«Невіртуальне» запитання, або Як інтернет-магазинам застосовувати РРО

Звідки «ноги ростуть»

Одіозні зміни щодо розширення сфери застосування РРО набули чинності з 01.01.15 р. Зі ст. 9 Закону про РРО був виключений п. 13, який раніше звільняв від РРО операції з продажу «товарів в системах електронної торгівлі (комерції)». Що маємо у результаті? Інтернет-магазини, разом з іншими суб’єктами господарювання, тепер зобов’язані застосовувати РРО тоді, коли це необхідно. А коли саме?

Відповідь надає оновлена ст. 3 Закону про РРО — РРО застосовується у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг при проведенні розрахункових операцій за продані товари, роботи або послуги:

• у готівковій формі;

• у безготівковій формі — а саме з використанням платіжних карт, чеків, жетонів тощо.

Решта «під» РРО не підпадає.

Не секрет, що інтернет-магазини прагнуть використовувати якомога більше варіантів розрахунків з клієнтами, щоб зробити розрахунки максимально комфортними та залучити до себе максимум споживачів. Давайте розберемося з кожним із них: що це за розрахунки та чи потрібно для них мати РРО?

Знову ж таки, розібратися потрібно якомога швидше, оскільки з 01.07.15 р. власників інтернет-магазинів вже можуть штрафувати за порушення порядку застосування РРО (п. 9 розд. II Закону про РРО) (детальніше — у «БТ», 2015, № 8, с. 6).

При використанні цього способу розрахунків виручка нам може надходити або на картковий, або на поточний рахунок. При цьому наші покупці для здійснення таких розрахунків користуються переважно банківськими картками. А це означає, що формально РРО для таких розрахунків доведеться застосовувати. Чому?

Якщо ми звернемося до визначення розрахункової операції, то побачимо, що цей термін включає застосування платіжних карток (ст. 2 Закону про РРО):

«розрахункова операція — прий­мання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця».
Це визначення до віртуальних розрахунків явно «не клеїться». Де «приймання від покупця картки за місцем реалізації товарів» у розумінні чинної РРО-нормативки? Де «оформлення відповідного розрахункового документа про оплату… банком покупця» при розрахунку банківською платіжною карткою?

Однак… законодавець сказав: «Потрібно!».

У зв’язку з цим, як уявляється, логіка контролерів буде такою: якщо при оплаті товару задіяна картка покупця, то РРО потрібний.

Не виключаємо й ліберальний підхід, однак сподіватися на нього не радимо.

Таким чином, якщо покупці оплачують ваш товар за допомогою картки, натискаючи на сайті кнопку «оплатити» (не має значення, який сервіс ви для цього використовуєте), вам доведеться завести РРО.

При цьому той факт, що виручку від того ж еквайєра ви отримаєте відразу на поточний рахунок, нічого не змінює, оскільки ваші покупці проводили оплату саме з використанням карток (про інші способи розрахунку, у тому числі електронні гроші, ми розповімо далі). Отже, без РРО тут не обійтися.

Але, знову ж таки, в який момент потрібно вибивати чек РРО?

Оскільки нам нічого не залишається, як «підлаштовуватися» під невіртуальні розрахунки, ми схиляємося до того варіанта (вже говорили про це в попередньому номері «БТ» на с. 35), що в разі розрахунку карткою чек РРО потрібно вибивати при отриманні позитивного результату авторизації з номером замовлення (коли приходить підтвердження платежу банком — емітентом платіжної картки покупця).

Таким чином, проводимо аналогію з «картковим» розрахунком у звичайному магазині, де чек закриваємо після оформлення «відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця» (квитанції POS-термінала).

Постійно відстежувати надходження цієї інформації інтернет-магазину достатньо складно. Тому вважаємо, що має бути якесь ліберальне роз’яснення податківців щодо можливого часу, протягом якого можна «запізнитися» із застосуванням РРО.

Оплата через Приват24

Інтернет-покупці дуже часто використовують цей сервіс, оскільки найпоширеніші банківські картки в нашій країні — картки ПриватБанку. Само собою, оплата тут відбувається за допомогою цих карток. По суті, Приват24 — це аналог платіжних систем LIQPAY, PAYPAL тощо, з тією лише відмінністю, що він є популярним на українському ринку. Тому, як і в попередньому випадку, РРО для таких платежів потрібний.

При цьому не має значення, куди потрапляє виручка: на ваш поточний рахунок чи на картковий, РРО все одно є необхідним, оскільки при здійсненні платежу ваші клієнти використовують банківські картки.

Момент, коли потрібно роздрукувати чек РРО, той самий, що і в попередньому випадку.

Платіж готівкою через термінал або касу банку

Якщо власник інтернет-магазину користується сервісом Приват24, то він може легко довідатися, від кого надійшли гроші та найголовніше — як вони надійшли: з картки, з термінала самообслуговування, безпосередньо з каси банку тощо. Для цього є розділ «Рахунки — картки — виписки». З банківської виписки таку інформацію, на жаль, не отримаєш.

Так-от, знову-таки, продовжуючи попередню логіку, доходимо висновку: якщо картка покупця у перерахуванні нам коштів не була задіяна, то можна обійтися без РРО. Формально контролерам не буде за що зачепитися.

Хоча, великою мірою, навіть при карткових розрахунках тут РРО бути не повинно, оскільки ми не приймаємо картку — у нас немає домовленості з еквайєром (як у випадку з оплатою через сайт або POS-термінал).

Але тут є такий нюанс. Податківці завжди стояли на такому: якщо у підприємця деякі операції вимагають застосування РРО, а інші — ні, то РРО потрібно використовувати для всіх операцій (тобто не можна для одних операцій застосовувати РРО, а для інших — не застосовувати).

Розрахунки за допомогою електронних грошей

Це питання також є зовсім не тривіальним.

Почнемо з того, що більшість електронних грошей, які перебувають у «віртуальному обігу», формально не можуть використовуватися на території України. Хоча за фактом використовуються (детальніше про це ви могли прочитати у «БТ», 2015, № 6, с. 44).

Далі. Електронні гроші, як роз’яснює НБУ, не можуть бути прирівняні до статусу грошової одиниці України. По-суті, маємо справу з борговими зобов’язаннями емітента електронних грошей (п. 1.3 Положення № 481). Розрахунки за допомогою електронних грошей є негрошовими*.

З іншого боку, «розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо…».

Відповідно якщо розглядати електронні гроші як замінники «живих» грошей, які ховаються під словом «тощо», то РРО потрібний.

І вибивати чек формально потрібно на момент надходження електронних грошей до нашого електронного гаманця.

Тут потрібно зауважити, що ті ж WebMoney, крім класичного, пропонують і інші варіанти розрахунків. Перший спосіб має назву «Без гаманця, з договором». Покупець перераховує ЕГ не торговцю, а фінансовій компанії платіжної системи. Вона повідомляє про надходження ЕГ продавця, він відвантажує товар та отримує на свій рахунок безготівкові кошти (за вирахуванням комісії). При цьому сам підприємець не може розпоряджатися отриманими ЕГ. Ще один спосіб роботи — «Без гаманця, без договору». Ви просто наводите на сайті свого інтернет-магазину посилання на сайт платіжної системи, а точніше на спеціальну форму «Адресний (банківський) платіж». Через неї клієнт дає доручення на переказ ЕГ зі свого гаманця на рахунок торговця, а як відправник перекладу значитиметься банк. Це схоже на розрахунки за товар/послугу шляхом внесення грошей до банківської каси.

У таких випадках, оскільки інтернет-магазин не приймає електронні гроші, можна говорити про відсутність необхідності застосування РРО.

Але знову ж таки, що про це думають податківці, невідомо.

Післяплата

Оплата товару у вигляді післяплати через службу доставки, наприклад, «Нову пошту» — також дуже популярний спосіб розрахунків в інтернет-магазинах.

Що в такому разі робити з РРО?

Тут уже є перші роз’яснення від податківців (консультація з категорії 109.02 ЗІР ДФСУ).

Якщо отримані від покупця кош­ти служба доставки перераховує продавцю на поточний рахунок (безготівковий розрахунок), то про РРО не йдеться.

Тут лише потрібно додати, що в такому разі покупцю потрібно вкласти до відправлення розрахунковий документ (на виконання вимог п. 11 ст. 8 Закону про захист прав споживачів), що посвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу. У цьому випадку це буде не чек РРО, а, наприклад, накладна, товарний чек.

При цьому не факт, що пізніше податківці не заявлять, що РРО в цьому випадку повинен застосовуватися для обліку реалізації товарів (за схемою, про яку йтиметься далі).

Але якщо кур’єрська служба передасть/перекаже продавцю саме готівку, то РРО вже потрібний.

У цьому випадку маємо деяке нестикування. Згідно із Законом про РРО видавати чек РРО слід саме при отриманні грошей/їх замінників. Видавати чек при передачі товару до отримання грошей є не зовсім правильним.

У такому разі:

• або при передачі товару кур’єру чи поштою разом з товаром слід передати не чек РРО, а інший документ, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів (накладну тощо). А чек РРО вибивати лише тоді, коли готівка надійде продавцю;

• або йти за схемою застосування РРО при продажу в кредит. Як уявляється, податківцям сподобається саме цей варіант, оскільки раніше вони тяжіли до нього у випадках з відстроченими розрахунками. Нагадаємо, що при продажу в кредит спочатку вибивається перший чек за відділом «кредит». Коли надходить готівка, вибивається другий чек — «погашення кредиту».

Оплата «до рук» кур’єру

Якщо товар доставляється кур’єром, то його продаж, по суті, відбувається у момент передачі товару з рук кур’єра до рук покупця (ст. 334 ГКУ). При цьому покупець розраховується за товар готівкою. А отже, у кур’єра обов’язково має бути РРО.

У такому разі часто використовують невеликі портативні фіскальні принтери, які підключаються до управляючих пристроїв (ноутбук, планшет, смартфон тощо). Такі РРО дозволяють кур’єру роздрукувати чек РРО безпосередньо при передачі товару покупцю. Дані з цих РРО через Інтернет надходять податківцям, як мінімум, раз на три дні. Апарати, в яких відсутня можливість сполучення з податківцями, не використовуються (заборонені до реєстрації) з 2014 року.

Важливо! При використанні РРО добре було б мати і POS-термінал* (який дозволить покупцям розрахуватися за товар карткою).

Однак пам’ятайте: квитанція термінала не є розрахунковим документом, тому РРО потрібний у будь-якому разі, а картковий платіж проводиться так:

1) спочатку — через POS-термінал (друкується квитанція);

2) потім — через РРО (дублюється інформація про платіж і друкується фіскальний чек РРО).

Ну а тим, хто не хоче (або ще не може) оснастити кур’єра мобільним РРО, рекомендуємо діяти так: у публічному договорі на сайті вкажіть, що перехід права власності на товар здійснюється у момент підтвердження замовлення. Це можна зробити згідно зі ст. 334 ЦКУ.

Далі дійте так, як при оплаті післяплатою, тобто видавайте кур’єру заздалегідь чек РРО, роздрукований як «продаж у кредит», а коли він привезе вам гроші — пробивайте їх через РРО як «погашення кредиту».

Є ще один варіант, як кур’єру обій­тися без РРО. Отримуючи від покупця гроші, він може відразу складати договір доручення: мовляв, покупець доручає фізособі (кур’єру), лише не як працівнику інтернет-магазину, а як звичайній фізособі, сплатити від його імені n-ну суму на рахунок інтернет-магазину. Є сенс дати кур’єру пачку готових бланків договору, до яких потрібно лише вписати суму та паспортні дані покупця.

Потім кур’єр іде до банку та оплачує гроші через касу банку на поточний рахунок магазину (від імені та за дорученням покупця). Усе — такі платежі є безготівковими, тому РРО взагалі не потрібний.

Але тут є один мінус: не всі покупці погодяться на цю схему, побоюючись надавати свої паспортні дані незнайомим особам.

Єдиноподатникам

Враховуючи важливість РРО-теми, окремо нагадаємо єдиноподатникам груп 2 і 3 про необхідність застосовувати РРО (так само, як це роблять інші суб’єкти господарювання):

• група 3 — з 01.07.15 р.;

• група 2 — з 01.01.16 р. (абз. 15 і 16 п. 110 розд. І Закону № 71).

До лав щасливчиків, звільнених від РРО, потрапили єдиноподатники:

• групи 1;

• груп 2 і 3, які торгують на ринках і продають товари у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі (п. 296.10 ПКУ).

Таким чином, єдиноподатник групи 2 або 3, який володіє інтернет-магазином, повинен із зазначених вище дат почати застосовувати РРО в загальному порядку. Якщо він поквапиться та встигне обзавестися цим апаратом до 30.06.15 р. (включно), то аж до 01.01.17 р. його звільнять від перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО (п. 28 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Висновки

• З 01.01.15 р. інтернет-магазини в загальному порядку повинні використовувати РРО, однак карати за невикористання РРО їх почнуть лише з другого півріччя 2015 року.

• Єдиноподатники групи 3 з 01.07.15 р. втрачають «імунітет» від РРО.

• У єдиноподатників групи 2 відстрочення до 01.01.16 р.

• Питання застосування РРО інтернет-магазинами вкрай заплутане, оскільки нормативні документи написані під стандартні умови торгівлі. Багато чого залежатиме від позиції податківців.

• Обійтися без РРО можуть ті інтернет-магазини, яким покупці перераховують гроші лише на поточний рахунок в банку і при цьому не використовується картка.

• При доставці товару власними кур’єрами, які прийматимуть оплату, їх потрібно оснастити портативними РРО. Але є варіанти, як цього уникнути.

• При оплаті товару післяплатою, коли кошти продавець отримує готівкою, чек РРО, імовірно, доведеться вибивати при відправці товару, діючи за аналогією з продажем товару у кредит (вибивати два чеки).

Документи та скорочення статті

Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон № 71 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.14 р. № 71-VIII.

Закон про захист прав споживачів — Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Положення № 481 — Положення про електронні гроші в Україні, затверджене постановою НБУ від 04.11.2010 р. № 481.

РРО — реєстратор розрахункових операцій.