(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 20
  • № 18-19
  • № 17
  • № 16
  • № 15
  • № 14
  • № 13
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
22/25
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Травень , 2015/№ 21

Приймаємо готівку: коли РРО не потрібний

Тема застосування РРО стає тим актуальніше, чим ближче 01.07.15 р. Це дата, з якої податківці почнуть застосовувати штрафні санкції, у разі якщо підприємство приймає готівку за послуги без РРО. Але навіть якщо у підприємства прийом готівки не пов’язаний із послугами, все одно багато бухгалтерів все більше і більше сумніваються: а чи потрібен нам РРО в тому чи іншому випадку? Як розібратися у нетрях законотворчості і консультаціях податківців, що часто суперечать одна одній? Як прийняти правильне рішення: коли потрібен РРО, а коли ні? Детальніше про це поговоримо далі.

Готівка в касу без РРО: коли це можливо?

Більшість підприємств (окрім підприємств торгівлі і громадського харчування) тривалий час успішно користувалися п. 1 ст. 9 Закону про РРО, що звільняє від застосування РРО, який дозволяв не застосовувати РРО при торгівлі продукцією власного виробництва і при наданні послуг, якщо гроші приймаються в касу з ПКО (ФОП під цей пункт ніколи не потрапляли).

Але вже з 01.01.15 р. цей пункт підкоригували. Усі послуги тепер не потрапляють у сферу дії п. 1 ст. 9 Закону про РРО, що звільняє від РРО А РРО-штрафи за таке порушення почнуть застосовуватися вже з 01.07.15 р. Тож саме до цієї дати підприємствам і треба підготувати касові апарати у тому випадку, якщо вони планують приймати готівку за послуги.

А ось якщо прийом готівки в касу відбувається за продану продукцію власного виробництва, як і раніше, можна обійтися без РРО (окрім підприємств торгівлі і громадського харчування) (п. 1 ст. 9 Закону про РРО. Детальніше про те, хто належить до підприємств торгівлі і громадського харчування, а також про те, що вважається продукцією власного виробництва, ми писали в «БН», 2015, № 8, с. 43.

Позареалізаційні надходження

Є цілий ряд операцій, які взагалі випадають зі сфери застосування законодавства про РРО (позареалізаційні операції), і є операції, які не вважаються розрахунковими, але податківці наполягають на застосуванні РРО. Зараз із цими «підвидами» розберемося детальніше.

До позареалізаційних операцій, тобто до операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), податківці у своїх роз’ясненнях (підкатегорія 109.03 ЗІР ДФСУ), зокрема, відносять:

• погашення дебіторської заборгованості;

• погашення заборгованості за позиками;

• безоплатно отримані кошти;

• відшкодування матеріальних збитків;

• внески в статутний капітал;

• роялті;

• дохід (відсотки) від володіння корпоративними правами;

• повернення невикористаних підзвітних сум.

Але щодо деяких видів цих надходжень нам треба зробити окремі ремарки, оскільки не все так просто.

Погашення дебіторської заборгованості. Тут, напевно, податківці мали на увазі не просто дебіторську заборгованість, а заборгованість товарну, яку і так через РРО ніяк не проведеш. Інакше б усі розрахунки за товари і послуги можна було підводити під погашення дебіторської заборгованості і не застосовувати РРО.

Внески в статутний капітал. Тут варто відмітити, що з приводу РРО і внесків у статутний капітал у ЗІР ДФСУ в підкатегорії 109.02 є абсолютно протилежне роз’яснення. Так, на запитання про те, чи може підприємство торгівлі прийняти готівкові кошти від фізичної особи за передані їй корпоративні права, не застосовуючи РРО, податківці відповіли, що РРО в цьому випадку треба застосовувати.

На наш погляд, це твердження торкається ситуації, коли підприємство проводить розрахунки через РРО (йдеться про підприємство торгівлі). Тому якщо в касу такого підприємства надійшли гроші як внесок до статутного фонду, то їх треба провести через РРО (службове внесення). А якщо підприємство не застосовує РРО у своїй діяльності, то такі надходження можна прийняти в касу без РРО, оформивши цю операцію за допомогою ПКО.

Членські внески і РРО

Тепер розберемося, чи можна оформляти без РРО надходження членських внесків у громадські і благодійні організації.

Відповідь на це запитання можна знайти в старому, але в частині саме цього запитання досі актуальному листі ДПАУ від 06.07.09 р. № 14083/7/23-7017/572. У ньому податківці роз’яснюють, що прийняття членських внесків не є розрахунковою операцією за товари (послуги) згідно із Законом про РРО, тому в цьому випадку можна обійтися без застосування РРО.

З приводу обліку членських внесків є і роз’яснення в підкатегорії 109.15 ЗІР ДФСУ. У ньому хоч і немає прямої згадки про РРО, але з роз’яснення випливає, що оприбутковування в касі членських внесків повинне проводиться з оформленням ПКО. А раз потрібний ПКО, РРО, можна сказати, не потрібний.

Ми також вважаємо, що у випадку з членськими внесками РРО не потрібний, оскільки такі операції не є розрахунковими з позиції Закону про РРО.

Оренда і РРО

З орендою вже давно склалася суперечлива ситуація: в одних роз’ясненнях податківці погоджувалися, що при отриманні готівки за оренду РРО потрібний, в інших суперечили самі собі. Найсвіжіше роз’яснення з цього питання міститься в згаданій вище консультації з підкатегорії 109.03 ЗІР ДФСУ. Контролери однозначно стверджують, що при прийманні готівки за оренду РРО треба застосовувати обов’язково.

Окрім того, РРО потрібний також у разі, якщо готівка приймається в касу за виконані роботи (детальніше про цей див. «БТ», 2015, № 20, с. 44.

Відшкодування орендарем комунальних витрат при оренді

Якщо вартість комунальних послуг не включається в суму орендної плати, вона, як правило, відшкодовується орендарем окремо. І тут теж виникає запитання: якщо ця сума вноситься готівкою, чи треба суму такої компенсації проводити через РРО? На наш погляд, ні, оскільки це, насправді, є позареалізаційною операцією, тобто операцією, що випадає зі сфери застосування РРО. Адже орендодавець не продає свої послуги, а приймає компенсацію за послуги, надані комунальними підприємствами.

У той же час не можна виключати, що податківці в цьому випадку застосовуватимуть такий же підхід, як і до оренди, і вимагатимуть застосування РРО. Тож безпечніше усе-таки або приймати такі платежі у безготівковій формі, або запастися індивідуальною податковою консультацією.

Звільнені від застосування РРО операції

На самому початку статті ми пройшлися по п. 1 ст. 9 Закону про РРО, що звільняє від РРО А взагалі уся ст. 9 цього Закону присвячена випадкам, за яких РРО може не застосовуватися.

На жаль, звільнених від РРО операцій, що залишилися в списку ст. 9, не так вже і багато. Серед них: продаж квитків на автобусні маршрути, торгівля на ринках, продаж у кіосках і з лотків (розносок) газет і журналів, а також продаж води, молока, квасу, рослинної олії і живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів, продаж страв і безалкогольних напоїв в їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

Є ще один безРРОшний варіант, коли СПД потрапляє під звільнення від РРО за ст. 10 Закону про РРО. Під норму ст. 10 цього Закону затверджено Перелік № 1336 (ср. 025069200), у якому наведено види діяльності, які можна здійснювати без РРО. Але для тих, хто потрапляє в цей Перелік, все ж є певна проблема. Щоб не застосовувати РРО, треба при кожній розрахунковій операції користуватися розрахунковими квитанціями, заповнювати КОРО і виконувати низку інших вимог.

Безготівкові розрахунки без РРО

Багато підприємств і ФОП, особливо ті, хто ще не стикався у своїй діяльності з касовими апаратами, турбуються про необхідність застосування РРО при безготівкових розрахунках. Поспішаємо у черговий раз заспокоїти: безготівкові розрахунки однозначно випадають зі сфери застосування РРО. І тут же уточнимо — ми говоримо про такі розрахунки, як: перерахування на поточний рахунок одержувача певної суми з рахунка покупця, внесення покупцем готівки в касу банку для перерахування на поточний рахунок одержувача. Такі розрахунки вважаються безготівковими і не потребують застосування РРО (ст. 3 Закону про РРО).

І зовсім інша справа — розрахунки у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і т. п.), тобто розрахунки, коли покупець за придбані товари (послуги) розраховується карткою, повинні проводитися через РРО.

Таким чином, якщо у СПД немає розрахунків, які повинні проводитися згідно із Законом про РРО через РРО (проводяться тільки безготівкові розрахунки і позареалізаційні операції), то і встановлювати касовий апарат не треба. Врешті-решт час від часу, коли виникає необхідність прийняти готівку за послуги, можна попросити замовника розрахуватися через касу банку або безготівково.

Без РРО за допомогою банку

Наостанок ще раз нагадаємо читачам про досить простий, хоча і не дуже зручний спосіб уникнути РРО, про який ми писали ще в «БН», 2015, № 5, с. 25.

Це ситуація, коли покупець оплачує товар на підставі рахунка-фактури продавця самостійно в найближчому відділенні банку. Така операція для продавця буде безготівковою. Це витікає з норм п. 2.5 Положення № 637. Продавець не зобов’язаний застосовувати РРО при видачі товару, оскільки в місці отримання товарів (надання послуг) операції за розрахунками в готівковій формі не здійснюються (п. 12 ст. 9 Закону про РРО. Після оплати товару покупець пред’являє продавцеві квитанцію або інший документ про перерахування грошових коштів, на підставі якого продавець видає оплачений товар, а також стандартні документи, пов’язані з придбанням товару.

Чи як варіант замість замовника (покупця) гроші вносить у банк стороння особа. Виглядає це так: замовник (покупець) доручає сторонній фізичній особі (це може бути і ваш працівник, але діяти він при цьому повинен не в рамках трудового договору, а як стороння фізична особа) сплатити отримані послуги (товари) на банківський рахунок підприємства-продавця. Між замовником (покупцем) і повіреним укладається договір доручення. Згідно з цією угодою замовник (покупець) доручає повіреному оплатити отримані ним послуги (товар). Для виконання цього доручення повіреному видається доручення (не нотаріальне), а також передаються гроші під розписку. Далі повірений перераховує кошти на рахунок підприємства. Готівкового розрахунку і РРО немає.

Висновки

  • Якщо прийом готівки в касу відбувається за продану продукцію власного виробництва, підприємство, як і раніше, може обійтися без РРО.

  • Є ціла низка операцій, які взагалі випадають зі сфери застосування Закону про РРО (позареалізаційні операції). Під час приймання готівки у таких операціях про РРО можна не турбуватися.

  • У випадку з членськими внесками РРО теж не потрібний, оскільки такі операції не є розрахунковими з позиції Закону про РРО.

  • Безготівкові операції, за яких грошові кошти перераховуються на поточний рахунок одержувача з рахунка покупця або вносяться покупцем готівкою в касу банку для перерахування на поточний рахунок одержувача, не потребують застосування РРО.

Документи і скорочення статті

Закон про РРО Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.

Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336.

ФОП фізична особа — підприємець.

РРО — реєстратор розрахункових операцій.

ПКО — прибутковий касовий ордер.

готівка, РРО додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті