Що потрібно врахувати при демонтажі
об’єкта ОЗ
Після оформлення виведення об’єкта ОЗ з експлуатації проводять дії з демонтажу такого об’єкта з оприбуткуванням отриманих запчастин від його ліквідації.
Зверніть увагу: деякі запчастини, отримані від розбирання ОЗ, підлягають утилізації в особливому порядку.
Зокрема, якщо списані запчастини містять чорні або кольорові метали чи їх сплави, вони належать до промислового металобрухту (ст. 1 Закону про металобрухт). Такий металобрухт підлягає обов’язковому здаванню на спеціалізовані підприємства, які оформляють акт приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту ( ст. 4 Закону про металобрухт)*. Ліцензію для цього придбавати не потрібно.
* Форма актів наведена в додатках 2 і 3 до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затверджених наказом Мінекономіки від 31.10.11 р. № 183.
Інші матеріали (запчастини), що не плануються для використання в господарській діяльності, відносять до відходів (ст. 1 Закону про відходи). Відходи також передаються на спеціалізовані підприємства, які займаються їх переробкою.
Важливий момент: деякі запчастини можуть бути віднесені до небезпечних відходів. Згідно з п. 2 Положення № 1120 небезпечними вважаються відходи, уключені до розділу А Жовтого переліку відходів**, які мають одну або більше небезпечних властивостей, наведених у Переліку небезпечних властивостей***, і до Зеленого переліку**, у разі, коли вони містять матеріали, наведені в додатку 2 до цього Положення, в таких кількостях, які можуть проявляти небезпечні властивості, наведені в Переліку небезпечних властивостей.
** Затверджений постановою КМУ від 13.07.2000 р. № 1120.
*** Наведений в Інструкції з отримання міжнародного коду ідентифікації відходів, затвердженій наказом Мінприроди від 16.10.2000 р. № 165.
Такі відходи потрібно здавати на спеціалізовані підприємства, які мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (ст. 32 і 34 Закону про відходи).
За передачу відходів з порушенням установлених правил зберігання, обробки або видалення на підприємства або в організації, які не мають відповідного дозволу на проведення таких операцій, може бути накладений адміністративний штраф на посадових осіб від 34 до 85 грн. ( ст. 825 КпАП).
Крім того, передбачено накладення штрафу на посадових осіб від 34 до 85 грн. за змішування або захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища ( ст. 824 КпАП).
Перевіряють ці питання державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України ( ст. 2421 КпАП) та органи Державної санітарно-епідеміологічної служби України (ст. 236 КпАП).
Майте на увазі: ОЗ, зокрема оргтехніка, можуть містити дорогоцінні метали, до яких належать: золото, срібло, платина та метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).
Брухт із вмістом дорогоцінних металів — це деталі, вузли, вироби та матеріали, які стали непридатними або втратили експлуатаційну цінність і містять дорогоцінні метали у будь-якому вигляді ( п. 1.3 розд. І Інструкції № 84). Тобто до такого брухту відносять у тому числі й запчастини з ОЗ, в яких містяться дорогоцінні метали.
Збір, облік і здавання відходів і брухту дорогоцінних металів, які утворюються у процесі виробництва, здійснюються суб’єктами господарювання незалежно від форм власності в порядку, визначеному законодавством України ( ч. 1 ст. 12 Закону про дорогоцінні метали). Ця процедура викладена в Інструкції № 84.
Заборонено знищувати, викидати, здавати у брухт кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, які містять дорогоцінні метали, без попереднього вилучення з них електрорадіоелементів, деталей, вузлів, блоків тощо, що містять дорогоцінні метали, з одночасним їх оприбуткуванням відповідно до законодавства України (п. 7.5 розд. VII Інструкції № 84).
Непридатні для подальшого використання вироби підлягають демонтажу з вилученням з них деталей і вузлів, що містять дорогоцінні метали, або передачі їх в нерозібраному стані іншим суб’єктам (п. 7.6 розд. VII Інструкції № 84).
Брухт із вмістом дорогоцінних металів передається на переробне підприємство, яке має ліцензію на провадження господарської діяльності зі збирання та первинної обробки відходів і брухту дорогоцінних металів і має бути включене до Реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням*.
За порушення норм здавання відходів і брухту дорогоцінних металів може бути накладений адміністративний штраф на посадових осіб підприємств, установ та організацій і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі від 136 до 340 грн. ( ч. 2 ст. 1891 КпАП)**.
** Те, що цей штраф може бути застосований за недотримання порядку утилізації деталей техніки, які містять дорогоцінні метали, підтвердило ГоловКРУ в листі від 24.12.04 р. № 12-14/588.
Протоколи про правопорушення за ст. 1891 КпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ і Державної пробірної служби ( ст. 255 КпАП, п.п. 1.10.8 розд. І Інструкції № 1519). Розглядають справи про адміністративні правопорушення за цією статтею органи Державної пробірної служби ( ст. 2441 КпАП) та адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад ( ст. 218 КпАП).
Отже, з урахуванням викладеного, безпечніше дотриматися умов утилізації. У деяких випадках є сенс продати запчастині спеціалізованим організаціям і перекласти ці проблеми утилізації на них.
Ліквідація ОЗ у податковому обліку
Податок на прибуток. Порядок відображення операції з ліквідації ОЗ у податковому обліку залежить від того, чи проводить особа коригування бухгалтерського фінрезультату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень розд. III ПКУ ( п.п. 134.1.1 ПКУ).
Платники податків, які не проводять коригування фінрезультату, визначають з 01.01.15 р. оподатковуваний прибуток виключно за даними бухгалтерського обліку. Нагадаємо, що до них належать особи, у яких річний доход від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн.
Особи, які проводять коригування фінрезультату (з річним доходом понад 20 млн грн.), бухобліковий фінрезультат коригують на такі різниці:
- збільшують на суму залишкової вартості окремого об’єкта ОЗ, визначену відповідно до НП(С)БО ( п. 138.1 ПКУ);
- зменшують на суму залишкової вартості окремого об’єкта ОЗ, визначену з урахуванням положень ст. 138 ПКУ ( п. 138.2 ПКУ).
«Податкова» залишкова вартість відрізнятиметься від «бухгалтерської» за рахунок таких чинників:
- різниці у строках нарахування амортизації і в методах;
- незбігу «податкової» залишкової вартості, визначеної станом на 01.01.15 р., з «бухгалтерською».
Важливий момент: у ПКУ не передбачено коригувань на залишкову вартість невиробничих основних засобів, що ліквідуються. Водночас з урахуванням наявності виключних норм п.п. 138.3.2 ПКУ, очевидно, контролери не дозволять показати таку операцію в обліку з податку на прибуток особам, які проводять коригування.
У решті облік ведеться за правилами бухгалтерського обліку. Зокрема, виходячи з бухоблікових норм оприбутковують отримані при розбиранні запчастини.
ПДВ. За загальними правилами операція з ліквідації ОЗ обкладається ПДВ. Так, відповідно до п. 189.9 ПКУ, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податків, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання цих основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Водночас податкові зобов’язання з ПДВ не нараховують при ліквідації ОЗ, які ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або руйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податків або якщо він подає до податкового органу відповідний документ про знищення, розбирання або перетворення їх у інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за своїм первісним призначенням*.
* Детальніше про строки подання таких документів ви можете прочитати у «БТ», 2015, № 29, с. 43.
Нюанс: податківці дозволяють не нараховувати ПДВ в операціях з ліквідації ОЗ за умови, що платник податків складає Акт на списання форми № ОЗ-3, а також має висновок експертної комісії про неможливість використання в майбутньому цих ОЗ за первісним призначенням (див. консультацію в категорії 101.06 ЗІР ДФСУ).
На ТМЦ, що оприбутковуються в результаті розбирання, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховують ( п. 189.10 ПКУ). Однак подальший продаж відходів і брухту обкладають ПДВ у загальному порядку, на що звертають увагу і контролери (див. консультації в категоріях 101.02 і 101.06 ЗІР ДФСУ).
Виняток становлять операції постачання брухту і відходів чорних і кольорових металів товарної позиції 4707 УКТ ЗЕД, уключених до відповідного Переліку, затвердженого постановою КМУ від 12.01.11 р. № 15, які тимчасово, до 01.01.17 р., звільняються від ПДВ на підставі п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. На це звертають увагу і податківці (див. консультацію в категорії 101.14.10 ЗІР ДФСУ).
Бухгалтерський облік
Передусім слід мати на увазі, що за загальними правилами п. 29 П(С)БО 7 нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяця вибуття об’єкта ОЗ. Тому перед ліквідацією
діючого об’єкта ОЗ потрібно ще нарахувати амортизацію за поточний місяць, а потім вже визначати залишкову вартість такого об’єкта для цілей списання її на витрати.
При ліквідації об’єкта ОЗ його залишкову вартість уключають до складу інших витрат і відображають за дебетом субрахунку Дт 976 «Списання необоротних активів» ( п. 34 П(С)БО 7, п. 29 П(С)БО 16 «Витрати»).
На цьому субрахунку показують також інші витрати, пов’язані з ліквідацією (розбиранням, демонтажем) об’єкта ОЗ (див. п. 40 додатка до Методрекомендацій № 561).
Субрахунок 976 можна використати і для відображення витрат, пов’язаних з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ на операції з ліквідації ОЗ.
Деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані під час розбирання та демонтажу ОЗ, що ліквідуються відповідно до п. 44 Методрекомендацій № 561, відображають кореспонденціями: Дт 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» — Кт 746 «Інші доходи».
За якою ж вартістю слід оприбутковувати отримані цінності? На це запитання дається відповідь у пп. 2.12 і 2.13 Методрекомендацій № 2, згідно з якими запаси, отримані у процесі ліквідації ОЗ, оприбутковують:
1) за чистою вартістю реалізації — очікуваною ціною реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію ( п. 4 П(С)БО 9 «Запаси») — якщо такі запаси призначені для реалізації;
2) в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації — якщо такі активи підприємство планує використати для власних цілей.
Якщо ж запасів, подібних до оприбуткованих, на балансі немає і підприємство планує їх надалі використати у власній госпдіяльності, можна їх оприбуткувати виходячи з відновлювальної вартості.
Під поточною відновлювальною собівартістю (current replacement cost) розуміють витрати, які виникли б у господарюючого суб’єкта в результаті придбання певного активу на дату звітності (п. 6 МСБОДС 12 «Запаси»).
Тобто поточною відновлювальною собівартістю, за якою оприбутковують отримані від ліквідації об’єкта ОЗ матеріали, не призначені для продажу (аналогів яких немає на балансі), вважають вартість аналогічних матеріалів, які можна придбати на ринку (з урахуванням ступеня зносу).
Приклад. Підприємство ліквідовує принтер EPSON FX-1000, первісна вартість якого становить 890 грн., сума нарахованої амортизації — 700 грн., ліквідаційна вартість — 50 грн. Складений Акт на списання форми № ОЗ-3. У результаті ліквідації отримані запчастини, які надалі були продані (оціночна чиста вартість реалізації становила 150 грн., вартість продажу — 240 грн., у тому числі ПДВ — 40 грн.). За демонтаж працівникам була нарахована зарплата у розмірі 100 грн.
Операції відобразимо в обліку так, як показано в таблиці.
Облік операцій з ліквідації об’єкта ОЗ і продажу запчастин
| Господарська операція | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | ||
| 1. Списано суму нарахованої амортизації принтера, що ліквідується | 131 | 104 | 700 |
| 2. Списано залишкову вартість принтера, що ліквідується, 190 грн. (890 - 700) | 976 | 104 | 190 |
| 3. Відображено витрати на оплату праці за демонтаж принтера | 976 | 661(1) | 100 |
| 4. Оприбутковано запчастини | 207 | 746 | 150 |
| 5. Продано запчастини за готівковий розрахунок | 301 | 712 | 240 |
| 6. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 712 | 641 | 40 |
| 7. Списано вартість реалізованих запчастин | 943 | 207 | 150 |
| (1) Кореспонденції з нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування, утримання податку на доходи фізичних осіб і військового збору не наводимо. | |||
Як бачимо, нічого складного в обліку операцій з ліквідації об’єктів ОЗ немає. Головне — не вчиняти незаконних дій з неправильної утилізації «особливих» ОЗ, але про це ви вже знаєте.
Висновки
- При демонтажі об’єкта ОЗ, що ліквідується, слід врахувати, що деякі запчастини, отримані від розбирання ОЗ, підлягають утилізації в особливому порядку.
- Порядок відображення операції з ліквідації ОЗ у податковому обліку залежить від того, чи проводить особа коригування бухгалтерського фінрезультату на різниці, передбачені в розд. III ПКУ.
- За загальними правилами операція з ліквідації ОЗ обкладається ПДВ, однак у деяких випадках податкові зобов’язання з ПДВ можна не нараховувати.
Документи та скорочення статті
Закон про металобрухт — Закон України «Про металобрухт» від 05.05.99 р. № 619-XIV.
Закон про відходи — Закон України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР.
Закон про дорогоцінні метали — Закон України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.97 р. № 637/97-ВР.
Інструкція № 84 — Інструкція про порядок отримання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затверджена наказом МФУ від 06.04.98 р. № 84 (у редакції наказу МФУ від 28.11.12 р. № 1230).
Інструкція № 1519 — Інструкція про порядок проведення перевірок щодо дотримання законодавства України при здійсненні операцій з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, затверджена наказом МФУ від 22.12.08 р. № 1519.
Положення № 1120 — Положення про контроль за трансграничними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затверджене постановою КМУ від 13.07.2000 р. № 1120.
Методрекомендації № 2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом МФУ від 10.01.07 р. № 2.
Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.03 р. № 561.
ОЗ — основні засоби.
ТМЦ — товарно-матеріальні цінності.
