Нещодавно Законом України від 16.07.15 р. № 643-VIII була оновлена система електронного адміністрування ПДВ. Про нього ми розповідали в «БТ», 2015, № 32, с. 33.
У листі, що коментується, податківці вирішили пояснити окремі нюанси такого оновлення.
Перехідні ПН/РК. Податківці повідомили, що ПН/РК, складені до 01.07.15 р., можна реєструвати без урахування реєстраційного ліміту (РЛ) ( п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). При цьому робити це можна лише з 04.08.15 р.
Таким чином, якщо у вас на сьогодні є ПН/РК, складені до 01.07.15 р., які і досі не зареєстровані, то провести таку реєстрацію ви можете без обмеження реєстраційною сумою. Однак показники такої ПН/РК не братимуть участі в обрахунку розміру РЛ. Воно і не дивно. Адже на 1 липня РЛ «обнулився».
При цьому контролери зазначають, що термін реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН не повинен перевищувати 180 календарних днів з дати їх складання (діють «старі» правила). А отже, віднести до податкового кредиту (ПК) ПДВ, вказаний у ПН/РК, «старших» за 180 днів і не зареєстрованих в ЄРПН, не можна. Немає реєстрації − немає ПК.
Новий строк (365 днів), що встановлений Законом № 643, на думку контролерів, поширюється тільки на ПН/РК, які складені після дати набрання чинності цим Законом, тобто після 29.07.15 р.
А от про те, який термін реєстрації застосовувати для ПН/РК, які складені до 01.07.15 р. і щодо яких на 29.07.15 р. ще не минуло 180 днів від дати складання, вони не сказали ні слова.
На наш погляд, оскільки у ПКУ немає ніяких особливих правил, крім реєстрації таких ПН/РК без оглядки на РЛ, то слід орієнтуватися на новий строк реєстрації у 365 днів від дати складання. Тобто включити ПДВ до податкового кредиту, вказаний у таких ПН/РК, можна протягом 365 днів від дати складання, але не раніше дати реєстрації.
Що стосується штрафних санкцій, то покарати вас за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, виписаних до 01.07.15 р., не зможуть взагалі, оскільки мораторій на такі санкції діє до 01.10.15 р.
Увага! Мораторій спрацьовує лише у випадку, коли ПН зареєстрована у ЄРПН (з порушенням строку). Він не поширюється на максимальний штраф 50 %, який застосовують після того, як з моменту складання ПН мине 365 днів, а її так і не зареєстрували в ЄРПН.
Зведені ПН. Податківці розповіли, як саме і коли слід складати зведені ПН при безперервному і ритмічному характері операції, а також при використанні товарів у неоподатковуваних операціях чи не в господарській діяльності. Їх висновки співпадають з нашим баченням ситуації («БТ», 2015, № 32, с. 33). Також рекомендуємо ознайомитись з матеріалом на с. 43 цього номера.
Тут звернемо увагу лише на ситуацію із товарами, придбаними у неплатників ПДВ. У випадку їх використання в неоподатковуваних операціях чи в негосподарській діяльності, виходячи із буквального прочитання положень п. 198.5 ПКУ, потрібно нараховувати податкові зобов’язання. Річ у тім, що тепер ця норма вимагає нарахувати ПДВ незалежно від того, був сформований ПК чи ні.
Звісно, логіки тут небагато. Суть нарахування ПЗ − відкоригувати раніше відображений податковий кредит і РЛ. А якщо не було «вхідного» ПДВ, то коригувати нічого.
Добре, що з нами погоджуються і податківці. Так, у листі, що коментується, вони наголосили: за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними без ПДВ як до 01.07.15 р., так і після цієї дати, що використовуються (починають використовуватись) у неоподатковуваних операціях, податкові зобов’язання не нараховуються. Гарний і справедливий висновок. Та, на жаль, він не підкріплений положенням ПКУ. Тому щоб безпечно ним користуватися, радимо отримати індивідуальну консультацію.
