(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 3
  • № 1-2
  • № 52
  • № 51
  • № 50
  • № 49
  • № 48
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
14/19
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Січень , 2015/№ 4

Податок на нерухоме майно — 2015: із крайності у крайність

З початку 2015 року законодавці переформатували правила стягнення низки податків і зборів. Не оминув цієї участі і податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Він змінився не тільки «ззовні» (став частиною податку на майно), а й із «середини» (змінено правила визначення розміру податкових зобов’язань). Про те, як саме у 2015 році стягуватиметься цей податок, читайте далі.

Платники податку

Тож тепер маємо справу з представником податку на майно (до якого також віднесено транспортний податок та плату за землю // про них читайте у «БТ», 2015, № 1-2, с. 16) — податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — податок на нерухомість).

Перше, на що звернемо увагу, так це те, що доволі сильно змінився перелік осіб, яких теоретично можна віднести до платників податку на нерухомість.

Як і в попередніх роках, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти. Але вважатися платниками цього податку вони будуть не тільки, коли є власниками об’єктів житлової нерухомості. Власники об’єктів нежитлової нерухомості теж попали «під роздачу» (п.п. 266.1.1 ПКУ). Тож перелік платників цього «чудо-податку» зросте в декілька разів.

При цьому, як і раніше, платниками є саме власники нерухомості. Відповідно, як і в минулих роках, особи, які орендують нерухомість, як житлову (квартиру, будинок тощо), так і нежитлову (склад, магазин, виробниче приміщення), цей податок не сплачують та звітність не подають.

Правила визначення платника цього податку у випадку, коли нерухомість перебуває у власності декількох осіб, залишилися незмінними (див. нижче рис. 1).

 

Рис. 1. Визначення платника податку на нерухомість
у випадку спільної чи сумісної власності на об’єкт

 

Об’єкт оподаткування

У зв’язку з розширенням кола платників податку на нерухомість зазнали коректив і правила його стягнення. Наприклад, суттєво змінилися правила визначення об’єкта оподаткування.

Важливо. З 01.01.15 р. об’єктами обкладення цим податком стали як об’єкти житлової, так і нежитлової нерухомості, у тому числі і їх частки (до 01.01.15 р. оподатковувалася лише житлова нерухомість).

Зміна складу об’єктів обкладення податком на нерухомість відразу породжує запитання: які саме об’єкти віднесено до житлової та нежитлової нерухомості? Відповідь на це запитання наведено у п.п. 14.1.129 ПКУ. З переліком таких об’єктів можете ознайомитися на рис. 2.

 

Рис. 2. Об’єкти обкладення податком на нерухомість

 

Хороша новина. Не всі без винятку об’єкти житлової і нежитлової нерухомості, що перелічені на рис. 2, обкладаються податком на нерухомість. Так, певна їх частина звільнена від оподаткування. Перелік таких об’єктів наведено у п.п. 266.2.2 ПКУ (див. табл. 1)ср. 025069200 .

 

Таблиця 1. Нерухомість, яка не є об’єктом оподаткування

Звільнені від оподаткування

Норма ПКУ

1

2

Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності держави, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності)

П.п. «а» п.п. 266.2.2

Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки

П.п. «б» п.п. 266.2.2

Будівлі дитячих будинків сімейного типу

П.п. «в» п.п. 266.2.2

Гуртожитки

П.п. «г» п.п. 266.2.2

Житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради

П.п. «ґ» п.п. 266.2.2

Об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину

П.п. «д» п.п. 266.2.2

Об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках

П.п. «е» п.п. 266.2.2

Будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств

П.п. «є» п.п. 266.2.2

Будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності

П.п. «ж» п.п. 266.2.2

Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств

П.п. «з» п.п. 266.2.2

 

Увага! Порівнюючи цей перелік з його попередником (тим, що працював у 2014 року), можемо констатувати неприємну новину: від оподаткування відтепер не звільняється із числа об’єктів житлової нерухомості садовий або дачний будинок. Тобто у цьому році, якщо ви є власником таких будинків, їх площу слід включити до бази обкладення податком на нерухомість щодо житлових об’єктів.

Що стосується звільнення від сплати за об’єкти нежитлової нерухомості, то майте на увазі:

• по-перше, незважаючи на те, що від оподаткування звільнено будівлі промисловості (зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщеннями промислових підприємств), незрозуміло, хто саме має право користуватися цим звільненням та за якою нерухомістю.

На наш погляд, таке звільнення поширюється на будь-якого суб’єкта господарювання, якщо він зможе довести приналежність відповідного об’єкта нерухомості до будівель промисловості, тобто зможе довести, що будівля використовується для здійснення діяльності, що класифікується як промисловість. Наприклад, класифікується за КВЕД ДК 009:2010, зокрема у секції «С» («Переробна промисловість») (у ній «сидить» більшість виробників) тощо.

До того ж така будівля, судячи з усього, має класифікуватися за кодом 1251 «Будівлі промислові» згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507.

Увага. Тоді виходить, що навіть у виробничих підприємств не будуть звільнятися від оподаткування будівлі для конторських та адміністративних цілей тощо.

Також не виключаємо, що податківці дискримінуватимуть фізосіб-підприємців, бо вони не є підприємствами, що згадуються у звільняючій нормі. Утім, це неправильно, бо таких підприємців згадано «зокрема».

Декілька слів також скажемо про ситуацію, коли будівлі промисловості передано в оренду. У цьому випадку, на наш погляд, право на пільгу підприємство матиме лише у випадку, коли такі приміщення використовуються за цільовим призначенням (тобто беруть участь у виробничому процесі) і це можна документально довести. Якщо такі будівлі, наприклад, використовуються не в промислових цілях (складське приміщення промислового підприємства передано в оренду торговельному підприємству, яке його використовує як оптовий склад — магазин), то ви маєте визнати таку нерухомість об’єктом оподаткування;

• по-друге, щоб суб’єкт господарювання, який займається виробництвом сільгосппродукції, міг скористатися звільненням, потрібно, щоб виконувалося дві умови:

1) він вважався сільгосптоваровиробницком. У ПКУ визначення таких суб’єктів наведено у п.п. 14.1.235.

Зауважимо: це визначення призначено для цілей гл. 1 розд. XIV ПКУ, в якій ідеться про застосування сільгосппідприємствами єдиного податку (група 4), а не для сплати податку на нерухомість. Та за відсутності якогось іншого визначення податківці, швидше за все, будуть орієнтуватися саме на нього. Якщо це так, то скористатися цим звільненням зможуть лише юрособи, які займаються сільгоспвиробництвом. Звичайним фізособам або ФОП до цього звільнення зась;

2) будівлі потрапляють під звільнення тільки у випадку, коли вони безпосередньо призначені для сільгоспдіяльності. Із цього випливає, що однозначно під звільнення потраплять лише ті будівлі, в яких відбувається виробництво тільки сільгосппродукції, зокрема свинарники, корівники, пташники тощо.

Водночас, якщо мова йде про приміщення, які використовуються для обслуговування такого виробництва (контори, офіси тощо) або частково для виробництва сільгосп­продукції, а частково в інших цілях (гаражі, де зберігаються сільгосптехніка та транспортні засоби, що задіяні в іншій діяльності, склади, де зберігається не тільки сільгосп­продукція, тощо), то чітко сказати, чи поширюється звільнення на такі приміщення, не можна.

Більш схоже, що ні.

Усі інші звільнення прописані доволі чітко, тому на них зупинятися не будемо. І перейдемо до стягнення податку з різних категорій платників. Розпочнемо з юросіб.

 

Стягнення податку з юросіб

Порядок стягнення цього податку з юросіб практично не зазнав змін, за винятком того, що відтепер розраховувати його слід не тільки щодо об’єктів житлової, а й об’єктів нежитлової нерухомості, а ставка податку визначена на 1 м2 в однаковому розміру для всіх об’єктів. Та про все по порядку.

Механізм розрахунку. Як і минулого року, юрособи розраховують податок самостійно станом на 1 січня кожного року. Розрахунок здійснюється на календарний рік, тобто починаючи з 1 січня і закінчуючи 31 грудня цього ж року (п.п. 266.6.1 ПКУ).

Щоб розрахувати податок на нерухомість, юрособи мають знати:

1) площу кожного окремого об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Минулого року розрахунок здійснювався лише для житлової нерухомості, а тепер і для нежитлової, тому кількість об’єктів, за які слід сплачувати податок, зросте. Розмір загальної площі знайдете у документах, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 ПКУ).

Такими документами є свідоцтво про право власності, витяг із держреєстра речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу, міни, дарування тощо;

2) ставку податку. Для юросіб розмір ставки податку встановлюється за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 % розміру МЗП, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 м2 бази оподаткування (24,36 грн.).

Увага! Водночас на 2015 рік для об’єктів НЕжитлової нерухомості встановлено пільговий (зменшений удвічі) розмір граничної ставки податку, а саме: не більше 1 % розміру МЗП за 1 м2 бази оподаткування. Таким чином, у 2015 році максимальний розмір ставки за 1 м2 нежитлової нерухомості дорівнюватиме 12,18 грн.

Зауважимо: минулого року ставка податку була диференційована виходячи з площі об’єкта нерухомості. У цьому році такої диференціації немає. Для всіх об’єктів незалежно від їх розміру і виду застосовується єдина ставка податку, визначена на 1 м2;

3) чи надано сільською, селищною, міською радою пільги з цього податку на відповідній території. Такі пільги надаються юрособам та релігійним організаціям, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (п.п. 266.4.2 ПКУ).

У якому вигляді будуть надаватися ці пільги (у розмірі зменшеної ставки чи бази оподаткування) і кому, зможете дізнатися у своїх органах місцевого самоврядування.

Ідемо далі. Розраховувати податок, як і минулого року, вам потрібно щодо кожного окремого об’єкта нерухомості шляхом множення загальної площі об’єкта на ставку податку і коригування суми на розмір пільги (якщо вона надана). Отже, якщо юрособа володіє декількома об’єктами, податок для кожного з них розраховується окремо.

Залишилися незмінними і правила визначення податку у разі переходу протягом календарного року права власності від одного власника до іншого. У цьому випадку розраховувати податок слід (п.п. 266.8.1 ПКУ):

• для попереднього власника — за період з 1 січня до початку того місяця, в якому втрачено право власності на об’єкт нерухомості;

• для нового власника — з початку місяця, у якому виникло право власності на такий об’єкт.

Такий же порядок розрахунку слід застосовувати юрособам і при розрахунку податку за новостворені (нововведені) об’єкти.

Подання звітності. Звітність з податку на нерухомість юрособи подають до 20 лютого звітного року до органу ДФСУ за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування (п.п. 266.7.5 ПКУ). У ній суму нарахованого податку ви маєте розбити рівними частками поквартально. На 2015 рік звітність слід подати не пізніше 19.02.15 р.

Увага! У випадку коли у власності ви маєте декілька об’єктів нерухомості (чи їх частин), які знаходяться в різних адміністративно-територіальних пунктах, вам доведеться подавати звітність до органу ДФСУ окремо щодо кожного окремого об’єкта нерухомості (чи його частини), що вам належить на праві власності. Річ у тім, що цього вимагають правила подання звітності: звітність подається за місцем знаходження об’єкта/об’єктів нерухомості.

Таким чином, якщо всі об’єкти нерухомості (житлові і нежитлові) розташовані на території однієї адміністративно-територіальної одиниці (сільської, селищної або міської ради), то подати слід одну декларацію за всі об’єкти. Якщо ж вони знаходяться на території різних адміністративно-територіальних одиниць, то доведеться подавати окремі декларації до кожного органу ДФСУ, у віданні якого знаходиться територія, де розміщено кожен з об’єктів нерухомості.

Зауважимо: на момент написання матеріалу ДФСУ ще не затвердила форму декларації, за якою слід звітувати, на 2015 рік. Сподіваємося, що контролери з цим довго не тягнутимуть. Водночас якщо звітність своєчасно затверджена не буде, то вважаємо за необхідне звітувати за старою формою декларації, яка затверджена наказом МФУ від 01.07.14 р. № 735 (її планувалося вперше застосовувати зі  віту на 2015 рік). І хоча ця форма була запроваджена для податку на нерухомість, а не для податку на майно, і не враховує нововведення, та все ж після косметичних коригувань вона дасть змогу відзвітуватися на звітний рік. Та, сподіваємося, до цього не дійде.

Зверніть увагу. Якщо ви набудете права власності на нерухомість (купите або створите новий об’єкт) у 2015 році, то про це слід повідомити і ДФСУ шляхом подання звітності. Робити це необхідно протягом 30 календарних днів із дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Сплата зобов’язань. Сплачувати розрахований у декларації податок слід, як і раніше, авансовими внесками щокварталу до 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом. Тобто найближчий строк сплати за І квартал 2015 року — не пізніше 29.04.15 р.

 

Оподаткування фізосіб

Розпочнемо з того, що фізособи, на відміну від юросіб, податок сплачують не на рік наперед, а за результатами року. У 2015 році ви будете сплачувати податок на нерухомість за 2014 рік, тобто коли діяли старі правила визначення податку.

Таким чином, цього року податок сплачуватиметься лише за житлову нерухомість, яка вам належала у 2014 році. Перераховувати ці правила не будемо, оскільки їх ви можете пригадати, переглянувши «БТ», 2014, № 5, с. 15 та № 18, с. 29.

Далі ж поговоримо про те, що на вас чекає у 2016 році, оскільки саме з наступного року ви будете сплачувати податок за правилами, що запрацювали з 01.01.15 р.

Особливості стягнення. Безпосередньо нараховувати податок, як і раніше, фізособи самостійно не будуть. За них це робитимуть податківці на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і ставки податку.

Дізнатися розмір нарахованого податку ви зможете з податкового повідомлення-рішення про сплату суми податку. Його вам направлять (вручать) за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим періодом (роком). Разом з таким повідомленням надійдуть платіжні реквізити органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів нерухомості, куди слід перерахувати відповідні суми податку.

Відмінність розрахунку податку за 2014 рік і 2015 рік полягає в тому, що:

• розраховувати податок слід як за об’єкти житлової, так і нежитлової нерухомості, які належать фізособі (раніше розраховували лише за житлову нерухомість). При цьому базою оподаткування буде, як і у випадку з юрособами, загальна площа об’єкта житлової/нежитлової нерухомості;

• по-друге, розмір ставки податку, як і раніше, встановлюють місцеві органи влади. Тільки тепер її розмір не залежить від категорії нерухомості і її площі, а визначається для всіх об’єктів нерухомості в однаковому розмірі за 1 м2. При цьому загальна максимальна ставка становить 2 % від МЗП (24,36 грн.), але на 2015 рік для об’єктів НЕжитлової нерухомості запроваджено пільгову ставку у розмірі не більше 1 % від МЗП (12,18 грн.).

База оподаткування. Дещо уточнено механізм розрахунку розміру податку, а саме змінено правила визначення бази оподаткування.

1. Для житлової нерухомості розмір бази оподаткування розраховується за наявності одного об’єкта оподаткування виходячи із загальної площі цього об’єкта.

Якщо житлових об’єктів декілька (незалежно від їх видів), то виходячи із сумарної загальної площі житлових об’єктів (п.п. 266.7.1 ПКУ). Тобто якщо у фізособи у власності є дві квартири чи будинок і квартира, то база оподаткування обчислюватиметься не для кожного окремого об’єкта (як у випадку з юрособами), а для всіх разом.

Увага! Як і в минулих роках, так і при розрахунку податку за 2015 рік, визначати розмір загальної площі, за яку сплачується податок, варто з урахування пільг.

Тобто фізособи мають право зменшити розмір бази оподаткування (сумарну загальну площу) на розмір пільг, встановлених у п.п. 265.4.1 ПКУ. Але ці пільги доволі сильно відрізняються від тих, що діли у 2014 році (див. табл. 2).

 

Таблиця 2. Пільги з податку на нерухомість

Об’єкт

Пільгова площа*

Квартира/квартири незалежно від їх кількості

60 м2

Житловий будинок/будинки незалежно від їх кількості

120 м2

Різні типи об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток)

180 м2

* Пільгове зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік), розмір такого зменшення може бути збільшено за рішенням сільських, селищних чи міських рад.

 

2. Для нежитлової нерухомості розмір бази оподаткування розраховується виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості, тобто за правилами, передбаченими для розрахунку податку юрособами.

Механізм розрахунку. Глобально механізм розрахунку податку не змінився. Тобто, щоб розрахувати податкові зобов’язання, слід базу оподаткування, скориговану на розмір пільги, помножити на ставку.

Увага! При згадуванні про пільгу йдеться не тільки про загальну пільгу, що зменшує розмір бази оподаткування, а і про додаткову пільгу (пільгу на відповідній території), що встановлюють сільські, селищні, міські ради для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Категорії осіб, які мають право на пільгу, і розмір такої додаткової пільги визначатимуться виходячи з майнового стану та рівня доходів фізосіб. Водночас у вигляді чого буде надаватися ця пільга (зменшення ставки податку чи додаткового зменшення бази оподаткування), невідомо. Про це ви зможете дізнатися тільки в органах місцевого самоврядування.

Відомо тільки одне — такі додаткові пільги не надаються для об’єктів житлової нерухомості, якщо:

• площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує 5-кратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування (для квартир — як мінімум 300 м2, для будинків — 600 м2, для різних категорій житлової нерухомості — 900 м2);

• такі об’єкти їх власники використовують з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Увага! Ці обмеження стосуються лише додаткової пільги. Для користування загальною пільгою таких обмежень не існує.

Зауважимо! Як і раніше, фіз­особи можуть уточнити податкові зобов’язання, нараховані податківцям (п.п. 266.7.3 ПКУ). Для цього слід звернутися з письмовою заявою та оригіналами документів (зокрема, документів на право власності), що підтверджують помилковість нарахування податкових зобов’язань до органу ДФСУ за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних.

Якщо ваші зауваження обґрунтовані, то податківці проводять перерахунок суми податку і надсилають (вручають) фізособі нове податкове повідомлення-рішення.

Сплата податку. Сплачують податок фізособи протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування (пп. 266.10.1 та 266.9.1 ПКУ). При цьому якщо фізособа проживає у місті, то сплатити податок слід через банківські установи. Водночас жителям сіл та селищ дозволено також проводити сплату через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів.

Увага! Якщо фізособа проводить уточнення податкових зобов’язань і за результатами звернення виявлено порушення правил нарахування податку, податківці перерахують податкові зобов’язання і направлять нове повідомлення-рішення, тоді 60-денний строк сплати розпочнеться з моменту отримання нового повідомлення-рішення.

Якщо запит фізосіб буде відхилено, то сплатити податкові зобов’язання слід протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, що оскаржується.

податок на нерухомість додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті