Штраф за неправильне заповнення ЄСВ-звіту: покарати не можна помилувати

Звітність

Почнемо з того, що ПФУ листом від 12.02.15 р. № 4244/05-10 (див. с. 10 номера) підтвердив нашу позицію щодо заповнення таблиці 6 ЄСВ-звіту за ф. № Д4. Так, якщо працівнику за звітний місяць нарахована зарплата менше за розмір МЗП (наприклад, у зв’язку з тим, що він працював неповний робочий час), ЄСВ нараховуємо виходячи з МЗП (1218 грн.), а утримання здійснюємо з фактично нарахованої зарплати. У таблиці 6 ЄСВ-звіту за ф. № Д4 це буде відображено так:

• у реквізитах 17 і 18 вказують фактично нараховану зарплату (вона буде нижче за мінімальну);

• у реквізиті 19 зазначають суму утриманого ЄСВ за звітний місяць (її розраховують з фактичної зарплати).

Решту реквізитів таблиці 6 заповнюють у звичайному порядку.

Це добре. Однак залишилося ще питання з таблицею 1 ЄСВ-звіту за ф. № Д4. За попередніми даними, контролери бачать її запов­нення так (поки офіційного листа від контролерів не надходило):

• у ряд. 1.1 необхідно вказати фактичну суму заробітку (вона може бути нижче за мінімальну);

• у ряд. 2.1.1 зазначають базу нарахування ЄСВ. Якщо фактична зарплата нижче за мінімальну, то в ряд. 2.1 слід вказати розмір МЗП (1218 грн.);

• у ряд. 3.1.1 відображають суму ЄСВ, нарахованого «зверху» (якщо зарплата нижче за мінімальну, то тут буде вказана сума мінімального страхового внеску);

• у рядках 4.1.1 і 5.1 показують відповідно суму фактичного заробітку і утриманого з нього ЄСВ.

Але знову ж таки дані поперед­ні, а звіт потрібно було подати ще 20-го числа.

Багатьом платникам податківці вже почали докоряти, що вони подали звіти з помилками. Чи можуть вони оштрафувати платника та якщо можуть, то як від цих санкцій відбитися, адже ситуація є абсурдною?

Штрафи

Перелік штрафних санкцій, які податківці можуть застосувати до платників, наведений у ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ. Зокрема, п. 7 ч. 11 ст. 25 цього Закону передбачає 170-гривневий штраф за неподання, несвоєчасне подання звітності, подання її не за встановленою формою (у разі повторного протягом року порушення штраф зростає до 1020 грн.).

Як бачите, тут нічого не сказано про подання звітності з перекрученими даними. Отже, оштрафувати платників за ЄСВ-звіт, поданий з помилками, за ст. 25 Закону про ЄСВ фіскали не можуть.

Водночас ст. 26 цього Закону передбачено, що посадові особи платників ЄСВ несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за подання недостовірних відомостей, які використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Держреєстр), інших відомостей, передбачених цим Законом. Міру відповідальності визначає ст. 165¹ КУпАП.

Чи підпадає ЄСВ-звіт з помилкою під це порушення?

Як відомо, Держреєстр складається з реєстру страхувальників (його ведуть податківці) і реєстру застрахованих осіб (його веде ПФУ).

Так от до реєстру страхувальників уносяться лише загальні відомості, які необхідні для обліку платників, їх зобов’язань і сплати ЄСВ: найменування юрособи або П. І. Б. підприємця, місце знаходження / місце проживання, основний вид діяльності, клас профризику, код і назва категорії страхувальника, його реєстраційний номер, дати взяття на облік і зняття з обліку, дані про реєстрацію трудового договору з найманим працівником тощо (п. 4 розд. II Положення № 1162).

Якщо в ЄСВ-звіті допущена помилка, пов’язана з неправильним зазначенням бази обкладення ЄСВ, але при цьому ЄСВ сплачено в пов­ному обсязі, то це ніяк не вплине на дані реєстру страхувальників і, за логікою, приводів для штрафів не повинно бути.

А ось з реєстром застрахованих осіб складніше. Згідно з п. 2 розд. II Положення № 10-1 до цього реєстру включають відомості про застрахованих фізосіб та інформацію, необхідну для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами соцстрахування. Зокрема, в реєстрі застрахованих осіб містяться:

• персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків за них, яка подається страхувальниками у складі звітності;

• відомості про зарплату, дохід тощо, на які нарахований і з яких сплачений ЄСВ.

Якщо до реєстру застрахованих осіб потраплять недостовірні відомості, це може загрожувати адмінштрафом у розмірі від 510 до 680 грн. Його накладають не лише на посадових осіб підприємства, а й на ФОП.

Добре. Рухаємося далі. Штрафне рішення щодо зазначеного вище адмінпорушення (подання недостовірних відомостей, які використовуються в Держреєстрі) прий­мають саме органи ПФУ (ст. 244² КУпАП).

Пенсійники, як правило, лояльно і з розумінням ставляться до платників. Тим більше, що в цій ситуації вини платників в некоректному заповненні ЄСВ-звіту немає, а адмінпорушення без вини не буває (ст. 9 КУпАП). Законодавство змінилося, нову форму звіту контролери затвердити не встиг­ли, і платникам довелося викручуватися самостійно: заповнювати січневу ф. № Д4 виходячи зі свого здорового глузду за умов інформаційного вакууму, адже роз’яснення контролерів стали надходити за лічені дні до закінчення граничного строку подання звіту.

Тому вважаємо, навіть якщо пенсійники і захочуть застосувати штраф, що малоймовірно, його можна оскаржити на зазначених підставах. У цій справі нам потрібно керуватися ст. 288 і 289 КУпАП:

• скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови;

• постанову слід оскаржувати до вищого за рівнем органу (скарга подається до органу (посадовій особі), який виніс постанову у справі) або до суду.

Але… згідно зі ст. 234² КУпАП податківці також можуть накладати адмінштрафи за ст. 165¹ КУпАП — у справах, пов’язаних з порушенням законодавства про збір та облік ЄСВ.

Виходить, і податківці «у справі»?

Вважаємо, що питання спірне. Стаття 165¹ КУпАП містить багато різних складів правопорушень, пов’язаних з ЄСВ. При цьому те порушення, яке належить до «єпархії» ПФУ (нас воно і цікавить), саме віддали ПФУ — ст. 244² КУпАП. А все інше — податківцям. Але нас те все інше не цікавить.

Тому якщо податківці усе ж таки захочуть накласти адмінштраф за ст. 165¹ КУпАП, його також потрібно оскаржити. А як аргументи:

• звернути увагу, що рішення повинні виносити не податківці, а ПФУ (згідно зі ст. 244² КУпАП);

• вказати на відсутність вини (детальніше див. вище).

Норми щодо оскарження аналогічні тим, про які йшлося вище.

Ну і нарешті, якщо податківці взагалі оберуть шлях «застосування штрафу за аналогією» і все ж таки оштрафують страхувальника на 170 грн. за п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ (як за неподання звітності), отримане рішення про накладення штрафу можна і потрібно оскаржити відповідно до Порядку № 452 (тобто в адміністративному порядку). Як це зробити — дивіться на схемі на с. 29.

Документи та скорочення статті

Порядок № 452 — Порядок розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджений наказом Міндоходів від 09.09.13 р. № 452.

Положення № 1162 — Положення про реєстр страхувальників, затверджене наказом Мінфіну від 24.11.14 р. № 1162.

Положення № 10-1 — Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління ПФУ від 18.06.14 р. № 10-1.

МЗП — мінімальна заробітна плата.