Перша хвиля мобілізації почалася ще в березні 2014 року. Працівників, призваних за нею, почали демобілізовувати (Указ № 15). Про нюанси документального оформлення повернення на роботу демобілізованого працівника читайте у «БТ», 2015, № 14, с. 28.
Тепер наше завдання — з’ясувати, як період військової служби під час мобілізації вплине на розрахунок середньої зарплати для таких виплат, як відпускні, витрати на відрядження, лікарняні тощо. Припустимо, що працівник, який повернувся після демобілізації…
…іде у відпустку
Майте на увазі: період військової служби за призовом під час мобілізації включається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Підстава — п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.
А ось до стажу роботи, який дає право на щорічні додаткові відпустки (ст. 7 і 8 Закону про відпустки), період військової служби не потрапить. Річ у тім, що до нього зараховуються лише:
1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий в цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади;
2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці.
Розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати для розрахунку відпускних є останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (менший відпрацьований період — з 1-го до 1-го числа) (п. 2 Порядку № 100). Виплати, які включають до розрахунку, зазначені в п. 3 Порядку № 100, які не включають — у п. 4 цього ж Порядку. Крім того, у розрахунку «відпускного» середнього заробітку беруть участь виплати за час, протягом якого за працівником зберігали середній заробіток, у тому числі за час виконання державних і громадських обов’язків. Військова служба є нічим іншим, як виконанням державних обов’язків, тож робимо висновок: середній заробіток за період мобілізації включають до розрахунку середньоденної зарплати при обчисленні відпускних.
Приклад 1. Працівника було призвано на військову службу у зв’язку з мобілізацією з 18.03.14 р. Середньоденний заробіток, за яким оплачували весь період мобілізації, — 200 грн. Його демобілізували 06.03.15 р., і з 10.03.15 р. він став до виконання своїх посадових обов’язків. 30 березня 2015 року працівник іде в основну щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними (субота і неділя).
Припустимо, що в розрахунковому періоді (березень 2014 року — лютий 2015 року) працівнику нараховано:
• заробітну плату за відпрацьовані дні в березні 2014 року в сумі 2000 грн.;
• середній заробіток за період військової служби в сумі 48000 грн. (200 грн. х 240 роб. дн., де 240 — кількість днів перебування працівника на військовій службі за призовом під час мобілізації, що припадають на робочі дні за графіком роботи).
Загальна сума виплат, нарахованих у розрахунковому періоді, становить 50000 грн. (2000 + 48000).
Визначимо середню зарплату за один календарний день:
50000 : (365 - 10) = 140,85 (грн.),
де 365 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
10 — кількість святкових і неробочих днів за ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період.
Сума відпускних становитиме 3380,40 грн. (140,85 грн. х 24 к. дн.).
…відряджається або направляється на курси підвищення кваліфікації
У такій ситуації також керуємося Порядком № 100. Розрахунковим періодом є останні два календарні місяці, що передують настанню події, за якою виплачують середній заробіток.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня зарплата обчислюється виходячи з тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
При обчисленні середньої зарплати за останні два місяці не включають до розрахунку, зокрема, виплати за час, протягом якого зберігають середній заробіток працівника, у тому числі за час виконання державних і громадських обов’язків (п. 4 Порядку № 100). Таким чином, середній заробіток за період мобілізації не включають до розрахунку середньої зарплати, якщо його розраховують виходячи з виплат за два місяці.
Важливо! Оплата праці відряджених працівників здійснюється відповідно до умов трудового договору, при цьому її розмір не може бути нижче середнього заробітку (ст. 121 КЗпП). Тому середньоденну зарплату необхідно порівняти з денним заробітком і за найбільшим із показників оплатити дні відрядження.
Приклад 2. Працівник, який працює на підприємстві з 2005 року, демобілізувався 06.03.15 р. Середньоденний заробіток, за яким оплачувався період мобілізації, — 180 грн. З 12.03.15 р. він став до роботи. З 1 по 3 квітня 2015 року працівника направляють у відрядження. Посадовий оклад — 3600 грн.
Розрахунковим періодом буде лютий — березень 2015 року. До розрахунку середньої зарплати не включають середній заробіток за період мобілізації. Тому виплати за період з 1 лютого по 6 березня 2015 року включно (частина періоду військової служби) не потраплять до розрахунку.
У розрахунковому періоді залишається лише зарплата за відпрацьовані дні з 12 по 31 березня 2015 року включно. Визначимо її:
3600 грн. : 21 роб. дн. х 14 роб. дн. = 2400 грн.,
де 3600 — посадовий оклад працівника;
21 — кількість робочих днів в березні 2015 року;
14 — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником.
