(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 45
  • № 44
  • № 43
  • № 42
  • № 41
  • № 40
  • № 39
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
20/29
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Листопад , 2015/№ 46

«Ой мороз, мороз, не морозь меня…», або Перерви для обігріву

На вулиці похолоднішало. Про те, як утеплити приміщення, ви довідалися з «БТ», 2015, № 44, с. 20. Однак є й працівники, які працюють просто неба. Спеціально для них передбачені додаткові перерви для обігріву та відпочинку. Сьогодні розберемося, кому саме такі перерви належать та як правильно оформити їх документально.

Кому належить?

Крім загальних перерв для відпочинку та харчування ( ст. 66 КЗпП) законодавчо передбачені ще й спеціальні перерви для обігріву та відпочинку ( ст. 168 КЗпП).

Такі перерви надаються працівникам, які працюють:

• у холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях;

• вантажникам;

• деяким іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством.

Профільний документ, так би мовити, в прадіди годиться, адже затверджений ще у 1929 році — Правила-1929. У п. 2 Правил-1929 зазначено, що температура та сила вітру, при яких надаються перерви для обігріву, визначаються виконкомами місцевих рад. Однак Закон про місцеве самоврядування не передбачає таких повноважень виконавчих органів місцевих рад. Тому Держпраці в листі № 472 зазначає: кількість і тривалість перерв визначає власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. А переліки працівників, які мають право на спеціальні перерви для обігріву, погодні умови, тривалість і кількість перерв установлюються в колективних договорах.

Зауважимо, що, крім перерв, при роботі на відкритому повітрі холодної пори року абз. «б» п. 1 Правил-1929 передбачає і припинення роботи.

Оформляємо документально

Переліки працівників, які мають право на спеціальні перерви для обігріву, погодні умови та тривалість і кількість перерв можна прописати не лише в колективному договорі (як радить Держпраці), а й в окремому наказі керівника підприємства, у правилах внутрішнього трудового розпорядку. І навіть у трудовому договорі. Але останній варіант підходить, якщо таких працівників на підприємстві небагато. Якщо ж роботи на відкритому повітрі чекають на всіх (майже всіх) працівників, оскільки вона пов’язана з основним видом діяльності підприємства, то правила надання перерв для обігріву усе ж таки краще внести до загального документа (колдоговору, правил внутрішнього трудового розпорядку).

Обладнуємо приміщення

Стаття 168 КЗпП не лише вимагає надати працівникам додаткову перерву, а й зобов’язує власника або уповноважений ним орган обладнати приміщення для обігріву та відпочинку працівників.

Засоби для обігріву надаються на місці роботи або у безпосередній близькості від нього. А при короткочасних роботах має бути забезпечено лише облаштування багаття для обігріву (п. 3 Правил-1929).

З приводу багаття потрібно мати на увазі, що на сьогодні розведення вогнищ у деяких місцях суперечить правилам пожежної безпеки. Так, Правила пожежної безпеки забороняють розводити вогонь на території будівництва (п. 4.17 розд. VII), розводити багаття, користуватися відкритим вогнем на відстані менше 30 м від будівель і споруд, викидати незагашене вугілля (п. 1.18 розд. III).

У деяких галузевих нормативно-правових актах до приміщень для обігріву висувають низку вимог. Зокрема, на бавовняному та швейному виробництві такі приміщення розміщуються суміжно з приміщеннями для куріння та вбиральнями, а також вони повинні мати вентиляцію (абз. 3 п. 1.15 розд. II Правил № 1416, абз. 3 п. 1.16 розд. II Правил № 1417).

Перерва — не робота?

Перерви для обігріву та відпочинку включаються до робочого часу, тобто оплачуються ( ст. 168 КЗпП, п. 4 Правил-1929). Це їх головна відмінність від звичайних перерв для відпочинку та харчування, час яких не оплачується.

У науково-практичному коментарі до КЗпП говориться, що такі перерви працівники можуть використати на власний розсуд або за розпорядженням керівника робіт. Деякі фахівці вважають, що в такий час працівники не повинні залишати територію робочого місця і зобов’язані використати відведений час саме для обігріву та відпочинку, тобто не можуть працювати. Проте нормативно-правовими актами та офіційними роз’ясненнями це не підтверджено. Тому щоб не виникало непорозумінь, слід зафіксувати все у внутрішніх документах (див. у розділі «Оформляємо документально»). А непорозуміння може виникнути з перевіряючими. Адже згідно з наказом № 390 посадові особи Держпраці та її територіальних органів проводять перевірки у тому числі і з питання перерв для обігріву та відпочинку.

При підрахунку виконання норм виробітку час додаткових перерв у роботі, що надаються за рахунок робочого часу згідно з трудовим законодавством (працівником для обігріву або в разі повного припинення роботи при низьких температурах) віднімається. Про це зазначено в п. 6 Інструкції до звіту за ф. № 4пв.

Якщо роботу в холодну пору на відкритому повітрі взагалі припиняють (абз. «б» п. 1 Правил-1929), то потрібно згадати про простій не з вини працівника, який оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) працівника або середнього заробітку ( ст. 113 КЗпП).

Гарячі напої

У холодну пору дбайливий роботодавець може почастувати своїх працівників гарячими напоями (чаєм, кавою). Чай, кава, цукор належать до запасів та обліковуються на субрахунку 209. Витрати на придбання таких запасів відображаються в періоді їх фактичного здійснення (списання запасів). При цьому витрати залежать від того, які працівники вживають напої: зайняті на виробництві, в адміністрації чи збуті (рахунки 91, 92, 93). Якщо роботодавець встановлює нагрівальний кулер або чайник, то залежно від вартості (строк запланованої експлуатації, найімовірніше, більше року) такі агрегати потрібно віднести до основні засоби (субрахунок 106) або малоцінні необоротні матеріальні активи (субрахунок 112). Детальніше про облік таких об’єктів ви можете прочитати у «БТ», 2015, № 45, с. 12.

ПДВ. З податковоприбуткового обліку прив’язку до використання придбань в господарській діяльності вилучили. А ось у ПДВ-питанні вона залишилася та навіть модернізувалася.

Так, з 01.07.15 р.:

• з  п. 198.3 ПКУ зникла залежність між уключенням «вхідного» ПДВ за придбаними товарами/послугами і напрямком їх подальшого використання;

• канув в Лету п. 198.4 ПКУ, який забороняв уключати до складу ПК суму ПДВ, сплачену при купівлі товарів/послуг, придбаних для негоспдіяльності.

Потім 29.07.15 р.:

• у платників ПДВ право формувати ПК за «вхідним» ПДВ трансформовано на обов’язок це робити (за наявності ПН, складених без порушень і зареєстрованих в ЄРПН). Причому незалежно від призначення товарів/послуг, що придбавалися;

• при цьому якщо платник ПДВ не включив «вхідний» ПДВ до ПК звітного періоду, він отримав право зробити це протягом 365 календарних днів.

І все б нічого, та ось тільки п. 198.5 ПКУ вимагає:

• нараховувати ПЗ виходячи з бази обкладення ПДВ, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ. Для необоротних активів — це балансова (залишкова) вартість, що склалася станом на початок звітного періоду, протягом якого здійснюються такі операції (за відсутності обліку необоротних активів — звичайна ціна), а за товарами/послугами — вартість їх придбання;

• не пізніше останнього дня звітного періоду складати зведену ПН і реєструвати її в ЄРПН.

Простіше кажучи: ПК з ПДВ ви визнаєте в будь-якому разі, але якщо не зможете довести використання придбаних товарів/послуг у господарській діяльності, то доведеться нарахувати ПЗ з ПДВ.

І до чого весь цей монолог? — запитаєте ви. А до того, що придбання зігріваючих напоїв (чаю, кави, води для них) і чайника доведеться обґрунтовувати з точки зору використання в господарській діяльності*. А оскільки зробити це досить складно, потрібно готуватися до відображення ПК і подальшого перекриття його ПЗ.

* Про забезпечення працівників питною водою ми писали у «БТ», 2015, № 25, с. 34.

ПДФО. Згідно з  п.п. «а» п.п. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.

Однак самі податківці в консультації з категорії 103.02 ЗІР ДФСУ визнають, що доходи фізосіб, у тому числі отримані у вигляді додаткового блага, можливо обкладати ПДФО тільки в разі, коли можна персоналізувати одержувачів. А простежити, хто скільки пакетиків чаю використав і скільки ложок цукру всипав до чашки, неможливо. Тому фіскали погоджуються, що вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, призначені для споживання будь-яким працівником і відвідувачем, тому не можуть розглядатися як об’єкт обкладення ПДФО.

Висновки

  • Працівникам, які працюють на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, надаються додаткові перерви для обігріву та відпочинку.

  • Такі перерви включаються до робочого часу та оплачуються.

  • Припинення роботи в холодну пору оплачується за правилами простою не з вини працівника (2/3 тарифної ставки).

  • Правила надання перерв слід прописати в колективному або трудовому договорі.

  • Роботодавець повинен обладнати приміщення для обігріву та відпочинку.

  • При купівлі кави та чаю для працівників доведеться спочатку відобразити ПК з ПДВ, а потім компенсувати його нарахуванням ПЗ.

  • ПДФО при безкоштовному частуванні працівників чаєм і кавою не нараховується, оскільки такий дохід не можна персоніфікувати.

Документи та скорочення статті

Закон про місцеве самоврядування — Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

Закон про колдоговори — Закон України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII.

Наказ № 390 — наказ Мінсоцполітики України «Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів» від 02.07.12 р. № 390.

Правила-1929 — Правила про роботу на відкритому повітрі в холодну пору року, затверджені обов’язковою постановою Народного Комісаріату Праці СРСР від 11.12.29 р.

Інструкція до звіту за ф. № 4-пв — Інструкція про складання підприємствами звіту про виконання норм виробітку та стан нормування праці за формою № 4-пв.

Лист № 472 — лист Держінспекції з питань праці від 30.04.15 р. № 32-21/01-472.

Правила пожежної безпеки — Правила пожежної безпеки, затверджені наказом МВС від 30.12.14 р. № 1417.

Правила № 1416 — Правила охорони праці для працівників швейного виробництва, затверджені наказом МНС від 12.12.12 р. № 1416.

Правила № 1417 — Правила охорони праці для працівників бавовняного виробництва, затверджені наказом МНС від 12.12.12 р. № 1417.

ПК — податковий кредит.

ПЗ — податкові зобов’язання.

ПН — податкова накладна.

трудові відносини додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті