(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 31
  • № 30
  • № 29
  • № 28
  • № 27
  • № 26
  • № 25
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
23/23
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Серпень , 2015/№ 32

Удосконалена система адміністрування ПДВ

Про головні «удосконалення» системи електронного адміністрування ПДВ ви, напевно, вже «в курсі». Проте за загальними фразами газетних заголовків та інформаційних повідомлень криється дуже багато нюансів і важливих «дрібниць». Сьогоднішня Тема тижня допоможе вам «розкласти по поличках» усі зміни в порядку нарахування та сплати ПДВ, які вніс Закон № 643.

Реєстраційний ліміт

Обнулення РЛ

Що ж, для когось це радісна новина, для когось ні, але РЛ все-таки обнулили. Причому всім платникам ПДВ без винятку, незалежно від того, був у них сформований до цього моменту позитивний чи від’ємний РЛ (див. ряд. 2 Витягу з СЕА). Цей крок покликаний обнулити вплив усіх помилок, які накопичилися в СЕА під час тестового періоду.

Найбільше користі таке обнулення принесло тим платникам ПДВ, у яких виникло від’ємне значення ПДВ за період з 01.02.15 р. по 30.06.15 р.

Тож таке рішення з боку законодавців цілком виправдане.

Як наслідок, з 01.07.15 р. показники формули, визначеної п. 2001.3 ПКУ, почали обчислюватися наново. Але оскільки Закон № 643 набрав чинності тільки 29.07.15 р., то перерахунок розміру РЛ фіскали провели лише 03.08.15 р. ( п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) з урахуванням деяких особливостей. Так, при розрахунку:

• складових НаклОтр, ∑НаклВид і Митн (ряд. 3, 4 і 6 Витягу з СЕА) використані документи (ПН, РК, МД, листи коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Тобто дані за цими показниками обнулені за період з 01.02.15 р. по 30.06.15 р.;

• показників НаклОтр та НаклВид враховуватимуть дані РК, складених після 01.07.15 р. і зареєстрованих в ЄРПН, до деяких «старих» ПН (складених до 1 липня 2015 року). Зауважте, в розрахунок будуть брати коригування лише до ПН, які підлягали видачі покупцям — платникам ПДВ*;

* Судячи з формулювання з  п. 2001.3 ПКУ, РК до ПН, складених до 01.02.15 р., також можуть взяти участь у розрахунку РЛ. Але навіть якщо так і буде, проблема з РК все ж розв’язана не повністю. Адже РК до ПН, виписаних неплатникам ПДВ, участь у розрахунку РЛ не братимуть.

• у розрахунку розміру РЛ також будуть використані додаткові «складові», визначені п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУовердрафт», суми переплат тощо).

Тим платникам ПДВ, у яких на 03.08.15 р. було сформовано позитивний РЛ, також хвилюватися не варто. Вони нічого не втратять. І зараз ви зрозумієте чому.

Додаткові «складові» формули

Звичайно, в самій формулі, наведеній у  п. 2001.3 ПКУ, перехідні складові прописку так і не отримали. Проте вони з повним правом будуть враховані при підрахунку РЛ ( останній абзац п. 2001.3 ПКУ).

Отже, згідно із Законом № 643 платникам ПДВ збільшили РЛ на ( п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ):

1. Суму «овердрафту».

Тобто на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали були:

• задекларовані платником ПДВ до сплати до бюджету та погашені/розстрочені/відстрочені;

• задекларовані до перерахування на спецрахунок сільгосппідприємств.

Уперше таке збільшення сталося вже 03.08.15 р., а потім ця сума щокварталу перераховуватиметься. Зверніть увагу, що вам уже доводилося стикатися зі збільшенням РЛ на суму «овердрафту» (01.07.15 р.; див. ряд. 10 Витягу з СЕА). Проте цього разу вона буде перерахована за новими правилами.

Згідно з ними при розрахунку «овердрафту» будуть враховані суми ПДВ, нараховані за звітні періоди:

червень 2014 — травень 2015 року — для «місячників»;

II квартал 2014 — I квартал 2015 року — для «квартальників».

Ці періоди податківці використовували й раніше (категорія 101.08 ЗІР ДФСУ). Проте, зверніть увагу, що тепер у розрахунку беруть участь:

• не лише ті суми узгоджених ПЗ, які були погашені, але й ті, які були розстрочені або відстрочені;

ряд. 25.2 ПДВ-декларацій сільгоспників.

Зверніть увагу! Йдеться про суми, які були задекларовані платником податків. Очевидно, йдеться про суми, зазначені в ПДВ-деклараціях та в УР. Про це свідчать і роз’яснення контролерів щодо розрахунку «овердрафту» (підкатегорія 101.08 ЗІР ДФСУ).

І ще один нюанс. Збільшення РЛ на суму «овердрафту» — це бонус для тих платників ПДВ, які пропрацювали в цьому статусі понад 12 звітних місяців / 4 квартали.

Для тих же платників ПДВ, які станом на 01.07.15 р. були зареєстровані в цьому статусі менше 12 звітних місяців / 4 кварталів або просто зареєстровані після 01.07.15 р., РЛ на суму «овердрафту» буде збільшено лише першого числа кварталу, що настає за кварталом, у якому строк такої реєстрації досягне 12 звітних (податкових) місяців / 4 кварталів.

2. Суму залишків коштів на ПДВ-рахунках.

У п.п. 2 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ йдеться про збільшення РЛ на залишок коштів на ПДВ-рахунку. Проте в той же час такі залишки повинні зменшити на суми ПДВ, задекларовані до сплати до бюджету / на спецрахунок або повернення (як надміру та/або помилково сплачені суми, зазначені в додатку Д4) в деклараціях за червень та II квартал 2015 року.

Очевидно, автори Закону № 643 були упевнені, що він набере чинності набагато раніше. Річ у тім, що станом на 03.08.15 р. суми ПДВ за деклараціями за червень вже давно списані з ПДВ-рахунка. Тому всю суму коштів, яка «висіла» на ПДВ-рахунку, 03.08.15 р. вам повинні були зарахувати у збільшення РЛ.

Будьте уважні! Формально виконуючи вимоги Закону № 643, контролери можуть повторно «вирізати» такі суми з РЛ. На наш погляд, підстав для цього немає.

Щодо цього квартальникам пощастило більше. У них РЛ зменшать до 20.08.15 р. на суми ПДВ, задекларовані до сплати (повернення) в декларації за II квартал.

Тобто гроші, що залишилися у вас на ПДВ-рахунку на 03.08.15 р., нікуди не зникнуть.

3. Суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01.07.15 р.

Пам’ятаєте? На цю суму вам уже збільшували РЛ (до 10.07.15 р.). Тепер же, після обнулення РЛ, вам її просто перерахують і наново додадуть у РЛ. До речі, це вже відбулося — 03.08.15 р. Після такого збільшення помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ вважатимуться погашеними.

Далі діємо залежно від ситуації:

• якщо в ПДВ-декларації за червень / II квартал 2015 року у вас заповнено ряд. 25.1 і він дорівнює або більший за суму переплати на бюджетному рахунку, вам просто зменшать суму до сплати до бюджету за підсумками такого звітного періоду. Але! Тільки дайте можливість це зробити самим податківцям безпосередньо в реєстрі, який вони подають до Казначейства для перерахування коштів з ПДВ-рахунків для сплати ПЗ до бюджету. Ряд. 25.1 декларації не коригуйте. Різницю, якої бракує, ви потім перерахуєте на ПДВ-рахунок;

• якщо в ПДВ-декларації за червень / II квартал 2015 року у вас заповнено ряд. 25.1, але він менший ніж сума переплати на бюджетному рахунку станом на 01.07.15 р. або ж ви задекларували ВЗ, збільшіть суму ВЗ, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 / III квартал 2015 року на суму перевищення суми переплат над задекларованими липневими ПЗ. Тобто перенесіть значення із ряд. 24 липневої ПДВ-декларації до ряд. 20.1 ПДВ-декларації за серпень / IV квартал 2015 року.

Зверніть увагу, що схожі роз’яснення щодо використання сум переплат були і в листі ДФСУ від 22.06.15 р. № 22408/7/99-99-19-03-01-17.

4. Суму ВЗ, непогашеного на 01.07.15 р.

Фактично йдеться про суми ВЗ із ряд. 24 та ряд. 31 ПДВ-декларації та/або спецдекларації за червень / ІІ квартал 2015 року. Виходить, що законодавці раз і назавжди розв’язали проблему з ВЗ минулих звітних періодів. Тепер:

• заявити до БВ суму «старих» ВЗ вже не вийде;

• скасовується і процедура перекидання «старих» ВЗ на збільшення РЛ через додаток Д2;

• ряд. 9 Витягу з СЕА стає непотрібним.

Але нічого не поробиш, такі правила. Так що готуйтеся отримати бонуси:

до 31.07.15 р. (згідно із Законом № 643)— «місячні» платники ПДВ. Хоча, насправді (як повідомляють самі податківці), це станеться до 10.08.15 р. Інакше виходить, що таке збільшення проіснує всього три дні, а потім станеться обнулення формули;

до 20.08.15 р. — «квартальники».

На таку суму ви повинні будете збільшити ПК липня / III кварталу 2015 року. Тобто внести суму отриманого бонусу:

• до ряд. 20.1 декларації (сюди потрапить сума ВЗ із ряд. 24 декларації за червень / ІІ квартал 2015 року);

• до ряд. 20.2 декларації (тут зазначте суму «старого» ВЗ із ряд. 31 декларації за червень / ІІ квартал 2015 року).

І не забувайте про те, що дотримуючись процедури перекидання «старого» ВЗ у рахунок збільшення РЛ, разом із ряд. 20.2 декларації ви повинні заповнити ряд. 27 декларації та гр. 7 додатка Д2. При цьому поле «а» в шапці додатка Д2 заповнювати не потрібно, оскільки РЛ вам збільшать без вашої заяви.

Зверніть увагу, що збільшення РЛ на суму непогашеного ВЗ пройде без проведення перевірок, передбачених ст. 200 ПКУ. Але попереджаємо, їх можуть перевірити в загальному порядку. Причому за завищення ВЗ, спрямованого на збільшення РЛ, нині передбачено новий штраф (але про це далі).

Отже, оновлене значення ∑Накл, розраховане на підставі значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, ви вже повинні були побачити 03.08.15 р.

У Витягу з СЕА (до речі, вже за новою формою J/F1401205) у вас будуть заповнені суми:

• у ряд. 3, 4, 6, оскільки вони враховуватимуть дані з 01.07.15 р.;

• у ряд. 10 виявиться перерахований «овердрафт»;

• у ряд. 1 — сума переплат на 03.08.15 р.;

• ну а в ряд. 2 — підсумок за всіма показниками, розрахований за новими правилами.

Рис. 1. Усі складові, що беруть участь у розрахунку РЛ з 03.08.15 р.

Додаткова умова для повернення переплат

Ви вже знаєте, що всі наявні переплати щодо ПДВ на 03.08.15 р. як на ПДВ-рахунку, так і на бюджетному рахунку, збільшать РЛ.

Але якщо після зазначеної дати у вас знову виникнуть такі суми, повернути їх ви зможете тільки за однієї умови — якщо сума задекларованих вами ПЗ не перевищить суму ПДВ в ПН, виданих і зареєстрованих вами в ЄРПН ( п. 2001.5 ПКУ).

Чи буде цей показник розраховуватися за підсумками одного звітного періоду або ж наростаючим підсумком, поки не зрозуміло. Можливо, невдовзі податківці нам це роз’яснять.

Подарунок «квартальникам»

Якщо у «квартальника» за результатами ІІ кварталу вийшла сума ВЗ, то він може заявити її до БВ, не оглядаючись на РЛ ( п. 43 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Тобто норми пп. «а» та «б» п. 200.4 ПКУ в частині обмеження РЛ у зазначеному періоді не застосовуються. Детально про це ми розповідали в «БТ», 2015, № 31, с. 17.

Податкові накладні

Реєстрація ПН

Одним із визначних нововведень Закону № 643 є зміна строків реєстрації ПН (новий п. 39 розд. ХХ ПКУ).

Так, на ПН, які виписані в період з 1 липня по 30 вересня 2015 року, загальні строки реєстрації ПН (15 календарних днів, наступних за датою складання ПН) не поширюються. Реєструвати складені в цей період ПН у ЄРПН слід за таким принципом:

• ПН, складені з 1 по 15 день (включно) місяця, — до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;

• ПН, складені з 16 по останній день (включно) місяця, — до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.

Тобто виходить, що строк реєстрації ПН у ЄРПН напряму залежить від дати їх складання: у першій чи другій половині місяця (див. рис. 2 нижче).

Рис. 2 Правила реєстрації ПН, складених у період з 1 липня по 30 вересня 2015 року

Запровадження цих спеціальних правил реєстрації ПН має такі наслідки:

1) строк реєстрації ПН, складених протягом «пільгового періоду» (з 01.07.15 р. по 30.09.15 р.), буде коливатися (від 15 до 31 днів) залежно від календарної дати їх складання. Наприклад, якщо ви склали ПН 1 серпня (перший календарний день місяця), то строк реєстрації такої ПН у ЄРПН буде найбільший і складатиме 31 день. Так само у привілейованій ситуації опиниться ПН, складена 16 серпня. Строк реєстрації її в ЄРПН закінчиться 15 вересня. Чим ближче до середини місяця (кінця місяця) буде складена ПН, тим менше буде строк її реєстрації. Найменшим він буде для ПН, складених 15-го числа та в в останній день місяця. Строк реєстрації таких ПН дорівнюватиме загальновстановленому строку реєстрації — 15 дням від дати складання ПН;

2) ПН, складені протягом одного місяця і своєчасно зареєстровані з урахуванням нових вимог, мають потрапити до декларації за той період, в якому вони були виписані. Тобто продовження строку реєстрації жодним чином не впливає на період відображення своєчасно зареєстрованих ПН у ПДВ-декларації.

Увага! ПН, які складені у період з 01.07.15 р. по 30.09.15 р., можна буде зареєструвати в ЄРПН лише за наявності відповідної суми РЛ. В цій частині жодних послаблень для ПН, виписаних у цей період, не передбачено. Справа в тому, що з 03.08.15 р. був «обнулений» РЛ, а отже, в жодного платника ПДВ не повинен виникнути від’ємний РЛ станом на 01.07.15 р. Отже, на реєстрацію ПН, складених після 01.07.15 р., «старі гріхи» не будуть впливати. Навпаки, платники отримали додаткові бонуси (див. с. 33). В ситуації, коли такі бонуси вже використані (зареєстровані ПН), доведеться збільшити РЛ — авансом заплатити суму ПДВ, що вказана у ПН, на електронний рахунок або попросити постачальників зареєструвати адресовані вам ПН.

Водночас для ПН/РК, які були складені до 01.07.15 р. і не були своєчасно зареєстровані у ЄРПН (через відсутність коштів для збільшення РЛ і марні обіцянки законодавців «обнулити» РЛ на 01.07.15 р.), дозволено їх реєструвати у ЄРПН без орієнтування на розмір РЛ. Дані з таких ПН/РК не будуть впливати на РЛ, оскільки він формується лише із ПН/РК, що були оформлені з 01.07.15 р. (новий абз. третій п. 35 розд. ХХ ПКУ), а ми мову ведемо про ПН/РК, складені до цієї дати.

Зауважимо! Якщо ви будете реєструвати ПН/РК, що були складені до 01.07.15 р. у серпні, то відразу виникає запитання: чи будуть застосовуватися штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію таких ПН/РК у ЄРПН? Хочемо вас заспокоїти — жодних штрафних санкцій до вас застосовувати не будуть. Законом № 643 було запроваджено новий мораторій на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК у ЄРПН, які складені до 1 жовтня 2015 року (новий абз. перший п. 35 розд. ХХ ПКУ). Цей висновок стосується як ПН, що були складені до 01.07.15 р., так і ПН, які будуть складені з 01.07.15 р. по 30.09.15 р, тобто ті ПН/РК, що будуть реєструватися у специфічні строки реєстрації. Детально про мораторій на штрафи читайте на с. 47.

Форма ПН

Нововведення зачепили і правила заповнення ПН. Зокрема, тепер форма ПН побіднішала на два обов’язкових реквізити (виключено пп. «ґ» та «и» п. 201.1 ПКУ):

• місцезнаходження юридичної особи — продавця або податкова адреса фізичної особи — продавця, зареєстрованої як платник податку;

• вид цивільно-правового договору.

Зникнення цих двох обов’язкових реквізитів ПН із податкового небосхилу відразу породило низку запитань щодо того, заповнювати їх чи ні до оновлення форми ПН (яка після цих змін неминуча). Порядок № 957, яким регулюється заповнення ПН, залишився без змін, а тому вимоги щодо заповнення цих реквізитів ніхто не скасовував.

Відповідь на це запитання доволі оперативно дали податківці у листі від 29.07.15 р. № 27651/7/99-99-19-03-02-17. В ньому вони чітко вказали, що до внесення відповідних змін до форм ПН/РК в частині виключення з них вищеперелічених реквізитів, а також реквізитів, які втратили актуальність у зв’язку із запровадженням СЕА (що це за реквізити, поки що не зрозуміло), ПН/РК складаєте за старою формою, але з урахуванням норм Закону № 643.

Таким чином, податківці погодилися з тим, що при складанні ПН/РК можна не заповнювати в шапці не тільки реквізити, які були виключені із п. 201.1 ПКУ, а й реквізити, які не вважаються обов’язковими. А саме вони дозволили не заповнювати у ПН дані про:

• місцезнаходження (податкова адреса продавця);

• місцезнаходження (податкова адреса покупця);

• номери телефонів (продавця та покупця);

• вид цивільно-правового договору, його номер та дату;

• форму проведених розрахунків.

При цьому якщо ви заповните такі реквізити ПН/РК, то це не буде вважатися помилкою і підставою для виключення сум ПДВ, які вказані у такій ПН/РК зі складу ПК, звичайно, якщо немає інших підстав для його зменшення (помилку допущено в інших обов’язкових реквізитах ПН). Всі інші дані у ПН/РК заповнюйте, як і раніше.

Ці правила заповнення ПН діють із 29.07.15 р. (дати набрання чинності Законом № 643).

Зведені ПН

Закон № 643 дав початок ері зведених ПН.

Тепер ви будете мати законне право складати зведену ПН при ( пп. 198.5 та 201.4 ПКУ):

1) здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, які мають безперервний або ритмічний характер;

2) використанні товарів/послуг, НА, що призначаються або почали використовуватися в:

• операціях, які не є об’єктом оподаткування або звільнені від оподаткування;

• операціях, що здійснюються в межах балансу платника податку, у тому числі за якими відбувається передача товарів для невиробничого використання, переведення виробничих НА до складу невиробничих НА;

• операціях, що свідчать про використання товарів/послуг в негосподарській діяльності.

До цього часу правила складання зведених ПН були прописані тільки у Порядку № 957. Тепер же вони містяться в  пп. 198.5 та 201.4 ПКУ.

Безперервне чи ритмічне постачання. Розпочнемо розгляд цих правил із складання ПН у випадку здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які мають безперервний або ритмічний характер (див. рис. 3 на с. 38).

Рис. 3. Правила складання зведених ПН при безперервних чи ритмічних постачаннях

У правилах оформлення ПН при безперервних чи ритмічних поставках слід звернути увагу на такі моменти:

• по-перше, платнику ПДВ надано право вибору варіанта оформлення ПН — окрема ПН на кожне постачання чи зведена ПН. Отже, ви самі маєте вирішити, який варіант вам найбільше до вподоби;

• по-друге, оформлення зведеної ПН на платника ПДВ лише обмежено часовими рамками календарного місяця (її слід скласти не пізніше останнього дня місяця, у якому відбулася поставка). Що ж до кількості зведених ПН, які можна скласти на одного покупця — платника ПДВ і періодичності їх складання протягом місяця постачання товарів /послуг, то в ПКУ про це не сказано ані слова. Тому ми вважаємо, що, як і раніше (про це вказано у п. 18 Порядку № 957), періодичність складання зведених ПН слід самостійно встановити в договорі. Найбільш логічно таку періодичність прив’язувати до періодичності оплати фактично поставлених товарів/послуг (один раз на п’ять днів; один раз на десять днів тощо);

• по-третє, безперервне чи ритмічне постачання товарів/послуг неплатникам ПДВ оформляється ОДНІЄЮ зведеною ПН. При цьому не має значення, скільком платникам ПДВ відбулася поставка за звітний місяць (у ПН ви все рівно вкажете у рядку «Особа (платник податку) — покупець» — «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відобразите умовний ІПН «100000000000»).

В табличній частині ПН будете вказувати всю номенклатуру постачання товарів/послуг покупцям — неплатникам ПДВ, з якими постачання має безперервний чи ритмічний характер, протягом такого місяця.

Звертаємо увагу! У п. 201.4 ПКУ тепер міститься визначення операцій з постачання, які мають ритмічний характер. Такими операціями вважають «постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць». Тобто якщо ви протягом місяця постачаєте одному покупцю два рази товари/послуги, то ви маєте право складати зведену ПН. При цьому в ПКУ не сказано, чи мають такі постачання відбуватися за одним договором. Без такого уточнення і при буквальному прочитанні положень п. 201.4 ПКУ можна стверджувати, що для того, щоб операції присвоїти звання «ритмічні», підійдуть будь-які два постачання одному покупцю.

Водночас не факт, що податківці можуть по-іншому подивитися на цю проблему і прив’язати поставки до одного договору. До їх роз’яснень точно сказати нічого не можемо, тому почекаємо.

Також хочемо зауважити, що у  п. 201.4 ПКУ з’явилася ще одна цікава норма. Вона, як і вищеописані, стосується безперервного і ритмічного постачання. Так, у  п. 201.4 ПКУ вказано: у разі якщо станом на дату складення зведених ПН сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається ПН у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Тобто якщо ви відповідно до періодичності, прописаній у договорі, складаєте зведену ПН, ви маєте відразу порівняти суму коштів, що надійшла від покупця, із вартістю поставлених товарів/послуг. І якщо виявиться, що коштів прийшло більше, ніж поставлено товарів, то вам слід виписати звичайну ПН, як у випадку отримання авансу. При цьому, на наш погляд, складати ПН на передоплату слід в той же день, що і зведену ПН.

Звертаємо увагу: наявність таких специфічних правил ніяким чином не порушує порядку формування ПЗ. Як і раніше, ПЗ виникатимуть за першою подією, яка відбулася раніше: отримання коштів чи відвантаження товарів ( п. 187.1 ПКУ). Водночас введення такої норми говорить про те, що складати ПН тепер можна не на дату формування ПЗ, а не пізніше останнього дня місяця. Тобто виникнення ПЗ і складання ПН відбудуться в одному звітному періоді, але в різні дні. Така розбіжність повністю відповідає вимогам ПКУ. Справа в тому, що у  п. 187.1 цього Кодексу лише сказано, коли саме виникають ПЗ, і якщо немає ніяких посилань у ПКУ, то дата виникнення ПЗ і дата складання мали б збігатися. Оскільки у  п. 201.4 ПКУ тепер містяться спеціальні правила складання ПН, то саме на них слід орієнтуватися при складанні ПН.

При цьому ПН дає змогу врахувати такі розбіжності. Так, у формі ПН у гр. 2 «Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати))» платник ПДВ має вказати дату виникнення ПЗ, тобто дату надходження попередньої оплати за товари/послуги чи дату відвантаження товарів (надання послуг). Тому все за літерою закону. Хоча не виключено, що податківці вважають по-іншому і радитимуть заповнювати ПН без цих особливостей, тобто вказувати у гр. 2 саме дату складання зведеної ПН.

Інші випадки складання зведених ПН. Що стосується інших випадків складання зведених ПН, які передбачені у  п. 198.5 ПКУ, то з цим проблем виникнути не повинно. Пояснюється це тим, що правила складання зведеної ПН практично нічим не відрізняються від правил складання звичаної ПН. Тобто, як і раніше, у випадку виникнення таких ситуацій ПН складається не пізніше останнього дня звітного періоду, а у шапці такої ПН при заповненні реквізитів покупця ви будете вказувати у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» умовний ІПН «400000000000», а в інших рядках — свої дані.

Різниця полягатиме тільки в тому, що у табличній частині ви можете відображати дані не щодо кожного окремого випадку використання товарів у звільнених операціях, необ’єктних чи негосподарських, а щодо всіх таких випадків, згрупованих за типом операцій.

Також існує ще одна відмінність. Вона полягає в тому, що дата виникнення ПЗ за окремими операціями буде не збігатися із датою складання ПН. Так, зведена ПН, в якій фактично нараховані ПЗ, буде складена не пізніше останнього дня місяця, а ПЗ виникатимуть при використанні товарів/послуг, НА, придбаних для використання в: 

• неоподатковуваних операціях — на дату їх придбання;

• оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, — на дату початку їх фактичного використання у негосподарських операціях, що визначено в первинних документах.

Такі розбіжності не мають вас тривожити. Саме зараз такі вимоги ПКУ. Тому, на наш погляд, у ПН, яка складена в кінці місяця, у гр. 2 вам достатньо буде просто вказати дату фактичного виникнення ПЗ, яка може не збігатися з датою складання ПН. Водночас контролери ігнорують таку можливість і рекомендують вказувати у гр. 2 дату складання зведеної ПН.

Розрахунки коригування

Порядок реєстрації, як у Порядку № 569

Законотворці узаконили правила реєстрації РК, передбачені у Порядку № 569. Тепер у  п. 192.1 ПКУ визначено, що РК має зареєструвати у ЄРПН:

постачальник, якщо передбачається збільшення суми компенсації за товари/послуги, вказані в ПН, або сума компенсації не змінюється;

покупець, якщо передбачається зменшення суми компенсації товарів/послуг;

платник ПДВ, який склав РК, якщо РК складений до ПН, яка не видавалась покупцю, була складена до 01.02.15 р. або складена на послуги, отримані від нерезидента.

Стара проблема

Останнім часом платники ПДВ, які коригували суми ПЗ чи ПК на підставі РК, часто ставили запитання: в якому звітному періоді проводити ці документи, якщо РК складено в одному місяці, а зареєстрований він в ЄРПН у наступному? Виникало воно через неузгодженість положень ПКУ та Порядку № 569.

Нагадаємо: у  п.п. 192.1.1 ПКУ вказано, що постачальник, який склав «зменшуючий» РК, має зменшити суму ПЗ за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений перегляд суми компенсації у бік зменшення. Якщо врахувати вимогу п. 192.1 ПКУ про реєстрацію такого РК у ЄРПН, то з цього випливало, що зменшити ПЗ постачальник повинен був у періоді здійснення операції, яка призвела до зменшення суми компенсації (повернення товару чи коштів), але за умови реєстрації РК в ЄРПН.

Водночас у п. 16 Порядку № 569 фігурувала дещо інша норма. В ній ідеться про те, що постачальник товарів (послуг) має право зменшити суму ПЗ за РК на зменшення після його реєстрації в ЄРПН отримувачем. Враховуючи цю норму, можна говорити, що зменшувати ПЗ слід саме у періоді, коли відбулася реєстрація РК.

Такий різнобій, як ви розумієте, не давав чіткої відповіді на запитання: коли ж таки слід зменшувати ПЗ постачальнику у випадку, коли РК склали в одному звітному періоді, а зареєстрували в ЄРПН в іншому?

Цю ситуацію можна було розглядати по-різному:

• віддавати перевагу нормам ПКУ і наполягати, що зменшувати ПЗ слід було по даті складання РК. Головне, щоб на дату відображення такої операції в ПДВ-декларації РК був зареєстрований у ЄРПН;

• орієнтуватися на положення п. 16 Порядку № 569 і відображати зменшення ПЗ тільки в тому періоді, в якому відбулася реєстрація РК. До речі, цей підхід якраз і підтримували контролери на місцях.

Ми ж вважали, що ці норми слід застосовувати комплексно та з урахуванням строків реєстрації РК (за аналогією з відображенням ПК на підставі ПН). Справа в тому, що формування ПЗ і ПК на підставі РК відбувається так само, як і для ПН ( п. 192.1 ПКУ). Тому, на наш погляд, у випадку коли РК зареєстрований своєчасно, то на його основі можна зменшити ПЗ у періоді складання РК, якщо ж ні — то в періоді реєстрації. Так, цей варіант був не ідеальним, та все ж давав шанс зробити симбіоз між нормами ПКУ і Порядку № 569.

Чи вирішив проблему Закон № 643

«Зменшуючі» РК. Щоб не виникало таких суперечок, законодавці внесли корективи до пп. 192.1.1 та 192.1.2 ПКУ. До них були дослівно перенесені ті ж формулювання, що і в п. 16 Порядку № 569, а саме: постачальник товарів/послуг має право зменшити суму ПЗ на підставі «зменшуючого» РК після його реєстрації в ЄРПН.

Таке повторення не тільки не вирішило вищеозвученої проблеми, а й породило нові.

У п.п. «а» п.п. 192.1.1 ПКУ йдеться про період, в якому слід проводити коригування: «за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок».

Водночас в  абзаці четвертому п.п. 192.1.1 ПКУ вказано, коли постачальник має право зменшити суму ПЗ: «лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної».

На жаль, ці норми можна поєднати між собою по-різному.

Варіант 1. Якщо виходити з того, що ці норми доповнюють одна одну, то можемо зробити такий висновок: зменшити ПЗ постачальник має обов’язково в періоді оформлення «зменшуючого» РК… але зробити це можна лише після того, як РК буде зареєстрований у ЄРПН.

За такого підходу, якщо РК буде зареєстрований у наступному місяці, але до граничної дати подання ПДВ-декларації, то включати такий РК слід до такої декларації.

Якщо ж реєстрація РК відбудеться у наступному місяці після дати подання декларації, то включити дані такого РК до ПДВ-декларації не можна. Після того як пройде така реєстрація, продавець зможе включити такий РК до декларації, складеної за період, в якому був складений РК (повернуто товар). Для цього доведеться подати УР.

Варіант 2. Не виключено, що податківці будуть наполягати на застосовуванні лише однієї із вказаних норм. Тобто, як і раніше, вимагатимуть відображати «зменшуючі» РК у періоді реєстрації такого РК в ЄРПН.

На наш погляд, варіант 1 є більш обґрунтованим та логічним. Який варіант оберуть контролери — побачимо з їх роз’яснень.

Що стосується покупця, то він, як і раніше, буде коригувати ПК у бік зменшення на дату повернення товарів чи грошей постачальнику або на дату узгодження меншої ціни на поставлені товари/послуги.

«Збільшуючий» РК. Тут також склалася подібна ситуація. Але пов’язана вона була з тим, що ні в ПКУ, ні у Порядку № 569 не було чітко сказано, коли ж саме покупець має збільшити ПК на підставі «збільшуючого» РК.

Підпункт 192.1.2 ПКУ вимагав збільшувати ПК «за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку». Тобто за датою складання РК.

Водночас покупець міг дізнатися про складання «збільшуючого» РК лише після реєстрації його в ЄРПН. Тому деякі експерти наполягали, що відображати такі РК у декларації слід у періоді реєстрації.

Тому закономірно поставало запитання: коли ж саме слід відображати такі РК у звітності з ПДВ, якщо вони складені в одному періоді, а зареєстровані в іншому?

Після змін, унесених до п.п. 192.1.2 ПКУ, ситуація із віднесенням РК на збільшення отримувачем товарів/послуг стала такою ж, як і з відображенням постачальником «зменшуючих» РК.

У п.п. «а» п.п. 192.1.2 ПКУ залишилася норма, де говориться про період, в якому слід проводити коригування (період, в якому збільшено суму компенсації).

Водночас новий абзац четвертий п.п. 192.1.2 ПКУ визначає момент, коли виникає право на здійснення коригування: «лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної».

Тобто тут також є два підходи до відображення у ПДВ-декларації РК, які були складені в одному періоді, а зареєстровані в ЄРПН — в іншому:

1) комплексний підхід: збільшити ПК покупець має в періоді складання «збільшуючого» РК, але зробити це він зможе лише після того, як РК буде зареєстрований в ЄРПН.

Отже, якщо РК буде зареєстрований до граничної дати подання податкової декларації, яка складається за період, в якому був складений РК, то збільшити ПК ви маєте у цій декларації. Коли реєстрація РК відбулася після дати подання декларації, то включити дані такого РК все рівно слід до цієї декларації, але вже використовуючи порядок виправлення помилок, тобто подаючи УР;

2) застосовувати лише одну норму — збільшувати ПК лише в періоді реєстрації «збільшуючого» РК в ЄРПН. Цей варіант може зацікавити контролерів, які до цих змін саме так рекомендували відображати «збільшуючі» РК.

Ми б рекомендували застосовувати перший варіант. Обережним читачам варто дізнатись, який варіант оберуть контролери — зачекати на їх роз’яснення.

Що стосується збільшення ПЗ у постачальника, то робити це слід за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, тобто складений РК.

Формуємо податковий кредит

Право скінчилося, з’явився обов’язок

Першою зміною, яку Закон № 643 вніс у порядок формування ПК, став перехід від права сформувати ПК до обов’язковості таких дій для платника ПДВ. Вся річ у тім, що будь-яка згадка про право платника ПДВ сформувати ПК зникла з ПКУ. Тепер у ньому говориться:

• не про те, що «право на віднесення сум податку до ПК виникає…», а чітко зазначено — «до ПК відносяться…» ( п. 198.1 ПКУ);

• не «датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку в ПК вважається…», а «датою віднесення сум податку до ПК вважається…» ( п. 198.2 ПКУ);

• не «право на нарахування ПК виникає…», а «нарахування ПК здійснюється…» ( п. 198.3 ПКУ).

Відчуваєте різницю?

А тепер давайте з’ясуємо, чим же обернеться таке нововведення для платників ПДВ.

1. До ПК включаємо увесь «вхідний» ПДВ.

Ну, це вже давно не новина. Адже ці правила запрацювали ще з 01.07.15 р. (про них ви могли прочитати в «БТ», 2015, № 25, с. 12). Нагадаємо, що згідно з ними, незалежно від того, придбали ви товари/послуги для використання в оподатковуваній операції у межах госпдіяльності чи ні, є ці товари/послуги «подвійними» чи ні, увесь «вхідний» ПДВ щодо них ви зобов’язані включити до ПК.

Адже в ПКУ більше немає заборонної норми ( п. 198.4 ПКУ), а  п. 198.3 ПКУ підкоригований так, що напрям використання придбаних товарів/послуг та необоротних активів для формування ПК вже не має значення.

Таким своєрідним способом законодавці встановили зв’язок між нормами ПКУ і порядком роботи СЕА, щоб уникнути труднощів при підрахунку РЛ («БТ», 2015, № 20, с. 15).

2. «Відстрочення» ПК можливе, але у межах 365 календарних днів!

Як і раніше, датою віднесення сум ПДВ до ПК вважається дата «першої» події ( п. 198.2 ПКУ):

• дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або

• дата отримання платником податку товарів/послуг.

Але при цьому потрібно виконати додаткову умову — підтвердити таку операцію ПН, правильно оформленою і своєчасно зареєстрованою в ЄРПН, митною декларацією або іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

Нагадаємо: якщо до 29.07.15 р. це було правом, яким платник ПДВ міг скористатися, а міг цього й не робити, то з прийняттям Закону № 643 такого вибору у нього більше немає.

Звідси можна зробити висновок, що включити своєчасно зареєстровану ПН до ПК наступних звітних періодів не можна. Нагадаємо, що раніше на цьому постійно наполягали податківці (лист ДФСУ від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17; консультація, що втратила чинність, у підкатегорії 101.16 ЗІР ДФСУ).

Проте тепер якусь невпевненість вносить новий абзац четвертий п. 198.6 ПКУ. Згідно з ним, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до ПК суму ПДВ на підставі отриманих ПН, зареєстрованих у ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання ПН ( п. 198.6 ПКУ).

Зверніть увагу, в цьому випадку йдеться вже про право сформувати ПК, а не про обов’язок це зробити. Тобто якщо ви ним не скористаєтеся — нічого страшного не станеться (бюджет тільки виграє).

А якщо ви все ж захочете сформувати ПК, то виникає запитання: як же скористатися своїм правом? Включити «запізнілу» ПН до ПК поточного звітного періоду чи виправляти помилку через уточнюючий розрахунок? Це законодавці в  п. 198.6 ПКУ прописати забули.

На наш погляд, цю норму потрібно трактувати так — якщо ПН, складену у звітному періоді, правильно оформлену і своєчасно зареєстровану в ЄРПН, ви з якоїсь причини не включили до ПК звітного періоду, ви можете:

• або включити її до ПК поточного звітного періоду, але у межах 365 календарних днів. Оскільки п. 198.6 ПКУ не містить вимоги включати такі ПН до складу ПК того звітного періоду, на який припадає дата їх складання. Причому зверніть увагу, що на РЛ такий варіант дій не вплине;

• або подати УР до ПДВ-декларації того звітного періоду, в якому складено ПН, і виправити помилку в порядку, передбаченому ст. 50 ПКУ. При цьому платник може розраховувати і на строк давності, про який ідеться в  п. 50.1 ПКУ, тобто 1095 днів ( ст. 102 ПКУ). Проте податківці, скоріш за все, захочуть «обрізати» строк виправлення таких помилок до 365 днів. Щоб зайвий раз з ними не сперечатися «через дурницю», краще протягом року скористатися «неврахованою» ПН.

Що стосується ПН, несвоєчасно зареєстрованих в ЄРПН, то, як і раніше, до ПК їх можна буде включити не раніше звітного періоду, в якому така ПН була зареєстрована, але не пізніше ніж:

365 календарних днів (!) з дати складання ПН;

60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку — для платників ПДВ, що застосовують касовий метод;

• при отриманні права власності на заставне майно — для банківських установ.

Зверніть увагу! Закон № 643 установлює нові строки реєстрації в ЄРПН ПН, складених з 01.07.15 р. по 30.09.15 р. Якщо ви витримаєте їх — ПН вважатиметься зареєстрованою вчасно. Для інших ПН діють звичайні строки реєстрації в ЄРПН — 15 календарних днів.

Рис. 4. Новий порядок включення до ПК ПН, зареєстрованих в ЄРПН

Коли немає навіть права на ПК

Тепер у вас усього два приводи поскаржитися на постачальника:

• якщо він не зареєстрував ПН в ЄРПН;

• якщо він порушив порядок заповнення обов’язкових реквізитів ПН.

Боротися з таким несумлінним продавцем ПКУ, як і раніше, пропонує шляхом подання відповідної заяви (додаток Д8 до ПДВ-декларації).

Але! На жаль, як і раніше, вона стане лише підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки постачальника.

Право на ПК щодо ПН, заповненої з помилками або незареєстрованої в ЄРПН, ви вже не отримаєте. І тут навіть не тішить те, що строк для подання такої «претензії» продовжили до 365 календарних днів, що настають за граничним строком подання ПДВ-декларації за звітний період, в якому сталося порушення.

Зверніть увагу! Продавець теж отримав право скаржитися на покупця у разі, коли останній порушує строки реєстрації «зменшуючого» РК в ЄРПН ( абзац сімнадцятий п. 201.10 ПКУ).

Але якщо ви все ж хочете скористатися своїм правом і покарати кривдника, то давайте з’ясуємо, до яких ПН можна застосувати «новий» строк.

З одного боку, формально Закон № 643 набрав чинності в день його опублікування — 29.07.15 р., а отже, і поширюватися він повинен на ті ПН, які складені після зазначеної дати.

Але, з іншого боку, ця норма розширює права платника ПДВ, тому можна спробувати поскаржитися на ПН, складені починаючи з липня 2014 року.

Розподіляємо податковий кредит

Кількість ПН і дата нарахування ПЗ

Ви вже знаєте, що з 01.07.15 р. запрацював новий порядок розподілу ПК. Схема проста — під час купівлі «подвійних» товарів/послуг і необоротних активів:

• суму «вхідного» ПДВ у повному обсязі включаємо до ПК (за наявності ПН, правильно заповненої та зареєстрованої в ЄРПН);

• обчислюємо показник, «обернений» ЧВ;

• нараховуємо ПЗ у частині сплаченого (нарахованого) ПДВ при придбанні товарів/послуг та необоротних активів, яка відповідає частці їх використання в неоподатковуваних операціях*;

* Нагадаємо: якщо «вхідний» ПДВ щодо «подвійних» товарів уже розподілений до 01.07.15 р., то нараховувати ПЗ за такими товарами/послугами, необоротними активами в періоді їх фактичного використання вже не потрібно.

• складаємо ПН та реєструємо її в ЄРПН.

Порядок, що змінився, вимагав деяких доопрацювань, що стосуються як порядку складання ПН, так і дати нарахування ПЗ. І якщо в першому випадку достатньо було дочекатися від Мінфіну внесення змін до Порядку № 957, то в другому — необхідно було розплутати неув’язки в самому ПКУ.

Адже, з одного боку, п. 199.1 ПКУ (у старій редакції) підштовхував до складання ПН під час кожної купівлі «подвійних» товарів/послуг та необоротних активів.

З іншого, дата нарахування ПЗ у  п. 199.1 ПКУ взагалі не згадувалася. Орієнтуватися доводилося на  п. 198.5 ПКУ, який вимагав нараховувати ПЗ не пізніше останнього дня звітного податкового періоду, в якому придбано «подвійні» товари.

Звичайно, для платника ПДВ останній варіант був найбільш вигідним. Але сумніви все ж залишалися, оскільки податківці наполегливо відмовлялися коментувати ситуацію, що склалася.

Закон № 643 розвіяв усі сумніви. Тепер у разі придбання і виготовлення «подвійних» товарів/послуг та необоротних активів платник ПДВ зобов’язаний ( п. 199.1 ПКУ в редакції від 29.07.15 р.):

• нарахувати ПЗ виходячи з бази оподаткування, визначеної в  п. 189.1 ПКУ;

• скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену ПН в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку при придбанні або виготовленні «подвійних» товарів/послуг, необоротних активів у неоподатковуваних операціях, яка відповідає частці їх використання в неоподатковуваних операціях.

Що ж, з цим розібралися. Проте досі відкритими залишаються два запитання:

• як заповнити таку ПН (який зазначити код причини, номенклатуру тощо);

• як відобразити розподіл у ПДВ-декларації?

Ні Мінфін, ні податківці поки не дають роз’яснень із цього приводу. Сподіваємося, що вони з цим не зволікатимуть. Хоча Мінфіну зараз не до цього: він активно працює над новою редакцією ПКУ, проект якого планується подати до ВРУ вже у вересні. Проте попутно він розраховує приділити увагу і податковій звітності (трохи спростивши її). Але поки, на жаль, це тільки плани.

Свою точку зору на заповнення ПН при нарахуванні ПЗ ми виклали в «БТ», 2015, № 28, с. 15. Але навіть якщо надалі вона не збігатиметься з думкою податкових органів, вам від цього гірше не буде, адже самого порядку заповнення таких ПН ще немає, а отже, і штрафувати за це не повинні.

Аналогічна ситуація і з ПДВ-декларацією. Її нової форми поки немає навіть у проекті. Залишається використовувати ту, яка діє на сьогодні. Найбільш оптимальним варіантом відображення даних буде зазначення:

• суми нарахованих ПЗ у ряд. 1;

• ПК, сформованого із сум «вхідного» ПДВ, сплаченого під час купівлі «подвійних» товарів/послуг та необоротних активів, у ряд. 10.1.1 або 10.1.2;

• показника ЧВ (як довідкової інформації) у додатковому полі ряд. 15.1. При цьому інші клітинки ряд. 15 не заповнювати.

Рис. 5. Порядок формування ПК і ПЗ під час купівлі «подвійних» товарів

 

Скасовано перерахунок ПК для необоротних активів

Що ж, є і радісна новина: Закон № 643 повністю виключив абзац другий п. 199.4 ПКУ.

Тепер перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях, який здійснювався за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію), канув у Лету.

Але все таки розслаблятися не варто. Увага! Виключена норма продовжує діяти для «подвійних» необоротних активів, які були придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року ( п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Тому ви все ще зобов’язані здійснювати перерахунок частки використання «подвійних» необоротних активів, які були введені в експлуатацію до 01.07.15 р., за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому необоротні активи почали використовуватися (введені в експлуатацію). Причому за «старими» правилами.

У разі зняття з обліку платника ПДВ (у тому числі за рішенням суду) перерахунок частки здійснюйте виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

СЕА для сільського господарства

Закон № 643 запровадив новий електронний ПДВ-рахунок для аграріїв. Іншими словами, аграрії тепер матимуть два електронні ПДВ-рахунки в СЕА (звичайний та спецрежимний). Ці рахунки виконуватимуть одну і ту ж функцію — зараховані на них кошти будуть збільшувати РЛ, але матимуть різний режим використання.

До відома! Такі рахунки сільгосппідприємствам були відкриті ще 29.07.15 р., Ппо що відрапортували контролери на своєму офіційному сайті (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/208777.html). Про це вони мали вас повідомити, надіславши електронне повідомлення (код J3001001).

Запровадження нового електронного ПДВ-рахунка має скоротити строк перебування коштів у СЕА, які призначені для перерахування на спецрахунок сільгосппідприємства ( п. 209.2 ПКУ).

Така необхідність виникла після того, як з 01.07.15 р. запрацювала на повну силу СЕА і сільгосппідприємства на рівні з іншими платниками ПДВ були змушені поповнювати електронний ПДВ-рахунок для збільшення РЛ і складання ПН. Але на відміну від звичайних платників ПДВ, кошти, що зараховувалися на електронні ПДВ-рахунки сільгосппідприємствами, в більшій своїй частині мали бути повернені їм на спецрахунок, а не перераховані в бюджет.

Тобто виникала ситуація: сільгосппідприємство зарахувало кошти на електронний ПДВ-рахунок для складання ПН на початку місяця, а потім мало чекати (майже два місяці), доки ці кошти йому будуть повернені на підставі спецрежимної ПДВ-декларації.

Тому, щоб таких ситуацій не виникало, законодавці ввели цей новий електронний ПДВ-рахунок, який має доволі специфічний режим використання. Кошти на нього зараховують аграрії в тому самому порядку, як і на «звичайний» ПДВ-рахунок (для збільшення РЛ чи сплати коштів за спецдекларацією). Водночас із нього кошти перераховуються на спецрежимні рахунки не в кінці місяця на підставі спецрежимної декларації, а протягом операційного дня, в якому вони надійшли на ці рахунки. Таке перерахування відбуватиметься автоматично Держказначейством без жодних команд контролерів ( п. 209.2 ПКУ).

Таким чином, введення електронних ПДВ-рахунків для аграріїв зменшить до мінімуму час перерахування обігових коштів сільгосппідприємств на електронному рахунку в СЕА.

Звертаємо увагу ще раз! Зарахування коштів на новий електронний ПДВ-рахунок також впливає на розмір РЛ, який дає змогу зареєструвати ПН. Тому у багатьох підприємств виникає запитання: а в якому випадку кошти слід перерахувати на звичайний електронний ПДВ-рахунок, а коли на сільськогосподарський?

На наш погляд, усе залежить від того, яку ПН ви бажаєте зареєструвати. Якщо мова йде про реєстрацію ПН на звичайну (не спецрежимну) операцію, то кошти слід зарахувати на звичайний електронний ПДВ-рахунок, якщо на спецрежимну операцію — на сільськогосподарський електронний ПДВ-рахунок. Розмежувати, яка ПН виписується на загальну, а яка на спецрежимну діяльність, вам допоможе номер самої накладної. У ньому (друга частина номера) вказується код спецрежимної діяльності.

Важливо! Введення такого спецрежимного електронного ПДВ-рахунка не звільняє аграріїв від виконання обов’язку щодо перерахування на спецрахунки сум, визначених за результатами складання спецрежимної декларації з ПДВ. Тобто якщо ви протягом місяця перераховували на спецрежимний електронний ПДВ-рахунок кошти для збільшення РЛ і їх виявилося за вашими підрахунками менше ніж сума, вказана в ряд. 25.2 спецрежимної декларації, або ви взагалі не перераховували кошти на цей рахунок (ваш РЛ дозволяв вам зареєструвати ПН без такого зарахування), то вам слід перерахувати на сільськогосподарський електронний ПДВ-рахунок кошти, достатні для зарахування на на ваш спецрахунок. Інакше контролери можуть накласти штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань згідно зі ст. 126 ПКУ. Тому завжди слідкуйте за тим, чи достатньо коштів ви перерахували на свій новий електронний ПДВ-рахунок.

Штрафні санкції та інші зміни

Мораторій на штрафи. Що радує, так це те, що законодавці продовжили до 01.10.15 р. мораторій на застосування штрафних санкцій, установлених п. 1201.1 ПКУ, за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК. Тому до початку жовтня можна зітхнути з полегшенням.

Такий мораторій поширюється на всі види порушення строку реєстрації ПН, а не тільки на мінімальний строк порушення зі штрафом 10 %, як було раніше.

Крім цих радісних новин, слід поговорити і про менш приємні новації, які стосуються штрафних санкцій.

Так, у  ст. 1201 ПКУ тепер чітко прописано, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію застосовуватимуться:

1) тільки у випадку несвоєчасної реєстрації ПН, що підлягають наданню покупцям, та РК до таких ПН (постачання платникам ПДВ);

2) тільки до платників, які зобов’язані реєструвати ПН/РК у ЄРПН.

На жаль, законодавці забули урегулювати ситуацію щодо того, хто буде покараний за несвоєчасну реєстрацію «зменшуючого» РК (його реєструє покупець), якщо постачальник надасть такий РК покупцю пізніше граничної дати реєстрації. На сьогодні, як і після цих змін, оштрафувати мають покупця, хоча винним у такому порушенні є продавець.

Крім того, доповнили ст. 1201 ПКУ третім підпунктом, відповідно до якого порядок застосування цих штрафних санкцій має бути затверджений ДФСУ. Оскільки на сьогодні такого порядку немає, то фактично і застосовувати ці штрафи (зокрема і за попередні періоди) контролери не зможуть.

Якщо рішення про накладення штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК було прийняте контролерами за старими правилами (до 29.07.15 р.), то штрафи доведеться сплатити.

Порушення строків сплати. Закон № 643 дозволив не карати платників ПДВ за порушення строків сплати ПЗ (наприклад, у випадку уточнення даних раніше поданих декларацій, що призвели до недоплати ПЗ до бюджету), якщо на дату несвоєчасної сплати у платника були кошти, достатні для такої сплати, на електронних ПДВ-рахунках. А штрафні санкції, які були нараховані протягом дії тестового періоду роботи СЕА, підлягають списанню протягом 14 робочих днів. Це цілком логічно.

Нові штрафи. Збільшено відповідальність за виявлені під час перевірки факти завищення суми ВЗ, що рахувалося на 01.07.15 р. і відповідно вплинуло на розмір РЛ (у бік збільшення). У цьому випадку вам загрожує не тільки штраф, передбачений ст. 123 ПКУ, а й додаткова штрафна санкція у розмірі 10 % суми завищення ВЗ. Крім того, буде зменшено РЛ на суму такого завищення. Такі штрафні санкції застосовуються з 01.08.15 р.

Стягнення коштів з електронного рахунка. Регламентовано порядок стягнення коштів з електронного рахунка в СЕА. Їх можуть забрати лише для погашення податкового боргу з ПДВ (зміни в  пп. 87.1, 95.3 та 2001.7 ПКУ). Крім того, передбачено, що на такі рахунки не поширюється дія Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-XIV (п. 2 розд. II Закону № 643).

Документи та скорочення Теми тижня

Закон № 643 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.15 р. № 643-VIII.

Порядок № 957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957.

Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569.

БВ бюджетне відшкодування.

НА необоротні активи.

ПЗ — податкові зобов’язання.

ПК — податковий кредит.

ПН — податкова накладна.

ВЗ — від’ємне значення.

РЛ реєстраційний ліміт.

РК розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

СЕА Система електронного адміністрування ПДВ.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

УР — Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

ЧВ — частка використання.

ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті