Юридичні нюанси
Відразу зазначимо, що окремої організаційно-правової форми, такої як «садове товариство», немає. Вона існує лише на папері у вигляді проекту Закону «Про садові товариства» від 19.01.10 р. № 5533, який буквально через рік після отримання ВРУ відправлений на доопрацювання. До сьогодні в цьому плані нічого не змінилося.
Хоча слід віддати належне Держкомтехрегулювання, який наказом від 25.09.09 р. № 342 уніс поправки до Класифікатора організаційно-правових форм господарювання, згідно з яким СТ є окремою організаційно-правовою формою (код 950). Однак така спроба не призвела до належних змін.
Тому досі на практиці СТ реєструють (лист Держкомзему від 14.01.10 р. № 1190/17/4-10):
• або як обслуговуючі кооперативи згідно із Законом про кооперацію;
• або як громадські організації (громадські об’єднання) згідно із Законом № 4572.
СТ — обслуговуючий кооператив. Обслуговуючий кооператив — кооператив, який створюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу (ст. 2 Закону про кооперацію). Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в банках і може мати печатку (ст. 6 Закону про кооперацію).
Вищим органом управління кооперативу є загальні збори його членів (ст. 15 Закону про кооперацію). Його майно формується за рахунок (ст. 19 Закону про кооперацію):
• вступних, членських і цільових внесків його членів, паїв і додаткових паїв;
• майна, добровільно переданого кооперативу його членами;
• грошових і майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги юридичних і фізичних осіб.
Земля кооперативу складається з:
• земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність;
• земель загального користування, які безоплатно передаються йому у власність із земель державної або комунальної власності (ст. 22 Закону про кооперацію).
СТ — громадське об’єднання. Громадське об’єднання — це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення громадських, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних і інших інтересів (ст. 1 Закону № 4572).
Громадське об’єднання також має статус юрособи. А одним з принципів його створення є відсутність майнового інтересу. Тобто його члени не мають права на частку майна об’єднання та не відповідають за його зобов’язаннями. Доходи або майно об’єднання не підлягають розподілу між його членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена об’єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).
До речі, громадські об’єднання зі статусом юридичної особи мають право на фінансову підтримку за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів відповідно до закону (ст. 23 розд. ІІІ Закону № 4572).
Громадське об’єднання має право володіти, користуватися та розпоряджатися коштами та майном (ст. 24 розд. ІІІ Закону № 4572):
• переданими його членами або державою;
• придбаними як членські внески;
• пожертвуваними громадянами, підприємствами, установами та організаціями;
• придбаними в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання;
• придбаними за рахунок власних коштів;
• тимчасово наданими в користування.
У разі розпуску громадського об’єднання його майно та кошти після задоволення вимог кредиторів передаються за рішенням такого об’єднання для статутних або благодійних цілей іншому (декільком іншим) громадському об’єднанню, а в разі неприйняття такого рішення — зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету (ст. 24 розд. ІІІ Закону № 4572).
Як бачите, відмінності між СТ-кооперативом і СТ — громадським об’єднанням існують. Вони на перший погляд незначні. Але якщо розглядати їх у сенсі нинішнього оподаткування, то тут стає набагато цікавіше.
Податок на прибуток
До 01.01.15 р. СТ належали до окремої групи неприбуткових організацій (п.п. «з» п. 157.1 ПКУ, в редакції до 01.01.15 р.) і мали свій код ознаки неприбутковості — «0018» незалежно від того, були вони зареєстровані як кооперативи чи громадські об’єднання.
Однак з початком 2015 року група неплатників ПНП дещо зменшилася. Тепер до неї входять лише (п.п. 133.1.1 ПКУ):
• бюджетні установи;
• громадські об’єднання, політичні партії, релігійні, благодійні організації, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, асоціації власників житлових будинків, житлово-будівельні кооперативи, пенсійні фонди (але! після внесення таких установ та організацій до Реєстру неприбуткових організацій і установ);
• платники єдиного податку.
А це означає, що на сьогодні на ПНП-пільгу можуть претендувати лише СТ — громадські об’єднання. І то за умови, що статут такого СТ, створеного ще до прийняття Закону № 4572, відповідає вимогам цього Закону. Крім того, ще не зрозуміло, чи залишать контролери такі СТ у новому Реєстрі неприбуткових організацій — пільговиків щодо ПНП.
Якщо СТ не ставить собі за мету отримання прибутку, однак зареєстровано як обслуговуючий кооператив, воно вже не отримає ПНП-привілею. Що це означає для СТ-кооперативу?
А те, що з 01.01.15 р. йому необхідно розраховувати та сплачувати ПНП на загальних підставах. Тут на допомогу прийдуть дані бухобліку. Адже з початком 2015 року кардинально змінився об’єкт обкладення ПНП. Ним став прибуток, визначуваний шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінзвітності підприємства, на податкові різниці (п.п. 134.1.1 ПКУ).
Хоча таке коригування фінрезультату СТ-кооперативам не загрожує (як правило, їх річний дохід менше ніж 20 млн грн.). До речі, з цієї самої причини їм не потрібно розраховувати та сплачувати щомісячні авансові внески з ППН (п. 57.1 ПКУ).
Більше того, уперше відзвітувати щодо ПНП СТ-кооперативам доведеться лише за підсумками 2015 року, подавши декларацію з ПНП (сьогодні ще діє форма, затверджена наказом Міндоходів від 30.12.13 р. № 872).
І ще один приємний момент. За порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з ПНП і повноти його сплати за результатами діяльності у 2015 році штрафи не застосовуватимуться (п. 31 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Отже, ще є час підготуватися та налагодити облік у СТ.
Бухоблік
Оскільки СТ можна віднести до малих підприємств з незначною кількістю госпоперацій, то йому достатньо вести просту форму бухобліку (розд. II Методрекомендацій № 422). Для цього СТ необхідно:
• вести Журнал господарських операцій (додаток 1 до Методрекомендацій № 422) і Відомість № 3-м (додаток 5 до Методрекомендацій № 422);
• для відображення операцій використовувати Спрощений план рахунків.
Між тим СТ може вибрати складнішу — спрощену форму бухобліку (розд. III Методрекомендацій № 422), або взагалі вести бухоблік на загальних підставах.
Основними операціями, з якими пов’язана діяльність СТ, будуть:
• приймання внесків;
• здійснення витрат на ведення діяльності СТ (проведення зборів, оплата праці працівників СТ, канцтовари, транспортні витрати, мобільний зв’язок тощо);
• здійснення витрат на підтримку об’єктів загального користування в робочому стані;
• сплата податків і зборів.
За підсумками проведених операцій протягом звітного періоду СТ формує фінансовий результат.
Прибуткові операції. До них відносимо перший вид зазначених операцій. Так, доходи СТ формуються з (ст. 2 Закону про кооперацію):
• вступних (неповоротних) внесків, які учасники СТ уносять при вступі до кооперативу;
• членських внесків, призначених для забезпечення діяльності кооперативу (сплачуються періодично);
• цільових внесків (що перевищують розмір паю) — для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу (спеціальний фонд).
Порядок визнання та відображення таких доходів регламентовано П(С)БО 15 «Доходи». Відповідно до п. 5 цього П(С)БО дохід визнається при збільшенні активу або зменшенні зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок поворотних внесків садівників (паїв)), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Але зверніть увагу! Діяльність СТ спрямована не на продаж товарів або надання послуг садівникам, а на вирішення поточних питань ведення садівництва членів СТ (на фінансування загальних витрат). Тому до внесків більше підходить не термін «доходи», а термін «цільове фінансування».
Отже, для відображення в обліку таких коштів слід дотримуватись уже вимог пп. 16 — 19 П(С)БО 15. Відповідно, отримані внески:
• не можуть бути визнані доходом доти, доки не підтверджено їх отримання та доки СТ не виконає всі умови такого фінансування. Поки цього не відбулося, відображаємо такі кошти як цільове фінансування на рахунку 48 «Цільове фінансування та цільові надходження»;
• визнаються доходом протягом тих періодів, в яких були понесені витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування. Для цього використовуємо рахунок 74 «Інші доходи».
До речі, якщо СТ вирішило застосовувати звичайний (а не спрощений) план рахунків, то бажано внески учасників обліковувати відокремлено за кожним з їх видів. Для цього доцільно відкривати окремі субрахунки до рахунка 48.
Для обліку заборгованості учасників СТ за членськими внесками використовуємо рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами».
Витратні операції. Використання коштів, що надійшли, можна здійснювати лише на певні статті витрат. Такі витрати затверджуються на загальних зборах членів СТ у вигляді кошторису доходів і витрат СТ. Стандартизованої форми такого кошторису на сьогодні немає (не існує і нормативно-правових актів щодо його складання), тому ви можете розробити її самостійно.
При відображенні витрат дотримуємося норм П(С)БО 16 «Витрати». Однак оскільки ми визначили, що кошти, отримані СТ, є цільовим фінансуванням, то при відображенні витрат керуємося тими самими принципами, прописаними у пп. 16 — 19 П(С)БО 15.
І не забувайте про те, що будь-які доходи та витрати мають бути підтверджені первинними бухгалтерськими документами.
Приклад. У травні 2015 року СТ отримало членські внески на суму 1520 грн. У червні 2015 року на загальних зборах було прийнято рішення спрямувати отримані кошти на ремонт трансформатора. З цією метою були придбані запчастини на суму 1100 грн. Вартість послуг з ремонту трансформатора становила 300 грн.
Відобразимо ці операції в обліку (див. таблицю).
Зміст операції | Сума, грн. | Кореспондуючі рахунки | Фінансовий результат | ||
Дт | Кт | доходи | витрати | ||
1. До каси СТ надійшли членські внески | 1520 | 30 | 48 | — | — |
2. Гроші здано до банку | 1520 | 31 | 30 | — | — |
3. Перераховано передоплату за запчастини для трансформатора | 1100 | 37 | 31 | — | — |
4. Отримано запчастини | 1100 | 20 | 68 | — | — |
5. Проведено залік заборгованості | 1100 | 68 | 37 | — | — |
6. Перераховано передоплату за послуги з ремонту трансформатора | 300 | 37 | 31 | — | — |
7. Підписано акт виконаних робіт | 300 | 96 | 68 | — | 300 |
8. Проведено залік заборгованості | 300 | 68 | 37 | — | — |
9. Списано запчастини на ремонт | 1100 | 96 | 20 | — | 1100 |
10. Визнано дохід від цільового фінансування (1100 грн. + 300 грн.) | 1400(1) | 48 | 74 | 1400 | — |
(1) У межах понесених витрат. Суму залишку коштів цільового фінансування (120 грн.) відображаємо в пасиві балансу ф. № 1-мс у розділі ІІ «Довгострокові зобов’язання, цільове фінансування та забезпечення» (ряд. 1595). | |||||
Фінзвітність
На основі даних бухобліку необхідно скласти та подати до органів статистики фінансову звітність (ст. 11 Закону про бухоблік). СТ, які згідно зі ст. 55 ЦКУ належать до суб’єктів мікропідприємництва, робити це необхідно раз на рік (п. 2 Порядку № 419)*. Таким чином, фінзвітність за підсумками 2015 року потрібно буде подати:
*Детальніше див. у «БТ», 2015, № 15, с. 22.
• в органи статистики не пізніше за 28 лютого 2016 року (п. 5 Порядку № 419);
• податківцям у строки, передбачені для подання декларації з ПНП до 01.06.16 р. (п. 57.1 ПКУ).
Фінзвітність суб’єктів мікропідприємництва складається з балансу та звіту про фінансові результати (п. 3 ст. 11 Закону про бухоблік) за формою № 1-мс (додаток 2 до П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»). Про порядкове заповнення цієї звітності ви можете довідатися у «БТ», 2014, № 3, с. 19.
Касове питання
Приймаючи внески від своїх членів, товариства мають справу з готівковими коштами. Тому не можна забувати і про касову дисципліну.
Тут необхідно керуватися вимогами Положення № 637. Визначимо їх основні моменти:
1. Для проведення готівкових розрахунків СТ повинно мати спеціально обладнане приміщення (касу). Усю готівку СТ слід зберігати в металевих вогнетривких шафах, які після закінчення робочого дня замикаються на ключ і опечатуються печаткою касира.
2. СТ можуть мати у своїх касах готівку в межах ліміту, встановленого самим товариством з урахуванням норм глави 5 Положення № 637 (детальніше у «БТ», 2014, № 9, с. 36). Надлишок вони зобов’язані вносити на свій поточний рахунок у банку.
3. Увага! З 01.01.15 р. приймати готівку в касу при продажу товарів, робіт/послуг (крім продукції власного виробництва) необхідно лише через РРО (детальніше див. у «БТ», 2015, № 1 — 2, с. 37). Однак приймання внесків від членів СТ, на нашу думку, не є розрахунковою операцією. Адже при цьому СТ не продає товари та не надає послуги садівнику. Тому, як і раніше, вимоги Закону про РРО на них не поширюються.
Якщо ж СТ надає якісь послуги садівникам і за них отримує готівку, то без РРО тепер не обійтися. Як вибрати РРО та пройти процес його реєстрації, вам підкаже «БТ», 2014, № 23, с. 37.
4. Видача готівки:
• під звіт (наприклад, для придбання господарського інвентарю, господарських або канцелярських товарів);
• особам — не учасникам СТ на підставі укладених договорів;
• на оплату праці
здійснюється за допомогою витратних касових ордерів (ВКО).
5. ВКО реєструються в журналі реєстрації прибуткових і витратних касових документів (додаток 4 до Положення № 637).
6. Усі надходження та видачу готівки СТ відображають у касовій книзі (додаток 5 до Положення № 637). Записи до касової книги здійснюються касиром відразу ж після отримання або видачі грошей за кожним ордером або іншим документом, що його замінює.
7. Облік касових операцій ведеться на рахунку 30 «Готівка».
Документи та скорочення статті
Закон про кооперацію — Закон України «Про кооперацію» від 10.07.03 р. № 1087-IV.
Закон № 4572 — Закон України «Про громадські об’єднання» від 22.03.12 р. № 4572-VI.
Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Порядок № 419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.
Методрекомендації № 422 — Методичні рекомендації щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, затверджені наказом МФУ від 25.06.03 р. № 422.
Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 15.12.04 р. № 637.
Спрощений план рахунків — Спрощений план рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом МФУ від 19.04.01 р. № 186.
ПНП — податок на прибуток.
РРО — реєстратор розрахункових операцій.
СТ — садове товариство.
