Повернення товару: як урахувати у зведеній та підсумковій податкових накладних

В обраному У обране
Друк
Катерина ЖИЛЕНКО, Дар’я КРАВЧЕНКО, Сергій ДЕЦЮРА
Бухгалтерський тиждень Листопад, 2015/№ 48
Лист Міжрегіонального ГУДФС — Центрального офісу з обслуговування ВПП від 06.11.15 р. № 24865/10/28-10-06-11

У листі, що коментується, податківці роз’яснили окремі нюанси складання зведеної податкової накладної (ПН) та ПН за щоденними підсумками операцій (підсумкова ПН).

1. Продаж неплатнику ПДВ: яку ПН складати? Нещодавно у  п. 201.4 ПКУ (див. «БТ», 2015, № 32, с. 33) з’явилися згадки про те, що при здійсненні операцій, які мають ритмічний характер, можна складати зведену ПН, зокрема і на неплатників ПДВ. Виникає закономірне запитання: чи можна замість щоденних підсумкових ПН скласти одну зведену ПН відразу на всіх неплатників ПДВ?

Податківці наполягають: для складання зведеної ПН потрібно, щоб було одночасно дотримано такі умови:

• мають бути встановлені постійні зв’язки з особою, що не зареєстрована платником ПДВ (постачання товарів/послуг здійснюється два і більше разів на місяць);

• такі відносини мають бути оформлені договором, в якому визначені періодичність постачання таких товарів/послуг та порядок їх оплати;

• попередньо не були складені окремі ПН на такі операції.

Із цього ми робимо висновок: для того щоб скласти зведену ПН, потрібно ідентифікувати покупця таких товарів. Інакше ви не зможете довести, що він придбавав у вас товари/послуги не менше двох разів за місяць (було ритмічне постачання).

Таким чином, якщо ви реалізуєте товар/послугу неплатникам ПДВ за готівку (роздрібна торгівля) і не в змозі ідентифікувати покупців таких товарів, то слід складати щоденно підсумкову ПН, а не зведену ПН раз на місяць.

На жаль, такий підхід відповідає вимогам п. 201.4 ПКУ (ПН складаємо за датою виникнення податкових зобов’язань). Хоча, з точки зору порядку заповнення ПН, усі покупці, які не є платниками ПДВ, однакові. Їх показуємо в ПН із назвою «Неплатник» та умовним індивідуальним податковим номером «10000000000000». Тому складати зведену ПН раз на місяць було б набагато простіше.

2. Повернення товарів і підсумкова ПН. Контролери знову нагадали, що при поверненні кінцевим споживачем (неплатником ПДВ) товарів розрахунок коригування (РК) до підсумкової ПН складати не потрібно.

Пояснюється це тим, що операція з повернення товарів і сплачених за них коштів покупцю (неплатнику ПДВ) знайде своє відображення в щоденних загальних підсумках, які фіксуються у Z-звітах (касових звітах), складених у день здійснення таких операцій. А це, як ви розумієте, вплине на розмір податкових зобов’язань, що будуть вказані у підсумковій ПН у день повернення. Тобто така операція зменшить суму податкових зобов’язань, нарахованих за цей день, і тим самим відкоригує зобов’язання, вказані у ПН, що була оформлена у день продажу повернених товарів.

3. Повернення товарів і зведена ПН. Також контролери пояснили правила складання зведеної ПН у випадку повернення товарів.

Якщо до моменту складання продавцем зведеної ПН відбулась зміна податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням покупцю коштів за непоставлені товари (послуги) або поверненням покупцем товарів, суми ПДВ у зведеній ПН таким продавцем зазначаються за мінусом повернення, тобто «згорнуті» показники.

На наш погляд, такий варіант цілком логічний. Річ у тім, що коли вам повернули товар або ви повернули покупцю отриманий аванс раніше, ніж склали зведену ПН, то немає сенсу таку операцію вказувати у ПН, а потім коригувати за допомогою РК. Такий підхід хоч і не відповідає вимогам пп. 201.4 та 192.1 ПКУ, але позбавить продавця та покупця від тяганини з РК.

Увага! Якщо на момент повернення товару/авансу операція вже потрапила до зведеної ПН (їх ви можете складати декілька протягом місяця), то факт повернення зобов’язує вас провести коригування у загальному порядку, тобто з оформленням РК.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити