Теми статей
Обрати теми

Закриваємо підприємство, що «зависло»: вибираємо альтернативу

Карпова Влада
Нещодавно читач надіслав нам запитання, яке зацікавить сьогодні багатьох. Ситуація полягає в такому. Директор є єдиним засновником двох ПП. Одне ПП більше трьох років не веде госпдіяльності, не має основних засобів та запасів. Директор прийняв рішення про закриття недіючого ПП та розглядає два варіанти: добровільна ліквідація або приєднання. У зв’язку з цим виникло запитання: який варіант вибрати? Давайте розберемося разом.

Варіант 1: ліквідація

У цьому варіанті недіюче ПП ліквідується. Дії з ліквідації полягають у такому.

Крок 1. Власник приймає рішення про ліквідацію юридичної особи. У ПП з одним засновником вистачить рішення засновника (ч. 2 ст. 135 ГКУ), у ТОВ таке рішення приймають на загальних зборах засновників та оформляють протоколом (п. 8 ч. 4 ст. 145 ЦКУ, ст. 59, 60 Закону № 1576). Ці документи обов’язково складають українською мовою, інакше держреєстратор їх поверне (ч. 7 ст. 34 Закону № 755).

Нюанс: у цьому самому документі можна призначити осіб, які входять до ліквідаційної комісії. Законодавство не висуває будь-яких вимог до складу такої комісії*, зазвичай до неї входять три особи у складі директора, головного бухгалтера та іншої особи. Функції ліквідатора може виконувати й одна особа.

* Це підтверджує й Мін’юст у роз’ясненні на офіційному сайті Міністерства за адресою: http://www.minjust.gov.ua/4881

Ліквідаційна комісія або ліквідатор отримують відповідні права з моменту їх призначення (ч. 4 ст. 105 ЦКУ).

Примірний зразок розпорядження про ліквідацію для ПП наведено нижче.

 

Рішення № 1

засновника Приватного підприємства «Оптима»

м. Харків «08» вересня 2014 р.

Я, Луговий Олександр Сергійович, прийняв рішення щодо припинення Приватного підприємства «Оптима» (юридична адреса: м. Харків, вул. Ньютона, 129, ідентифікаційний код юридичної особи 12525623) як юридичної особи шляхом його ліквідації у добровільному порядку, відповідно до чинного законодавства України, у зв’язку з незадовільним станом надходження фінансових потоків від здійснення господарських операцій, складним становищем на відповідному ринку товарів та послуг.

Я прийняв рішення призначити ліквідатором директора Приватного підприємства «Оптима» Лугового О. С., який проживає (зареєстрований) за адресою: м. Харків, проспект Героїв Сталінграда, 89, ідентифікаційний номер 2592356789, паспорт серії ММ 639391, виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області 01.10.2001 р.

Наказую:

1. Наділити ліквідатора повноваженнями керівника (директора) Приватного підприємства відповідно до установчих документів Приватного підприємства та чинного законодавства України.

2. Визначити, що рішення в ліквідаційній процедурі приймаються ліквідатором одноосібно з усіх питань.

3. Затвердити порядок проведення ліквідаційної процедури Приватного підприємства, який передбачає такі заходи:

• звернутися протягом трьох днів з моменту прийняття цього рішення до органу, що здійснив державну реєстрацію Приватного підприємства, з повідомленням щодо припинення Приватного підприємства шляхом ліквідації;

• організувати комплекс робіт зі звільнення працівників Приватного підприємства у зв’язку з ліквідацією;

• виявити кредиторів та надіслати їм відповідні листи з пропозицією заявити свої вимоги до Приватного підприємства протягом двох місяців з моменту опублікування державним реєстратором оголошення щодо припинення Приватного підприємства шляхом ліквідації у відповідному друкованому виданні;

• закрити в банківських установах поточні рахунки, які не будуть використовуватись у процедурі ліквідації Приватного підприємства;

• провести інвентаризацію та оцінку майна Приватного підприємства;

• стягнути дебіторську заборгованість Приватного підприємства;

• скласти та затвердити за результатами виявлення кредиторів проміжний ліквідаційний баланс Приватного підприємства;

• провести розрахунки з кредиторами Приватного підприємства, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким здійснюються не раніш як через місяць з моменту затвердження проміжного ліквідаційного балансу Товариства;

• продати майно Приватного підприємства у випадку недостатності грошових коштів для проведення розрахунків з кредиторами Товариства;

• скласти та затвердити ліквідаційний баланс Приватного підприємства;

• закрити поточний банківський рахунок;

• повернути торгові патенти, ліцензії, зняти з обліку реєстратори розрахункових операцій;

• передати документацію, що підлягає довгостроковому зберіганню, до відповідної архівної установи;

• внести до Єдиного державного реєстру запис щодо припинення Приватного підприємства шляхом ліквідації та організувати публікування відповідного оголошення;

• здійснити інші заходи, спрямовані на ліквідацію Приватного підприємства як юридичної особи.

Установити тримісячний строк для проведення ліквідаційної процедури Приватного підприємства, який може бути збільшено за відповідним рішенням засновника, у разі виникнення певних непередбачуваних обставин.

4. Уповноважити ліквідатора Приватного підприємства «Оптима» Лугового О. С. організувати виконання прийнятого рішення щодо ліквідації Приватного підприємства.

Усі рішення, що прийняті, набирають чинності негайно після підписання цього рішення.

 

Засновник Приватного підприємства «Оптима»

Луговий О. С., особисто /Луговий/____________________

Приклад розпорядження про ліквідацію ПП

 

Крок 2. Оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення засновників заявник подає держреєстратору за місцем реєстрації юридичної особи* для внесення до Єдиного держреєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи. Повідомити держреєстратора потрібно протягом трьох робочих днів від дати прийняття рішення про ліквідацію (ч. 1 ст. 105 ЦКУ), що відлічуються з наступного робочого дня після прийняття рішення.

* Адреси і телефони ДРСУ можна дізнатися на офіційному сайті цієї служби за адресою: www.drsu.gov.ua/show/11245

Держреєстратор у день надходження цих документів уносить до Єдиного держреєстру запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи (запис «у стані припинення»). Реєстраційний збір за внесення таких відомостей не сплачується.

Саме в цей день держреєстратор повідомляє органи статистики, ДФСУ, ПФУ про внесення такого запису. Далі держреєстратор публікує протягом 10 робочих днів з дати внесення відповідних відомостей до Єдиного держреєстру повідомлення про внесення цього запису у виданні «Бюлетень державної реєстрації» (див. лист ДРСУ від 16.01.12 р. № 36-7-25-12). Ці відомості публікуються безкоштовно (ч. 5 ст. 22 Закону № 755).

Не пізніше наступного робочого дня після отримання згаданих документів, держреєстратор уносить до Єдиного держреєстру запис про призначення ліквідаційної комісії (ч. 6 ст. 34 Закону № 755).

Крок 3. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) здійснює дії з ліквідації підприємства, зокрема такі:

1. Обов’язково проводить інвентаризацію за загальною процедурою (ч. 4 ст. 111 ЦКУ, п. 12 Порядку № 419, п.п. «ж» п. 3 Інструкції № 69).

2. Здійснює дії зі стягнення дебіторської заборгованості. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) грамотно повідомляє кожного з боржників про ліквідацію підприємства та пред’являє вимоги/позови для стягнення заборгованості за потреби (ч. 1 ст. 111 ЦКУ).

3. Закриває всі поточні рахунки юридичної особи, за винятком одного, що вибирається ліквідаційною комісією, ліквідатором (ч. 3 ст. 111 ЦКУ, п. 20.4 Інструкції № 492, п. 11.16 Порядку № 1588). При цьому до банку подають такі документи:

• копію рішення про ліквідацію, засвідчену нотаріально чи органом, який її прийняв;

• картку зі зразками підписів та відбитка печатки, засвідчену нотаріально. До неї включають зразки підписів ліквідатора (уповноважених членів ліквідаційної комісії) та відбиток печатки юридичної особи, що ліквідується.

Решту рахунків закривають на підставі заяви про закриття рахунка та копії рішення про ліквідацію, засвідченої нотаріально чи органом, який прийняв це рішення. Якщо на рахунку є залишок коштів, додатково подають картку зі зразками підписів та відбитком печатки, засвідчену нотаріально (п. 20.4 Інструкції № 492).

Після завершення процедури ліквідації закривають і той рахунок, що використовувався при її проведенні на підставі заяви про закриття поточного рахунка.

4. Звільняє працівників. У загальному випадку працівників звільняють з ініціативи роботодавця на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Про майбутнє звільнення працівники мають бути попереджені не пізніш як за 2 місяці (ст. 492 КЗпП). Протягом двомісячного строку з дати попередження до дати звільнення працівник продовжує працювати, і роботодавець із власної ініціативи не має права його звільнити (лист Мінпраці від 25.05.10 р. № 107/06/186-10).

Нюанс: за наявності письмового прохання працівника про скорочення строку попередження про майбутнє звільнення працівника може бути звільнено до його закінчення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП (лист Мінсоцполітики від 15.02.12 р. № 18/06/186-12 // «БТ», 2012, № 16, с. 7).

5. Проводить незалежну оцінку майна у випадках, передбачених законом (ч. 4 ст. 111 ЦКУ). Згідно зі ст. 7 Закону про оцінку це роблять обов’язково при ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) із державною часткою майна (часткою комунального майна). В інших випадках — за бажанням власника юридичної особи.

6. «Переживає» перевірки контролюючих органів. Юридичній особі не потрібно повідомляти окремо податківців про ліквідацію, оскільки це робить держреєстратор, після чого вони починають процедуру зняття з податкового обліку (пп. 11.1, 11.5 Порядку № 1588).

Спочатку податківці проводять позапланову документальну перевірку (п.п. 78.1.7 ПКУ, п. 11.9 Порядку № 1588). Після проведення розрахунків з бюджетом вони повинні видати/надіслати довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів за формою № 22-ОПП.

Майте на увазі: ця довідка є дійсною тільки протягом 2 місяців з моменту її реєстрації в податковому органі (п. 11.24 Порядку № 1588).

Крім того, після отримання повідомлення від держреєстратора податківці:

1) повідомлять ПФУ та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування;

2) проведуть документальну позапланову перевірку ЄСВ.

За підсумками перевірки після проведення розрахунків податківці повинні видати довідку про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ за формою № 3-ЄСВ.

7. Знищує печатку. Порядок знищення печатки нормативними актами не регламентовано. На думку Держкомпідприємництва, печатки (штампи) можуть знищуватися самостійно органом, який забезпечує їх знищення, про що складається відповідний акт у довільній формі (лист Держкомпідприємництва від 18.07.11 р. № 5916).

8. Анулює ліцензії, повертає торговий патент. У загальному випадку підставою для анулювання ліцензії є наявність у Єдиному держреєстрі запису про перебування юридичної особи у стані припинення шляхом ліквідації.

Згідно з п.п. 267.7.5 ПКУ до 15 числа місяця, що передує звітному, потрібно письмово повідомити податківців про припинення діяльності, яка патентується. Торговий патент потрібно повернути до органу ДФСУ, який його видав (якщо цього не зробити, податківці не видадуть довідку за формою № 22-ОПП — п.п. 9 п. 11.27 Порядку № 1588).

9. Виходить зі складу господарських товариств (якщо підприємство є учасником/власником інших юридичних осіб). Інакше юридичну особу не ліквідують (ст. 3 Закону № 1576, ч. 10 ст. 36 Закону № 755).

10. Приймає вимоги від кредиторів. Сьогодні вже не потрібно письмово повідомляти кредиторів про ліквідацію юридичної особи — вони повинні про це дізнатися з публікації у ЗМІ. Кредитори можуть заявляти свої вимоги протягом строку, що вказується в рішенні про ліквідацію. Цей строк не може бути менше 2 та більше 6 місяців від дня опублікування (ч. 5 ст. 105 ЦКУ).

Важлива деталь: кредитори можуть заявити вимоги й за тими зобов’язаннями, строк виконання за якими ще не настав.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) розглядає кожну окрему вимогу кредитора та надсилає відповідь не пізніше 30 днів з дня її отримання (ч. 6 ст. 105 ЦКУ). Якщо кредитору відмовляють, він має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, звернутися до суду. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ч. 3 ст. 112 ЦКУ).

11. Складає проміжний ліквідаційний баланс після закінчення строку для заявлення вимог кредиторів, який подає на затвердження органу, що прийняв рішення про ліквідацію. Окремої форми такого балансу немає, на практиці його складають за звичайною формою № 1 або № 1-м, 1-мс.

12. Розраховується з кредиторами в певній черговості, установленій у ч. 1 ст. 112 ЦКУ (ч. 9 ст. 111 ЦКУ). Розрахунки за грошовими вимогами здійснюються за рахунок коштів підприємства, що ліквідується. Якщо їх недостатньо, здійснюється продаж його майна (ч. 9 ст. 111 ЦКУ).

Майте на увазі: вимоги за податками та зборами входять до третьої черги. Хоча на практиці податківці наполягають на стягненні заборгованості в загальні строки, зокрема, протягом 10 календарних днів, наступних за отриманням податкового повідомлення (п. 57.3 ПКУ). Сплатити таку заборгованість має само підприємство.

13. Розраховується з власником (учасниками) юридичної особи за рахунок майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (ч. 12 ст. 111 ЦКУ).

14. Здає документи до архіву. Документи відбирають за результатами експертизи на підставі Переліку № 430/5 (див. «БТ», 2013, № 16, с. 5) і Переліку № 578/5, якщо строк їх зберігання ще не минув (деталі — у «БТ», 2014, № 31, с. 20).

15. Складає ліквідаційний баланс, який також має затвердити орган, що прийняв рішення про ліквідацію (ч. 11 ст. 111 ЦКУ).

Важлива деталь: сьогодні немає вимоги про необхідність нотаріального посвідчення підписів на ліквідаційному балансі.

У випадках, установлених законом, достовірність і повнота ліквідаційного балансу мають бути підтверджені висновком аудитора (ч. 2 ст. 36 Закону № 755).

Ліквідаційний баланс складають за загальними формами № 1, № 1-м, № 1-мс. Зазвичай завершальний ліквідаційний баланс є нульовим (див. із цього приводу лист Мінфіну від 02.08.07 р. № 31-34000-10-10/15607).

Цей баланс подається як остання фінансова звітність до органів статистики не пізніше дати припинення юридичної особи, копію такого балансу подають до органу ДФСУ (ч. 11 ст. 111 ЦКУ, п.п. 7 п. 11.27 Порядку № 1588).

16. Анулює реєстрацію платника ПДВ. Після затвердження ліквідаційного балансу виконують дії зі зняття з реєстрації платника ПДВ (п.п. «б» п. 184.1, п.п. «б» п. 5.1 Положення № 26). Така ініціатива може виходити як від підприємства, так і від податківців (п. 184.2 ПКУ).

У першому випадку необхідно подати податківцям за місцем обліку заяву на анулювання ПДВ-реєстрації за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 26). На дату подання зазначеної заяви податківці анулюють ПДВ-реєстрацію.

17. Складає акт ліквідаційної комісії. В акті вказують: дату складання, перелік членів комісії, усі дії, проведені у процедурі ліквідації (у хронологічному порядку), документи, отримані в результаті цих дій. Акт підписується членами ліквідаційної комісії та затверджується власником юридичної особи.

Крок 4. Держреєстратору подають документи щодо припинення юридичної особи. Після завершення процедури ліквідації, але не раніше закінчення строку заяви кредиторами своїх вимог, голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор подає держреєстратору (особисто або поштою рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи (ч. 1 ст. 36 Закону № 755):

• заповнену реєстраційну картку про держреєстрацію припинення юридичної особи у зв’язку з її ліквідацією за формою 7, затвердженою наказом Мін’юсту від 14.10.11 р. № 3178/5;

• довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів за формою № 22-ОПП;

• довідку про відсутність заборгованості з ЄСВ за формою № 3-ЄСВ;

• довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Крім того, можуть подаватися:

• висновок аудитора стосовно достовірності та повноти ліквідаційного балансу (якщо це передбачено законом);

• довідка відповідного органу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про відсутність нескасованих випусків цінних паперів юридичної особи (у разі проведення держреєстрації припинення юридичної особи — емітента цінних паперів).

Не пізніше наступного робочого дня реєстратор має внести до Єдиного держреєстру запис щодо припинення юридичної особи (запис «припинено»), що вважатиметься датою ліквідації такої юридичної особи (ч. 2 ст. 104 ЦКУ, ч. 12 ст. 36 Закону № 755).

Держреєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати проведення держреєстрації припинення юридичної особи має видати/надіслати поштою голові ліквідаційної комісії (ліквідатору) або уповноваженій ним особі повідом­лення про здійснення держреєстрації ліквідації (ч. 14 ст. 36 Закону № 755).

Нюанс: ліквідація може здійснюватися і без довідок з органу ДФСУ. Тоді ліквідація юридичної особи відбувається за принципом мовчазної згоди.

Однак не тіште себе марно: якщо позапланову перевірку не було проведено, податківці надішлють держреєстратору повідомлення про наявність заперечення проти проведення держреєстрації припинення юридичної особи. Тоді підприємство не буде ліквідовано (ч. 9, 10 ст. 36 Закону № 755).

 

Варіант 2: приєднання

У разі приєднання приєднувана юридична особа припиняє своє існування, а юридична особа, до якої перша приєднується, продовжує існувати. При цьому юридична особа, до якої відбувається приєднання, є повним правонаступником юридичної особи, котра припиняє своє існування. До останньої переходять усі майнові права та обов’язки приєднаних суб’єктів.

Нюанс: бажано, щоб статутний капітал приєднуваної юридичної особи був кратним статутному капіталу юридичної особи, до якої перша особа приєднується.

Рішення про приєднання прий­мають власники двох підприємств: приєднуваної юридичної особи та тієї, до якої приєднується юридична особа (ч. 1 ст. 106 ЦКУ, ч. 3 ст. 34 Закону № 755). У ПП з одним засновником достатньо рішення засновника, а у ТОВ таке рішення приймають на загальних зборах засновників та оформляють протоколом.

Крім того, укладають договір про приєднання.

Після прийняття рішення про реорганізацію приєднуване товариство має повідомити про це держреєстратора за місцем своєї реєстрації (ст. 34 Закону № 755).

До установчих документів підприємства-правонаступника вносяться положення щодо правонаступництва, збільшення статутного капіталу, зміни складу засновників та їх часток у статутному капіталі.

Інші заходи в цілому схожі з тими, що здійснюються при ліквідації юридичної особи (див. кроки 1 — 4). Основні відмінності полягають у такому:

• реорганізація юридичної особи не припиняє її зобов’язань. Тому кредитори можуть пред’явити незадоволені вимоги вже юридичній особі, яка є правонаступником юридичної особи — боржника;

• згідно зі ст. 36 КЗпП при реорганізації дія трудового договору продовжується. Власне реорганізація не є підставою для звільнення (ч. 3 ст. 36 КЗпП, абз. 2 п. 19 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. № 9). При цьому не потрібно оформляти будь-які накази (розпорядження) керівника щодо продовження трудових відносин між працівниками та новим роботодавцем, достатньо скласти штатний розпис у новій редакції*.

* Стосовно особливостей унесення записів до трудової книжки та виплати «лікарняних» див. лист Мінпраці та Мінсоцполітики України від 30.04.10 р. № 129/18/99-10 // «БТ», 2010, № 27, с. 13.

Після закінчення двомісячного строку комісія з припинення складає передавальний акт, що містить положення про правонаступництво всіх прав та зобов’язань реорганізованої юридичної особи стосовно всіх її кредиторів та боржників, у тому числі оспорювані сторонами (ч. 2 ст. 107 ЦКУ).

Нюанс: передавальний акт бажано складати станом на останню дату календарного місяця. Із цієї дати підприємство, що реорганізується, припиняє прийняття та перерахування грошових коштів.

Основна частина передавального акта — це передавальний баланс. Передавальний акт із боку підприємства, що реорганізується, підписують голова та члени комісії з припинення, а з боку товариства-правонаступника — керівник чи уповноважена особа. Нотаріальне посвідчення підписів у такому випадку не потрібне (ч. 4 ст. 37 Закону № 755). Передавальний акт затверджується на зборах учасників юридичної особи, що припиняється (ч. 3 ст. 107 ЦКУ).

Для проведення держреєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання голова комісії з припинення чи уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) держреєстратору такі документи (ч. 1 ст. 37 Закону № 755):

• заповнену реєстраційну картку на проведення держреєстрації припинення юридичної особи за формою № 8, затвердженою наказом Мін’юсту від 14.10.11 р. № 3178/5;

• підписаний головою та членами комісії з припинення юридичної особи та затверджений заснов­никами (учасниками) юридичної особи примірник оригіналу передавального акта або його нотаріально засвідчену копію. Нотаріальне посвідчення достовірності підписів голови та членів комісії з припинення юридичної особи на передавальному акті не потрібне (ч. 4 ст. 37 Закону № 755);

• довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів за формою № 22-ОПП або документ про погодження плану реорганізації з ДФСУ (за наявності податкового боргу);

• довідку про відсутність заборгованості з ЄСВ за формою № 3-ЄСВ;

• довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Підтверджувати аудиторським висновком повноту передавального акта в разі припинення юридичної особи шляхом реорганізації не потрібно, окрім тих випадків, коли необхідність отримання аудиторського висновку передбачено статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників про реорганізацію (ч. 2 ст. 37 Закону № 755, лист Держкомпідприємництва від 16.02.05 р. № 900).

Зміни до установчих документів юридичної особи, яка не припиняється в результаті приєднання, підлягають держреєстрації після держреєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання в порядку, установленому ст. 29 Закону № 755. При цьому сплачується реєстраційний збір за проведення держреєстрації змін до установчих документів у розмірі 51 грн. (ч. 2 ст. 10 Закону № 755).

Приєднання вважається завершеним з моменту держреєстрації припинення юридичних осіб, які припиняються в результаті приєднання, та держреєстрації відповідних змін до установчих документів правонаступника (ч. 13 ст. 37 Закону № 755).

 

Висновки

  • У цілому процедури припинення підприємства шляхом безпосередньої ліквідації та приєднання відрізняються ненабагато, але в разі приєднання «мороки» трохи більше, оскільки необхідно зареєструвати ще й зміни до установчих документів правонаступника.

  • Із позиції податкового обліку в ситуації, коли на підприємстві, що ліквідується, немає активів (основних засобів, запасів тощо) та пасивів, спосіб ліквідації підприємства теж не має значення. Це може мати вплив тільки за наявності у підприємства, що ліквідується:
    • податкових збитків — під час приєднання такі збитки будуть зараховані в підприємства, до якого приєднується юридична особа;
    • невідшкодованого бюджетного відшкодування ПДВ, яке буде надано правонаступнику.

  • Отже, вибирайте той варіант, який вам більше подобається.

Документи і скорочення статті

Закон № 755 — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.03 р. № 755-IV.

Закон про оцінку — Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.01 р. № 2658-III.

Закон № 1576 — Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.

Порядок № 1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом МФУ від 09.12.11 р. № 1588.

Порядок № 419 — Порядок представлення фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Інструкція № 69 — Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків, затверджена наказом МФУ від 11.08.94 р. № 69.

Інструкція № 492 — Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній і іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492.

Положення № 26 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міндоходів від 16.01.14 р. № 26.

Перелік № 430/5 — Перелік видів документів, пов’язаних із забезпеченням соціального захисту громадян, які повинні поступати до архівних установ в разі ліквідації підприємств, установ, організацій, що не відносяться до джерел формування Національного архівного фонду, затверджений наказом Мін’юсту від 14.03.13 р. № 430/5.

Перелік № 578/5 — Перелік типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, інших установ, підприємств і організацій, з вказівкою строків зберігання документів, затверджений наказом Мін’юсту від 12.04.12 р. № 578/5.

ДРСУ — Державна реєстраційна служба України.

ПП — приватне підприємство.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі