Мінсоцполітики знову в темі посадових інструкцій (далі — ПІ).
Нагадаємо: у листі від 20.02.13 р. № 236/06/186-13 фахівці Мінсоцполітики зауважили, що типові завдання та обов’язки певної посади дуже легко можна перерозподілити між окремими працівниками. Наприклад, головний бухгалтер може поділитися своїми повноваженнями з «близькими за духом» посадовими особами (начальником відділу внутрішнього аудиту та іншими). Тому важливо в ПІ для кожної окремої посади прописати конкретний перелік обов’язків (докладніше читайте у «БТ», 2014, № 36, с. 8).
У листі, що коментується, Мінсоцполітики нагадало кілька важливих вимог до ПІ. При цьому нічого нового. Усе це давно прописано в п. 6 Випуску 1 «Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.04 р. № 336 (далі — ДКХПП):
• ПІ має складатися із 7 розділів: «Загальні положення», «Завдання та обов’язки», «Права», «Відповідальність», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги» та «Взаємовідносини (зв’язки) за посадою»;
• у правому куті першої сторінки ПІ розташовуються слово «Затверджено», підпис керівника про її затвердження. Тут також наводять посаду, ініціали та прізвище керівника, а також дату затвердження;
• у заголовку ПІ потрібно вказати повне найменування посади в родовому відмінку, що відповідає професійній назві роботи, передбаченій у Класифікаторі професій (сьогодні чинним є ДК 003:2010), та повну назву структурного підрозділу. Наприклад, посада бухгалтера може належати до розділу «Професіонали» (повна назва посади — «бухгалтер (із дипломом спеціаліста)», код 2411.2) або до розділу «Спеціалісти» (повна назва — «бухгалтер», код 3433). Кваліфікаційні характеристики цих професій ви знайдете у Випуску 1 ДКХПП;
• ПІ повинні бути підписані відповідними працівниками. Підпис працівника свідчить про те, що він ознайомився з ПІ та зобов’язується керуватися нею у своїй трудовій діяльності.
Докладніше із загальними вимогами до оформлення ПІ та змістом її розділів ви можете ознайомитися у статті «Посадові інструкції: що це таке і чи варто їх складати» («БТ», 2012, № 31, с. 16).
Важливо! У вас немає ПІ на посади, передбачені штатним розписом? Фахівці Мінсоцполітики вважають, що такий недолік потрібно вважати штрафонебезпечним порушенням вимог законодавства про працю. За нього винну особу роботодавця можуть притягнути до адмінвідповідальності згідно з ч. 1 ст. 41 КпАП (штраф — від 510 до 1700 грн. на ФОП-роботодавця чи посадову особу підприємства).
Аргументом стало таке: ПІ працівників підприємств, установ, організацій запроваджуються з метою чіткого визначення вимог, що висуваються до певного працівника, наділення його необхідними правами та підвищення відповідальності за доручену ділянку роботи.
Наша позиція: оскільки немає прямої законодавчої вимоги розробляти ПІ, то й притягувати до відповідальності за відсутність ПІ незаконно.
Водночас ПІ може стати надійним помічником у кадровій справі. На підставі адекватно складеної ПІ можна визначити, наскільки працівник відповідає посаді, на яку його приймають, чи обійманій посаді (якщо він працює), об’єктивно оцінити потенціал та можливості конкретного працівника, а також застосувати до нього заходи стягнення за виявлені порушення або неналежне виконання своїх обов’язків. У період випробування порівняння роботи з вимогами ПІ дасть підставу для звільнення працівника як такого, що не пройшов випробування. ПІ також стане у пригоді в ситуації, коли ви вирішите направити працівника у відрядження, а він відмовиться, вказавши як причину те, що це не входить до кола його обов’язків. Отже, не нехтуйте розробкою ПІ.
Порада: щоб полегшити собі життя і до того ж уникнути розбіжностей із «трудовими» перевіряючими, розробіть ПІ для штатних посад.
