Згідно із законом
Для того щоб чітко відповісти на запитання: чи можна вказати ідентифікаційний код у паспорті, потрібно «поритися» в законодавстві.
Так, абз. 5 і 6 п. 6 Положення про паспорт передбачає, що 7, 8 і 9 сторінки паспорта громадянина України призначені для особливих відміток. На прохання громадянина на цих сторінках можуть внести дані про дітей, групу крові і резус-фактор. Як бачите, тут немає жодного слова про ідентифікаційний код.
Однак слід звернути увагу ще на одну норму Положення про паспорт — абз. 8 п. 6, згідно з яким заборонено вносити до паспорта записи, не передбачені Положенням про паспорт або законодавчими актами України.
Саме це застереження про законодавчі акти України не обмежує особливі відмітки в паспорті тільки даними про дітей і групу крові.
У якому ж законодавчому акті слід шукати дозвіл на внесення до паспорта ідентифікаційного коду? Такий дозвіл є в п. 12 розд. VII Положення № 779 і в п. 70.10 ПКУ: контролюючий орган на прохання фізособи може внести до паспорта (7, 8 або 9 сторінок) дані про ідентифікаційний код з Держреєстру фізосіб.
Зверніть увагу! ДФСУ у своєму оголошенні на сайті говорить, що звернутися можна до будь-якого податкового органу. Проте п. 12 розд. VII Положення № 779 надає таке право тільки контролюючому органу:
• за місцем проживання особи або
• за місцем отримання доходів або
• за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.
Звертатися потрібно саме до цих податкових органів. Інспектору потрібно подати заяву довільної форми та заповнену заяву за ф. № 5ДР (додаток 11 до Положення № 779).
Форма даних (штампу) про ідентифікаційний код, який вноситься до паспорта громадянина України, наведена в додатку 4 до Положення № 779.
Увага! Не плутайте відмітку про ідентифікаційний код з відміткою про відмову від коду. Остання є відміткою в паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Вона призначена для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного коду та повідомили про це відповідний контролюючий орган.
Код у податкових цілях
Із тим, що штамп із кодом у паспорті є цілком правомірним, ми розібралися. І дійсно, якщо отримати таку відмітку, то відпаде необхідність носити з собою додатковий папірець (із кодом). Це дуже зручно, адже ідентифікаційний код вимагають пред’явити для багатьох цілей, у тому числі податкових.
Тепер виникає запитання: чи достатньо такої відмітки для податкових цілей? Тобто чи вимагатимуть саме довідку з ідентифікаційним кодом для тих же цілей нарахування ПДФО або обмежаться копією відповідної сторінки паспорта з кодом?
Код буде потрібним у багатьох податкових ситуаціях, зокрема, сам платник податків вказує його в податковій декларації ( п. 48.3 ПКУ). Також підприємства, незалежні професіонали, фізособи-підприємці використовують його при виплаті доходів, з яких справляються податки. При цьому фізособи «зобов’язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним і фізичним особам, які виплачують їм доходи» ( п.п. 70.12.1 ПКУ). Так, податковому агенту знадобляться такі дані, наприклад, для обкладення ПДФО призів і подарунків, що роздаються на рекламних акціях або семінарах (лист ГУ ДФСУ в м. Києві від 02.04.15 р. № 5524/10/26-15-17-01-12 // «БТ», 2015, № 26, с. 7). Податкову знижку нададуть тільки резиденту, який має ідентифікаційний код або відмітку в паспорті про відмову від нього ( п.п. 166.4.1 ПКУ).
Проте ніде не зазначено, що вимагати від фізособи потрібно саме довідку з кодом. Громадянин повинен надати інформацію про ідентифікаційний код.
Ідентифікаційний код потрібно вказати в заяві на перехід на спрощену систему оподаткування (ЄП). Кожен платник податків вказує ідентифікаційний код або серію і номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від коду) в усіх звітних або інших документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством України ( п. 70.14 ПКУ). У таких випадках подавати «папірець» з ідентифікаційним кодом узагалі не потрібно. Достатньо вказати його в документі.
Як бачите, цілком достатньо надати копію сторінки паспорта з ідентифікаційним кодом.
Практична порада: інспектори Центру обслуговування платників податків відзначають, що довідка з кодом містить більше інформації, ніж штамп у паспорті, зокрема, дату реєстрації в Держреєстрі фізосіб. Тому в договірних відносинах можуть вимагати саме довідку (чи її копію), наприклад, банки, нотаріуси.
Правильна відмітка на неправильній сторінці
Усі ми люди, а не роботи, і тому можемо помилятися. Так і посадові особи держорганів та установ, які проставляють різні штампи та відмітки в паспорті, можуть помилково поставити дозволену законодавством відмітку на «неправильній» сторінці (не призначеній для цієї відмітки).
Важливе запитання: чи стає такий паспорт (із правильною відміткою на неправильній сторінці) недійсним?
У Положенні про паспорт наведена тільки одна підстава для визнання паспорта недійсним. Таким визнають паспорт, в який не вклеєні фотографії після досягнення його власником 25- і 45-річного віку.
Також згадаємо зазначену вище норму, яка забороняє вносити до паспорта записи, не передбачені Положенням про паспорт або законодавчими актами України.
Як бачите, про визнання недійсним паспорта, в якому дозволений запис стоїть на «неправильній» (не призначеній для цього) сторінці, не йдеться.
Водночас згідно з п. 40 Порядку № 600 погашаються, вважаються недійсними і знищуються паспорти, зокрема, зіпсовані під час заповнення та оформлені з порушенням законодавства України.
На практиці! За усними роз’ясненнями працівників паспортного столу все залежить від «тяжкості» помилки. Якщо, припустимо, штамп з пропискою поставили на «шлюбній» сторінці (сторінка 10 призначена для відмітки про сімейний стан власника паспорта), то це може призвести до проблем, адже для сімейного стану виділена всього лише одна сторінка.
А якщо ж відмітку з групою крові і резус-фактором працівники медустанови через неуважність поставили на останній сторінці паспорта, призначеній для місця проживання (11 — 16 сторінки), як мовиться, «нехай вже стоїть». На таку помилку можуть дивитися «крізь пальці».
Водночас самі лояльні паспортисти не виключають, що їх колеги можуть визнати паспорт недійсним на підставі п. 40 Порядку № 600.
Документи та скорочення статті
Положення про паспорт — Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою ВРУ від 26.06.92 р. № 2503-XII (у редакції постанови ВРУ від 02.09.93 р. № 3423-XII).
Положення № 779 — Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затверджене наказом Міндоходів України від 10.12.13 р. № 779.
Порядок № 600 — Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом МВС України від 15.06.06 р. № 600.
Ідентифікаційний код (код) — Реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Держреєстр фізосіб — Державний реєстр фізичних осіб — платників податків.
