Вибір курсу, за яким необхідно перераховувати вартість товару, що імпортується, залежатиме від того, яка з подій відбулася першою: отримання товару чи ж перерахування авансу покупцем.
Перша подія — отримання товару. Спеціально для таких випадків є норма, яка допоможе вам зробити правильний вибір, — це п. 5 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Згідно з нею операції в інвалюті при первісному визнанні (товарів) відображають у валюті звітності шляхом перерахунку інвалютної суми із застосуванням курсу НБУ на дату здійснення операції (дату визнання активів), якщо не було передоплати. Підтверджує це і п. 2.5 Методрекомендацій № 2*.
* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом МФУ від 10.01.07 р. № 2.
А це означає, що визначальною для вас буде дата визнання активами придбаних товарів. Коли це станеться?
Матцінності визнають активами, якщо:
• існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена ( п. 5 П(С)БО 9 «Запаси»);
• до підприємства перейшли ризики та вигоди, пов’язані з правом власності або з правом повного господарського ведення (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси ( п. 2.1 Методрекомендацій № 2).
Нюанс: товар визнають активом за останньою подією між переходом права власності на нього до покупця і передачею йому ризиків і вигод. Тому бухгалтери-«віртуози», які прагнуть скрупульозно виконати вимоги бухобліку, повинні отримати у юристів за конкретним ЗЕД-договором інформацію про дату переходу права власності на товар і ризиків (вигод). За останньою з цих подій товари мають бути зараховані на баланс. Відповідно при оприбуткуванні товарів використовують валютний курс, визначений на цю дату.
На практиці представники контролюючих органів, як правило, дату оприбуткування товарів визначають виходячи з дати оформлення МД. Такий спосіб точним не назвеш, однак він є зручним, оскільки в цьому документі є інформація щодо курсу НБУ і митних платежів, які включають до первісної вартості товарів.
До того ж обставини визнання товарів активом дещо розпливчасті та залежать від суб’єктивної думки бухгалтера, тому в тих випадках, коли точно зафіксувати в документах момент переходу права власності (ризиків і вигод) на товар важко, можна орієнтуватися на дату та курс, зазначені у МД (детальніше про це ви можете прочитати у «БТ», 2014, № 8, с. 27).
Нагадаємо. Оскільки кредиторська заборгованість перед нерезидентом за отриманий товар — монетарна стаття (погашатиметься валютою), то на таку заборгованість нараховують курсові різниці.
Перша подія — передоплата. Якщо ж ви спочатку перерахували постачальнику аванс в іноземній валюті, а вже потім товари надійшли до вас на підприємство, то це буде вже зовсім інша ситуація.
Діяти в цьому випадку потрібно згідно з п. 6 П(С)БО 21. Ця норма пропонує здійснювати оцінку запасів на дату їх оприбуткування у валюті звітності із застосуванням валютного курсу на дату перерахування іноземної валюти.
Увага! У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальнику частинами та отримання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість отриманих активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.
Заборгованість нерезидента за отриманими авансами — немонетарна стаття (погашатиметься товарами), тому на неї курсові різниці не нараховують.
