Податкова реформа — 2015. Податок на додану вартість

Найболючіше питання, яке останнім часом непокоїло платників ПДВ, — чи запрацює СЕА на початку 2015 року?

Нарешті ми отримали відповідь — так, запрацює з 1 лютого 2015 року, але буде функціонувати у тестовому режимі до 1 липня 2015 року.

Положення про запровадження СЕА вилучені із Закону № 1621. Їх аналоги з’явились у Законі № 71. Базові принципи роботи СЕА залишаться такими самими (про них ми розповідали в «БТ», 2014, № 42, с. 14, та № 44, с. 5).

Головне, що протягом перехідного періоду (до 1 липня 2015 року) можна буде реєструвати ПН у ЄРПН без фінансового забезпечення на електронному рахунку в СЕА. Тобто на реєстраційний ліміт, розрахований за «суперформулою», увагу не звертаємо.

Детальному аналізу «модернізованої» СЕА ми присвятимо окремий матеріал в одному з наступних номерів нашої газети, а сьогодні зосередимось на інших, не менш важливих змінах

Межа для обов’язкової реєстрації платником ПДВ підвищена до 1 млн грн. Крім того, уточнено, що виключення, яке передбачене для платників ЄП, стосується лише першої — третьої груп. Тобто якщо у єдиноподатника четвертої групи (платника фіксованого сільгоспподатку) загальна сума постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ, за останні 12 місяців перевищить 1 млн грн. (без ПДВ), то він зобов’язаний подати реєстраційну заяву, щоб стати платником ПДВ (зміни у п. 181.1 ПКУ)

Розширився перелік підстав для відмови у реєстрації платника ПДВ (п. 183.8 ПКУ).

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо:

• особа не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, пп. 181.1, 182.1 або 183.7 ПКУ;

• існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно зі ст. 184 ПКУ;

• несвоєчасно подано реєстраційну заяву чи порушено порядок її подання;

• неправильно визначено бажаний (запланований) день реєстрації

Більш чітко виписані правила визначення дати, з якої особа стає платником ПДВ (п. 183.9 ПКУ).

Запис про реєстрацію особи як платника ПДВ будуть вносити до Реєстру платників ПДВ протягом 3 робочих днів після надходження реєстраційної заяви. Однак «день народження» нового платника ПДВ визначатиметься так, як показано на схемі

Порядок визначення нижньої межі для обкладення ПДВ (див. «БТ» 2014, № 51, с. 12) трохи підкоригували (п. 188.1 ПКУ). Для самостійно виготовленої продукції додали окремий орієнтир. Тож база оподаткування не може бути нижчою:

• для товарів/послуг — ціни придбання таких товарів/послуг;

• для самостійно виготовлених товарів/послуг — їх собівартості;

• для необоротних активів — балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку — виходячи із звичайної ціни).

Як і раніше, ці обмеження не будуть стосуватись:

• товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

• газу, який постачається для потреб населення

Нарешті, після багаторічного застосування ПН, законодавці погодилися з тим, що до такого документа може «закрастись» помилка. Більше того, такі помилки дозволили виправляти за допомогою уточнюючого розрахунку (УР). Причому за допомогою УР можна виправляти помилки, які не пов’язані із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (абзац другий п. 192.1 ПКУ).

Крім того, уточнено, що РК складають у порядку, встановленому для ПН. Так само як і ПН, всі РК потрібно буде з 01 лютого 2015 року реєструвати в ЄРПН (незалежно від суми та номенклатури товарів)

З 1 січня 2015 року всі ПН потрібно складати в електронній формі (зміни в п. 201.1 ПКУ).

Якщо ПН/РК підлягає реєстрації в ЄРПН, то отримати таку ПН покупець зможе з ЄРПН. Для цього покупець має направити відповідний запит. У відповідь він отримає повідомлення про реєстрацію в ЄРПН та ПН/РК в електронному вигляді. Тобто отримувати такі ПН/ РК безпосередньо від постачальника не потрібно.

Важливо. Зверніть увагу, що з 01.01.15 р. діє нова форма ПН, затверджена наказом МФУ від 14.11.14 р. № 1129 (про неї ми вже говорили у «БТ», 2014, № 47, с. 12)

Із ПКУ вилучили норму, яка зобов’язувала платників ПДВ вести Реєстр виданих та отриманих ПН (п. 201.6 ПКУ).

Тобто з 01.01.15 р. не потрібно вести такий Реєстр. Водночас ПН все одно потрібно нумерувати, щоб не задвоїлись номери ПН, складених в один день. Тому аналог Реєстру потрібно вести, але у довільній формі (п. 5 Порядку № 1129). Його електронні копії не потрібно направляти податківцям (починаючи зі звітності за січень 2015 року).

Увага! З 01.01.15 р. обов’язково потрібно вести окремий реєстр «замінників» ПН: транспортних квитків, готельних рахунків, рахунків за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, касових чеків та бухгалтерських довідок (п. 201.11¹ ПКУ). Однак форма такого реєстру поки ще не затверджена. Скоріше за все, для цього можна буде скористатись старою формою Реєстру

З 1 лютого 2015 року реєстрації в ЄРПН підлягатимуть всі ПН та РК (у тому числі ті, які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування) незалежно від суми ПДВ в одній ПН/РК (зміни до п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Увага. До цього моменту будуть діяти старі правила реєстрації ПН в ЄРПН (потрібно реєструвати лише ПН із сумою ПДВ понад 10 тис. грн., та ПН, складені на постачання підакцизних чи імпортних товарів). В абзаці шостому п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ вже вилучили перше речення про те, що ПН із сумою ПДВ до 10 тис. грн. не підлягає реєстрації в ЄРПН. Проте спеціальне правило, яке запроваджує обов’язкову реєстрацію лише ПН із сумою ПДВ більше 10 тис. грн., ще діятиме до 1 лютого. Вимога п. 2 Порядку № 1129 про реєстрацію всіх без винятків ПН/РК в ЄРПН суперечить нормам ПКУ, тому її можна ігнорувати.

Важливо. Вже з 1 січня запрацювала ст. 120¹ ПКУ, яка передбачає застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН у ЄРПН (див. нижче).

«Амністуючі» положення п. 35 підрозд. 2 розд. XX ПКУ звільняють від штрафних санкцій лише при порушенні термінів реєстрації ПН/РК, складених у період з 1 лютого до 1 липня 2015 року, і лише в тому випадку, коли строк реєстрації порушено до 15 днів.

Якщо затримка в реєстрації складе більше ніж 15 днів, то податківці матимуть право застосувати такі штрафи.

Протягом перехідного періоду з 01.02.15 р до 01.07.15 р. дозволено реєструвати ПН та РК, не озираючись на реєстраційну межу, обчислену за формулою з п. 200¹.3 ПКУ (п. 35 підрозд. 2 розд XX ПКУ).

Порада. Щоб не мати клопоту із направленням електронної ПН покупцю, не ставити «під удар» ПК покупця та не сперечатись із податківцями, ми б радили починаючи з 01.01.15 р. реєструвати в ЄРПН усі ПН/РК, які ви маєте видати покупцям

За несвоєчасну реєстрацію ПН у ЄРПН встановлено спеціальні штрафи. Такі покарання стосуються лише тих ПН та РК, які потрібно видавати покупцю (нова ст. 120¹ ПКУ).

Ці штрафи будуть розраховувати від суми ПДВ, зазначеної в ПН чи РК. Причому розмір штрафу диференційований. Він залежатиме від кількості днів порушення терміну реєстрації (п. 120¹.1 ПКУ):

• 10 % від суми ПДВ — у разі затримки до 15 календарних днів;

• 20 % від суми ПДВ — у разі затримки від 16 до 30 календарних днів;

• 30 % від суми ПДВ — у разі затримки від 31 до 60 календарних днів;

• 40 % від суми ПДВ — у разі затримки на 61 і більше календарних днів.

Якщо з вини платника ПДВ ПН чи РК, які потрібно видавати покупцю, не будуть зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, то штраф складе 50 % від суми ПДВ (п. 120¹.2 ПКУ).

Хороша новина! Штрафи за незначну затримку (до 15 календарних днів) не будуть застосовувати за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, які складені протягом перехідного періоду: з 1 лютого до 1 липня 2015 року

При визначенні дати виникнення права на податкових кредит не буде умови про підтвердження факту отримання товарів/послуг таким документом, як податкова накладна (п. 198.2 ПКУ).

Ці зміни цілком логічні, однак фактично нічого не зміниться.

Як і раніше, в загальному випадку право на податковий кредит виникає за першою з подій:

• списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

• отримання товарів/послуг.

Однак щоб скористатись цим правом, потрібно отримати ПН. При цьому дата її отримання не впливає на дату виникнення права на ПК

З 1 липня 2015 року можна буде формувати ПК без жодних умов про наміри щодо майбутнього використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях (п. 198.3 ПКУ).

Нагадаємо. Зараз ця норма передбачає, що платник ПДВ має право включити до ПК суму «вхідного» ПДВ за умови, що товари/послуги чи НА придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Крім того, з 01.07.15 р. буде вилучено п. 198.4 ПКУ, який забороняє включати до ПК суми «вхідного» ПДВ, якщо товари/послуги чи НА придбані з метою використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування.

Звісно, це не означає, що платник ПДВ «безкарно» збільшить ПК за такими операціями. Справа у тому, що зміни, які будуть внесені до п. 198.5 ПКУ (теж з 01.07.15 р.), запустять механізм компенсації. Так, платник повинен буде відразу нарахувати ПЗ, якщо знає, що придбані активи призначені для пільгових операцій, або зробить це, коли почне фактично використовувати придбані активи в пільгових операціях.

Отже, з 1 липня 2015 року матимемо таку схему формування ПК:

У зв’язку із запровадженням з 01.07.15 р. правил про включення до ПК усіх сум «вхідного» ПДВ (незалежно від того, в яких операціях будуть задіяні придбані активи) зміниться порядок розподілу «вхідного» ПДВ (п. 199.1 ПКУ). Ці зміни теж запрацюють з 1 липня 2015 року.

Платник ПДВ зобов’язаний буде нарахувати ПЗ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти і зареєструвати відповідні ПН в ЄРПН на частину «вхідного» ПДВ, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях. Тобто частина ПДВ, яка раніше не потрапляла до ПК, тепер буде збільшувати ПЗ. При цьому вся сума «вхідного» ПДВ потраплятиме до ПК

Якщо за товарами/послугами чи НА, які були придбані до 01.07.15 р., «вхідний» ПДВ не потрапив до ПК, то при наступному використанні таких активів у оподатковуваних операціях можна буде відновити ПК на підставі бухдовідки (п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Причому ПК визначається на дату початку фактичного використання товарів/послуг, НА, яка вказана в первинних бухгалтерських документах. При цьому жодні часові обмеження не встановлені.

Якщо буде змінюватись напрямок використання (із пільгового на оподатковуваний) товарів/послуг чи НА, які придбані після 01.07.15 р., то потрібно буде виписати РК до «компенсаційної» ПН, якою раніше були збільшені ПЗ. Таким чином, через зменшення компенсаційних ПЗ буде відновлюватись право на ПК (абзац шостий п. 198.5 ПКУ, ср. )

Суттєвих змін зазнав п. 198.6 ПКУ, який забороняє включати до ПК суми ПДВ, які не підтверджені ПН.

1. Право на ПК дає лише ПН, яка зареєстрована в ЄРПН. Жодні скарги на продавця тут не допоможуть.

2. Зникла заборона включати до ПК ПН, які складені з порушенням вимог ст. 201 ПКУ. Отже, якщо «огріхи», які допущені продавцем у ПН, не є перешкодою для реєстрації такої ПН у ЄРПН, то вони не повинні бути перешкодою для формування ПК у покупця.

3. Встановлені граничні строки відображення ПК на підставі ПН, які несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН. Суми ПДВ за такими ПН відносяться до ПК у звітному періоді, в якому ПН зареєстрована в ЄРПН, але не пізніше:

• ніж через 180 календарних днів з дати складення ПН;

• для платників, що застосовують касовий метод, — ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка;

• для банківських установ — дати одержання ними права власності на заставне майно

Нова редакція п.п. 196.1.4 ПКУ розширює перелік операцій грального бізнесу, які не є об’єктом для обкладення ПДВ. Раніше ця норма звільняла лише державні грошові лотереї.

За новою нормою не є об’єктом для обкладення ПДВ операції:

• випуску, обігу та погашення лотерейних білетів (можуть бути не державні та не грошові), інших документів, що засвідчують право участі в лотереях;

• придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб’єктом господарювання, який проводить азартні ігри;

• внесення ставки з метою укладення парі та виплата виграшу суб’єктом господарювання, який проводить парі (букмекерське парі, парі тоталізатора)

У Проекті № 1578 передбачалось вилучити з переліку послуг, які звільняються від обкладення ПДВ, освітні (п.п. 197.1.2 ПКУ) та медичні послуги (п.п. 197.1.5 ПКУ). Однак до Закону № 71 ці зміни не потрапили. Отже, як раніше, освітні та медичні послуги звільнені від обкладення ПДВ

У Проекті № 1578 передбачалось значно урізати пільги для видавничої діяльності (лише видання та постачання книжок українською мовою).

Нагадаємо, що з 01.01.15 р. закінчилась дія тимчасових «видавничих» пільг, передбачених у пп. 5 та 6 підрозд. 2 розд XX ПКУ, тому залишились лише пільги, які передбачені в п.п. 197.1.25 ПКУ.

Отже, з 01.01.15 р. від ПДВ звільнено:

• постачання (передплата) періодичних видань друкованих засобів масової інформації;

• постачання книжок (крім еротики), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва (раніше були звільнені й словники іноземного виробництва);

• доставка таких періодичних видань на митній території України

Продовжено до 01.01.18 р. дію пільги для платників ПДВ, які створюють космічну техніку за міжнародними договорами (п. 3 підрозд. 2 розд. XX ПКУ)

Дію тимчасової «зернової» пільги продовжили ще на 2 роки — до 31.12.17 р. (п. 15² підрозд. 2 розд. XX ПКУ). При цьому експорт зернових культур звільнили від обкладення ПДВ для всіх платників ПДВ.

Раніше експортне звільнення не поширювалось на виробників зерна. Відповідно вони мали право застосувати нульову ставку ПДВ та формувати ПК за такими операціями. Як наслідок — виробники зерна могли отримати експортне відшкодування ПДВ.

З 01.01.15 р. усі експортери зерна будуть в однакових умовах — тобто без права формувати ПК за такими операціями

Вкотре продовжено дію «металобрухтової» пільги з ПДВ (п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Цього разу до 1 січня 2017 року.

Обережно! Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, які звільняються від ПДВ, має затвердити Кабмін. Постанова КМУ від 12.01.11 р. № 15 визначає переліки металевих відходів, які звільнені від ПДВ лише до 01.01.15 р.

Тож поки Кабмін не затвердить нові переліки чи не продовжить дію цієї постанови, користуватись «металобрухтовою» пільгою дуже небезпечно.

Адже минулого року податківці то наполягали, що ця пільга «не працювала» до 16.02.14 р., бо не було відповідної постанови КМУ (лист ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.03.14 р. № 2052/10/26-15-11-01-06 // «БТ», 2014, № 14, с. 9), то погоджувались із тим, що норми ПКУ мають вищу юридичну силу, тому застарілими переліками можна користуватись (лист ДФСУ від 04.08.14 р. № 1134/7/99-99-10-04-02-17 // «БТ», 2014, № 43, с. 7). Потім знову повернулись до фіскальної позиції (лист ДФСУ від 13.10.14 р. № 7066/7/99-99-10-04-17 // «БТ», 2014, № 46, с. 6).

Тож із пільговим продажем металобрухту краще почекати

Разом із «металобрухтовою» пільгою продовжено дію пільги з ПДВ на постачання паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) (п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Вона діятиме теж до 1 січня 2017 року.

На відміну від «металобрухтової» пільги, її можна відразу застосовувати, адже спеціального переліку відходів, що підпадають під цю пільгу, Кабмін не буде затверджувати

З урахуванням змін, внесених до ПКУ, з 01.01.15 р. припиняється дія тимчасових пільг з ПДВ щодо:

• виробництва паперу і картону (п. 5 підрозд. 2 розд. XX ПКУ);

• постачання послуг у видавничій діяльності (п. 6 підрозд. 2 розд. XX ПКУ);

• імпорту та постачання на території України товарів, які не виробляються в Україні та ввозяться для використання у видавничій діяльності (п. 7 підрозд. 2 розд. XX ПКУ);

• операцій з постачання необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки, у тому числі операції з імпорту таких товарів (п. 16 підрозд. 2 розд. XX ПКУ)