База нарахування
Як і раніше, роботодавці включають до бази справляння ЄСВ:
• заробітну плату за видами виплат, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР;ср.
• винагороду фізичним особам — непідприємцям за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД;
• лікарняні та допомогу по вагітності та пологах.
Увага: розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, як і раніше, дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом. Плановане його збільшення до 80 розмірів депутати не пропустили. А це означає, що в січні — листопаді 2015 року максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнюватиме 20706 грн., у грудні — 23426 грн. (див. ст. 7 Закону про Держбюджет).
Новинка! Стосується вона тільки працівників, працевлаштованих у вас за основним* місцем роботи, у яких база нарахування ЄСВ за вирахуванням винагороди за ЦПД (якщо вона нараховувалася) не перевищує МЗП**. Для них ЄСВ у частині нарахувань обчислюйте як добуток МЗП і ставки ЄСВ, встановленної ч. 5 и 6 ст. 8 Закону № 2464. У січні — листопаді 2015 року МЗП у місячному розмірі дорівнює 1218 грн., у грудні 2015 року — 1378 грн. (див. ст. 8 Закону про Держбюджет). При цьому, на нашу думку, при нарахуванні зарплати працівникам - інвалідам (ставка ЄСВ у частині нарахувань 8,41% встановлена ч. 13 ст. 8 Закону № 2464), положення абз. 10 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 щодо мінзарплати застосовувати не потрібно.
* Основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).
** Тут і далі — розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Приклад 1. Працівник працевлаштований на підприємстві за основним місцем роботи. Йому встановлено неповний робочий день (4 години на день при 8-годинному робочому дні). Згідно зі штатним розкладом оклад працівника становить 1500 грн. (за умови повної зайнятості). У січні 2015 року йому було нараховано зарплату в сумі 750 грн. Ставка ЄСВ у частині нарахувань — 37,26 %.
Сума зарплати за січень 2015 року (750 грн.) не перевищує МЗП, встановленої законом на січень 2015 року (1218 грн.). Визначимо суму ЄСВ у частині нарахувань:
1218,00 х 37,26 : 100 = 453,83 (грн.)
Сума ЄСВ у частині утримань дорівнює:
750,00 х 3,6 : 100 = 27,00 (грн.),
де 3,6 % — ставка ЄСВ у частині утримань із суми зарплати.
Приклад 2. У січні 2015 року працівникові було нараховано зарплату за фактично відпрацьовані дні в сумі 900 грн. і лікарняні за дні непрацездатності, що припадають на січень, у сумі 800 грн. Ставка ЄСВ, встановлена підприємству згідно з класом професійного ризику виробництва, становить 37,26 %.
База нарахування ЄСВ становить 1700 грн. (900 грн. + 800 грн.), що перевищує МЗП (1218 грн.).
Тому відповідні ставки ЄСВ необхідно буде застосовувати до нарахованих сум зарплати (900 грн.) та лікарняних (800 грн.).
Визначимо суму ЄСВ у частині нарахувань:
900,00 х 37,26 : 100 + 800 х 33,2 : 100 = 600,94 (грн.),
де — 33,2 % — ставка ЄСВ у частині нарахувань на суму лікарняних.
Сума ЄСВ у частині утримань:
900,00 х 3,6 : 100 + 800 х 2 : 100 = 48,40 (грн.),
де 2 % — ставка ЄСВ у частині утримань із суми лікарняних.
Важливо! Дохід сумісників із МЗП порівнювати не потрібно. Їх це нововведення не стосується. Тобто для них незалежно від розміру нарахованого доходу базою нарахування ЄСВ буде його сума.
Ставки
Головне «ноу-хау» — коефіцієнти, що понижують ставку ЄСВ у частині нарахувань на зарплату звичайних працівників та винагороду за ЦПД фізособам.
Цікаво, що застосування коефіцієнтів передбачене ч. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77. Але це суперечить положенням ч. 4 ст. 8 Закону № 2464. Останньою передбачено: порядок нарахування, обчислення та сплати ЄСВ визначається Законом № 2464, у частині адміністрування — ПКУ, і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами ДФСУ. Чому законодавець не вніс норми щодо застосування коефіцієнта до Закону № 2464 не зрозуміло. Але маємо, що маємо. А що ми маємо? Купу обмежень, пов’язаних із застосуванням цих коефіцієнтів. Тепер про все по черзі.
Спочатку визначимося, які страхувальники можуть теоретично розраховувати на сплату ЄСВ за пониженою ставкою (з урахуванням коефіцієнта). Це роботодавці, перелічені в абзацах другому та третьому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, які використовують працю звичайних фізосіб на умовах трудового договору (контракту) та/або за ЦПД. До них належать:
• юрособи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, що мають окремий баланс і самостійно проводять розрахунки із застрахованими особами,
• фізособи-підприємці.
