Давайте одразу ж переформулюємо вихідне запитання, і ось чому.
Прочитавши про продаж палива за талонами в «БТ», 2015, № 31, с. 31, ви чітко з’ясували, що талон — це документ, що лише підтверджує право його власника (покупця палива) отримати на АЗС певну кількість власного палива певної марки… Уточнимо: граничний строк отримання палива за талонами, як правило, в них зазначений і повинен дотримуватися.
Зверніть увагу: тут ітиметься саме про своє паливо, раніше придбане підприємством за безготівковою передоплатою, яке було передано АЗС на тимчасове зберігання і, зрозуміло, оприбутковано на підставі накладної продавця з одночасним отриманням від нього відповідних талонів, що підтверджують право на заправку таким паливом на АЗС.
Тому купівля у вас кимось таких талонів настільки ж безглузда, як, наприклад, купівля зазначених видаткових накладних на паливо. Тобто це абсолютно нерозумно і марно. Інша справа — купівля власне палива.
Тож давайте розбиратися в ситуації, коли підприємство, яке:
(1) передоплатило паливо за безготівковим розрахунком згідно з договором купівлі-продажу;
(2) отримало (і оприбутковувало) це паливо згідно з видатковою накладною постачальника;
(3) передало це паливо для тимчасового зберігання на АЗС згідно з договором (відповідального) зберігання*,
* Операції (1) і (3) можуть здійснюватися в межах єдиного змішаного договору.
приймає рішення залишок цього палива (як «неліквіди») продати на сторону — теж за безготівковим розрахунком.
«До повного!»
Очевидно, що ви — як власник палива — маєте право розпорядитися ним на свій розсуд — у тому числі продати і, зокрема, — за договором купівлі-продажу.
Уточнимо, що всупереч розхожому міфу, для цього вам не знадобляться жодні спеціальні документи дозвільного характеру (ліцензії). Адже цього виду діяльності не було ані у ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ (крім торгівлі рідким паливом з біомаси та біогазом), ані у ст. 7 нового Закону України «Про ліцензування видів підприємницької діяльності» від 02.03.15 р. № 222-VІІІ, що замінив його з 28.06.15 р.
Єдине формальне обмеження — це заборона єдинникам продавати підакцизні товари, установлена п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ.
Утім, у цій конкретній ситуації, сказавши про таку заборону, ми не можемо обмежитися тим, щоб просто поставити жирну крапку… Дивіться чому.
Аналізуючи раніше** подібну ситуацію з продажем ЮРЄПом легкового автомобіля, який значився до цього у нього на балансі як об’єкт основних засобів — увага! — і який теж формально вважається підакцизним товаром, ми посилалися на лояльну консультацію податківців з підкатегорії 108.12 ЗІР ДФСУ, де такий продаж не визнавався забороненим!
** Див. «БН», 2014, № 11, с. 29.
На жаль, тут є два мінуси: 1) до сьогодні ця консультація не дожила (була виключена з ЗІР ДФСУ у новорічному реформаторському запалі, хоча жодних нових норм, що змінювали б висновок ЗІР ДФСУ на протилежний, до ПКУ внесено не було); 2) у ній прямо говорилося про зовсім інший підакцизний об’єкт продажу — легковий автомобіль (а не паливо)…
Але є і плюс. Це головний аргумент тієї консультації, що полягає в тому, що заборона ПКУ встановлена саме на діяльність (читай — систематичну діяльність) з продажу підакцизних товарів, а разовий продаж неліквідного легкового авто (а від себе додамо: і разовий продаж неліквідного палива) — ніяк не може вважатися такою діяльністю!
Повторимо: жодні зміни законодавства відтоді справедливість цього аргументу не похитнули. Отже, якщо ви працюєте на спрощенці, то у вас залишаються варіанти: або заручившись позитивною індивідуальною податковою консультацією, отриманою згідно зі ст. 52 ПКУ, продати надлишок палива без затій, або «продати» його у вартості наданих на сторону транспортних послуг чи оформивши передачу «заправленого» автомобіля в оренду… Ну, не виливати ж його, дійсно?
І якщо вже ми вирішили проїхатися по формальностях, то в бухобліку (див. приклад нижче) дохід від продажу цього палива має потрапити на Кт 712 (як дохід від реалізації «інших оборотних активів» — запасів). Ну, й у графі 4 виданої та зареєстрованої податкової накладної (якщо, звичайно, ви — платник ПДВ) потрібно зазначити відповідний код УКТ ЗЕД проданого палива…
Що ж до процедури передачі палива новому покупцю, абсолютно безхмарний варіант — підігнати бензовоз на АЗС і залити в нього одразу весь обсяг перепроданого палива згідно з відповідною кількістю талонів до останньої краплі!.. Зрозуміло, ці талони вручите АЗС саме ви.
Інакше — якщо куплене у вас паливо за вашими талонами отримуватиме на АЗС сам новий покупець, то можливі проблеми, про які ми вас просто зобов’язані попередити.
«А казачок-то засланный!»*
* Із к/ф «Невловимі месники».
І проблема тут не в тому, що АЗС вимагатиме у пред’явника вашого талона якось підтвердити його приналежність до вашої контори, ні! Талон для того і придуманий, щоб бути «остаточним папірцем». Якщо ваш працівник, не дай Боже, втратить талони — ви тут же на свою біду переконаєтеся в знеособленості процедури заправки…
Питання тут в іншому.
Недаремно в зазначеній статті ми сказали, мовляв, усі тонкощі господарських відносин АЗС і клієнта мають бути чітко прописані в договорі між ними.
Адже якщо копнути глибше, то чому взагалі у вас виникла необхідність перепродажу невикористаного палива? Чом би вам по-хорошому не повернути його постачальнику разом з талонами? Та тому, що на практиці постачальник, як правило, включає до договору обов’язок покупця вибрати все куплене паливо у чітко обмежений час. І ще застереження, що перешкоджають одностороннім змінам його базових умов (тим більше — на користь третьої сторони). А тут вийде, що формально стороною договору відповідального зберігання палива залишилося ваше підприємство (і оплата зберігання ваша), а власник палива, що зберігається, — уже інша особа?!
Життя підказує чимало спірних ситуацій, які можуть викликати необхідність в одержувача палива звернутися до вихідного договору: претензії до якості палива, недодержання його асортименту на АЗС, необхідність доплати за додатковий строк зберігання — наприклад, якщо перевищено початково зазначений у талонах, заміна пошкоджених талонів!.. Прикладів безліч.
Можливо, новий покупець чітко бачить усі ці додаткові ризики і нести їх згоден (скажімо, якщо він швиденько вибере все таке паливо). А якщо ні, то у вас два шляхи: або «куди крива вивезе» і гріх на душу, або розуміння, що ваша спроба чесно прописати всі ризики в договорі між вами відіб’є в нього бажання його укладати… У будь-якому разі рекомендуємо в договорі купівлі-продажу з новим покупцем чітко зазначити: а) номерні реквізити талонів; б) вказаний у них граничний строк отримання палива. Щоб реагувати на його можливі претензії приказкою: «Бачили очі, що купували»…
Ціна питання
При формуванні ціни палива, що (пере)продається, не випустіть з уваги два найважливіші моменти.
По-перше, не буде зайвим вам нагадати, що згідно з абзацом другим п. 188.1 ПКУ для перепродавця товару мінімальна база обкладення ПДВ дорівнює ціні придбання такого товару. Очевидно — це ціна оприбутковування вами палива.
По-друге, не можна не пригадати і про скандальний «роздрібний» акциз — адже продаєте ви підакцизний товар як-не-як…
Зауважимо, що незважаючи на всі потуги фіскалів, нам досі жодного разу не потрапляв до рук розрахунковий документ АЗС з виділеною в ньому сумою «роздрібного» акцизу.
Цікаво зауважити принагідно, що відповідно до абсурдного абзацу третього п.п. 2 п. 6 розд. V Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку*, оскільки за фактом обговорюване паливо було вами — як його первинним покупцем — саме перепродане (а Мінфін у зазначеній новелі визнав саме це «комерційним використанням» підакцизного товару), то заднім числом вийшло, що ваш постачальник і не повинен був справляти з вас «роздрібний» акциз на це паливо. Отже, чіплятися до ваших вхідних документів (без виділеного в них «роздрібного» акцизу) у податківців тим більше жодних підстав немає.
* Затверджений наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 14.
Що ж стосується безпосередньо вас: якщо ви — не суб’єкт роздрібної торгівлі, то залізно не підпадаєте під визначення платника «роздрібного» акцизу в п.п. 212.1.11 ПКУ. Крапка. Якщо ж ви таки суб’єкт роздрібної торгівлі, то уважно ознайомтеся з нашими аргументами на с. 33 статті, зазначеної на початку. Зверніть увагу, що оскільки в обговорюваній тут ситуації один суб’єкт підприємництва продає паливо іншому такому самому суб’єкту, то це чітко підпадає під визначення саме оптової торгівлі згідно з п. 4.5 ДСТУ 43032004 «Роздрібна і оптова торгівля. Терміни та визначення».
До речі, саме тому доцільно в цій ситуації скористатися безготівковою формою розрахунку, цим самим вбиваючи одразу двох зайців: першого — вам не зможуть пришити дату виникнення податкового зобов’язання з «роздрібного» акцизу згідно з п. 216.9 ПКУ; другого — це взагалі позбавить вас від вимоги фіскалів провести цю купівлю-продаж через РРО, яку вони зазвичай висувають при продажу такого неліквідного палива саме за готівку (підкатегорія109.02 ЗІР ДФСУ)…
І ще. Якщо невикористані талони вже були видані водієві, то заздалегідь заберіть їх у нього назад і внесіть про це запис до журналу видачі талонів (і не забудьте списати їх з нього в аналітичному обліку).
Про вигоди перепродажу цього палива «втемну» ми сказати не посміємо…
На завершення — приклад.
Приклад. Підприємство купило 500 л бензину А-95 за ціною 21,00 грн./л (у тому числі ПДВ 20 % — 3,50 грн.) для заправки автомобіля директора за талонами (25 шт. талонів по 20 л). Витрачено 380 л бензину (19 шт. талонів). Невитрачений бензин у кількості 120 л (6 шт. талонів по 20 л) продано іншому підприємству за ціною 21,60 грн./л (у тому числі ПДВ 20 % — 3,60 грн.).
Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
дебет | кредит | ||
1. Придбано бензин А-95 (500 л) за талонами відповідно до договору з АЗС | |||
1. 1. Перераховано на АЗС кошти з поточного рахунка | 371 | 311 | 10500 |
1.2. Відображено податковий кредит з ПДВ (за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною) | 641/ПДВ | 644 | 1750 |
2. Отримано за накладною бензин (500 л) і талони (25 шт.) від АЗС | |||
2.1. Оприбутковано бензин за талонами | 2032(1) | 631 | 8750 |
2.2. Списано суму податкового кредиту | 644 | 631 | 1750 |
2.3. Зараховано заборгованості | 631 | 371 | 10500 |
3. Витрачено в госпдіяльності бензин (380 л) за талонами (19 шт.) | |||
3.1. Списано, талони, що значаться за водієм (за датою звіту водія про заправку) | 2033(2) | 2032 | 6650 |
3.2. Списано бензин на підставі звітів водія (подорожніх листів — якщо вони використовувались(3)) | 92 | 2033 | 6650 |
4. Реалізовано «неліквідний» бензин | |||
4.1. Отримано на поточний рахунок передоплату від покупця | 311 | 681 | 2592 |
4.2. Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ (оформлено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну) | 643 | 641/ПДВ | 432 |
4.3. Бензин А-95 (120 л) і талони (6 шт.) передано покупцю за накладною(4) | 361 | 712 | 2592 |
4.4. Відображено податкове зобов’язання з ПДВ | 712 | 643 | 432 |
4.5. Списано балансову вартість бензину | 943 | 2032 | 2100 |
4.6. Зараховано заборгованості | 681 | 361 | 2592 |
5. Визначено фінансовий результат | |||
5.1. Списано доходи | 712 | 791 | 2160 |
5.2. Списано витрати | 791 | 943 | 2100 |
(1) «Паливо в талонах». (2) «Паливо в баках». (3) Див. «БН», 2013, № 46, с. 23. (4) Із зазначенням номерних реквізитів талонів. | |||
Висновки
Формальної заборони на перепродаж підприємством свого «неліквідного» поталонного палива — а перепродати можна саме паливо, а не самі талони, — законодавством не встановлено.
Якщо новий покупець вибере на АЗС все таке паливо одним махом, то все буде гладко, якщо ж він продовжуватиме заправлятися за талонами першого покупця — у нього можуть виникнути деякі проблеми з постачальником.
При формуванні ціни продажу палива платником ПДВ йому необхідно врахувати, що при перепродажу мінімальна база ПДВ має бути не нижче вартості придбання такого палива.
Якщо перепродавець — не суб’єкт роздрібної торгівлі, то він — не платник «роздрібного» акцизу.
