У чому відмінність ТД від ЦПД
Почнемо з невеликої характеристики договорів.
Трудовий договір (ТД) — це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець — виплачувати йому зарплату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання такої роботи (ст. 21 КЗпП). Відносини, що виникають у межах ТД, регулює КЗпП.
Водночас виконувати роботи та надавати послуги можна й за цивільно-правовими договорами підряду або надання послуг (ЦПД). ЦПД-взаємовідносини регулює інший кодекс, а саме ЦКУ.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦКУ).
Однак мало назвати договір, укладений з фізособою, ТД або ЦПД. Назва договору не впливає на кваліфікацію відносин. Важливий його зміст.
Для наочності критерії, за якими можна відрізнити договір підряду від договору про надання послуг, а також у цілому ЦПД від ТД, наведемо в табл. 1.
Таблиця 1. Критерії, властиві ТД і ЦПД
Критерії | ЦПД | ТД | |
договір підряду | договір про надання послуг | ||
I. Суть договору | |||
Предмет договору | Результат праці, що передається замовнику | Послуга, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності | Процес праці |
Мета договору | Отримання матеріального результату | Отримання послуги | Організація та регулювання процесу трудової діяльності |
II. Документальний супровід правовідносин | |||
Вид договору | Договір підряду | Договір про надання послуг | Трудовий договір |
Документування виконання обов’язків за договором | Акт виконаних робіт | Акт наданих послуг | Наряд, рапорт про виробіток, табель обліку використання робочого часу тощо |
III. Регулювання процесу трудової діяльності та її організація | |||
Законодавче регулювання | Регулюються положеннями ЦКУ | Регулюються трудовим законодавством, зокрема КЗпП | |
Приналежність особи, яка виконує роботи за договором, до штату підприємства | Не входить до штату підприємства; трудова книжка не ведеться | Працівника приймають на посаду, передбачену штатним розписом; ведеться трудова книжка (крім сумісників) | |
Взаємні права та обов’язки сторін | Зазначають у договорі підряду | Зазначають у договорі про надання послуг | Зазначають у трудовому договорі, колективному договорі та посадовій інструкції |
Забезпечення умов праці, необхідних для виконання роботи | Підрядник (виконавець) самостійно забезпечує умови праці | Необхідні умови праці забезпечує роботодавець ( ст. 21 КЗпП) | |
Режим праці | Підрядник (виконавець) не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку і самостійно організовує свою роботу | Працівник зобов’язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку | |
Залучення третіх осіб до виконання зобов’язань за договором | Підрядник має право, якщо інше не передбачене договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їх роботи | Виконавець повинен надати послугу особисто. Водночас у випадках, установлених договором, виконавець має право доручити виконання договору іншій особі, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору | Працівник не може доручати виконання своїх посадових обов’язків іншій особі і несе особисту відповідальність за виконану ним роботу (за винятком випадків, передбачених законодавством) |
Строк правовідносин | Установлюється за домовленістю сторін | ТД може бути безстроковим або укладеним на певний строк, установлений за згодою сторін, або укладеним на час виконання певної роботи | |
Припинення правовідносин | Припиняються на загальних підставах, передбачених ЦКУ | Можуть бути розірвані за підставами, передбаченими КЗпП | |
IV. Порядок та умови оплати праці | |||
Вид і розмір виплат за договором | Винагорода за виконану роботу (надану послугу), розмір якої встановлюється за угодою сторін та закріплюється в договорі. Обмеження щодо розміру плати законодавством не передбачені | Заробітна плата та інші види трудових виплат. Не нижче законодавчо встановленого мінімального розміру ( ст. 95 КЗпП) | |
Строки виплат | У порядку та строки, закріплені в договорі. Підрядник (виконавець) може вимагати виплату авансу тільки у випадку та в розмірі, передбачених договором | Заробітна плата виплачується не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата ( ст. 115 КЗпП) | |
V. Відповідальність | |||
Відповідальність фізичної особи в разі завдання шкоди підприємству | Підрядник (виконавець) несе цивільно-правову відповідальність | Працівник підприємства несе матеріальну і дисциплінарну відповідальність за завдану шкоду | |
Зауважте, відносини між роботодавцем та працівником за ЦПД більш вільні. Зовсім інакша ситуація з трудовими відносинами. Тут іде чіткий контроль за розміром оплати праці, перш за все на законодавчому рівні.
Тонкощі оподаткування
Для наочності, їх ми згрупували в таблиці (див. табл. 2).
Таблиця 2. Оподаткування в ТД і ЦПД
Податок | ТД | ЦПД | ||
База оподаткування/справляння | Ставки | База оподаткування/справляння | Ставки | |
ЄСВ | Нарахована: • зарплата в межах максимальної величини бази справляння ЄСВ(1) | За працівниками звичайних підприємств: ЄСВ у частині нарахувань від 36,76 до 49,7 %(2), за працівниками-інвалідами — 8,41 %. У частині утримань — 3,6 %. | Нарахована сума винагороди в межах максимальної величини бази справляння ЄСВ(1),(3) | У частині нарахувань — 34,7 %, у частині утримань — 2,6 % |
• лікарняні та декретні в межах максимальної величини бази справляння ЄСВ1 | Щодо працівників звичайних підприємств: у частині нарахувань — 33,2 %, а щодо працівників-інвалідів — 8,41 %. У частині утримань — 2 %. | |||
ПДФО | Нарахована сума зарплати, зменшена на суму ЄСВ «знизу» і ПСП (за наявності права на неї) | 15 і 20 % | Нарахована сума винагороди, зменшена на суму ЄСВ «знизу» | 15 і 20 % |
ВЗ | Нарахована сума зарплати | 1,5 % | Нарахована сума винагороди | 1,5 % |
(1) У 2015 році максимальна величина бази справляння ЄСВ у січні — листопаді дорівнює 20706 грн., у грудні — 23426 грн. При визначенні максимальної величини бази справляння ЄСВ виплати враховуються в такій черговості: 1) сума нарахованої заробітної плати; 2) сума винагороди за ЦПД; 3) сума допомоги по тимчасовій непрацездатності; 4) сума допомоги по вагітності та пологах. | ||||
Як бачимо, перевести працівника на ЦПД (з його згоди) — це економніший варіант. Але чи можливий він і в яких випадках? Розберемося далі!
Якщо замінити ТД на ЦПД
Звичайно, рішення про те, який договір укладати з фізособою (трудовий чи цивільно-правовий) приймає керівник підприємства (підприємець) самостійно. Тут усе залежить від завдань, що ставитимуться перед фізособою. Але в цьому питанні ми б настійно рекомендували скористатися нашою табл. 1 з критеріями.
Ось, наприклад, ви вже знаєте, що ЦПД укладають для виконання певної роботи (надання послуги), мета якої — досягнення її конкретного кінцевого результату (отримання матеріального результату (послуги)). Якщо результат досягнуто — договір припиняється. А ось трудова функція, як правило, не спрямована на досягнення будь-якого кінцевого результату.
Припустимо, у вас магазин. Продавці виконують свої функції незалежно від того, яку кількість товару продано. Отже, з ними необхідно укласти ТД. Водночас вантажника або слюсаря ви можете залучити за ЦПД для виконання робіт з розвантаження фури з товаром, ліквідації аварії тощо.
Але! Якщо умови, прописані в ЦПД, відповідатимуть трудовим, то з ініціативи контролюючих органів (податківців і Держпраці) стосунки між замовником і підрядником/виконавцем можуть бути визнані трудовими.
У цьому випадку вам загрожують штрафні санкції.
По-перше, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) роботодавцеві «світить» драконівський штраф у тридцятикратному розмірі МЗП, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення ( ч. 2 ст. 265 КЗпП). Але тільки після появи відповідного порядку застосування цього штрафу.
По-друге, на посадових осіб підприємств і підприємців можуть накласти адмінштраф у розмірі від 510 до 1700 грн. ( ч. 1 ст. 41 КпАП).
А по-третє, враховуючи, що ставки ЄСВ, які застосовують до винагороди за ЦПД (34,7 % і 2,6 %), нижче зарплатних ставок, у вас «знайдуть» недоплату з ЄСВ (з урахуванням необхідних доплат ЄСВ виходячи з МЗП). А отже, можливий штраф у розмірі 10 % суми недоплати за кожен повний чи неповний звітний період, за який її донараховано, плюс пеня.
Але це ще не все. Якщо роботодавцю все ж таки удасться переконати податківців або інспекцію праці у своїй «непогрішимості», то не виключено, що вони вирішать уважніше придивитися до виконавця/підрядника.
Небезпека для виконавця/підрядника
При регулярному укладенні ЦПД є небажані моменти і для самого виконавця/підрядника. Так, систематичне виконання фізичною особою (не підприємцем) одних і тих самих робіт (надання послуг) за ЦПД може бути прирівняне до здійснення підприємницької діяльності без держреєстрації. При цьому систематичною є діяльність, що здійснюється не менше 3 разів протягом одного календарного року (п. 4 постанови № 3).
Якщо звичайний громадянин укладе з підприємством або підприємцем протягом року більше 3 ЦПД з аналогічним предметом договору, то йому доведеться реєструватися підприємцем. Інакше, як не сумно, за здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації загрожує адмінштраф у розмірі від 17000 грн. до 34000 грн. з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини та грошей, отриманих у результаті вчинення цього адміністративного правопорушення, або без неї ( ст. 164 КпАП).
Тож є над чим задуматися і замовнику, і виконавцю/підряднику.
Висновки
Звичайні фізособи можуть виконувати роботи (надавати послуги) суб’єктам підприємництва як на підставі ТД, так і ЦПД.
ТД і ЦПД потрібно чітко відокремлювати один від одного. Умови ЦПД повинні відповідати ЦКУ і не містити в собі ознак, характерних для трудових відносин.
Якщо ЦПД буде визнано трудовим, підприємству загрожуватимуть штрафні санкції, як за порушення трудового законодавства, так і за недоплату ЄСВ.
Документи і скорочення статті
Постанова № 3 — постанова Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.03 р. № 3.
ЦПД — цивільно-правовий договір.
ТД — трудовий договір.
МЗП — мінімальна заробітна плата.
ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.
ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
ВЗ — військовий збір.
