Час — гроші. А сьогодні розрахунки за допомогою електронних грошей (ЕГ) значно економлять час. Сучасний ринок ЕГ надає широкий вибір систем: вибирай, яка до душі. Познайомитися з ЕГ ближче вам допоможе матеріал з «БТ», 2014, № 6, с. 20.
Пам’ятайте: суб’єкти господарювання можуть працювати тільки з тими ЕГ, які випускають за погодженими з НБУ правилами. На це НБУ звернув увагу в листі від 15.01.13 р. № 25-112/335. До дозволених належать такі системи ЕГ: ГлобалМани, Макси та MoneXy*.
А от популярніші нині системи WebMoney Transfer, Інтернет.Гроші, UkrMoney, RBKMoney, Яндекс.Гроші, QJWI, E-gold не узгоджували з НБУ правила використання ЕГ. Про що НБУ, зокрема, і зазначає в листі, який коментується. Тому госпсуб’єктам з ними працювати не варто.
Важливий момент: за фактом дозволені сьогодні ЕГ-системи (внутрішні правила їх роботи) не дають можливості госпсуб’єктам використовувати ЕГ для оплати товарів, робіт, послуг. Річ у тім, що використовувати ЕГ для оплати товарів можуть тільки користувачі ЕГ (це прописано в Положенні про ЕГ**). Водночас за правилами роботи дозволених ЕГ-систем (і то не всіх) госпсуб’єкти можуть бути лише торговцями (приймати ЕГ в оплату за товари). Користувачами виступати не можуть. А будучи торговцями, госпсуб’єкти не можуть спрямувати отримані ЕГ на оплату своїх покупок — їх можна тільки обміняти на безготівкові кошти або повернути при поверненні товарів.
НБУ «заплющує очі» на технічні неув’язки й констатує: нормативні акти дозволяють госпсуб’єкту бути як торговцем, так і користувачем. При цьому звернути увагу потрібно на низку обмежень із п. 2.4 Положення про ЕГ, що стосуються електронних гаманців користувачів (торговців не стосуються).
Так, сума на поповнюваному електронному пристрої користувача не може перевищувати 8 тис. грн., а на непоповнюваному — 2 тис. грн. Крім того, згідно зі «свіжими» правками використовувати для здійснення розрахунків поповнювані електронні пристрої можна в сумі до 35 тис. грн. протягом календарного року. Детальніше читайте в редакційному коментарі до постанови Правління НБУ від 19.06.14 р. № 378 // «БТ», 2014, № 30, с. 5.
Порада НБУ госпсуб’єктам: оскільки електронний гаманець користувача має обмеження, а також відрізняється за можливостями від електронного гаманця торговця, відкривайте окремі гаманці для приймання ЕГ й окремі для оплати своїх господарських потреб.
Зверніть увагу: електронні гаманці користувачів прив’язані до імені фізособи (або просто до номера мобільного телефону) і ніяк не прив’язані до імені госпсуб’єкта. Тому дуже ймовірні проблеми з визнанням розрахунків за допомогою ЕГ витратами в податковому обліку.
Єдиноподатники, увага! До можливостей торговців-госпсуб’єктів входить обмін отриманих від покупців ЕГ на безготівкові кошти. НБУ зазначає, що: «…здійснюючи продаж товарів, робіт, послуг за електронні гроші, торговці на кінцевому етапі отримують на власний рахунок у банку безготівкові кошти, які підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства Україні».
До цього НБУ у листі від 07.07.13 р. № 25-112/6750 вказував, що розрахунки за допомогою ЕГ не є ані готівковими, ані безготівковими. Відповідно заборонені єдиноподатникам зважаючи на приписи п. 291.6 ПКУ (лист Мінекономрозвитку від 17.09.13 р. № 3112-13/32401-14).
Чи означає це, що «крига скресла» і платникам ЄП можна приймати оплату ЕГ? Ми б не квапилися з таким висновком.
Нагадаємо, що проблем у платника ЄП не буде лише у тому випадку, коли на його рахунок одразу надходять гривні (по суті, ЕГ не використовуються). Детальніше про це читайте в «БТ», 2014, № 6, с. 45.
* Перевірити це ви можете тут: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=52047&cat_id=52046, http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=66296&cat_id=66292.
** Положення про електронні гроші в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 04.11.10 р. № 481.
