Податківці роз’яснили, як «правильно» складати податкові накладні (ПН) на збиткову експортну операцію:
• у першій ПН (на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання) застосовуємо ставку 0 %;
• у другій ПН (на різницю між мінімальною базою оподаткування та договірною вартістю) слід застосовувати ставку 20 %.
На жаль, наші найгірші сподівання справдилися (див. «БТ», 2015, № 34-35, с. 31): податківці офіційно заявили, що до суми перевищення мінімальної бази над договірною ціною потрібно застосовувати основну ставку ПДВ (20 %).
Їх аргумент: у разі збиткового експорту різниця між вартістю експортованих товарів та ціною їх придбання не формує вартості експортованого товару, а отже, не є експортною операцією. Тому оподатковується не за нульовою ставкою, а за ставкою 20 %.
Висновки контролерів дуже сумнівні.
1. Об’єктом обкладення ПДВ є певні операції платника, зокрема експорт ( п.п. «г» п. 185.1 ПКУ). У ситуації, що розглядається, інших операцій, таких як постачання, на території України немає. Отже, маємо говорити саме про оподаткування експортної операції. А для неї передбачена ставка ПДВ 0 % ( п. 193.1 ПКУ).
2. У п. 188.1 ПКУ йдеться про «дотягування» бази оподаткування у збиткових операціях до мінімальної межі. При постачанні товарів, які обкладаються ПДВ за ставкою 20 %, цей механізм працює бездоганно. А от із експортом він дає збій. Збільшення бази оподаткування не приводить до нарахування ПДВ, бо до збільшеної бази потрібно застосовувати ставку ПДВ 0 %.
Очевидно, що контролери своїми роз’ясненнями хочуть виправити цю ситуацію, але законних підстав для цього немає.