Визначимо середньоденну зарплату:
2400 грн. : 14 роб. дн. = 171,43 грн.,
де 14 — кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді.
Середньоденна зарплата (171,43 грн.) = денний квітневий заробіток (3600 грн. : 21 роб. дн. = 171,43 грн.), тому дні відрядження оплачуємо виходячи з 171,43 грн.
Сума оплати періоду службового відрядження становитиме:
171,43 грн. х 3 роб. дн. = 514,29 грн.,
де 3 — кількість днів відрядження, що припадають на робочі дні за графіком роботи.
Приклад 3. Працівник був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з 18 березня 2014 року, а демобілізувався 6 березня 2015 року. Середньоденний заробіток, за яким оплачувався період мобілізації, — 150 грн. З 10.03.15 р. він став до роботи, а з 30.03.15 р. по 30.04.15 р. включно його направляють на курси підвищення кваліфікації. Посадовий оклад — 3000 грн.
Ситуація є цікавою тим, що в розрахунковому періоді (січень — лютий 2015 року) немає заробітку, який включають до розрахунку. У такому разі слід брати нараховану зарплату за попередні 2 місяці (листопад — грудень 2014 року). Якщо ж і в таких місяцях працівник не працював, то середню зарплату розраховують виходячи з установленого йому посадового окладу (абз. 4 п. 2 і абз. 3 п. 4 Порядку № 100).
У наведеному прикладі протягом останніх чотирьох місяців працівник не виконував свої обов’язки у зв’язку з військовою службою. Тому середню зарплату визначають виходячи з установленого посадового окладу.
Визначимо середньоденну зарплату:
(3000 грн. + 3000 грн.) : (20січень + 20лютий) = 150 грн.,
де 3000 — установлений посадовий оклад;
20 — кількість робочих днів за нормою робочого часу в розрахунковому періоді (у січні та лютому).
Сума оплати періоду курсів підвищення кваліфікації становитиме:
150 грн. х 23 роб. дн. = 3450 грн.,
де 23 — кількість робочих днів за графіком роботи, що припадають на період курсів з 30 березня по 30 квітня 2015 року включно.
…захворів
До страхового стажу для розрахунку лікарняних потрапляють періоди, за які сплачувався ЄСВ, що розподіляється, у тому числі на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Це випливає з положень абз. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 1105.
Працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, отримують виплати від роботодавця (середній заробіток за період мобілізації згідно зі ст. 119 КЗпП) і від військових частин, в яких вони проходять службу (грошове забезпечення згідно з постановою КМУ від 09.04.14 р. № 111). Тому потрібно з’ясувати, чи сплачувався ЄСВ з вищезгаданих виплат.
З 18.03.14 р. по 28.02.15 р. із середнього заробітку працівників справлявся ЄСВ, частина якого йшла на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Починаючи з березня 2015 року з такої виплати ЄСВ не справляється на підставі ч. 7 ст. 7 Закону № 2464. Поки не вирішено питання щодо ЄСВ, нарахованого та утриманого із середнього заробітку мобілізованих за січень і лютий 2015 року. У разі якщо Мінсоцполітики прийме рішення його компенсувати, то роботодавці сторнуватимуть ЄСВ за цей період.
Військові частини виплачують військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, грошове забезпечення згідно з постановою КМУ від 09.04.14 р. № 111. Така виплата є об’єктом нарахування ЄСВ (абз. 1 ч. 6 ст. 8 Закону № 2464). Однак страхові внески розподіляють лише на пенсійне страхування та страхування з безробіття (п. 2 Пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджених постановою КМУ від 26.11.14 р. № 675). Таким чином, з грошового забезпечення військовослужбовців страхові внески не надходять до Фонду соціального страхування, а отже, строк перебування на військовій службі зараховують до страхового стажу для призначення пенсії, але не зараховують до страхового стажу для розрахунку лікарняних.
Отже, однозначно можна стверджувати, що період з 18.03.14 р. по 31.12.14 р. уключається до страхового стажу як період, за який сплачено ЄСВ із середнього заробітку за місцем роботи, у тому числі на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Стосовно січня — лютого 2015 року — чекаємо на рішення Мінсоцполітики як головного розпорядника бюджетних коштів на ці потреби.
Для цілей оплати періоду тимчасової непрацездатності ваш орієнтир — Порядок № 1266. Насамперед визначте розрахунковий період. У загальному випадку він дорівнює 6 календарним місяцям (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю настання страхового випадку — тимчасової непрацездатності.
Потім розмежуйте виплати, які беруть участь і не беруть участь в розрахунку середньоденної зарплати. Щоб правильно обчислити середній заробіток для оплати періоду тимчасової непрацездатності, уключіть виплати за відпрацьований час, з яких сплачено ЄСВ. Виплати за невідпрацьований час, так само як і за невідпрацьовані дні, у розрахунку участі не беруть. З наведеного вище доходимо висновку: оплату періоду мобілізації та дні, що припадають на період мобілізації, виключають з розрахункового періоду для обчислення лікарняних.
Приклад 4. Працівник демобілізувався 06.03.15 р. До роботи став з 10.03.15 р. З 02.04.15 р. по 07.04.15 р. він хворів. Посадовий оклад працівника — 3200 грн.
Розрахунковий період для оплати лікарняних — жовтень 2014 року — березень 2015 року. Фактично в розрахунку середньої зарплати бере участь зарплата за фактично відпрацьовані дні березня 2015 року.
Визначимо зарплату за відпрацьовані дні березня 2015 року:
3200 грн. : 21 роб. дн. х 16 роб. дн. = 2438,10 грн.,
де 21 — кількість робочих днів за графіком роботи в березні 2015 року;
16 — кількість фактично відпрацьованих днів працівником у березні 2015 року.
Розрахуємо середньоденну зарплату:
2438,10 грн. : 16 роб. дн. = 152,38 грн.,
де 16 — кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді (жовтень 2014 року — березень 2015 року).
Сума оплати перших п’яти днів непрацездатності становитиме: 152,38 грн. х 3 роб. дн. = 457,14 грн.,
де 3 — кількість днів хвороби, що припадають на робочі дні за графіком роботи працівника, які оплачуються за рахунок роботодавця.
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності — 152,38 грн. (за один день).
А ось ще одна цікава ситуація: у розрахунковому періоді перед настанням хвороби немає жодного відпрацьованого дня у зв’язку з тим, що працівник перебував на військовій службі. Як наголошувалося вище, оплата періоду мобілізації також не включається до розрахунку середнього заробітку. Як у цьому випадку оплачувати період тимчасової непрацездатності? Чи можна вирішити цю ситуацію? Якщо формально дотримуватись положень Порядку № 1266, то ні.
Звернутися до п. 10 цього Порядку можна, лише якщо в розрахунковому періоді не було заробітку з поважної причини. Причому поважних причин усього три: тимчасова непрацездатність, декретна відпустка, відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років. У такій ситуації Порядок № 1266 приписує обчислювати середньоденну зарплату виходячи з посадового окладу.
У нашому випадку маємо відхилення від норми: заробітку немає, але причина, з якої його не було, не є поважною в розумінні Порядку № 1266. Що маємо в результаті? У розрахунковому періоді у працівника немає жодного відпрацьованого дня: нарахована зарплата дорівнює 0 і кількість відпрацьованих днів дорівнює 0. Тому формально сума оплати лікарняного аркуша дорівнює 0. Водночас відмовити в оплаті лікарняного застрахованій особі не можна, оскільки така ситуація не підпадає під підстави для відмови в наданні допомоги з тимчасової непрацездатності, зазначені у ст. 23 Закону № 1105.
Проте поклавши руку на серце, навряд чи хтось наважиться назвати військову службу у зв’язку з мобілізацією неповажною причиною, адже працівника призивають відповідно до законодавства. Просто розробники Порядку № 1266 не підозрювали, що на практиці матимуть справу з мобілізацією застрахованих осіб.
Тепер усі сподівання на Мінсоцполітики, яке має право надавати роз’яснення щодо застосування Порядку № 1266. Зауважте, що в аналогічній ситуації це відомство дозволило вважати поважною причиною щорічну відпустку та відпустку за свій рахунок (див. листи від 25.02.14 р. № 1837/0/14-14/18 і від 14.02.14 р. № 72/18/99-14). Якщо наші сподівання на Мінсоцполітики виправдаються, то розрахувати середньоденну (середньогодинну) зарплату можна буде шляхом ділення посадового окладу на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві. Середньомісячну кількість робочих днів (годин) визначають діленням кількості робочих днів (годин) за балансом робочого часу в розрахунковому періоді на кількість місяців розрахункового періоду (див. лист Мінсоцполітики від 17.02.14 р. № 1643/0/14-14/18).
Упевнені, що з нашими підказками ви розрахуєте середню зарплату легко та швидко!
Документи та скорочення статті
Указ № 15 — Указ Президента України «Про часткову мобілізацію», затверджений Законом України «Про часткову мобілізацію» від 15.01.15 р. № 113-VIII.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266.
ЄСВ — єдиний соціальний внесок.
