Теми статей
Обрати теми

Чи потрібний реєстратор розрахункових операцій при продажу власної продукції

Карпова Влада
Чи можна отримувати до каси (без реєстратора розрахункових операцій) виручку за власну продукцію? Що робити, якщо виручку отримали в іншому місті (під час доставки товарів)? Чи можна таку виручку здати до банку в іншому місті?

Так, дійсно, підприємство має право приймати виручку за власну продукцію до каси без РРО при дотриманні певних умов. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону про РРО не застосовують РРО та розрахункові книжки за таких умов:

1) торгівлю здійснюють продукцією власного виробництва;

2) суб’єкт господарювання не належить до підприємств торгівлі та громадського харчування;

3) продавець проводить розрахунки в касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і посвідчених печаткою (за її наявності) в установленому порядку.

На думку офіційних органів, продукцією власного виробництва можна вважати продукцію, яка виготовляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної та найманої робочої сили (лист ДПАУ від 14.02.07 р. № 1440/6/23-8019, п.п. 2.4.8 Оглядового листа ДПАУ від 06.07.09 р. № 14083/7/23-7017/572).

На необхідність виробництва товарів в єдиному технологічному процесі звертають увагу й суди (див., наприклад, постанову ВАСУ від 04.12.14 р. № К/9991/42697/12, ухвалу ВАСУ від 25.04.13 р. № К-41248/10).

Однак що слід розуміти під терміном «єдиний технологічний процес», остаточно не зрозуміло. Мін­економіки на відповідне запитання, по суті, «знизало плечима» і порадило звернутися до самих податківців, які цим терміном оперують (лист від 02.10.07 р. № 91-28/29). Заразом «у контексті» було згадано визначення повного технологічного циклу виробництва зі ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР. Про нього згадує і Держкомпідприємництва в листі від 13.11.09 р. № 14014. Це сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, технологічних процесів, які забезпечують переробку сировини на продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачеві, а також лабораторій, акредитованих органами держвлади. На це визначення посилаються і суди (див., зокрема, ухвалу ВАСУ від 25.04.13 р. № К-41248/10).

Тобто потрібно, щоб підприємство з сировини виробляло продукцію (змінювався код УКТ ЗЕД товару порівняно із сировиною на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків) з використанням приміщень, обладнання, технологічних процесів. При цьому оптимальний варіант — виробництво зазначено як основний вид діяльності в установчих документах та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців (ЄДР).

До підприємств торгівлі та громадського харчування контролери сьогодні відносять ті, в яких статутом визначені основним (!) видом діяльності торгівля або громадське харчування та проведення діяльності відповідає вимогам Порядку здійснення торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ від 15.06.06 р. № 833, далі — Порядок № 833 (див. чинну до 01.01.15 р. консультацію в категорії 109.03 ЗІР ДФСУ).

Тим часом ці критерії «розмиті», тому на практиці зазвичай орієнтуються на коди КЗЕД, зазначені у Витягу з ЄДР або в довідці зі статистики.

Зокрема, за такою логікою продавець буде віднесений до підприємств торгівлі, якщо основному виду його діяльності згідно з ЄДР відповідає код з розділу G «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів» (коди 45 — 47) Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності. ДК 009:2010» від 11.10.10 р. № 457.

Термін «громадське харчування» у нормативних актах уже не вживається, його замінив термін «ресторанне господарство», якому відповідає код 56 «Діяльність із забезпечення стравами та напоями» з розділу I «Тимчасове розміщування й організація харчування» цього Класифікатора.

Таким чином, потрібно, щоб ані згідно зі статутом, ані згідно з даними ЄДР основний (!) вид діяльності не класифікувався як торгівля, громадське харчування / ресторанне господарство.

Що стосується прив’язки податківців до Порядку № 833, то у ньому терміни вживаються у значенні, наведеному в ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» і ДСТУ 4281-2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація» (п. 2 Порядку № 833).

А в п. 4.2 ДСТУ 4303-2004 торговельна діяльність визначена як: «…діяльність юридичних і фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів …».

При цьому під роздрібним торговельним підприємством розуміється: «майновий комплекс, який є господарською статутною ланкою в роздрібній торгівлі з правами юридичної особи, що здійснює закупівлю товарів для їх продажу кінцевому споживачеві та надає йому послуги» (п. 5.2 ДСТУ 4303-2004).

Оптове торговельне підприємство  майновий комплекс, який є господарською статутною ланкою в оптовій торгівлі з правами юридичної особи, яка закуповує і продає за договорами поставки (контрактації тощо) товари партіями тим, хто купує їх для подальшого перепродажу або виробничого споживання, та надає їм пов’язані з цим торговельні послуги (п. 5.3 ДСТУ 4303-2004).

Інакше кажучи, Порядок № 833 поширюється на ті підприємства, які здійснюють саме закупівлю та продаж товарів. Оскільки ви продаєте власну продукцію, то у вас відсутні операції закупівлі товару. Відповідно, діяльність не вважається торговельною та формально не підпадає під дію Порядку № 833.

Але для уникнення ризиків краще місце продажу товарів не називати магазином, складом-магазином і вважати, що ви продаєте свою продукцію, наприклад, зі складу, а розрахунки проводяться через касу підприємства. Тоді будуть дотримані вимоги, викладені контролерами (той же Держкомпідприємництво у своєму листі від 13.11.09 р. № 14014 зазначав: якщо суб’єкт господарювання здійснює реалізацію продукції власного виробництва через власні магазини, об’єкти реалізації за готівкові кошти покупців (а не через касу), РРО застосовувати необхідно).

Нарешті остання умова: продавець проводить розрахунки в касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і посвідчених печаткою (за її наявності) в установленому порядку.

Однак, як випливає із запитання, вона не виконується. Відповідно, на ч. 1 ст. 9 Закону про РРО можна поставити хрест. Що ж робити?

Є ще одна можливість обійтися без РРО при продажу власної продукції, у тому числі й в іншому місті, — здати виручку до каси банку з метою її перерахування на поточний рахунок підприємства.

Але тут слід мати на увазі, що розрахунки між продавцем і покупцем проводять уже на етапі приймання від покупця готівки. Тому продавець повинен вносити готівкові кошти до каси банку суворо від імені покупця.

Тоді «спрацюють» норми п. 2.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637. Вони передбачають: якщо підприємства (підприємці) і фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунка шляхом внесення до банку готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для одержувачів коштів — безготівковими.

Тобто продавець не застосовує тут РРО через те, що для нього такі операції є безготівковими та при цьому не використовуються платіжні картки, платіжні чеки, жетони тощо (ст. 3 Закону про РРО).

Ми рекомендували такий алгоритм: покупець доручає фізособі, яка отримала гроші від покупця, оплатити отримані товари на банківський рахунок підприємства-продавця. Між покупцем і таким повіреним укладається відповідний договір доручення. Для виконання цього доручення видається довіреність (не нотаріальна), а також передаються повіреному гроші під підпис. Важливо, що за таким договором повірений виступає як звичайна фізособа від свого імені. Далі повірений перераховує кошти на рахунок підприємства.

Теги РРО
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі