку на прибуток навіть у випадку, якщо діяльність підприємства в цілому збиткова. Річ у тім, що сплата податку на прибуток, розрахована за основним видом діяльності і тим, що патентується, не пересікаються, тобто підприємство може одночасно бути збитковим і платити податок на прибуток від прибуткової патентованої діяльності. Тому навіть якщо ви отримали збиток, це не означає, що у вас немає недоплати податку на прибуток.

Те ж саме можна сказати і про випадки, коли підприємство є прибутковим. Річ у тім, що збитки від патентованої діяльності, окремий облік щодо якої не ведеться, не мають враховуватися у витратах майбутніх періодів. Тому якщо загалом ваша діяльність прибуткова, а патентна збиткова, то ви, не ведучи облік доходів і витрат такої діяльності, могли мимохіть занизити податкові зобов’язання, віднісши збитки від патентованої діяльності минулих років до витрат звичайної (непатентованої) діяльності поточного року.

Тому радимо вам, щоб уникнути покарання податківців (донараху­вання податку та нарахування штрафу відповідно до ст. 123 ПКУ: при першому порушенні 25 % донарахованої суми, а при повторному виявленні порушення протягом 1095 днів — 50 %), провести самовиправлення, незалежно від результатів своєї діяльності, і сплатити, якщо це необхідно, порівняно мізерні 3 або 5 % від суми недоплати.

Самовиправитися доволі прос­то: вам потрібно виокремити із доходів і витрат за період, які було отримано від непатентованої діяльності, доходи і витрати від патентованої діяльності, та відобразити їх в окремих рядках. Визначати доходи від патентованої діяльності ви будете у спеціальному додатку ТП.

Міф підтверджено!

 

Висновки

  • Щоб не отримувати патент, не приймайте оплату готівкою (покупець уносить грошові кошти за товари до каси банку для подальшого перерахування на поточний рахунок продавця, або розрахунки відбуваються у безготівковій формі).

  • Підприємства, які реалізують за готівку власновироблену продукцію, на думку податківців, мають отримувати торговий патент.

  • Це не стосується платників фіксованого сільгоспподатку і єдиноподатників, а також платників податку на прибуток, що реалізують власну продукцію своїм працівникам або реалізують визначені переліком продукти харчування.

  • За торгівлю без патентів вам загрожує штраф у подвійному розмірі ставки збору за здійснення певних видів підприємницької діяльності, а посадовим особам — адмінвідповідальність.

  • Не отримуючи патент, підприємство закономірно не вело окремого обліку патентованої діяльності. Відсутність такого обліку могла призвести до недоплати податку на прибуток до бюджету. Щоб уникнути покарання, радимо самостійно уточнити податкові зобов’язання, донарахувати податок і сплатити його разом із самоштрафом.

Документ і скорочення статті

ДСТУ 4303:2004 — Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» затверджений наказом Держкомтехрегулювання від 05.07. 04 р. № 130.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

нмдг  неоподатоканий мінімум доходів громадян.

патентування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті