У листі, що коментується, податківці роз’яснили окремі нюанси складання зведеної податкової накладної (ПН) та ПН за щоденними підсумками операцій (підсумкова ПН).
1. Продаж неплатнику ПДВ: яку ПН складати? Нещодавно у п. 201.4 ПКУ (див. «БТ», 2015, № 32, с. 33) з’явилися згадки про те, що при здійсненні операцій, які мають ритмічний характер, можна складати зведену ПН, зокрема і на неплатників ПДВ. Виникає закономірне запитання: чи можна замість щоденних підсумкових ПН скласти одну зведену ПН відразу на всіх неплатників ПДВ?
Податківці наполягають: для складання зведеної ПН потрібно, щоб було одночасно дотримано такі умови:
• мають бути встановлені постійні зв’язки з особою, що не зареєстрована платником ПДВ (постачання товарів/послуг здійснюється два і більше разів на місяць);
• такі відносини мають бути оформлені договором, в якому визначені періодичність постачання таких товарів/послуг та порядок їх оплати;
• попередньо не були складені окремі ПН на такі операції.
Із цього ми робимо висновок: для того щоб скласти зведену ПН, потрібно ідентифікувати покупця таких товарів. Інакше ви не зможете довести, що він придбавав у вас товари/послуги не менше двох разів за місяць (було ритмічне постачання).
Таким чином, якщо ви реалізуєте товар/послугу неплатникам ПДВ за готівку (роздрібна торгівля) і не в змозі ідентифікувати покупців таких товарів, то слід складати щоденно підсумкову ПН, а не зведену ПН раз на місяць.
На жаль, такий підхід відповідає вимогам п. 201.4 ПКУ (ПН складаємо за датою виникнення податкових зобов’язань). Хоча, з точки зору порядку заповнення ПН, усі покупці, які не є платниками ПДВ, однакові. Їх показуємо в ПН із назвою «Неплатник» та умовним індивідуальним податковим номером «10000000000000». Тому складати зведену ПН раз на місяць було б набагато простіше.
2. Повернення товарів і підсумкова ПН. Контролери знову нагадали, що при поверненні кінцевим споживачем (неплатником ПДВ) товарів розрахунок коригування (РК) до підсумкової ПН складати не потрібно.
Пояснюється це тим, що операція з повернення товарів і сплачених за них коштів покупцю (неплатнику ПДВ) знайде своє відображення в щоденних загальних підсумках, які фіксуються у Z-звітах (касових звітах), складених у день здійснення таких операцій. А це, як ви розумієте, вплине на розмір податкових зобов’язань, що будуть вказані у підсумковій ПН у день повернення. Тобто така операція зменшить суму податкових зобов’язань, нарахованих за цей день, і тим самим відкоригує зобов’язання, вказані у ПН, що була оформлена у день продажу повернених товарів.
3. Повернення товарів і зведена ПН. Також контролери пояснили правила складання зведеної ПН у випадку повернення товарів.
Якщо до моменту складання продавцем зведеної ПН відбулась зміна податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням покупцю коштів за непоставлені товари (послуги) або поверненням покупцем товарів, суми ПДВ у зведеній ПН таким продавцем зазначаються за мінусом повернення, тобто «згорнуті» показники.
На наш погляд, такий варіант цілком логічний. Річ у тім, що коли вам повернули товар або ви повернули покупцю отриманий аванс раніше, ніж склали зведену ПН, то немає сенсу таку операцію вказувати у ПН, а потім коригувати за допомогою РК. Такий підхід хоч і не відповідає вимогам пп. 201.4 та 192.1 ПКУ, але позбавить продавця та покупця від тяганини з РК.
Увага! Якщо на момент повернення товару/авансу операція вже потрапила до зведеної ПН (їх ви можете складати декілька протягом місяця), то факт повернення зобов’язує вас провести коригування у загальному порядку, тобто з оформленням РК.
