Якщо підприємство — це Олімп, то головний бухгалтер — один з «олімпійських богів». Тому й турбот у нього гора.
Стисло його обов’язки прописані в ч. 7 ст. 8 Закону про бухоблік, зокрема, головбух відповідає за правильність ведення бухобліку, складання та подання в установлені строки фінансової звітності.
Конкретне коло обов’язків головного бухгалтера прописують у його посадовій інструкції* (далі — ПІ). При цьому потрібно враховувати конкретні завдання та обов’язки, функції, права, відповідальність працівників різних груп та особливості штатного розпису підприємства. ПІ затверджує керівник та доводить до відома головбуха під підпис.
Натхнення при складанні ПІ головбуха можна черпати з п. 13 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою КМУ від 26.01.11 р. № 59, а також у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженому наказом Мінсоцполітики від 29.12.04 р. № 336 (далі — Довідник).
Зверніть увагу! Перший документ (Типове положення) призначено для бюджетних установ. Про його вузьку спрямованість повідомив і Мін’юст у листі від 25.06.11 р. № 419-0-2-11-8.2. Тому більш прийнятний орієнтир — Довідник. Тим більше, що він є обов’язковим нормативним документом з питань управління персоналом на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності.
Важливий момент. За необхідності завдання та обов’язки, включені до типової кваліфікаційної характеристики посади, можна розподілити між окремими працівниками. З іншого боку, коло завдань та обов’язків окремих працівників можна розширити й доручити їм роботи, передбачені для різних груп посад, рівні за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації. На це Мінсоцполітики звертало увагу також у листах від 23.07.13 р. № 772/13/84-13 і від 28.08.13 р. № 168/06/186-13.
Інакше кажучи, деякими типовими обов’язками головбуха можна поділитися з «близькими за духом» (кваліфікацією та спеціальністю) посадовими особами, наприклад з начальником відділу внутрішнього аудиту. При цьому в ПІ кожного з них потрібно закріпити конкретний перелік їхніх обов’язків.
Задокументувати такий «поділ апельсина» важливо ще й для того, щоб знати, хто понесе відповідальність у разі виникнення помилок, недоліків.
Так, якщо в ПІ конкретної особи передбачено обов’язки, які не виконувалися, і це призвело до порушення вимог законодавства, то така особа визнається винною. І відповідати за всією суворістю закону буде саме така винна особа.
Цікавий момент: своїм наказом від 03.06.13 р. № 574 Мінфін уніс уточнення в «документальне» Положення № 88** («БТ», 2013, № 45, с. 15).
Відповідальні за ведення бухобліку особи перевіряють первинні документи на відповідність їх вимогам законодавства саме у сфері бухгалтерського обліку, а не будь-яким нормативно-правовим актам. Якщо бухгалтер виявив первинний документ, що не відповідає вимогам Закону про бухоблік, він має письмово обґрунтувати, у чому саме полягає порушення (п. 2.16 Положення № 88). Таке обґрунтування можна викласти в доповідній записці на ім’я директора.
Майте на увазі! Доповідна записка керівнику про незаконність операції не звільняє бухгалтера від відповідальності. Єдиний спосіб уникнути відповідальності — відмовитися виконувати незаконні вимоги керівника. На жаль, у такому випадку можуть виникнути проблеми з керівництвом, аж до звільнення. Що тоді робити — читайте в редакційному коментарі до листа Мінфіну від 04.03.14 р. № 31-08410-07-10/4651 («БТ», 2014, № 15, с. 7).
* Докладніше читайте у статті «Посадові інструкції: що це таке та чи варто їх складати» // «БТ», 2012, № 31, с. 16.
** Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.
