(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 27
  • № 26
  • № 25
  • № 24
  • № 23
  • № 22
  • № 21
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
22/27
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Липень , 2015/№ 28

«Гарячі роз’яснення» із ЗІР ДФСУ для платників ПДВ

Запитання

Суть відповіді податківців / наша позиція

Відшкодування ПДВ (категорія 101.18.01 ЗІР ДФСУ)

Чи має право платник ПДВ віднести суму ПДВ, що підлягає БВ(1), у рахунок сплати податкових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів)?

Ні. Платник ПДВ, який має право на отримання БВ, може використати зазначені суми ПДВ тільки на зменшення податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди

Таку можливість платники ПДВ мали лише за докодексних часів, а точніше до 2005 року. Тоді платник ПДВ мав можливість (при дотриманні інших умов) зарахувати наявні суми БВ і переплати з ПДВ у рахунок акцизного збору та інших податків і обов’язкових платежів, які зараховуються до держбюджету.

Після цього (до 01.01.15 р.) платник ПДВ, який мав право на БВ, міг використати суми переплати лише на зменшення ПЗ з ПДВ, що могли виникнути протягом наступних звітних періодів (категорія 101.18.01 ЗІР ДФСУ; втратила чинність).

З 01.01.15 р. зараховувати суми, заявлені до БВ, можна лише на зменшення сум податкового боргу з ПДВ, однак тільки якщо вони сформовані після 01.02.15 р. Якщо йдеться про «старі» суми БВ (до 01.02.15 р.), то вони можуть бути спрямовані або на збільшення реєстраційного ліміту, або виплачені на поточний рахунок у банку

Коригуємо ПЗ (категорія 101.07 ЗІР ДФСУ)

Чи може продавець при поверненні йому товарів (коштів) від покупця скласти РК до ПН, яка була складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості необоротних активів або звичайної ціни над фактичною ціною їх постачання?

Так. Продавець — платник ПДВ при поверненні йому товарів (коштів) від покупця — платника ПДВ може скласти два РК:

перший РК до ПН, яка була складена на суму фактичної ціни постачання та надана покупцю;

другий РК до ПН, яка була складена на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / собівартості / балансової (залишкової) вартості / звичайної ціни над фактичною ціною.

У другому РК робиться відповідна позначка з типом причини:

«01», якщо розрахунок складений на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (у разі здійснення контрольованих операцій);

«15» — на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг на фактичною ціною їх постачання;

«17» — на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання;

«16» — на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання.

Такий РК покупцю не надається і зберігається у продавця

Згодні. Ніяких заборон на складання таких РК ні ПКУ, ні Порядок № 957 не містять.

Про що лише хочемо нагадати, так це про те, що такий РК потрібно реєструвати в ЄРПН (це робить постачальник попри те, що це «зменшуючий» РК, адже ПН, до якої він складений, покупцю не видається)

Чи зобов’язаний покупець відкоригувати ПК на підставі РК, якщо кредит при придбанні таких товарів/послуг був сформований на підставі заяви зі скаргою?

Ураховуючи те, що РК до ПН, складеної до 01.01.15 р., яка підлягала, але не була зареєстрована в ЄРПН, не може бути зареєстрований в ЄРПН, покупець, який сформував ПК на підставі заяви зі скаргою на постачальника, у разі повернення товару постачальнику (чи в інших випадках, коли відбувається зменшення суми ПК) повинен відкоригувати ПК шляхом складання бухгалтерської довідки

Річ у тім, що скаргу покупець може скласти у двох випадках ( п. 201.10 ПКУ):

• якщо постачальник відмовився надати/зареєструвати ПН в ЄРПН;

• якщо постачальник заповнив ПН з порушеннями.

Як у першому, так і у другому випадку покупець не відображав ПН у ПДВ-декларації. Адже ця ПН не надавала йому право на ПК. Тому включати до ПДВ-декларації РК до такої ПН (навіть якщо вона зареєстрована в ЄРПН) є нелогічним.

Краще скористатися підказкою податківців і зменшити ПК за допомогою бухдовідки

Чи має право постачальник провести коригування ПЗ, якщо при отриманні покупцем товарів установлено їх нестачу?

Якщо при отриманні товарів покупець встановив нестачу, що перевищує норми природного убутку, і повідомив про це постачальника, то продавець повинен скласти РК до відповідної ПН і направити його покупцю (якщо визнає претензію покупця щодо такої нестачі і не прийме рішення про передачу кількості товару, якої бракує). Тоді на підставі такого РК постачальник відкоригує ПЗ, а покупець — ПК

У цій ситуації можуть виникнути деякі нестикування.

1. Якщо перша подія відвантаження. При виявленні нестачі продавець буде вимушений скласти «зменшуючий» РК. А реєструвати його в ЄРПН доведеться покупцю. При цьому основою для складання РК, по суті, буде виправлення помилки, а не повернення товарів. Адже фактично покупець отримав товару менше, ніж зазначено у витратній накладній. Тому повертати нічого.

2. Якщо перша подія  передоплата. Тут також виникає запитання: на підставі чого постачальник повинен буде скласти РК? Адже повернення грошових коштів (авансу) за товар, якого бракує, не було. Тому така нестача на ПДВ-облік не вплине

Відповідальність (категорія 101.31 ЗІР ДФСУ)

Чи має право контролюючий орган вилучити суму ПДВ з ПК покупця, якщо постачальник не включив таку суму до ПЗ?

Для покупця основою для нарахування сум ПДВ, що належать до ПК, є ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН. Відсутність факту реєстрації ПН в ЄРПН та/або порушення порядку її заповнення не надає права покупцю на включення сум ПДВ до ПК.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати ПН або при порушенні ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН покупець має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника.

Надходження такої заяви зі скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування їм зобов’язань з ПДВ за такою операцією

По суті, податківці повторили вже відому істину — для формування ПК необхідно мати ПН, зареєстровану в ЄРПН ( п. 201.10 ПКУ).

Якщо ж ПН заповнена з порушенням або незареєстрована в ЄРПН — таку ПН покупець уключити до ПК не має права. Він може тільки подати скаргу на постачальника. Але такий вчинок може лише ініціювати документальну позапланову перевірку продавця. А покупець усе одно втратить право сформувати ПК за такою ПН (право формувати ПК на підставі скарги покупці втратили з 01.01.15 р. — категорія 101.16 ЗІР ДФСУ).

Якщо ж ПН складена без порушень і зареєстрована в ЄРПН, але продавець не включив її до ПЗ, то вилучити суму ПДВ з ПК за такою ПН контролери не мають права. Хоча прямо про це контролери не говорять

І знову ПК (категорія 101.16 ЗІР ДФСУ)

Чи формується ПК підприємством, що застосовує касовий метод податкового обліку за ПН, які складені у 2014 році та не підлягали тоді реєстрації в ЄРПН, якщо оплата проведена у 2015 році?

Таким платникам ПДВ надано право на формування ПК протягом 60 календарних днів із дати списання коштів з їх банківських рахунків.

Зазначене правило стосується ПН, які були складені до 1 січня 2015 року (незалежно від того, складена така ПН в електронному чи паперовому вигляді, зареєстрована вона в ЄРПН чи ні, у зв’язку з тим, що за правилами, які діяли до цієї дати, не підлягала реєстрації в ЄРПН), а також ПН, складених після 1 січня 2015 року

Згодні. Хоча контролери могли мати й протилежну позицію, ґрунтуючись на вимогах п. 198.6 ПКУ. Згідно з цією нормою з 01.01.15 р. платники ПДВ можуть віднести суми «вхідного» ПДВ до складу ПК тільки за ПН, зареєстрованими в ЄРПН. І якщо чітко дотримуватися таких приписів, ПН, що не підлягають реєстрації в ЄРПН у 2014 році, проходять повз ПК.

Але податківці вирішили не скупитися. Тому якщо ПН правильно оформлена та не зареєстрована в ЄРПН за правилами, що діють на момент її виписування, «касові» платники ПДВ можуть уключати її до ПК без реєстрації в ЄРПН

(1) Використані скорочення: Порядок № 957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957; БВ − бюджетне відшкодування; ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних; ПК — податковий кредит; ПЗ — податкові зобов’язання; ПН — податкова накладна.

ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті