Нагадаємо, що з 06.02.15 р. на зміну Закону № 249 (який втратив чинність) прийшов новий Закон № 1702 (коментар до нього див. у «БТ», 2014, № 46, с. 6).
Із цієї самої дати запрацювала закладена ним у ч. 7 ст. 8 Закону про бухоблік нова норма. У ній установлено, що головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, зобов’язані подавати в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом № 1702, інформацію Держфінмоніторингу.
Чи означає це, що всі бухгалтери віднині повинні постійно «стукати» на своє підприємство та/або клієнтів?
Зовсім ні. Річ у тім, що бухгалтери ще з 2010 року є суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Однак не всі, а лише ті, хто надає послуги з ведення бухобліку в межах підприємницької діяльності, тобто бухгалтери-підприємці.
Після 06.02.15 р. у цьому плані нічого не змінилося. Бухгалтери-підприємці, як і раніше, уключені до переліку спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу (ст. 5 Закону № 1702). А звичайні бухгалтери — наймані працівники підприємств і ФОП у цьому переліку не значаться.
Із цього ми робимо важливий висновок: на звичайних бухгалтерів — найманих працівників не поширюються обов’язки суб’єктів первинного фінансового моніторингу, зазначені в ч. 2 ст. 6 Закону № 1702. Отже, вони не повинні постійно відстежувати підозрілі фінансові операції та повідомляти про них Держфінмоніторингу.
«Навіщо ж тоді було вносити поправки до ч. 7 ст. 8 Закону про бухоблік?» — запитаєте ви.
А тому, щоб за необхідності мати можливість «натиснути» на бухгалтера та змусити його надати потрібні «Фінрозвідці» відомості.
Так, згідно з ч. 8 ст. 12 Закону № 1702 суб’єкти господарювання, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які не є суб’єктами первинного фінмоніторингу, зобов’язані надавати за запитом Держфінмоніторингу:
• інформацію, яка пов’язана з проведенням аналізу фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу;
• відомості про осіб, які брали участь у їх здійсненні;
• довідки та копії документів (у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом), необхідні для виконання Держфінмоніторингом покладених на нього завдань у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
• доступ до своїх інформаційних ресурсів (баз персональних даних) для забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Новий Порядок надання такої інформації Кабмін поки що не затвердив. Однак залишається чинним Порядок № 775, розроблений «під» Закон № 249, що втратив чинність.
Нагадаємо: згідно з Порядком № 775 запити суб’єктам повинні надсилатися в письмовій формі на офіційному бланку Держфінмоніторингу і підписуватися Головою Держфінмоніторингу або його заступником.
Лист-відповідь на запит «фінрозвідників» має містити:
• номер і дату запиту Держфінмоніторингу, на який надається відповідь;
• повну та змістовну інформацію, яку запитав Держфінмоніторинг, у тому числі з обмеженим доступом, що, зокрема, становить банківську або комерційну таємницю, за винятком інформації про конкретних фізосіб;
• завірені печаткою суб’єкта копії документів, які підтверджують подану інформацію, і необхідні довідки відповідно до запиту Держфінмоніторингу;
• підпис уповноваженої посадової особи, скріплений відбитком печатки.
Уточнимо: з огляду на те, що наявність печатки в госпсуб’єкта сьогодні є необов’язковою, вважаємо, що посвідчувати документи та підпис посадової особи печаткою потрібно лише за її наявності.
Важливо! Задовольнити запит (направити відповідь) Держфінмоніторингу слід протягом 5 робочих днів з дати отримання запиту.
Пам’ятайте! Частина 11 статті 12 Закону № 1702 суворо забороняє посадовим особам, працівникам суб’єктів господарювання, які отримали запит Держфінмоніторингу щодо фінансових операцій, додаткової інформації, інформації, пов’язаної з проведенням аналізу фінансових операцій, що стали об’єктом моніторингу, осіб, які брали участь в їх здійсненні, довідок і копій документів, іншої інформації, яка може бути пов’язана з підозрою у відмиванні доходів, фінансуванні тероризму або розповсюдженні зброї масового знищення, та/або надали відповідь на такий запит, інформувати про це осіб, які брали участь (беруть участь) у здійсненні фінансових операцій, визначених у запиті або у відповіді, а також будь-яких третіх осіб. Інакше кажучи, якщо ви отримали запит від «Фінрозвідки» та/або надали відповідь на нього, не повідомляйте про свої дії нікому.
Ну і, звичайно, ми не можемо залишити поза увагою «відповідальне» запитання.
Частина 8 статті 8 Закону про бухоблік звільняє бухгалтерів — найманих працівників від дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання Держфінмоніторингу інформації про фінансову операцію, навіть якщо цими діями завдано шкоду юридичним або фізичним особам, і за інші дії, якщо вони діяли в межах виконання Закону № 1702.
Водночас ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації, пов’язаної з аналізом фінансових операцій, що стали об’єктом фінмоніторингу, довідок і копій документів (у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом) за запитом Держфінмоніторингу може загрожувати посадовим особам підприємств, установ, організацій, громадянам — суб’єктам підприємницької діяльності, які не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, адміністративним штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн. (ч. 2 ст. 1669 КпАП).
Адміністративний протокол у цьому випадку мають право складати уповноважені посадові особи суб’єктів державного фінансового моніторингу (ст. 255 КпАП). Справа розглядається судом у 5-денний строк (ст. 221 і 277 КпАП), після чого виноситься рішення про накладення адміністративного стягнення.
Висновки
-
Звичайні бухгалтери не зобов’язані постійно «стукати» «Фінрозвідці».
-
Якщо потрібно, Держфінмоніторинг надішле бухгалтеру запит, на який той повинен письмово відповісти.
-
Бухгалтер не відповідає за наслідки передачі відомостей за запитом, а ось за ненадання або за надання недостовірної відповіді на запит його можуть покарати адмінштрафом.
Документи та скорочення статті
Закон № 1702 — Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.14 р. № 1702-VII.
Закон № 249 — Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму» від 28.11.02 р. № 249-IV (втратив чинність).
Порядок № 775 — Порядок подання суб’єктами господарювання, підприємствами, установами, організаціями, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, інформації на запит Державної служби фінансового моніторингу, затверджений постановою КМУ від 30.08.10 р. № 775.
Держфінмоніторинг — Державна служба фінансового моніторингу України.
