З’явився новий Закон про протидію відмиванню доходів. У чому ж його відмінність від чинного Закону від 28.11.02 р. № 249-IV?
Одразу зазначимо: чимало норм перекочувало без змін. Наприклад, норма, згідно з якою до суб’єктів первинного фінмоніторингу належать аудитори, аудиторські фірми, госпсуб’єкти, що надають бухгалтерські та юридичні послуги (крім фахівців, які працюють за трудовим договором). Тобто сторонні бухгалтери, аудитори, юристи. Залишився без змін і перелік операцій, під час участі в яких вони доповідають про підозри щодо зв’язку операцій з відмиванням грошей, тероризмом (купівля-продаж нерухомості, управління активами або банківськими рахунками тощо).
Зберігся і загальний поріг для проведення обов’язкового фінмоніторингу за фінансовими операціями — сума за операцією дорівнює або перевищує 150 тис. грн. До переліку таких операцій додалися фіноперації осіб з високим ризиком. До того ж правила оцінки ризику прописали в самому Законі.
Прямо в Законі про бухоблік прописали обов’язок стороннього бухгалтера подавати інформацію про підозрілі фіноперації до Держслужби фінмоніторингу. Одразу ж дописали й норму, що звільняє такого бухгалтера від будь-якої відповідальності за надання такої інформації, навіть якщо своїми законними діями він завдав шкоду юридичним або фізичним особам.
Цікаво: за два і більше повторних порушення Закону, щокоментується, та/або нормативно-правових актів у сфері протидії відмиванню грошей можуть позбавити ліцензії.
Закон діє з 07.02.15 р.*
* З цієї дати визначення кінцевого вигодонабувача (бенефіціарного власника) потрібно буде шукати в п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону, що коментується. Корисне читайте в «БТ», 2014, № 44, с. 4.