(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 25
  • № 24
  • № 23
  • № 22
  • № 21
  • № 20
  • № 18-19
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/16
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Червень , 2015/№ 26

Податок на нерухомість: фізособи також у грі

Податок на нерухомість сплачують не тільки юридичні, а й фізичні особи. У цьому році вони робитимуть це вдруге за весь час існування «нерухомого» податку. Про те, що слід ураховувати при обчисленні цього податку, читайте далі.

Платники податку

Розпочнемо з того, що фізособи, на відміну від юросіб, сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не за поточний рік, а за попередній. У 2015 році ви будете сплачувати «нерухомий» податок за 2014 рік, тобто коли ще діяли старі правила визначення податку.

Тому стисло нагадаємо вам основні «минулорічні» правила нарахування цього податку. З новими ж правилами, що діятимуть при нарахуванні податку у 2016 році та введені на початку цього року, ви можете ознайомитися у «БТ», 2015, № 4, с. 27.

Отже, платниками податку на нерухомість за 2014 рік є власники об’єктів житлової нерухомості (п.п. 265.1.1 ПКУ, у редакції, що діяла до 01.01.15 р.). Таким чином, цього року податок сплачуватиметься лише за житлову нерухомість, яка вам належала у 2014 році. Нежитлова нерухомість потрапила до бази оподаткування тільки з початку 2015 року. Тому враховувати площу нежитлових об’єктів, що перебувають у власності фізосіб, при розрахунку податку за 2014 рік ще не потрібно.

Особи, які орендують житло (квартиру, будинок тощо), цей податок не сплачують та звітність з нього не подають.

На практиці власниками житла можуть бути декілька осіб. Тому перед тим, як сплачувати податок, потрібно визначити, хто ж саме з власників «теремка» має це робити. Визначати «крайнього» слід за таким принципом:

1) якщо житло перебуває у спільній частковій* власності кількох осіб, платником податку є кожен власник за належну йому частку;

* Спільна часткова власність — це власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності (ст. 356 ЦКУ).

2) якщо житло перебуває у спільній сумісній** власності кількох осіб, то якщо воно:

** Спільна сумісна власність — це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності (ст. 368 ЦКУ).

• не поділене в натурі — платником є один з власників «теремка», визначений за згодою всіх власників, якщо інше не встановлено судом;

• поділене між власниками в натурі — платником є кожен із власників «теремка» за належну йому частку.

Ці правила залишилися незмінні після останніх змін (див. «БТ», 2015, № 4, с. 27).

Звертаємо увагу! Не всі об’єкти житлової нерухомості обкладаються податком на нерухомість. Певна їх частина звільнена від оподаткування. Перелік таких об’єктів наведено у табл. 1.

Таблиця 1. Нерухомість, яка у 2014 році не вважалася об’єктом оподаткування

Звільнені від оподаткування

Норми ПКУ (діяли до 01.01.15 р.)

Житло, яке перебуває у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності)

П.п. «а» п.п. 265.2.2

Житло, яке розташоване в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки

П.п. «б» п.п. 265.2.2

Будівлі дитячих будинків сімейного типу

П.п. «в» п.п. 265.2.2

Садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку

П.п. «г» п.п. 265.2.2

Житло, в тому числі частки, що належать фізособам, які мають статус багатодітних, або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника

П.п. «ґ» п.п. 265.2.2

Гуртожитки

П.п. «д» п.п. 265.2.2

Житло, в тому числі частки, що належить дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину

П.п. «е» п.п. 265.2.2

 

Правила нарахування

Що стосується безпосередньо нарахування податку, то фізособи самостійно не визначають розмір цього податку. За них це роблять податківці на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і ставок податку, визначених у старій редакції п.п. 265.5.2 ПКУ (див. табл. 2).

Таблиця 2. Ставки податку для фізосіб на 2014 рік

Об’єкт житлової нерухомості

Загальна площа (без зменшення на пільгову площу), м2

Ставка за 1 м2

правила визначення

розмір, грн.

Квартира/квартири

не перевищує 240

не більше 1 % від МЗП(2)

не більше 12,18

перевищує 240

2,7 % від МЗП

32,87

Житловий будинок/будинки

не перевищує 500

не більше 1 % від МЗП

не більше 12,18

перевищує 500

2,7 % від МЗП

32,87

Різні види об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку (1)

Сумарна площа не перевищує 740

1 % від МЗП

12,18

Сумарна площа перевищує 740

2,7 % від МЗП

32,87

(1) Випадок, коли у власності одного платника перебуває, наприклад, і квартира, і будинок. (2) Оскільки платимо за 2014 рік, то МЗП беремо на початок 2014 року, тобто 1218 грн.

 

Про розмір нарахованого податку на нерухомість ви як фізособа дізнаєтесь із податкового повідомлення-рішення про сплату суми податку. Таке повідомлення надходить (вручається) фізособі за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Тобто у 2015 році таке повідомлення має надійти не пізніше 01.07.15 р.

Разом з таким повідомленням надходять платіжні реквізити органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової нерухомості, куди слід перерахувати відповідні суми податку.

Розраховувати податок контролери будуть із сумарної житлової площі житлових об’єктів, що перебувають у вашій власності. Тобто якщо ви володіли у 2014 році двома чи більше об’єктами, наприклад двома квартирам чи будинком і квартирою, то база оподаткування обчислюватиметься для всіх об’єктів разом.

При цьому визначати розмір загальної площі, за яку слід сплатити податок, потрібно без урахування пільгової площі. Такі пільги, як ви зрозуміли, надаються у вигляді зменшення бази оподаткування. Отже, базу оподаткування (сумарну (загальну) площу) вам мають зменшити на розмір пільг. Для розрахунку податку за 2014 рік це будуть пільги, визначені у старій редакції п.п. 265.4.1 ПКУ (див. табл. 3).

Таблиця 3. Пільги з податку на нерухомість на 2014 рік

Об’єкт

Пільгова площа, м2

Квартира/квартири (у тому числі їх частки) незалежно від їх кількості

120

Житловий будинок/будинки (у тому числі їх частки) незалежно від їх кількості

250

Різні види об’єктів житлової нерухомості (в тому числі їх частки) у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток)

370

 

Отже, щоб розрахувати розмір податку, базу оподаткування, скориговану на розмір пільги, податківці помножать на ставку податку.

Сплачувати податок на нерухомість ви будете лише за той розмір загальної площі, що перевищує розмір наданої пільги.

Звертаємо увагу! Пільги із сплати податку на нерухомість не надаються на об’єкти нерухомості, що ви використовуєте з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності). ФОП, нагадаємо, реєструються за місцем проживання. Тож квартира (будинок), у якому «прописаний» підприємець, формально не може формувати «пільгові метри». На цьому наголошують і податківці у категорії 506.05 ЗІР ДФСУ (хоч ця консультація на сьогодні не чинна, але оскільки податок нараховуємо за минулий рік, то її положення варто врахувати і сьогодні).

Сплатити податок слід протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення ( п.п. 266.10.1 ПКУ). При цьому якщо ви проживає у місті, то робити це можна через банківські установи. Мешканцям сіл та селищ дозволено також проводити сплату через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів.

Уточнюємо дані

Вище ми нагадали вам основні правила нарахування фізособам податку на нерухомість. Орієнтуючись на них, ви зможете перевірити, чи правильно нарахували податок фіскали.

Водночас податківці також люди, а тому вони можуть робити помилки. Тож якщо ви виявили помилку, відразу вирішуйте, як її виправити, щоб не сплачувати більше ніж потрібно податку. У вас є три варіанти уточнення. Розглянемо кожен з них.

Дружнє уточнення. Для платників податку на нерухомість законодавці вигадали специфічні правила уточнення, передбачені у п.п. 266.7.3 ПКУ. Відповідно до цих правил фізособи можуть уточнити податкові зобов’язання, нараховані податківцями, звернувшись з письмовою заявою та оригіналами документів, що підтверджують помилковість нарахування податкових зобов’язань, до органу ДФС за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних.

Якщо зауваження фізосіб підтверджені, то податківці проводять перерахунок суми податку і надсилають (вручають) фізособі нове податкове повідомлення-рішення.

Зауважимо! Якщо фізособа проводить уточнення податкових зобов’язань і за результатами звернення виявлено порушення правил нарахування податку, то податківці перерахують податкові зобов’язання і направлять нове повідомлення-рішення, а 60-денний строк сплати розпочнеться із моменту отримання нового повідомлення-рішення.

Якщо заява фізособи буде відхилена, то сплатити податкові зобов’язання слід протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, що оскаржується.

Адміністративне оскарження. Ви також можете піти й іншим шляхом, скориставшись процедурою адміністративного оскарження. Для цього вам потрібно подати протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення, скаргу до контролюючого органу вищого рівня.

Після цього вам слід зачекати протягом 20 календарних днів (або 60 днів, якщо розгляд скарги буде продовжено), наступних за днем її подання, поки контролюючий орган розгляне вашу скаргу. Після цього вам мають направити поштою з повідомленням про вручення або надати під розписку вмотивоване рішення.

До відома! Якщо відповіді протягом цього терміну не буде, то ваша скарга вважається повністю задоволеною. Так би мовити мовчазна згода, а тому ви можете сплачувати суму податку, розраховану саме вами.

Отримавши відмову (скарга не задоволена), ви можете або змиритися, або далі продовжити боротьбу: звернутися із скаргою протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання такої відмови, до контролюючого органу наступного рівня. І так поки не дойдете до головного органу податківців або не отримаєте позитивну відповідь.

Поки триватиме розгляд вашої скарги, податкові зобов’язання, визначені у повідомленні-рішенні, вважають неузгодженими.

Судове оскарження. Також ви можете скористатися «тяжкою артилерією»: звернутися зі скаргою на податківців до суду. Робити це можна навіть після того, як ви програли адміністративне оскарження. Звертатися до суду можна у будь-який момент після отримання повідомлення-рішення із визначеною сумою податку до сплати. Головне, дотриматися строків давності, визначених ст. 102 ПКУ (1095 днів).

Повідомлення-рішення не надійшло!

Нерідко платники податку на нерухомість не отримують від контролерів повідомлень-рішень. А тому вважають, що їх оминула «біда» і сплачувати податок до бюджету не потрібно.

Хоча мало хто здогадується, що неотримання такого папірця не звільняє від відповідальності. Справа в тому, що податківці можуть не тільки вручати таке повідомлення особисто, а й направляти його поштою (з повідомленням про вручення) на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження платника. І от тут криється найбільша загроза.

Пошта може не передати вам такий лист через відсутність вас за місцезнаходженням (адресою проживання) або з інших причин. У цьому випадку згідно з  п. 58.3 ПКУ та п. 3.10 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом МФУ від 28.11.12 р. № 1236 (ср. 025069200), податкове повідомлення-рішення все одно вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

А це, як ви розумієте, навіть без фактичного отримання повідомлення-рішення, робить платника податку зобов’язаним сплатити «невідому» йому суму податку.

Вищезазначене не стосується тільки випадків, коли невручення пов’язано із помилкою, допущеною податківцями при його направленні. Але в цьому випадку вам все одно повторно його направлять після виявлення такої неточності.

Тому щоб уникнути штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, радимо тим платникам податку на нерухомість, які не отримали такого повідомлення до 01.07.15 р., самостійно звернутися до податкового органу для уточнення розміру нарахованого податку та сплати нарахованої суми податку.

Якщо ви проігноруєте податківців і не сплатите своєчасно податок, то вам загрожує штраф згідно зі ст. 126 ПКУ у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів — 10 % недоплати;

• при затримці більше 30 календарних днів — 20 %.

Разом з тим на суму податкового зобов’язання, не сплаченого своєчасно, буде нарахована пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.

податок на нерухомість, фізичні особи додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті