ПН-2015: гострі моменти року, що настав

Почнемо з основного — з того, що з 01.01.15 р. всі ПН/РК необхідно складати:

• в електронному вигляді* (п. 201.1 ПКУ);

• за новою формою, затвердженою наказом МФУ від 14.11.14 р. № 1129.

Нагадаємо про ключові особливості заповнення таких ПН/РК.

Ураховуючи те, що з 1 січня всі ПН/РК складаємо в одному примірнику, відповідно, старі поля шапки ПН «Оригінал (видається покупцю)» та «Копія (залишається у продавця)» відходять у минуле. Те саме стосується і додатка 1 до ПН.

А от шапка РК поповнилася новим полем «Підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем». Що цілком логічно, враховуючи новий порядок реєстрації РК у ЄРПН (про нього далі).

З 01.01.15 р. така форма звітності як Реєстр виданих і отриманих ПН (далі — Реєстр) більше не існуватиме (п. 201.6 виключено з ПКУ). У зв’язку з цим облік (нумерацію) ПН необхідно буде вести в довільній формі й порядку (п. 5 Порядку № 1129). Тобто робити це все одно доведеться, але вже на власний розсуд. Є лише одна умова — нумерувати ПН необхідно послідовно протягом певного періоду (п. 5 Порядку № 1129).

А це означає, що ви можете:

• вести Реєстр «для себе» в колишній формі (що зручно для складання ПДВ-звітності) і нумерувати ПН/РК за «старими» правилами. Зауважте, що тепер надсилати контро­лерам електронну копію такого Реєстру не потрібно;

• узагалі не вести Реєстр, а прос­то нумерувати ПН у певній послідовності.

Але хоч який варіант ви оберете, період, протягом якого ви послідовно присвоюватимете номери ПН, ви обираєте самі. Це може бути як день, так і місяць, квартал або ж рік. Головне, щоб в один день у вас не виявилося двох ПН з одним і тим самим порядковим номером.

При цьому вимога щодо зазначення в порядковому номері ПН коду спецрежиму за першим знаком дробу і номера філії (якщо йому делеговано право виписки ПН) за другим знаком дробу, залишається в силі.

Нагадаємо, що з 01.01.15 р. свій «окремий» Реєстр необхідно вести для документів, які дають право на ПК, крім ПН. На жаль, його форма ще не розроблена, але, найімовірніше, вона нагадуватиме «старий» Реєстр.

Зверніть увагу! У нумерації РК ви отримуєте таку ж свободу дій. Тобто тепер можна нумерувати РК у своїй «особливій» послідовності. Але щоб номери ПН і РК випадково не збіглися, краще дотримуватися «старих» правил ведення Реєстру.

Оновлено умовні ІПН. Так, свої «окремі» умовні ІПН отримали:

• покупці — неплатники ПДВ (раніше при постачаннях таким покупцям у ПН зазначали умовний код «400000000000», який, зауважте, одночасно використовувався і при «умовних» постачаннях);

• нерезиденти, в яких були куплені послуги для госпдіяльності (раніше їм присвоювався умовний код «300000000000», як і при експортних постачаннях).

Усі умовні коди, що діють на сьогоднішній момент, зведемо в табл. 1.

Таблиця 1. Умовні коди покупця/продавця з 01.01.15 р.

Особливості заповнення табличної частини ПН

Пільгові операції. Як і раніше (до «грудневої» форми ПН), у разі здійснення пільгових операційв гр. 12 розд. III ПН вказуємо текст «Без ПДВ», а не «Х».

Увага! Якщо ви впишете до цієї графи нулі і спробуєте зареєструвати ПН у ЄРПН, то у вас нічого не вийде. Система документ не прийме, а ви отримаєте відповідь про те, що ПН складено з помилками.

Одиниця вимірювання. Колонку 5 «Одиниця виміру товару/послуги» ПН/РК і додатка 1 до ПН заповнюємо відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (на сьогодні це Класифікатор ДК 011-96). Адже тепер вона містить дві графи: • гр. 5.1 — «Умовне позначення (українське)»;

• гр. 5.2 — «Код».

Найбільш поширені позначення одиниць вимірювання ми навели в табл. 2.

Таке обмеження в позначеннях одиниць вимірювання не мог­ло не викликати у платників ПДВ певних запитань:

по-перше, таку одиницю виміру, як «послуга», вказати в ПН вже не можна (її просто немає в класифікаторі). Як вихід із ситуації, що склалася, можна:

• або обрати одиницею виміру «грн.»;

• або іншу одиницю виміру, наявну в класифікаторі, яка більшою мірою відповідає вашій послузі.

До речі, це стосується й інших товарів і послуг, для яких ви не змогли добрати одиницю виміру з вказаного документа. Головне — пам’ятати, що вам доведеться діяти виключно в рамках класифікатора.

Як же тоді заповнити графу 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» у разі отримання часткової передоплати?

Наша позиція: враховуючи те, що жодні зміни до порядку заповнення цієї графи не вносилися Порядком № 1129, заповнювати її необхідно, як і раніше. Тобто писати десятковий дріб залежно від розміру частини отриманої передоплати. Наприклад, при отриманні авансу у розмірі 50 %, зазначати «0,5», а не «послуга/0,5»;

по-друге, всі позначення одиниць вимірювання в класифікаторі розбиті на розділи. Якісь із них загальні (наприклад, «Простір і час»), а деякі більш конкретні і призначені для певного виду діяльності (наприклад, «Сільське та лісове господарство», «Будівництво», «Оптова та роздрібна торгівля»).

Наприклад, така одиниця вимірювання, як «грн.», стосується лише одиниць, що використовуються у фінансовій діяльності. Чи варто вибирати одиницю вимірювання лише в рамках конкретного розділу? Вважаємо, що ні. Адже прямої вказівки на це в Порядку № 1129 немає. А отже, використовуємо всі позначення, які нам підходять;

по-третє, вимога Порядку № 1129 зазначати одиницю вимірювання товарів/послуг змусила платників, які складають підсумкові ПН, замислитися. Адже при заповненні такої ПН роздрібні торговці не зазначають увесь перелік проданих товарів/послуг за день. Замість цього вони (виконуючи розпорядження податківців — категорія 101.19 ЗІР ДФСУ) пишуть «Товари в асортименті».

Що робити тепер? Наводити весь перелік товарів/послуг по кожному чеку? Із цього приводу податківці поки що мовчать.

Ми ж вважаємо, що цього робити не потрібно. Адже у вашому розпорядженні є така одиниця вимірювання, як «грн.», яку ви цілком на законних підставах можете використовувати при заповненні підсумкової ПН. Тим, хто сумнівається, доведеться вносити відповідні зміни до програмного забезпечення, які дозволять формувати підсумкові ПН по кожному чеку.

Додаткові ПН

У зв’язку із запровадженням нижньої межі для бази обкладення ПДВ — не нижче ціни придбання, а для власної продукції — не нижче собівартості (зміни в п. 188.1 ПКУ; детальніше в «БТ», 2015, № 1-2, с. 25), при складанні ПН використовуємо нові коди типів причин:

• код «15» — для ПН, складеної на суму перевищення ціни придбання (собівартості) товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання;

• код «16» — для ПН, складеної на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання.

Інакше кажучи, якщо ціна постачання буде нижчою за ціну придбання (собівартості) таких товарів, то продавець — платник ПДВ зобов’язаний буде виписати дві ПН (п. 20 Порядку № 1129):

• першу ПН — на суму, розраховану за фактичною ціною постачання;

• другу ПН — на суму перевищення ціни придбання (собівартості) товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

От саме в другій ПН і слід зазначити:

• у графі «Не видається покупцю (тип причини)» — помітку «Х» і код типу причини «15»;

• у гр. 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» — фразу «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаними в податковій накладній № __» та порядковий номер першої ПН (п. 15 Порядку № 1129).

Нагадаємо, що такий порядок складання ПН вам уже знайомий. Його ви використовували у випадку застосування звичайних цін за контрольованими операціями. Тільки тип причини був «01» або «12».

Договір про розподіл продукції

У разі складання ПН відповідно до п.п. «а» п. 337.4 ПКУ (йдеться про багатосторонні угоди про розподіл продукції, за якими оператор може передати інвестору частину від’ємного значення ПДВ) оператор повинен буде заповнити ПН таким чином (пп. 10, 15 Порядку № 957):

• у новому полі ПН «Складається оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції» поставити позначку «Х»;

• у полях, призначених для даних продавця, — свої дані;

• у полях, призначених для даних покупця, — дані інвестора;

• у графі «Вид цивільно-правового договору» вписати «Угода про розподіл продукції», дату і номер такої угоди;

• у гр. 3 — «розподіл сум податкового кредиту за багатосторонньою угодою про розподіл продукції»;

• гр. 4 — 12 взагалі не запов­нювати;

•у гр. 13 — суму переданого від’ємного значення ПДВ.

От і все, що стосується відмітних особливостей заповнення ПН-2015. А тепер давайте перейдемо до не менш хвилюючого питання, — питання реєстрації ПН у ЄРПН.

Повторимо, що з 1 січня 2015 року всі ПН необхідно складати в електронній формі. Але! Це не означає, що всі вони підлягатимуть обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Увага! Всі ПН (у тому числі виписані за підсумками дня, зведені, складені на умовні постачання, на звільнені від оподаткування операції) слід реєструвати в ЄРПН лише з 1 лютого 2015 року (п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Якщо ви сьогодні (у січні) спробуєте зареєструвати ПН, яка поки що не підлягає обов’язковій реєстрації, у вас це, звісно, вийде. І навіть у випадку з ПН, виписаною неплатнику ПДВ. Але повторюємо, що зараз (до настання 01.02.15 р) ви можете самостійно вирішити, реєструвати ПН, які залишаються у продавця, чи ні. З настанням же лютого це стане вашим обов'язком.

Що стосується ПН, складених з 01.01.15 р. іншим платникам ПДВ, то їх рекомендуємо зареєструвати в ЄРПН. Річ у тім, що податківці, вирогідно, будуть наполягати, що на сьогодні в ПКУ обов’язки продавця щодо реєстрації ПН/РК у ЄРПН не пов’язано з правом покупця на ПК. Відклавши до 01.02.15 р. обов’язкову реєстрацію всіх ПН, законодавець «забув» відстрочити зміни в п. 198.6 ПКУ, які передбачають пряму залежність права покупця на ПК від реєстрації ПН/РК у ЄРПН. Тобто ПН/РК не зареєстровані в ЄРПН — немає права на ПК.

Тому настійно рекомендуємо добровільно реєструвати «маленькі» ПН/РК (у яких сума ПДВ не перевищує 10 тис. грн.) — для того, щоб покупець зміг включити їх до ПК.

До речі, строк для реєстрації ПН/РК залишився тим самим — 15 календарних днів.

Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року Закон № 71 ввів у дію ст. 120¹ ПКУ. Ця норма встановлює штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК у ЄРПН.

Раніше спеціальної норми, що передбачає відповідальність за порушення строків реєстрації ПН в ЄРПН, не було. Податківці розглядали порушення порядку реєстрації ПН в ЄРПН як порушення порядку ведення податкового обліку (категорія 101.31 ЗІР ДФСУ) і штрафували згідно зі ст. 163¹ КпАП. Відповідно, адмінштраф становив 85 — 170 грн., а за повторне протягом року порушення — 170 — 255 грн.

З 1 січня за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН на винуватця чекає штраф у розмірі:

• 10 % від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

• 20 % від суми ПДВ — у разі порушення строку реєстрації від  16 до 30 календарних днів;

• 30 % від суми ПДВ — у разі порушення строку реєстрації від  31 до 60 календарних днів;

• 40 % від суми ПДВ — у разі порушення строку реєстрації на  61 і більше календарних днів;

• 50 % від суми ПДВ — у разі відсутності з вини платника реєстрації ПН/РК у ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання.

Але тут потрібно врахувати два нюанси:

1. Це покарання застосовується лише у тому разі, коли постачальник порушив строки реєстрації ПН/РК, які:

• підпадають під обов’язкову реєстрацію;

• підлягають наданню покупцеві (ст. 120¹ ПКУ).

2. З 1 лютого до 1 липня 2015 року (період відлагоджування роботи системи електронного адміністрування ПДВ) діє «акція». У цей пе­ріод штрафи за затримку реєстрації ПН/РК у ЄРПН до 15 календарних днів не застосовуються (п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Особливий порядок реєстрації РК

З 1 січня 2015 року змінилися правила реєстрації РК. Право зареєструвати РК у ЄРПН отримує (п. 22 Порядку № 1129):

• продавець товарів/послуг — якщо коригування передбачає збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь постачальника або ж не змінює суму компенсації;

• покупець товарів/послуг — якщо коригування передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг.

Ці правила не діють лише в трьох випадках:

• при реєстрації РК до ПН, складених до 1 січня 2015 року, — такі РК реєструє виключно постачальник;

• при реєстрації РК до ПН, які не видаються покупцеві — їх реєструє постачальник;

• при реєстрації РК до ПН, виписаних одержувачем послуг від нерезидента, — реєструє сам одержу­вач.

Увага! Якщо ви реєструєте РК до ПН, яка раніше не підлягала реєстрації в ЄРПН, вам необхідно зареєструвати в ЄРПН:

• спершу таку ПН (незалежно від дати її складання і строків давності);

• а потім і сам РК.

Обмін ПН/РК з контрагентом

Це, мабуть, найболючіше питання введення суцільної електронізації ПН. Річ у тім, що, хоча часу для підготовки до введення системи електронного адміністрування, здається, було достатньо, та користувачі все одно виявилися не готовими до таких змін.

Звичайно, розробники програмного забезпечення створили відповідні модулі. Проте саму проблему вони не вирішили. Адже такі програми підходять для обміну ПН виключно між тими користувачами, які використовують однакове програмне забезпечення. Тим же, хто використовує різні програми, цей варіант не підходить.

Розрубати цей гордіїв «вузол» (хоча лише частково) мав Закон № 71. У результаті прийняття цього документа ПКУ було доповнено спеціальною нормою — абзацом п’ятим п. 201.10 ПКУ.

Згідно з ним з 01.01.15 р. покупець отримує право не лише перевірити, чи зареєстрована ПН/РК у ЄРПН, а й у разі реєстрації такої ПН/РК отримати цю ПН/РК з реєстру. Для цього покупцеві достатньо направити запит до ЄРПН в електрон­ному вигляді.

У результаті він отримає повідомлення про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН і саму ПН/РК (в електронному вигляді). З цієї миті така ПН/РК вважатиметься отриманою покупцем.

Отже, проблема відлагоджування зв’язку «постачальник-покупець» з метою отримання ПН/РК буде пов­ністю вичерпана.

Але! Залишається відкритим питання щодо обміну електронними РК на зменшення суми ПДВ. Такий РК повинен скласти постачальник, а зареєструвати його в ЄРПН зобов’язаний покупець. Тому питання про обмін електронними РК, складеними в різних програмних комплексах, залишається актуальним.

Висновки

• З 01.01.15 р. всі ПН/РК складаємо в електронному вигляді. Для цього використовуємо нову форму, передбачену наказом МФУ від 14.11.14 р. № 1129.

• При складанні ПН слід звернути увагу на зміни в її шапці, порядку нумерації, нові умовні ІПН та типи причин.

• При заповненні позначень одиниць вимірювання користуємося Класифікатором ДК 011-96. Причому незалежно від того, в якому розділі класифікатора вони містяться. Якщо ви не знайшли необхідної одиниці вимірювання для свого товару/послуги, використовуйте для цього найбільш відповідне позначення з наведених у класифікаторі.

• Усі ПН/РК підлягають реєстрації в ЄРПН лише з 01.02.15 р. До цього моменту діють «старі» правила, але для того, щоб покупець не мав проблем з ПК, всі ПН/РК для платників ПДВ реєструйте в ЄРПН з 01.01.15 р.

• За порушення строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН передбачено нові штрафи (залежно від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, і часу прострочення).

• Для обміну ПН/РК між контрагентами можна використовувати ЄРПН.

Документи та скорочення статті

Закон № 71 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.14 р. № 71-VIII.

Порядок № 1129 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957, у редакції наказу МФУ від 14.11.14 р. № 1129.

Класифікатор ДК 011-96 — Державний класифікатор України «Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96», затверджений наказом Держстандарту від 09.01.97 р. № 8.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПН — податкова накладна.

ПК — податковий кредит.

Реєстр — Реєстр виданих і отриманих ПН.

РК — розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної.