Роботодавці можуть скористатися правом на понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ при виконанні трьох умов, зазначених у п. 95 розд. VIII Закону про ЄСВ*.
* Детально про них ми розповідали в «БТ», 2015, № 12, с. 33 та № 15, с. 45. — Прим. ред.
Разом з цим установлено додаткову вимогу: у роботодавця, який застосовує понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ, не повинно бути випадків донарахування ЄСВ виходячи з мінімальної заробітної плати (далі — МЗП) згідно з ч. 5 і 6 ст. 8 Закону про ЄСВ. Зазначимо, що роботодавець зобов’язаний виконати вимогу про ЄСВ, якщо база нарахування ЄСВ за місяць (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) за основним місцем роботи працівника менше МЗП, наприклад, у зв’язку з тим, що:
• він працює на умовах неповного або скороченого робочого часу;
• при відрядній формі оплати праці працівник не виконав норму;
• страховий стаж менше 8 років, що позначилося на сумі лікарняних;
• на підприємстві оформлено простій, який оплачено виходячи з 2/3 окладу (тарифної ставки);
• він частину місяця не працював у зв’язку з прогулом, простоєм, перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати (виняток — місяць початку/закінчення відпустки без збереження заробітної плати, наданої працівникам із зони АТО), відпустці для догляду за дитиною до трьох (шести) років.
У разі якщо кому-небудь з основних працівників базу нарахування ЄСВ у звітному місяці «дотягували» до МЗП, право на коефіцієнт втрачається.
Світлана КЕПІНА, начальник Управління адміністрування єдиного внеску та методології Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб ДФСУ
Коментар редакції
На наше тверде переконання, узята з нізвідки додаткова вимога ДФСУ, яку повинні виконати роботодавці для застосування до їх зарплати понижуючого коефіцієнта, суперечить Закону про ЄСВ. Нагадаємо: саме цим Законом встановлено і вимогу про ЄСВ з МЗП (ч. 5 і 6 ст. 8 Закону про ЄСВ), і умови застосування понижуючого коефіцієнта (п. 95 розд. VIII Закону про ЄСВ). Детальний аналіз норм цього Закону свідчить про відсутність будь-яких підстав для позбавлення права на понижуючий коефіцієнт роботодавця, який виконував у звітному періоді вимогу про ЄСВ з МЗП.
У п. 95 розд. VIII Закону про ЄСВ перелічено тільки три виключні умови, які повинен виконати роботодавець, щоб отримати право на понижуючий коефіцієнт. Про те, що роботодавець, який виконував приписи ч. 5 і 6 ст. 8 Закону про ЄСВ, позбавляється права на понижуючий коефіцієнт, там немає жодного слова. А це означає, що така вимога протизаконна. Більш того, на нашу думку, роботодавець має повне право застосовувати понижену ставку, у тому числі й до додаткової бази ЄСВ. Ніяких законодавчих перешкод для цього немає. Заборони — чергові «вигадки» податківців.
Тому сміливим платникам податків рекомендуємо відстоювати своє право на застосування понижуючого коефіцієнта в суді. Упевнені, що всі законодавчі підстави для цього є. Сподіваємося на позитивний судовий прецедент із цього питання.
Що стосується звітності, то, найімовірніше, її доведеться заповнювати, відключивши функцію «автоматичний розрахунок», і намагатися подати із сумами ЄСВ, розрахованими із застосуванням коефіцієнта. Проте, враховуючи, що на місцях уже знають про викладену вище позицію ДФСУ, проблеми можуть виникнути уже при поданні Звіту з ЄСВ за травень 2015 року.
Обережним платникам податків, не готовим до судових розглядів, нічого не залишається, як дотримуватися думки податківців. Як вихід із ситуації намагайтеся уникати випадків донарахування ЄСВ (наприклад, радимо підвищити зарплату тим, за кого весь час доводиться доплачувати). Якщо не виходить, то не застосовуйте коефіцієнт.
