(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 4
  • № 3
  • № 1-2
  • № 52
  • № 51
  • № 50
  • № 49
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/18
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Січень , 2015/№ 5

Сільське господарство для «чайників»: форми господарювання, земельні відносини, оподаткування (у т.ч. гр. 4 ЄП)

В останні роки сільське господарство стало однією з найбільш прогресуючих галузей народного господарства. Такий розвиток подій робить цю галузь гарною знахідкою для початку бізнесу. Та щоб влитися до лав сільгоспвиробників, слід розібратися з фундаментальними основами роботи в цій сфері. Дайджест щодо цих питань — далі.

Хто?

Розпочнемо з того, що особа, яка вирішила присвятити себе «праці на землі», має спочатку вирішити, в яких масштабах і для яких потреб вона планує вирощувати сільгосппродукцію. Річ у тім, що від цього в дечому залежить вибір організаційно-правової форми господарювання, системи оподаткування тощо. Та про все по порядку.

Так, якщо ви плануєте вирощувати продукцію для:

1) власних потреб, то роботи це найоптимальніше у формі особистого селянського господарства (далі — ОСГ). ОСГ — це господарська діяльність, яка проводиться без створення юрособи фізособою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна ОСГ, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму (ст. 1 Закону про ОСГ).

Така діяльність не відноситься до підприємницької діяльності, а тому ви:

• не повинні проводити жодних дій щодо реєстрації суб’єктом підприємництва і ставати на облік як платник податку в ДФСУ;

• можете безоплатно отримати у власність землю для ведення такого господарства в розмірі не більше 2,0 га;

• звільняєтесь від оподаткування, якщо реалізуєте власновирощену продукцію;

2) для отримання економічної вигоди. В цьому випадку ви можете створити:

а) фермерське господарства (далі — ФГ). ФГ — це форма підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону (ст. 1 Закону про ФГ).

Уже із самого визначення випливає, що ФГ— це більш розвинена форма виробництва сільгосп­продукції, ніж ОСГ. Принципово ФГ відрізняється від ОСГ тим, що;

• по-перше, діяльність ФГ спрямована на отримання прибутку, а не на задоволення власних потреб фермера та його сім’ї;

• по-друге, ФГ є юридичною особою, а тому вам потрібно зареєструватися суб’єктом підприємницької діяльності і стати на облік у органі ДФСУ;

• по-третє, землі для вирощування сільгосппродукції ФГ може отримувати у власність (у розмірі земельної частки (паю)) або у тимчасове користування (в оренду). Отже, для ведення ФГ можна використовувати більшу площу землі, ніж для ведення ОСГ, що однозначно вплине на обсяг вирощеної продукції.

Зауважимо! ОСГ також може взяти в оренду землі, але тоді буде зрозуміло, що діяльність ОСГ переходить із стану «для власних потреб» у стан «для отримання прибутку». А це суперечить діяльності самого ОСГ і змушує цю організаційну форму еволюціонувати у більш розвинену, наприклад, у ФГ;

б) будь-яку іншу організаційно-правову форму господарювання (ТОВ, ПАТ тощо). Тобто створити звичайне підприємство, яке спеціалізується саме на виробництві сільгосппродукції. Діяльність такого підприємства нічим не відрізняється від діяльності підприємств інших галузей народного господарства.

Важливо! Якщо ви створюєте такі види підприємств, то на відміну від ФГ, землі ви можете використовувати лише орендовані. Власних земель ви мати не зможете як мінімум до 1 січня 2016 року, оскільки саме до цієї дати діятиме мораторій (заборонена) на купівлю-продаж та внесення до статутного капіталу юросіб земельних ділянок сільгосппризначення (п. 14 та 15 розд. X «Перехідні положення» ЗКУ).

Кожна із вищеперелічених форм господарювання має окремі специфічні риси, які слід ураховувати при провадженні господарської діяльності. Тому далі стисло охарактеризуємо ці риси.

 

Домашнє господарство

Отримання землі. Для того щоб створити ОСГ, вам не потрібно проводити жодних реєстраційних дій. Просто отримайте у власність земельну ділянку і втішайтеся.

Важливо! Земля для ведення ОСГ надається у власність безкош­товно у розмірі не більше 2,0 га (ст. 121 ЗКУ). Щоб отримати у власність земельну ділянку, вам слід виконати низку дій (див. рис. 1 на с. 35).

 



Рис. 1. Алгоритм отримання землі у власність для ведення ОСГ і ФГ

 

Оподаткування. В основному фізособа, яка веде ОСГ, всі плоди своєї праці використовує для власних потреб. Тому про оподаткування в цьому випадку взагалі не йдеться.

Водночас, якщо продукції отримано забагато, то її частину фіз­особа може реалізувати. В цьому випадку існує ймовірність, що виручку від реалізації такої продукції покупець вважатиме вашим доходом, а тому покупець як податковий агент буде змушений утримувати з цієї суми податок на доходи і перераховувати його у бюджет.

Щоб цього не сталося, вам необхідно довести, що отриманий вами дохід від реалізації сільгосппродукції звільняється від оподаткування ПДФО та ВЗ. Для цього у випадку із продукцією рослинництва слід надати копію Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3ДФ (затвердженою наказом Міндоходів від 17.01.14 р. № 32), а у випадку із продукцією тваринництва — копію довідки про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва. Детальніше про це дізнайтеся у «БТ», 2014, № 24, с. 13.

 

Землі для ведення діяльності

Як було сказано вище, ФГ землі може отримувати:

1) у власність. Розмір земель, що надаються фізособі безоплатно для ведення ФГ, визначено у  ст. 121 ЗКУ і дорівнює розміру земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться ФГ. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільгосппідприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Щоб отримати такі землі у власність, вам слід здійснити такі ж дії, що і у випадку отримання у власність землі для ведення ОСГ. Детально про це читайте на с. 35;

2) у оренду. ФГ має право брати в оренду землю у будь-якій кількості і будь-якого виду. При цьому порядок взяття такої землі в оренду залежить від того, хто виступає орендодавцем землі.

Якщо земля орендується у органів місцевого самоврядування, тобто в оренду беруться землі державної або комунальної власності, то передача таких земель в оренду здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке приймається за результатами проведення земельних торгів. Правила та порядок проведення таких торгів передбачено у ст. 137 ЗКУ.

Після того, як ви переможете в торгах, орган місцевого самоврядування має укласти з вами договір оренди земель державної та комунальної власності.

Зауважимо! Щодо окремих земельних ділянок, перелік яких наведено у пп. 2 та 3 ст. 134 ЗКУ, рішення про передачу в оренду відбувається в порядку передачі землі у користування, що передбачено у ст. 123 ЗКУ. Цей порядок практично повністю повторює механізм передачі землі у власність для ведення ОСГ і ФГ (див. с. 35) з однією відмінністю: кінцевим етапом виступає не оформлення права власності на таку землю, а укладення договору оренди.

Якщо ж в оренду передають землі приватної власності, то для їх отримання вам достатньо провести переговори з орендодавцем, на яких узгодити всі питання (строк оренди, розмір орендної плати, тощо) і укласти договір оренди. Звертаємо увагу, що ФГ в оренду можуть брати як земельні ділянки, так і земельні частки (паї). Правила оформлення договорів оренди земельних ділянок і земельних часток (паїв) трішки відрізняються. Про це читайте у  «БТ», 2013, № 14, с. 14;

3) безоплатне користування. Також ФГ можуть безоплатно використовувати у своїй діяльності земельні ділянки, що належать членам ФГ на праві приватної власності. Таке право надано ФГ ст. 12 Закону про ФГ та ч. 1 ст. 31 ЗКУ. Щоб отримати у користування такі землі, не потрібно укладати жодних угод. Достатньо урегулювати питання володіння та користування такими земелями у Статуті ФГ (з цим погоджується і Держпідприємництва у своїх листах від 08.08.08 р. № 6784 та від 28.12.09 р. № 16241). Детально про це читайте у «БТ», 2013, № 1, с. 51.

Що ж стосується інших сільгоспутворень, а саме підприємств інших організаційно-правових форм, то на відміну від ФГ, вони можуть використовувати у своїй діяльності лише землі сільгосппризначення, взяті в оренду. Правила взяття таких земель в оренду такі ж, як і для ФГ.

 

Який податок обрати?

Що стосується оподаткування, то більшість сільгосппідприємств (у тому числі і ФГ) обирають зазвичай специфічну для сільгосппідприємств систему оподаткування. До цього року таким податком був ФСП, але з 01.01.15 р. цей податок було скасовано й одночасно реінкарновано у вигляді групи 4 ЄП.

Стисло розповімо про основні правила стягнення цього податку у 2015 році.

 

Таблиця 1. Основні правила роботи у групі 4 ЄП

Запитання

Відповідь

Хто може обрати групу 4 ЄП?

Обрати групу 4 ЄП може суб’єкт господарювання, який дотримується таких вимог (п.п. 4 п. 291.4 ПКУ):

1) є сільгосптоваровиробником(1);

2) виручка за попередній звітний (податковий) рік, отримана від реалізації сільгосппродукції власного виробництва(2) та продуктів її переробки, дорівнює або перевищує 75 % загальної суми валового доходу;

3) має сільгоспугіддя та/або землі водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебувають у власності або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди. При цьому права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства(3);.

(1) Сільгосптоваровиробником вважається юрособа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільгосп­продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 ПКУ). Увага! З цього випливає, що обрати групу 4 ЄП можуть лише юрособи, приватним підприємцям до когорти цих платників шлях закритий.

(2) Звертаємо увагу, що до продукції власного виробництва у селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві належать також племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин (п.п. 291.4.2 ПКУ).

(3) Увага! Раніше інколи податківці наполягали на тому, що до розрахунку ФСП (тепер ЄП) слід включити і ті договори оренди, які не встиг­ли на початок року пройти держреєстрацію. Тепер таких вимог не може бути. Тобто плати тільки за ті землі, що офіційно зареєстровані.

Хто не може сплачувати ЄП?

1. Суб’єкти господарювання, у яких понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільгосптоваровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини).

2. Суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

3. Суб’єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

4. Фізичні особи — підприємці

Від сплати яких податків звільнено платників ЄП?

1) податку на прибуток підприємств;

2) податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

3) рентної плати за спеціальне використання води (раніше це був збір за спецводокористування)(4)

(4) Інші податки та збори, сплата яких регулюється ПКУ, сплачуються платником ФСП у порядку і розмірах, установлених ПКУ, а ЄСВ — в порядку, визначеному Законом про ЄСВ (п. 307.2 ПКУ). Щодо сплати авансового внеску при виплаті дивідендів читайте матеріал на с. 18 цього номера.

Які є ще пільги?

Надано право використовувати спецрежим з ПДВ (ст. 209 ПКУ)

Що є об’єктом обкладення та базою оподаткування для платників 4 групи ЄП?

Об’єкт оподаткування. Площа сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільгосптоваровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Увага! Щоб земельна ділянка була віднесена до об’єкта оподаткування, а вирощена на ній продукції вважалася власновиробленою, право власності/користування на земельні ділянки має бути оформлено та зареєстровано відповідно до законодавства.

Нагадаємо: раніше у ПКУ не містилося вимоги, яка б зобов’язувала проводити держреєстрацію договору оренди земділянки (паю) чи реєструвати речові права на орендовану землю, щоб кваліфікувати відповідну ділянку як таку, що знаходиться у користуванні сільгосптоваровиробника. Це давало можливість сільгосппідприємствам відстояти право вважати власновиробленою продукцію, отриману на землях, щодо яких неналежно оформлені договори оренди (див. «БТ», 2013, № 13, с. 9). Тепер же все зміниться, оскільки у ПКУ, за  аналогією до земельного законодавства містяться вимоги до оформлення договорів оренди. Тому відтепер, щоб вирощену продукцію на орендованих землях включити до розрахунку 75 % межі, слід попіклуватися про належне оформлення таких договорів.

База оподаткування. Для платників групи 4 ЄП базою оподаткування є:

• для сільгоспугідь — НГО 1 га сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року;

• для земель водного фонду — НГО 1 га ріллі в АР Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року.

Увага! Починаючи з цього року при розрахунку податку до НГО відповідної категорії землі застосовується коефіцієнт індексації, розрахований у порядку, встановленому для податку на майно (до цього — земельного податку). При цьому такий коефіцієнт визначатиметься кумулятивно, залежно від дати проведення НГО земель. Для сільгоспугідь НГО проведена була станом на 01.07.95 р., а тому коефіцієнт індексації слід розраховувати від цієї дати до року розрахунку податкових зобов’язань. Тобто про розрахунку податкових зобов’язань у 2015 році слід брати коефіцієнт індексації, який становить 3,997 (див. лист ДФСУ від 16.01.15 р. № 722/5/99-99-19-01-01-16).

Ще один нюанс! Напевно податківці будуть наполягати ще й на додатковій індексації НГО ріллі на коефіцієнт 1,756 — як того вимагає пп. 5 та п. 191 Методики № 213. Раніше від цього вдавалося відбитися. Тепер же після змін це навряд чи вдасться. (див. «БТ», 2012, № 11, с. 9). Враховуючи це, за найгіршим сценарієм НГО 1 га ріллі при розрахунку ЄП зросте приблизно у 7 разів, а всіх інших земель у 3,997

Як розрахувати розмір ЄП?

Розраховуєте розмір ЄП як добуток площі угідь (ріллі, пасовищ, сіножатей, багаторічних насаджень, земель водного фонду, що перебувають у власності платника податку або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди), НГО одиниці площі таких угідь, визначеної відповідно до Методики № 213, скоригованої на коефіцієнти індексації, та ставки податку (див. таблицю) для відповідної категорії земель.

Вид сільгоспугідь

Ставка у 2015 р., %

загальна

у гірських зонах та на поліських територіях*

для деяких угідь рослинництва **

Рілля, сіножаті та пасовища

0,45

0,27

3,0

Багаторічні насадження

0,27

0,09

Земель водного фонду

1,35

* Перелік зон та територій визначено постановами КМУ від 11.08.95 р. № 647 та від 25.12.98 р. № 2068. ** Для деяких угідь, які перебувають у власності сільгосптоваровиробників, що спеціалізуються на виробництві та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди. Під спеціалізацією слід розуміти перевищення частки доходу, отриманого від реалізації такої продукції та продукції її переробки двох третин доходу (66 %) від реалізації усієї власновиробленої сільгосппродукції та продуктів її переробки (п.п. 293.9.6 ПКУ).

Сума ФСП визначається щодо кожної земельної ділянки окремо.

Звертаємо увагу. Існують певні особливості розрахунку ЄП (як і було в часи дії ФСП) за землі, які платник ЄП надає або бере в оренду. Головна ідея— з однієї площі податок сплачується один раз. У зв’язку з цим:

1) якщо орендодавець є платником ЄП групи 4 та надає землі в оренду будь-якому орендарю: ЄП нараховує, сплачує та відображає у звітності орендодавець цих сільгоспугідь (п.п. 295.9.6 ПКУ);

2) якщо орендодавець не є платником ЄП 4 групи і надає в оренду землі орендарю, який є платником ЄП групи 4: то нараховує, сплачує і відображає у звітності з ЄП уже орендар цих земель (п.п. 295.9.7 ПКУ).

Які документи необхідно подати для набуття, або підтвердження права на сплату ЄП?

Щоб стати платником ЄП 4 групи, слід подати не пізніше 20 лютого поточного року:

1) загальну декларацію на поточний рік щодо всієї площі земділянок, з яких справляється податок, — органу ДФСУ за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

2) звітну декларацію на поточний рік окремо щодо кожної земділянки — органу ДФСУ за місцем розташування такої земельної ділянки;

3) розрахунок частки сільгосптоваровиробництва — органам ДФСУ за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;

4) відомості (довідку) про наявність земділянок — органам ДФСУ за своїм місцезнаходженням та/або за їх місцем розташування. У ній вказуєте дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Увага! На момент написання матеріалу ДФСУ ще не затвердила форму декларації, за якою слід звітувати на 2015 рік. Тому податківці рекомендують поки що звітувати за формою, передбаченою для ФСП (затверджена наказом Міндоходів від 30.12.13 р. № 864 // консультація з категорії 108.02.06 ЗІР ДФСУ). Також податківці говорять, що слід користуватися формою розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженою наказом Мінагрополітики від 26.12.11 р. № 772

Як підтвердити статус платника?

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Тому підтвердити статус платника групи 4 ЄП можна отримавши витяг із такого реєстру

Як сплачувати податок?

Сплачуєте податок тепер щоквартально — протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового кварталу у розмірі суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку (п.п. 295.9.2 ПКУ): у I кварталі — 10 %; у II кварталі — 10 %; у III кварталі — 50 %; у IV кварталі — 30 %

Які доходи вважаються доходами від реалізації сільгосп­продукції власного виробництва при розрахунку 75 % межі?

Щоб розрахувати 75 % межу, підприємства повинні враховувати суму доходу, отриману від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних — коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30, вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції).

До цієї суми включаємо доходи отримані від:

• реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

• реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

• реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

• реалізації сільгосппродукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

 

Ще одним варіантом для сільгосппідприємств є обрання загальної системи оподаткування, яку сільгосппідприємства використовують з деякими особливостями. А саме не сплачують щомісячні авансові внески. Можуть подавати звітність не в кінці календарного року, а в середині. Але цей податок до цього року не був надто вже популярним. Водночас після того, як реінкарнований у ЄП ФСП стали розраховувати з урахуванням коефіцієнта індексації і за збільшеним утричі порівняно з ФСП розміром ставок, загальна система вже не здається такою поганою. Отже, є над чим поміркувати.

 

Документи та скорочення статті

Закон про ОСГ — Закон України «Про особисте селянське господарство» від 15.05.03 р. № 742-IV.

Закон про ФГ — Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.03 р. № 973-IV.

Методика № 213 — Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою КМУ від 23.03.95 р. № 213.

ВЗ — військовий збір.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

НГО — нормативна грошова оцінка землі.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ФСП — фіксований сільськогосподарський податок.

ЄП — єдиний податок.

сільське господарство додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті