(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 11
  • № 10
  • № 9
  • № 8
  • № 7
  • № 6
  • № 5
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
19/26
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Березень , 2015/№ 12

Власник (засновник) керує підприємством безоплатно, тобто задарма: чи можливо це?

За умов економічної кризи підприємство тимчасово припинило свою діяльність. Усіх працівників (у тому числі директора) звільнили. Діяльністю підприємства керує його засновник (власник). Чи може він працювати безоплатно, не отримуючи жодної винагороди (зарплати)? Давайте пошукаємо відповідь на це запитання разом.

Власник керує підприємством без наймання директора: можна, але не завжди

Частина 2 ст. 65 ГКУ закріп­лює право власника здійснювати управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства або інших установчих документів.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 135 ГКУ: власник має право особисто або через уповноважені ним органи здійснювати управлінські повноваження в ме­жах, установлених законом.

Це загальні норми, які поширюються на всі підприємства (організації).

Однак для підприємств окремих організаційно-правових форм спеціальним законодавством можуть бути встановлені додаткові обмеження. Давайте їх розглянемо в таблиці.

 

Хто виконує управлінські функції на підприємстві

Організаційно-правова форма підприємства

Обмеження

Наш висновок

Приватне підприємство

Спеціального закону, який регулював би діяльність приватних підприємств, немає. Тому слід виходити із загальних норм ЦКУ, ГКУ, інших законів і положень статуту підприємства (див. лист Держпідприємництва від 15.03.11 р. № 2571).

Зокрема, для унітарного приватного підприємства право власника управляти ним не лише через найманого керівника, а й особисто (без наймання директора), закріплено в ч. 4 ст. 128 ГКУ

Ніщо не заважає прописати у статуті підприємства, що ним керує безпосередньо власник/засновник (без укладення трудового договору/контракту). При цьому краще не вказувати, що він є директором або виконує його функції. Уключати власника/засновника до штату підприємства, а також робити будь-які записи в його трудовій книжці про роботу на посаді директора не можна.

Такі дії контролери можуть кваліфікувати як трудові відносини з усіма наслідками, що випливають із цього

Повне товариство, командитне товариство

Законодавство не вимагає створювати виконавчі органи в цих госптовариствах (ст. 68 і 81 Закону про госптовариства). Отже, у своїх установчих документах вони можуть прямо застерегти, що працюють без створення виконавчого органу, а всі поточні питання належать до компетенції:

• або загальних зборів учасників,

• або власника (якщо він один),

• або одного з учасників, який уповноважений діяти від імені інших власників.

Усі рішення поточних питань оформляють рішенням загальних зборів учасників або розпорядженням власника

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ),

Згідно з ч. 2 ст. 97 ЦКУ органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган. Інші правила можуть бути встановлені лише законом. А щодо ТОВ і ТДВ інших правил закон не встановлює. Більше того, ст. 62 Закону про госптовариства вимагає створення на цих підприємствах виконавчого органу, який може бути колегіальним (дирекція) або одноосібним (директор).

У статуті ТОВ і ТДВ не можна зафіксувати, що товариство діє без виконавчого органу. Посада директора у штаті підприємства має бути, але вона може залишатися вакантною.

товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ)

Виходить, що ТОВ і ТДВ працювати без виконавчого органу не можуть. У їх штаті обов’язково має бути посада директора. Однак не буде порушенням, якщо ця посада залишатиметься вакантною, а функції тимчасово виконуватиме засновник. Такий засновник посаду директора не обіймає, тому вимоги трудового законодавства на нього не поширюються. Підставою для цього підходу є згадана вище ч. 2 ст. 65 ГКУ. Непряму підтримку нашої позиції знаходимо також у листі Мінсоцполітики від 07.02.12 р. № 113/13/84-12 (ср. 025069200).

Те, що засновник має право управляти підприємством без призначення на посаду директора, підтверджують і суди (див., зокрема, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.10.13 р. у справі № 34390/10/9104(1))

А функції директора тимчасово можуть бути покладені на одного із засновників. Як зазначає суд, загальні збори засновників приймають рішення про передачу обов’язків з керівництва підприємством одному з учасників. Рішення оформляють протоколом, а якщо учасник в товаристві один — розпорядженням. У цьому випадку засновник може значитися як керівник в Єдиному держреєстрі

Акціонерне товариство (АТ)

Так само, як у ТОВ і ТДВ, в АТ обов’язково має бути виконавчий орган. Він може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).

Однак, на відміну від ТОВ і ТДВ, з кожним членом виконавчого органу АТ необхідно укласти контракт (ч. 5 ст. 58 Закону про АТ)

Один з акціонерів може виконувати функції директора (генерального директора). Але з ним доведеться укласти контракт як з найманим працівником

(1) www.reyestr.court.gov.ua/Review/34462226

 

Передача повноважень директора засновнику/власнику: оформляємо правильно

Припустимо, що на вашому підприємстві можлива ситуація, коли ним керує засновник/власник без укладення трудового договору/контракту. Тоді для повноцінної передачі повноважень з провадження діяльності засновнику/власнику необхідно:

1) оформити відповідне рішення (протокол) загальних зборів засновників, а якщо власник один — розпорядження. У ньому має бути пункт про те, що на засновника покладаються функції з управління діяльністю підприємства на період, поки посада директора залишається вакантною;

2) подати держреєстратору реєстраційну картку за ф. № 4 про внесення змін до відомостей про юрособу, які містяться в Єдиному держреєстрі юрособ і фізосіб-підприємців. Форму реєстраційної картки затверджено наказом Мін’юсту від 14.10.11 р. № 3178/5.

Зверніть увагу! У розділі II ф. № 4 «Перелік змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» слід зазначити пункт «Зміна фізичних осіб — платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори».

Порядок подання реєстраційної картки за ф. № 4 визначений ст. 19 Закону № 755;

3) подати до банку картку зі зразками підпису засновника/власника, щоб останній мав можливість розпоряджатися поточним рахунком підприємства;

4) повідомити податковий орган про те, що засновник/власник уповноважений на складання та подання звітності. Для цього протягом 10 днів з моменту внесення держреєстратором змін потрібно подати до органу ДФСУ реєстраційну заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» з відомостями про осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку підприємства. При цьому дані засновника/власника потрібно буде відобразити як у полі «Керівник», так і в полі, яке призначене для зазначення особи, відповідальної за ведення обліку;

5) при такому оформленні засновник/власник зможе підписувати податкову звітність, проставляючи в ній свій підпис лише в полі «Керівник». Розписуватися двічі (і за керівника, і за особу, відповідальну за ведення бухобліку) немає необхідності (п.п. 48.5.1 ПКУ).

На електронну звітність першим накладатиметься ЕЦП засновника (його потрібно буде отримати), а другим — ЕЦП, який є аналогом відбитка печатки підприємства (звичайно, якщо така є).

Ведення бухобліку засновником/власником допускає абз. 5 ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік, згідно з яким для забезпечення ведення бухобліку підприємство самостійно обирає форми його організації. Серед них — самостійне ведення бухобліку та складання звітності безпосередньо власником підприємства.

Виняток — підприємства, звітність яких має оприлюднюватися , і бюджетні установи. Для них така форма організації бухобліку є неприйнятною.

Маємо попередити! Таку форму правовідносин (засновник-керівник без трудового договору) податківці здебільшого не схвалюють. Вони наполягають на тому, що засновник, який виконує функції директора, фактично перебуває у трудових відносинах з підприємством, отже, йому повинні виплачувати зарплату, а з неї сплачувати ПДФО до бюджету. Тож готуйтеся відстоювати свою правоту в суді. На щастя, суди переважно стають на бік платників податків (див., зокрема, постанову Сумського окружного адмінсуду від 26.03.12 р. у справі № 2а-1870/1072/12*).

* www.reyestr.court.gov.ua/Review/22253167

«Беззарплатний» засновник/власник

Ось ми й наблизилися до головного запитання: чи може засновник/власник керувати підприємством на громадських засадах, не отримуючи зарплату?

Ми вважаємо, що може. І з нами в цілому погоджуються фахівці Мінсоцполітики в листі від 07.02.12 р. № 113/13/84-12.

Для того щоб не платити зар­плату засновнику, пам’ятайте, що:

1) із засновником не можна укладати трудовий договір/контракт;

2) засновника не можна включати до штатного розпису підприємства.

3) до трудової книжки заснов­ника не можна вносити запис про роботу на посаді директора.

Про те, в яких випадках допускається така форма управління, ми говорили вище.

Якщо ж засновник/власник значиться найманим працівником підприємства, тобто з ним укладено трудовий договір/контракт і його включено до штату, то платити йому зарплату потрібно обов’язково. Відмовитися від зар­плати засновник не має права.

Посилання на те, що директор-засновник працює на громадських засадах, суди не беруть до уваги, оскільки трудове законодавство такої форми працевлаштування не передбачає. Оскільки із заснов­ником укладений трудовий договір, то на нього поширюються положення КЗпП. А у ньому зазначено, що праця обов’язково має оплачуватися.

А що робити, якщо грошей на зарплату немає? — запитаєте ви. Чи можна в цьому випадку залишити директора-засновника без зарплати?

Відповідаємо: ні, не можна. Відсутність діяльності або кош­тів не звільняє підприємство від обов’язку виплачувати працівнику зарплату. Допомогти мінімізувати витрати може переведення директора на неповний робочий час (ст. 56 КЗпП), наприклад, 1 година на тиждень. Тоді оплата праці здійснюватиметься пропорційно відпрацьованому часу. Однак ЄСВ доведеться сплатити з мінімалки (див. «БТ», 2015, № 8, с. 10).

 

Відповідальність

До оформлення передачі пов­новажень з управління підприємством засновнику/власнику без виплати зарплати слід підій­ти вкрай відповідально. Якщо відносини між засновником і підприємством будуть кваліфіковані як трудові, то підприємству може загрожувати штраф у розмірі 30 мінзар­плат (ч. 2 ст. 265 КЗпП), директору (засновнику) — адмінштраф у розмірі від 8500 до 17000 грн., а в разі вчинення повторного протягом року порушення — від 17000 до 34000 грн. (ч. 3 і 4 ст. 41 КпАП).

 

Висновки

  • Керувати діяльністю приватного підприємства та госптовариства може безпосередньо засновник/власник.

  • Повні та командитні товариства можуть зазначити в установчих документах, що вони працюють без створення виконавчого органу. Тоді як у ТОВ і ТДВ виконавчий орган повинен бути, однак вважаємо, що його функції може виконувати і засновник/власник.

  • При правильному оформленні зарплату засновнику-керівнику можна не платити. Виняток — АТ, де з кожним членом виконавчого органу потрібно укладати трудовий договір/контракт.

Документи статті

Закон про госптовариства — Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.

Закон про АТ — Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 р. № 514-VI.

Закон № 755 — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.03 р. № 755-IV.

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

власник, засновник, керівник додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті