(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 10
  • № 9
  • № 8
  • № 7
  • № 6
  • № 5
  • № 4
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/19
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Березень , 2015/№ 11

База обкладення ПДВ: мінімальна межа для особливих випадків

Сьогодні ми продовжимо розмову про мінімальну межу, установлену для бази обкладення ПДВ, яку почали ще у «БТ», 2015, № 9, с. 21. Про загальні правила визначення нижньої межі ви вже знаєте. Зараз же розглянемо, як вони діють за реальних умов. Отже, рушаємо!

Якщо перша подія — передоплата

Що ж, правило «першої події» при виникненні ПЗ з ПДВ ні­хто не скасовував. Тому, отримавши передоплату, платник ПДВ зобов’язаний виписати ПН і визначити розмір ПЗ з ПДВ (п.п. «а» п. 187.1 ПКУ).

Якщо йдеться про продаж товарів/послуг або необоротних активів, то тут усе більш-менш зрозуміло. ПЗ з ПДВ визначаємо в першому випадку не нижче за ціну придбання, у другому — не нижче за залишкову вартість згідно з бухобліком.

Щодо самостійно виготовленої продукції дещо складніше. Адже на момент отримання авансу ви можете й не знати її собівартість (вона буде відома лише наприкінці місяця). Більше того, може статися, що цієї продукції навіть ще немає в наявності.

У такому разі нічого не залишається, як використовувати договірну вартість продукції. І вже виходячи з неї нарахувати ПЗ (п 188.1 ПКУ). Надалі, а саме того дня, коли вам стане відома вартість продукції, порівняєте договірну вартість передплаченої продукції з її собівартістю. І якщо остання буде більшою, вам доведеться донарахувати ПЗ з ПДВ.

Увага! Коригувати складену раніше ПН не потрібно. Вам достатньо виписати ще одну ПН на суму перевищення собівартості над договірною вартістю («БТ», 2015, № 9, с. 21). І не забудьте зареєструвати її в ЄРПН!

Якщо ж собівартість передплаченої продукції виявиться нижчою за її договірну вартість — нічого змінювати та донараховувати не потрібно, оскільки вимоги п. 188.1 ПКУ будуть дотримані.

 

Купівля у неплатника

У цьому випадку п. 188.1 ПКУ не встановлює жодних винятків. Тому, якщо ви купили товар у неплатника ПДВ (без ПДВ), при його подальшому продажу (з ПДВ) і нарахуванні ПЗ з ПДВ необхідно орієнтуватися на встановлену мінімальну межу.

Приклад. Підприємство — платник ПДВ придбало товар у неплатника ПДВ за ціною 540 грн. (без ПДВ). Однак продаватиме його за ціною 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.).

Мінімальною межею бази обкладення ПДВ у цьому випадку стане ціна, що дорівнює 540 грн. Однак, враховуючи те, що підприємство продає товар не за 648 грн. (540 грн. х 20 %, у тому числі ПДВ — 108 грн.), а за ціною 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.), у результаті сума ПЗ вийде менше на 8 грн. тієї суми ПЗ, яка була б нарахована виходячи з ціни придбання товару.

Отже, підприємству необхідно донарахувати ПЗ, виписавши:

• першу ПН на суму ПЗ, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання товарів/послуг, тобто на суму 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.);

• другу ПН — на суму ПЗ, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною товару, тобто на різницю — 48 грн. (у тому числі ПДВ — 8 грн.).

 

Продаж із знижкою та безоплатна роздача

Безоплатна передача. Безоплатна передача підпадає під визначення «постачання товарів» (п.п. 14.1.191 ПКУ). Тому вона є оподатковуваною операцією. А отже, доведеться нарахувати ПЗ з ПДВ.

Оскільки при безоплатній передачі оплата не передбачається, ПЗ з ПДВ визначаємо виходячи з мінімальної межі бази обкладення ПДВ на дату оформлення документа, що посвідчує факт поставки, тобто на дату складання звіту про фактичні витрати та/або акта списання.

Зверніть увагу! Особливість таких операцій полягає в тому, що вам потрібно буде не лише нарахувати ПЗ (виняток стосується лише пільгових операцій), а й відобразити умовне постачання за такими безоплатними передачами (п.п. «г» п. 198.5 ПКУ). Звичайно, за умови, що раніше «вхідний» ПДВ ви віднесли до складу ПК. Щоб цього уникнути, можна оформити продаж за 1 грн. або провести як передачу для рекламних цілей (щоб довести зв’язок з госпдіяльністю).

Безоплатна рекламна роздача. На нашу думку, тут є два шляхи:

1. Якщо під час рекламної кампанії ви роздаєте листівки, брошури, що не мають якоїсь цінності, то під визначення постачання такі операції не підпадають (п.п. 14.1.191 ПКУ), а отже, і ПДВ вони не обкладаються. Тут головне — не забути про відповідне документальне оформлення.

2. Якщо ж ви роздаєте рекламні «товари», що містять в собі певну інформацію (наприклад, зразки продукції), такі операції є об’єктом обкладення ПДВ, оскільки підпадають під визначення постачання в розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ. Відповідно діють і обмеження для бази обкладення ПДВ таких «товарів» — вона не може бути нижче за їх ціну придбання або собівартість (абз. 2 п. 188.1 ПКУ). Тому доведеться донарахувати ПЗ з ПДВ.

Продаж товарів зі знижкою. Те саме стосується і продажу товарів зі знижкою. Так, якщо ціна товару зі знижкою нижча за його собівартість або ціну придбання, доведеться донарахувати ПЗ до ціни купівлі або виробничої собівартості. Виняток становить лише продаж товарів, постачання яких ПДВ не обкладають (ст. 197 ПКУ).

 

Невиробничі ОЗ

З 01.01.15 р. розд. ІІІ ПКУ зазнав значних змін, унаслідок чого змінилося і визначення поняття «невиробничі основні засоби». Тепер це не необоротні активи (як було зазначено раніше), а основні засоби, які не використовуються в госпдіяльності платника податку (п.п. 138.3.2 ПКУ).

Нагадаємо: мінімальна межа бази обкладення ПДВ встановлена для товарів/послуг, самостійно виготовленої продукції і необоротних активів. Чи відносити до не­оборотних активів невиробничі ОЗ, тепер незрозуміло, адже самого визначення необоротних активів ПКУ не містить.

У такому разі ми маємо право звернутися до інших нормативно-правових актів (п. 5.3 ПКУ). Так, наприклад згідно з п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» невиробничі ОЗ — це саме і є необоротні активи. Тому при їх продажу обов’язково враховуйте мінімальну межу бази обкладення ПДВ, що дорівнює їх залишковій вартості за даними бухобліку (п. 188.1 ПКУ).

Увага! Для того щоб мінімізувати суму нарахованих ПЗ з ПДВ, залишкову вартість необоротних активів можна зменшити шляхом:

• переоцінки ОЗ згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби». Однак є невелика складність — для цього потрібен професійний оцінювач;

• зменшення корисності ОЗ згідно з П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів». Однак доведеться чекати до дати річного балансу;

• зміни методу амортизації / строку корисного використання. А для цього необхідне відповідне обґрунтування, що підтверджує зміну очікуваного способу отримання економічних вигод від об’єкта ОЗ.

Однак якщо воно того варте, до таких дій можна вдатися.

 

Продаж сільгосппродукції

Тут головна проблема полягає в тому, що сільгосппродукцію при її первинному визнанні (оприбуткуванні на баланс) оцінюють (п. 12 П(С)БО 30 «Біологічні активи»):

• або за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані в місці продажу витрати,

• або за виробничою собівартістю відповідно до П(С)БО 16 «Витрати».

Якщо готову продукцію при збиранні врожаю оцінили за справедливою вартістю*, при визначенні бази обкладення ПДВ вам все одно доведеться орієнтуватися на встановлену мінімальну межу — на собівартість виготовленої продукції.

* Справедлива вартість — сума, за якою можна продати актив або сплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 П(С)БО 7).

Адже п. 188.1 ПКУ чітко говорить про те, що база обкладення ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості (а не справедливої вартості), тобто тих витрат, які підприємство понесло при виробництві продукції (п. 11 П(С)БО 16). Винятки стосуються лише:

• постачань газу населенню;

• постачань товарів (послуг), ціни на які підлягають держрегулюванню.

Звичайно, на сьогодні ще точно невідомо, яка собівартість буде визначальною: виробнича чи собівартість реалізації. Однак логічніше орієнтуватися на виробничу («БТ», 2015, № 9, с. 21).

 

Постачання імпортного товару

У «БТ», 2015, № 9, с. 21 ми вже з’ясували, що нижньою межею для бази обкладення ПДВ буде первісна вартість імпортних товарів, яка формується згідно з П(С)БО 9 «Запаси» і П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

При цьому база, на підставі якої був сплачений імпортний ПДВ, не має значення, оскільки застосування митної вартості обмежене ст. 49 і 50 МКУ і більше ніде не застосовується.

А отже, і ціна, зазначена в інвойсі, нижньою межею бази обкладення ПДВ імпортних товарів не буде, оскільки до останньої увійдуть не лише суми, сплачені постачальникові, за вирахуванням непрямих податків, а й (п. 9 П(С)БО 9):

• сума ввізного мита;

• суми ПДВ, які не відшкодовуються підприємству;

• ТЗВ;

• інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням і доведенням товарів до стану, придатного для використання.

Але що робити, якщо платник ПДВ придбав у нерезидента імпортний товар за однією ціною, а потім отримав на нього знижку? Чи враховувати розмір наданої знижки при визначенні бази обкладення ПДВ на такі товари при їх подальшому продажу?

Ні. Адже первісна вартість не враховує розмір знижок, що надаються постачальниками своїм покупцям.

 

І стисло про бухоблік

Коли ми нараховуємо ПЗ з ПДВ за постачаннями на умовах передоплати, ми використовуємо субрахунок 641 «Розрахунки за податками» і субрахунок 643 «Податкові зобов’язання» (п. 1.2 Інструкції № 141). У такому разі проводка виглядає так: Дт 643 — Кт 641.

Те саме стосується і нарахування ПЗ за операціями, в яких ціна придбання / собівартість / залишкова вартість за даними бухобліку перевищує ціну продажу.

Тобто при отриманні суми авансу ми робимо проводку Дт 643 — Кт 641 і виписуємо першу ПН на суму фактичної ціни продажу.

Крім того, нам необхідно скласти другу ПН і донарахувати ПЗ з ПДВ. Відповідно до п. 3 НП(С)БО 1
таке збільшення зобов’язань для цілей бухобліку визнається витратами.

Тому й суму донарахованого ПДВ слід відносити до складу інших витрат поточного періоду (лист МФУ від 07.05.13 р. № 31-08410-07/23-1524/2/1696). А отже, для відображення такої операції використовуватимемо субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності». Проводки матимуть вигляд:

• Дт 949 — Кт 643, якщо суми ПДВ донараховані при отриманні авансу;

• Дт 949 — Кт 641, якщо суми ПДВ донараховані в момент відвантаження.

 

Висновки

  • Якщо собівартість виготовленої продукції на момент отримання авансу вам ще не відома, ПЗ нараховуйте виходячи з договірної ціни. Надалі ви її зможете відкоригувати.

  • При продажу зі знижкою і безоплатній передачі ПЗ нараховуємо з урахуванням мінімального межі, установленої для бази обкладення ПДВ. При рекламній роздачі таку вимогу потрібно виконувати, якщо матеріал, який роздається, має певну цінність.

  • При продажу невиробничих ОЗ орієнтуємося на їх залишкову вартість за даними бухобліку.

  • При продажу сільгосппродукції ПЗ нараховуємо з урахуванням її виробничої собівартості.

  • При відображенні в бухобліку донарахованих ПЗ використовуємо субрахунок 949.

Документи та скорочення статті

Порядок № 1129 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957, у редакції наказу МФУ від 14.11.14 р. № 1129.

Інструкція № 141 — Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом МФУ від 01.07.97 р. № 141.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПН — податкова накладна.

ПК — податковий кредит.

ПЗ — податкові зобов’язання.

ОЗ — основні засоби.

ТЗВ — транспортно-заготівельні витрати.

ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті