Теми статей
Обрати теми

База обкладення ПДВ: де причаїласяся мінімальна межа

Кравченко Дар’я, експерт з оплати праці
Останнім часом шквал новин такий значний, що розібратися з ним не встигають навіть податківці. Інколи добитися від них роз’яснень або підказок неможливо. Так сталося і з мінімальною межею для бази обкладення ПДВ. Ми вже зверталися до цієї теми в «дореформений» час («БТ», 2014, № 51, с. 12). Говорили і про підсумковий варіант мінімальної межі («БТ», 2015, № 1-2, с. 25), однак у межах «експрес-огляду». Тому сьогодні ми ще раз повернемося до цієї теми та вже в деталях обговоримо, як визначити мінімальну межу платникам ПДВ у 2015 році.

Нові правила 2015 року

З настанням 2015 року база обкладення ПДВ у разі постачання товарів/послуг анітрохи не змінилася. Її, як і раніше, необхідно визначати виходячи з договірної вартості таких товарів/послуг (для контрольованих операцій — не нижче за звичайну ціну, визначену ст. 39 ПКУ*) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів** (крім «стільникового» пенсійного збору, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

* Стосовно ст. 39 ПКУ вже правильніше говорити не про звичайну ціну, яку по суті вже «відірвали» від трансфертного ціноутворення, а про використання принципу «витягнутої руки». Детальніше — у статті «Трансфертне ціноутворення: новації 2015 року» // «БТ», 2015, № 7, с. 38.

** Нагадаємо, що податківці у результаті дійшли висновку , що «роздрібний» акциз до бази обкладення ПДВ не включається (лист ДФСУ від 20.01.15 р. № 1519/7/99-99-19-03-03-17 // «БТ», 2015, № 4, с. 7).

Додалися лише обмеження. Тепер для бази обкладення ПДВ установлена мінімальна межа:

• для товарів/послуг — не нижче за ціну їх придбання;

• для самостійно виготовлених товарів/послуг — не нижче за їх собівартість;

• для необоротних активів — не нижче за їх балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійс­нюються такі операції (за відсутності обліку необоротних активів, що є актуальним, наприклад, для ФОП — виходячи зі звичайної ціни).

Звичайно, є і винятки. Ці обмеження не стосуються:

• товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню***;

• газу, що поставляється для потреб населення.

*** Перелік таких товарів і послуг міститься в постанові № 1548. Конкретний же асортимент продовольчих товарів визначають місцеві органи влади виходячи зі структури споживання в регіоні. Додатково уряд може запровадити тимчасове цінове регулювання на окремі товари. Наприклад, Перелік № 361 передбачає, що в окремі місяці запроваджується державне регулювання цін на пшеницю, жито, цукор та іншу сільгосппродукцію.

Ураховуючи все зазначене вище, починаючи з 01.01.15 р. визначати базу обкладення ПДВ ви повинні за найбільшою з величин:

• або за купівельною вартістю товарів/послуг, прописаною в договорі;

• або за ціною придбання (для покупних товарів/послуг) / собівартістю (для самостійно виготовлених товарів/послуг) / балансовою вартістю за даними бухобліку (для необоротних активів);

• або за ціною, встановленою з урахуванням держрегулювання;

• або за ціною, визначеною з використанням принципу «витягнутої руки», — якщо йдеться про контрольовані операції (трансфертне ціноутворення).

Тут усе більш-менш зрозуміло. Запитання починають виникати, коли ці обмеження намагаємося застосувати на практиці. Наприклад, як визначити ціну придбання товарів/послуг та яку саме собівартість використовувати для розрахунків? Що ж, спробуємо розібратися самі.

 

Визначаємо ціну придбання товарів/послуг

Ця частина буде цікавою підприємствам сфери торгівлі, які придбавають товари для їх подальшого перепродажу. Тут, на перший погляд, проблем бути не повинно, адже покупець завжди знає ціну товарів/послуг, які він придбаває.

Але! Не слід забувати, що відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» товари належать до запасів. Запаси ж зараховуються на баланс підприємства за їх первісною вартістю.

Відповідно виникає дилема — вважати ціною придбання товарів саме їх ціну, сплачену постачальнику під час купівлі, чи ж бухгалтерську первісну вартість такого товару.

Податківці поки що мовчать. Відповідно поки що краще орієнтуватися на безпечніший «бухгалтерський» варіант — первісну вартість товарів, відображену на субрахунку 281 «Товари на складі».

Нагадаємо, що вона включає (п. 9 П(С)БО 9):

• суми, що сплачуються відповідно до договору постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;

• ТЗВ.

Увага! На нашу думку, суму ТЗВ краще обліковувати на окремому субрахунку (субрахунок 289 «Транспортно-заготівельні витрати») і списувати за середнім відсотком. У такому разі вони не братимуть участі в розрахунку собівартості товару для цілей визначення бази обкладення ПДВ (детальніше читайте у статті «Облікова політика — 2015: що змінюємо під податкову реформу» // «БТ», 2015, № 4, с. 33);

• інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання для запланованих цілей (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства/установи на до­опрацювання та підвищення якісно-технічних характеристик запасів).

Імпортні товари. Первісна вартість імпортних товарів у бухобліку формується згідно з П(С)БО 9 і П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

Таким чином, до первісної вартості таких товарів увійдуть всі витрати, які зазначені в п. 9 П(С)БО 9.

Однак для визначення суми, що виплачується за товар постачальнику-нерезиденту, необхідно здійснити перерахунок валютної договірної вартості товарів у гривневий еквівалент. При цьому важливе значення має, яка подія відбулася раніше — отримання товарів чи оплата їх вартості:

• перша подія — передоплата: первісну вартість імпортних товарів визначаємо за курсом НБУ на початок дня («учорашнім») дати перерахування авансу (абз. 1 п. 6 П(С)БО 21). У разі здійснення авансових платежів частинами вартість отриманих товарів відображаємо частинами з урахуванням тих курсів НБУ, які діяли на початок дня дати сплати авансів;

• перша подія — отримання товару: первісну вартість визначаємо за курсом НБУ на початок дня («учорашнім») дати оприбуткування товарів (п. 5 П(С)БО 21). Як правило, дата визнання імпортних товарів активами в бухгалтерському обліку та дата оформлення ВМД збігаються. У такому разі з метою визначення собівартості таких товарів в бухгалтерському обліку, застосовується курс НБУ, зазначений у ВМД (вам згодиться стаття «Імпорт товарів: на «облікових полицях» // «БТ», 2014, № 8, с. 27).

 

Яку собівартість товарів/послуг застосовувати

Це питання зацікавить виробників продукції (робіт, послуг). Адже з п. 188.1 ПКУ не зрозуміло, яку собівартість мали на увазі законодавці: виробничу чи ж собівартість реалізації.

Дотримуючись логіки поперед­нього розділу, це має бути та собівартість, яку відображають:

• на рахунку 26 «Готова продукція» (для готової продукції);

• на рахунку 25 «Напівфабрикати» (для напівфабрикатів);

• на рахунку 23 «Виробництво» (для робіт, послуг).

Отже, ідеться про виробничу собівартість продукції (робіт, послуг), яка включає (п. 11 П(С)БО 16 «Витрати»):

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Визначати ж мінімальну межу бази обкладення ПДВ на підставі собівартості реалізації продукції (робіт, послуг) було б недоцільним. Оскільки ті види непрямих витрат, які входять до складу собівартості реалізованої продукції (нерозподілені постійні загальновиробничі витрати, наднормативні виробничі витрати), не пов’язані безпосередньо з виготовленням продукції та не розподіляються на кожну одиницю об’єкта калькуляції.

Хоча не виключено, що для збільшення межі податківці оберуть саме останню.

Також ми говорили про те, що в більш виграшному становищі опинилися підприємства, які обрали метод обліку витрат нормативним методом. У цьому випадку наднормативні витрати не враховуватимуться при порівнянні з мінімальною ПДВ-базою («БТ», 2015, № 4, с. 33).

Єдина проблема в цьому випадку полягає в тому, що виробники можуть розрахувати собівартість виготовленої продукції лише наприкінці місяця (приблизно, 15 — 20 числа). А отже, і базу обкладення ПДВ вони зможуть знати лише в цей період. Але це не настільки важливо, бо санкції за запізнення з реєстрацією в ЄРПН «другої» ПН на «додаткову базу» (яку ми покупцю не видаємо) нам не загрожують.

 

Балансова вартість необоротних активів — є нюанси

Нагадаємо, що до необоротних активів відносять ОЗ, МНМА, нематеріальні активи, незавершене будівництво, що здійснюється для власних потреб підприємства, та інші необоротні активи.

Для них мінімальна межа бази обкладення ПДВ установлена на рівні балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (за відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни).

Отже, платники ПДВ, для яких звітним періодом є:

• місяць, повинні визначати залишкову вартість необоротних активів для цілей визначення бази обкладення ПДВ на початок місяця, в якому відбулося їх постачання або отриманий аванс;

• квартал — на початок кварталу, в якому відбулося таке постачання або отримано аванс.

ОЗ. Тут головне — не забувати, що будь-якому продажу не­оборотних активів має передувати переведення об’єкта в необоротні активи, що утримуються для продажу. А для цього такий об’єкт повинен задовольняти вимогам, зазначеним у п. 1 розд. ІІ П(С)БО 27 «Необоротні активи, призначені для продажу, і припинена діяльність». І лише коли, коли вони виконані:

• виводимо об’єкт з експлуатації;

• списуємо суму накопиченої амортизації за цим необоротним активом, уключаючи і суму нарахованої амортизації за останній місяць (Дт 131 «Знос (амортизація) необоротних активів» — Кт 10);

• переводимо об’єкт зі складу необоротних активів до складу оборотних (Дт 286 «Необоротні активів та групи вибуття, що утримуються для продажу» — Кт 10).

Ось вартість, яка потрапить на субрахунок 286, і буде тією мінімальною межею бази обкладення ПДВ, яка визначається.

Незавершене будівництво. Тут все залежатиме від того, хто будував цей об’єкт. Якщо будівництво починало само підприємство, а потім продало об’єкт, то нижню межу бази обкладення ПДВ потрібно визначати на рівні виробничої собівартості такого будівництва. Якщо підприємство придбало ще недобудований об’єкт — то на рівні ціни придбання такого об’єкта.

Якщо передоплата надходить частинами, а необоротні активи продовжують використовуватися. Якщо утримувані для продажу необоротні активи не реалізовані та продовжують значитися в обліку, то на дату балансу вони відображаються в бух­обліку за найменшою з двох статей — балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації.

На нашу думку, найбільш правильним варіантом для ПДВ-цілей було б виходити із залишкової вартості активу на початок періоду, в якому відбувається їх відвантаження.

Якщо облік необоротних активів не ведеться. Тут по суті говоримо про ФОП. У цьому випадку мінімальну межу бази обкладення ПДВ доведеться визначати, виходячи зі звичайної ціни (п. 188.1 ПКУ). Однак, на жаль, правил визначення такої ціни у ПКУ немає. Цілком можливо, достатньо буде встановити її на рівні ринкової ціни (категорія 537.02 ЗІР ДФСУ).

 

«Незвичайні» постачання зі ст. 189 ПКУ

Пункт 188.1 ПКУ містить одне застереження — у випадках, передбачених ст. 189 ПКУ, база оподаткування визначається з урахуванням положень ст. 189 ПКУ. Це означає, що для деяких операцій база обкладення ПДВ визначається за своїми специфічними правилами. Для більшої наочності ми їх наводимо у вигляді таблиці.

 

Операція

База оподаткування

1. Операції, зазначені в п. 198.5 ПКУ (постачання товарів/послуг, необоротних активів, при придбанні або виготовленні яких суми ПДВ були включені до складу ПК, і які згодом стали використовуватися в пільгових, необ’єктних операціях або негоспдіяльності) п. 189.1 ПКУ

за необоротними активами — виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (за відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни);

• за товарами/послугами — виходячи з вартості їх придбання

2. Неповернення тари у строк більше 12 календарних місяців (п. 189.2 ПКУ)

вартість такої тари

3. Постачання вживаних товарів (комісійна торгівля; п. 189.3 ПКУ)

комісійна винагорода

4. Постачання товарів за договорами фінлізингу, які були повернені лізингоотримувачем — неплатником ПДВ (п. 189.5 ПКУ)

додатна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів. Увага! Ціна продажу в цьому випадку визначається згідно з п. 188.1 ПКУ

5. Операції з постачання товарів/послуг, які здійснюються під забезпечення боргових інструментів (п. 189.7 ПКУ)

за простими/переказними векселями — договірна вартість, визначена в порядку, установленому п. 188.1 ПКУ, без урахування дисконту або інших знижок з номіналу такого векселя;

• за процентними векселями — договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, які мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя

6. Ліквідація основних виробничих або невиробничих засобів за рішенням платника ПДВ (п. 189.9 ПКУ)

звичайна ціна ОЗ, але не нижче за їх балансову вартість на момент ліквідації

7. Постачання неплатникам ПДВ сільгосппродукції та продуктів її переробки, (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб — неплатників ПДВ (п. 189.12 ПКУ)

торговельна націнка (надбавка)

8. Продаж квитків на проїзд в автобусах і на перевезення багажу (п. 189.13 ПКУ)

винагорода, що включає автостанційний збір

 

Випадає із зазначеного ряду два види операцій:

• постачання товарів/послуг, які передаються / отримуються в межах договорів комісії (консигнації), поручительства, довірчого управління (п. 189.4 ПКУ);

• постачання на митній території України товарів, що є продуктами переробки товарів, поміщених під митний режим переробки на митній території, у тому числі отриманих як оплата за надання послуг з переробки (п. 189.13 ПКУ).

Важливо. Хоч вони й зазначені у ст. 189 ПКУ, база обкладення ПДВ таких операцій визначається відповідно до вимог ст. 188 ПКУ (тобто в загальному порядку).

 

Якщо мінімальну межу не досягнуто

ПН. Така ситуація може виникнути, наприклад, якщо ви вирішили продати товар/готову продукцію/необоротні активи за зниженими цінами. У такому разі на момент виникнення ПЗ платник ПДВ зобов’язаний виписати дві ПН (п. 20 Порядку № 1129):

• першу ПН — на суму ПЗ, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання товарів/послуг;

• другу ПН — на суму ПЗ, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової вартості над фактичною ціною.

Особливість заповнення останньої полягає в тому, що в ній ви повинні:

1. Проставити у верхній лівій частині код типу причини (п. 9 Порядку № 1129):

• «15» — якщо ПН складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання;

• «16» — якщо ПН складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання;

• «17» — якщо ПН складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

2. У полях для введення даних про покупця вказати власні реквізити.

3. В гр. 3 «Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» вписати (п. 15 Порядку № 1129):

• для товарів (робіт, послуг): «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній № ___» і вказати порядковий номер ПН, складеної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх фактичної ціни (договірної вартості);

• для самостійно виготовлених товарів/послуг: «перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, указаних у податковій накладній № ____»;

• для необоротних активів: «перевищення балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною постачання необоротних активів, указаних в податковій накладні № ____».

Обидві ПН обов’язково реєструємо в ЄРПН. На підставі першої ПН покупець сформує ПК, друга залишиться виключно у вашому розпорядженні.

ПДВ-декларація. Донараховані ПЗ за другою ПН і ПЗ за першою ПН потраплять і до ПДВ-декларації, а точніше:

• до ряд. 1.1 — якщо операція оподатковується за основною ставкою — 20 %;

• до ряд. 1.2 — якщо операція оподатковується за ставкою 7 %

Також необхідно вказати їх і в рядку «Інші» додатка Д5 до ПДВ-декларації.

На цьому поки що все. Продовжимо в наступних номерах.

 

Висновки

  • З 01.01.15 р. для бази обкладення ПДВ установлена нижня межа.

  • Для товарів/послуг рекомендуємо орієнтуватися на первісну вартість відповідно до вимог бухобліку (вона вища за ціну придбання).

  • Для самостійно виготовлених товарів/послуг — на рівень їх виробничої собівартості.

  • Для необоротних активів — на рівень їх балансової вартості на початок звітного періоду (місяця, кварталу), протягом якого здійснюється їх постачання.

  • У разі коли база обкладення ПДВ виявиться меншою за встановлену межу, платник ПДВ зобов’язаний буде донарахувати ПЗ з ПДВ.

Документи та скорочення статті

Порядок № 1129 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957, у редакції наказу МФУ від 14.11.14 р. № 1129.

Постанова № 1548 — постанова КМУ «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад з регулювання цін (тарифів)» від 25.12.96 р. № 1548.

Перелік № 361 — Перелік об’єктів державного цінового регулювання з визначенням періодів такого регулювання у 2014 — 2015 роках, затверджений постановою КМУ від 20.08.14 р. № 361.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПН — податкова накладна.

ПК — податковий кредит.

ПЗ — податкові зобов’язання.

ТЗВ — транспортно-заготівельні витрати.

Теги ПДВ
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі