Питання про те, чи потрібно під час приймання готівки за виконані роботи застосовувати РРО, ніколи раніше не поставало так гостро, як сьогодні. Далі пояснимо чому.
У ст. 3 Закону про РРО зазначено, що РРО потрібно застосовувати при продажу за готівку товарів і послуг. Про роботи начебто ані слова. Це давало підстави припускати, що оскільки роботи прямо не названі в Законі про РРО, то вони зі сфери застосування законодавства про РРО випадають. І дійсно, раніше деякі сміливі платники податків, ґрунтуючись на консультаціях юристів, на цю проблему дивилися під таким кутом: роботи та послуги з позиції цивільного законодавства — різні поняття.
Основна їх відмінність полягає в тому, що при наданні послуги вона споживається у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (ч. 1 ст. 901 ЦКУ). Як приклад можна навести надання консультаційних послуг. У процесі індивідуальної консультації з питань оподаткування виконавець надав інформацію, а замовник отримав нові знання, які застосовуватиме у своїй діяльності.
На відміну від послуг, виконані роботи мають матеріальну форму. Правовідносини, що виникають при виконанні робіт, регулюються гл. 61 ЦКУ «Підряд». За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник — прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦКУ). Наприклад, виконавець пошив костюм з матеріалу замовника. У результаті цієї роботи замовник отримує готовий костюм замість відріза тканини.
А оскільки робота — це не послуга, то Закон про РРО не вимагає застосовувати РРО при розрахунках готівкою за виконані роботи.
Однак на той випадок, якщо податківці під час перевірки не погоджуватимуться з такою позицією, підприємства (крім підприємств торгівлі та громадського харчування) усе ж таки були застраховані. До 01.01.15 р. п. 1 ст. 9 Закону про РРО дозволяв обійтися без РРО, але з обов’язковим оформленням прибуткового касового ордера (ПКО) підприємствам, які приймають готівкову виручку за надані власні послуги. Передбачалося, що в разі претензій податківців послуги все одно будуть прирівняні до робіт, відповідно виручку за виконані роботи також можна оформляти за аналогією з послугами з використанням ПКО. Податківці на практиці з цим не сперечалися і в частині робіт (за аналогією з послугами) також задовольнялися ПКО.
З нового року всі послуги вже не підпадають під сферу дії п. 1 ст. 9 Закону про РРО. Тобто юрособи не мають права приймати готівку за послуги через касу без РРО. Щоправда, до 01.07.15 р. діє відстрочення за РРО-штрафами за таке порушення. Штрафні санкції почнуть застосовуватися з липня цього року (на ФОП-загальносистемників звільнення від РРО при прийманні готівки за послуги ніколи не поширювалося, тому відстрочка по штрафах їх не стосується).
І саме з 01.07.15 р. для підприємств особливо гостро постане питання щодо застосування РРО під час приймання готівки за виконані роботи.
Давайте розберемося з цим питанням детальніше.
Дійсно, як уже зазначалося вище, з позиції цивільного законодавства роботи та послуги — це поняття різні.
У самому Законі про РРО ми не побачимо визначення понять «роботи» і «послуги», на ПКУ в цьому питанні ми теж не можемо орієнтуватися, оскільки він не поширюється на сферу застосування РРО. Однак і цивільне законодавство для податківців ніколи не було «останньою інстанцією» у підконтрольних їм питаннях. Як відомо, вони звикли все вирішувати на власний розсуд.
Поки жодних прямих роз’яснень податківців з приводу РРО та робіт не було. Але є підстави вважати, що вони не розмежовуватимуть ці поняття: для цілей застосування РРО роботи та послуги сприйматимуться як поняття тотожні. Адже, по суті, ціль використання РРО — це контроль готівки, і не має значення, за роботи прийнята готівка чи за послуги.
Підтверджує нашу думку щодо позиції податківців і їх нещодавнє роз’яснення в категорії 109.03 ЗІР ДФСУ з приводу застосування РРО під час приймання готівки за оренду.
Річ у тім, що з орендою ситуація майже така сама, як і з роботами: з позиції цивільного законодавства оренда та послуги — поняття різні. При цьому орендні операції, як і роботи, у Законі про РРО прямо не згадані. Так-от, нещодавно в плані оренди та РРО позиція податківців кардинально змінилася.
Раніше податківці висловлювалися цілком ліберально: у роз’ясненні в підкатегорії 109.03 ЗІР ДФСУ вони посилалися на те, що згідно з Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637, оренда належить до позареалізаційних надходжень, погоджувалися, що плата за оренду перебуває поза сферою застосування Закону про РРО та приймати готівку у вигляді орендної плати можна без РРО, але з ПКО.
Однак нещодавно це роз’яснення в ЗІР ДФСУ податківці істотно підкоригували. Тепер вони однозначно стверджують, що під час приймання готівки за оренду РРО потрібно застосовувати обов’язково. На нашу думку, аналогічну позицію вони займуть і стосовно робіт. Тим більше що у цьому роз’ясненні про роботи все ж згадується.
Так, на запитання про те, які ж операції можна проводити без РРО, податківці погоджуються, що, дійсно, при проведенні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, РРО не застосовується.
Таким чином, якщо розуміти буквально їх роз’яснення та застосувати логіку від зворотного, то виходить, що при здійсненні операцій, пов’язаних з виконанням робіт, РРО усе ж таки потрібний.
На закінчення зауважимо, що, можливо, під час судового розгляду підприємству і вдасться довести, що, оскільки роботи не згадані в Законі про РРО, під час приймання готівки за виконані роботи РРО не потрібний.
Але ж перспектива судового розгляду з примарними шансами задовольнить далеко не всіх. А на кону чималі штрафи. Тому все ж таки краще як мінімум запастися в цьому питанні індивідуальною податковою консультацією, а як максимум — дочекатися зрозумілих роз’яснень податківців (якщо такі взагалі з’являться ). Без цього незастосування РРО під час приймання готівки за виконані роботи — досить ризикований крок.
