У листі, що коментується, ДФСУ приділила увагу обкладенню ПДВ операцій з продажу товарів із застосуванням бонусних програм.
І перший висновок, якого доходять контролери: нарахування бонусів покупцям — учасникам бонусної програми на дисконтну карту не є підставою для нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ.
Це є цілком логічним. Адже така операція не підпадає під визначення «постачання товарів» у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ або «постачання послуг» згідно з п.п. 14.1.185 ПКУ.
Так що ж таке ці бонуси?
У листі, що коментується, податківці пропонують розцінювати нараховані бонуси як заборгованість торговельного підприємства перед покупцем у сумі накопичених бонусів (варіант 1).
На нашу думку, бонуси логічніше розглядати як різновид знижки або зобов’язання торговельного підприємства надати покупцю знижку за умови, що покупець скористається своїм правом її отримати (варіант 2).
Описані підходи схожі між собою. Для них момент нарахування, умови надання та використання бонусів можуть бути ідентичними.
Так, якщо споживач визнає за потрібне скористатися бонусами, їх зарахують у рахунок плати за придбані товари (приймаючи 1 бонус як такий, що дорівнює, наприклад, 1 гривні). У результаті він витратить на купівлю меншу суму коштів.
Відмінність у використанні кожного з варіантів відчує лише постачальник при визначенні бази обкладення ПДВ.
Варіант 1. Якщо для продавця бонус — це заборгованість (як пропонують контролери), тоді базою обкладення ПДВ поставлених товарів буде їх договірна вартість, до складу якої ввійде:
• і сума коштів, сплачених безпосередньо покупцем;
• і сума погашеної «заборгованості», тобто бонусів (перерахованих у гривні), зарахована до оплати вартості (частини вартості) придбаних товарів.
Приклад 1. За умовами бонусної програми при кожній купівлі покупцю нараховується бонус у розмірі 5 % від суми купівлі. У результаті в останнього накопичилися бонуси в сумі 900 грн. При черговій купівлі на суму 1800 грн. (у тому числі ПДВ — 300 грн.) покупець вирішує скористатися бонусами та сплачує постачальнику лише 900 грн. (1800 грн. - 900 бонусних грн.), у тому числі ПДВ — 150 грн.
Ураховуючи те, що продавець розцінює бонуси як заборгованість перед покупцем, йому доведеться нарахувати ПЗ у розмірі 300 грн., оскільки до бази обкладення ПДВ потрапить уся сума купівлі (900 грн. + 900 бонусних грн.).
Варіант 2. Якщо ж для постачальника бонуси, надані покупцю, є знижкою, тоді базою обкладення ПДВ стане ( п. 188.1 ПКУ):
• або підсумкова сума, сплачена покупцем, — якщо вона перевищує або дорівнює ціні придбання таких товарів;
• або ціна придбання товарів — якщо підсумкова сума, сплачена покупцем, буде менше ціни придбання.
Приклад 2. У ситуації, описаній у прикладі 1, використані бонуси розглядаємо як знижку, надану покупцю. При цьому ціна придбання проданого товару дорівнює 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).
У цьому випадку базою обкладення ПДВ стане підсумкова сума, яку сплатив покупець, — 900 грн. Однак оскільки ця сума менше мінімальної межі, встановленої п. 188.1 ПКУ, постачальнику доведеться донарахувати ПЗ ще і на суму перевищення ціни придбання над ціною постачання 250 грн. (1000 - 750) і виписати податкову накладну з типом причини «15» на суму ПДВ 50 грн. (250 х 20 %). У результаті загальна сума ПЗ становитиме 200 грн. (150 + 50).
Як бачите, продавцю вигідніше використати другий із розглянутих нами варіантів. Але щоб з боку фіскалів до вас не було претензій — той факт, що бонуси є знижкою, необхідно чітко прописати в програмі лояльності та вказати в чеку РРО саме як знижку.