Важливо! Понижуючі коефіцієнти застосовують тільки до ставок ЄСВ у частині нарахувань, встановлених ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 для:
• зарплати (ставка ЄСВ залежно від класу профризику, ставка у фіксованій сумі для бюджетників, суднобудівників, підприємств, що використовують працю працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації та бортоператорів, які виконують спецроботи в польотах);
• винагороди за ЦПД (ставка ЄСВ 34,7 %).
Зверніть увагу! Не можна застосовувати понижуючі коефіцієнти до ставки ЄСВ у частині нарахувань на зарплату працівників-інвалідів (8,41 %), лікарняні та декретні (33,2 %).
Якщо ваше підприємство потрапило до кола обраних, знайте: застосувати понижуючий коефіцієнт ви зможете, якщо виконаєте всі три умови, перелічені в ч. 3 розд. II Закону № 77. Озвучимо їх.
Перша умова — в поточному році середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 % порівняно із середньою заробітною платою 2014 року. На нашу думку, розрахунок середньої зарплати слід здійснювати згідно з п. 4 Інструкції № 5.
Друге — середня зарплата по підприємству в місяці, за який нараховується зарплата та/або винагорода за ЦПД, становить не менше 3 МЗП (у січні — листопаді 2015 року — не менше 3654 грн., а в грудні 2015 року — не менше 4134 грн.).
Третє — середній платіж за ЄСВ на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта становить не менше 700 грн.
І, власне, про те, за що «боролися», тобто про розмір понижуючого коефіцієнта. Чому він дорівнює? Відповідь на рисунку нижче.
Розмір коефіцієнта, що понижує ставку ЄСВ у 2015 році
Як визначити розмір понижуючого коефіцієнта, якщо не виконано умову, наведену на схемі? Поділіть загальну середньомісячну базу нарахування ЄСВ 2014 року на загальну базу нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховуєте заробітну плату та/або винагороду за ЦПД. Але, ще раз повторимося, такий коефіцієнт, отриманий розрахунковим шляхом, не може бути в 2015 році менше 0,4.
Приклад 3. У 2014 році середня зарплата на підприємстві дорівнювала 3800 грн. У січні 2015 року з урахуванням підвищення середня зарплата становить 5000 грн.
Загальна база нарахування ЄСВ за січень 2015 року — 358000 грн. Загальна середньомісячна база нарахування ЄСВ за 2014 рік — 278000 грн.
Ставка ЄСВ, визначена підприємству згідно з класом професійного ризику виробництва, становить 37,26 %.
Порівняно з 2014 роком середня зарплата по підприємству в поточному році збільшилася більш ніж на 30 %. Середня зарплата по підприємству в січні 2015 року (5000 грн.) перевищує 3 МЗП (3654 грн.). Загальна база нарахування ЄСВ за січень 2015 року (358000 грн.) не перевищує в 2,5 раза загальну середньомісячну базу нарахування ЄСВ за 2014 рік (278000 грн.). Тому понижуючий коефіцієнт визначаємо розрахунковим шляхом:
278000 : 358000 = 0,8.
З урахуванням коефіцієнта ставка ЄСВ у частині нарахувань на
• січневу зарплату звичайних працівників дорівнюватиме — 29,81 % (37,26 % х 0,8);
• винагорода за ЦПД, нарахована за дні роботи в січні 2015 року, — 27,76 % (34,7 % х 0,8).
Далі підприємству необхідно буде розрахувати загальну суму ЄСВ до сплати, а потім середній платіж на одну застраховану особу після застосування понижуючого коефіцієнта. І якщо сума такого платежу буде 700 грн. або більше, вважайте, що це підприємство «зірвало джекпот»! Чому? Тому, що якщо цю умову не буде виконано, доведеться «перенарахувати» наново ЄСВ за звичайною ставкою без понижуючого коефіцієнта. Тому прикиньте все заздалегідь.
А зараз давайте подивимося, чи буде економія на податках, на конкретному прикладі.
Приклад 4. «Біла» заробітна плата працівника в 2014 році становила 3800 грн. Крім того, роботодавець платив «у конверті» 950 грн. У січні 2015 року роботодавець вирішив виплачувати всю зарплату легально. Ставка ЄСВ, встановлена підприємству згідно з класом професійного ризику виробництва, становить 37,26 %.
На прикладі грудня 2014 року розрахуємо «зарплатні» витрати роботодавця на цього працівника: (3800,00 + 950,00 + 3800,00 х 37,26 : 100) = 6165,88 (грн.)
Тепер переходимо до «зарплатних» витрат січня 2015 року.
Нехай «біла» зарплата в січні 2015 року становить 5000,00 (сума зарплати обчислена з урахуванням інтересів працівника, тобто зарплата січня буде не менша фактичної зарплати грудня).
Умови для застосування понижуючого коефіцієнта підприємством виконані. Розмір коефіцієнта 0,8.
Обчислюємо «зарплатні» витрати січня 2015 року.
(5000,00 + 5000,00 х 37,26 : 100 х 0,8) = 6490,40 (грн.)
Різниця в «зарплатних» витратах становить 324,52 грн. не на користь роботодавця. Хоча є плюс — вся зарплата офіційна і немає проблем з контролюючими органами.
Підкреслимо: порядок сплати ЄСВ не змінився.
Зауважте! Розмір понижуючого коефіцієнта планується підвищити вже з 1 січня 2016 року. Із зазначеної дати його мінімальний розмір дорівнюватиме 0,6.
Ну, а «на солодке» поговоримо про фінансові санкції, які податківці можуть застосувати до страхувальника. І тут без змін не минулося.
Фінансові та адміністративні санкції
За порушення законодавства про ЄСВ платники ЄСВ можуть бути притягнуті до фінансової, а їх винні посадові особи / підприємці — до адміністративної відповідальності. Міри такої відповідальності залежно від виду порушення наведемо в таблиці.
Відповідальність за порушення законодавства про ЄСВ
№ з/п | Вид порушення | Санкції (підстава) |
Фінансова відповідальність (штрафні санкції) | ||
1 | Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ | Штраф на страхувальника у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464) |
2 | Донарахування ДПІ або страхувальником своєчасно не нарахованого ЄСВ | Штраф на страхувальника у розмірі 10 % донарахованого ЄСВ за кожний повний або неповний звітний період, за який він донарахований, але не більше 50 % донарахованого ЄСВ (п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464) |
3 | Неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ | Штраф на страхувальника у розмірі від 136 до 255 грн. (п. 5 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464) |
4 | Несплата, неповна сплата або несвоєчасна сплата ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ | Штраф у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464) |
5 | Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ | Штраф у розмірі 170 грн. за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою |
6 | Вчинення дій, зазначених у п. 5, платником ЄСВ, до якого протягом року було застосовано штраф за таке ж порушення | Штраф у розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ |
Адміністративна відповідальність | ||
7 | Порушення порядку нарахування ЄСВ | Штраф на посадових осіб (підприємців) від 510 до 680 грн. (ч. 1 ст. 1651 КпАП) |
8 | Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ | |
9 | Надання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування | |
10 | Вчинення дій, зазначених у ряд. 7 — 9 цієї таблиці, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ті ж правопорушення | Штраф на посадових осіб (підприємців) від 680 до 850 грн. (ч. 2 ст. 1651 КпАП) |
11 | Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів1, у сумі, що не перевищує 300 нмдг2 (у 2015 році — 182700 грн.) | Штраф на посадових осіб (підприємців) від 680 до 1360 грн. (ч. 3 ст. 1651 КпАП) |
12 | Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі понад 300 нмдг2 | Штраф на посадових осіб (підприємців) від 1360 до 2040 грн. (ч. 4 ст. 1651 КпАП) |
13 | Вчинення дій, зазначених у ряд. 11 або 12 цієї таблиці, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ті ж правопорушення | Штраф на посадових осіб (підприємців) від 2550 до 5100 грн. (ч. 5 ст. 1651 КпАП) |
14 | Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок, пов’язаних з нарахуванням, обчисленням і сплатою ЄСВ | Штраф на посадових осіб від 136 до 255 грн. (ч. 1 ст. 18823 КпАП) |
15 | Дії, зазначені в ряд. 14 цієї таблиці, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж правопорушення | Штраф на посадових осіб від 170 до 340 грн. (ч. 2 ст. 18823 КпАП) |
1 У цьому випадку йдеться про суми ЄСВ, які роботодавці повинні сплачувати одночасно з виплатою заробітної плати (п.п. 7 п.п. 4.3 Інструкції № 455). 2 При кваліфікації порушень розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян приймають рівним розміру податкової соціальної пільги (п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ). |
Пам’ятайте: крім штрафів, ч. 10 ст. 25 Закону № 2464 передбачає нарахування пені на суму недоїмки з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Як бачите, обіцяного «покращення» знову не вийшло. Враховуючи, що сьогодні ми живемо в умовах кризи, навряд чи хтось зважиться настільки істотно підняти зарплати, щоб вийти на коефіцієнт 0,4. Крім того, бентежить плановане підвищення розміру коефіцієнта вже в 2016 році до 0,6. Що з цього випливає? Найімовірніше, детінізації зарплати не вийде. Хоча, як кажуть, надія помирає останньою.
Висновки
-
Розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ дорівнює в січні — листопаді 2015 року — 20706 грн., у грудні 2015 року — 23426 грн.
-
Якщо база нарахування ЄСВ (крім винагороди за ЦПД) щодо працівника, працевлаштованого за основним місцем роботи, не перевищує розміру МЗП, сума ЄСВ дорівнює добутку розміру МЗП та ставки ЄСВ.
-
За умови виконання певних жорстких умов окремі категорії страхувальників можуть застосовувати коефіцієнт, що понижує ставку ЄСВ. У 2015 році величина такого коефіцієнта — не менше 0,4.
Документи та скорочення статті
Закон № 77 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.14 р. № 77-VIII.
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI.
Закон про Держбюджет — Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.14 р. № 80-VIII.
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 р. № 5.
ЦПД — цивільно-правовий договір.