(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 40
  • № 39
  • № 38
  • № 37
  • № 36
  • № 34-35
  • № 33
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
17/29
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Жовтень , 2015/№ 41

Отримали збиток за 9 місяців: як відмовитися від прибуткових авансів

У наші непрості часи багато з підприємств зазнає збитків. І тоді сплата прибуткових авансів стає непосильною ношею. Це розуміють і депутати, які передбачили можливість законного відходу від сплати прибуткових авансів. У статті ми розповімо про те, як здійснити такий «маневр».

Відхід від авансів: як реалізувати законне право

Передусім зауважимо, що загальні прибуткові аванси у 2015 році сплачують платники податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період (2014 рік) перевищують 10 млн грн.*

* Згідно з  п. 9 розд. 4 підрозд. ХХ ПКУ у 2015 році застосовується прибутковий критерій 10 млн грн. З 2016 року обсяг граничного доходу визначатиметься в розмірі 20 млн грн.

Не сплачують загальні прибуткові аванси:

• платники, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за 2014 рік, не перевищують 10 млн грн.;

• платники податків, зареєстровані протягом 2015 року, тобто новостворені;

• неприбуткові установи (організації), крім неприбуткових організацій, визначених у  п. 133.4 ПКУ.

Ці особи можуть далі статтю не читати.

Що стосується платників загальних авансів, то «під них» Законом № 652 була змінена редакція п. 57.1 ПКУ. Ці зміни набули чинності з 13.08.15 р. і вперше можуть застосовуватися, починаючи з декларації за три квартали 2015 року (див. роз’яснення в категорії 102.21 ЗІР ДФСУ).

Оновлена норма передбачає таке: платник податків, який за підсумками I кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за I квартал (півріччя, три квартали) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески.

Зокрема, якщо декларацію подають за три квартали, то авансові внески не сплачують за грудень 2015 року і січень — травень 2016 року. Тоді податкові зобов’язання визначають на підставі поданих податкових декларацій.

Отже, для того щоб уникнути прибуткових авансів за підсумками трьох кварталів 2015 року, потрібно дотриматися таких умов:

1) за підсумками трьох кварталів 2015 року не мати оподатковуваного прибутку;

2) подати до податкового органу декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2015 року протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу ( п.п. 49.18.2 ПКУ), тобто не пізніше за 09.11.15 р.;

3) подати в цей самий строк податківцям фінансову звітність за 9 місяців 2015 року.

Розглянемо ці умови детальніше.

Умова 1. Визначаємо збиток

У 2015 році платники авансових внесків можуть потрапити до когорти осіб ( п.п. 134.1.1 ПКУ):

1) які проводять коригування фінрезультату до оподаткування на суму всіх різниць, передбачених у розд. III ПКУ (якщо дохід таких осіб за 2014 рік** перевищив 20 млн грн.);

** Контролери дотримуються думки, що в розрахунку прибутку за 2015 рік братимуть участь відповідні показники гр. 3 ф. № 2 Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за 2015 рік (див. консультацію в журналі «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2015, № 8, с. 46). Водночас особам, які подають декларацію за три квартали 2015 року, залишається орієнтуватися на відповідні показники за 2014 рік.

2) які не проводять коригування фінрезультату до оподаткування на суму будь-яких різниць (за винятком від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). До них належать особи з доходом за 2014 рік менше 20 млн грн., які прийняли рішення про непроведення коригувань (поставили відповідну відмітку в декларації).

Платники «з коригуваннями» для розрахунку суми оподатковуваного прибутку (збитку) вчиняють такі дії:

• визначають суму фінансового результату до оподаткування за даними фінзвітності за 9 місяців (ряд. 2290 «Фінансовий результат до оподаткування: прибуток» ф. № 2, ф. № 2-м або ф. № 2-мс);

• коригують фінрезультат на усі різниці, передбачені в розд. III ПКУ.

Платникам «без коригувань» простіше: вони просто визначають фінрезультат до оподаткування та в загальному випадку його не коригують на різниці.

Нюанс: деякі коригування, пов’язані із застосуванням перехідних норм ПКУ, повинні проводити усі платники. Зокрема, це стосується таких норм:

1) операцій, за якими дохід для цілей обкладання податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначався за датою надходження коштів на банківський рахунок або до каси платника податків, і станом на 1 січня 2015 року існувала дебіторська заборгованість за такими операціями. Тоді при розрахунку об’єкта оподаткування сума коштів, яка надійшла на банківський рахунок або до каси після 1 січня 2015 року, збільшує фінансовий результат до оподаткування ( п. 18 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

2) операцій, за якими витрати для цілей обкладання податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначалися за датою перерахування коштів на банківський рахунок або до каси контрагента, і станом на 1 січня платник податків мав кредиторську заборгованість за такими операціями. У цьому випадку при розрахунку об’єкта оподаткування сума коштів, яка була перерахована на банківський рахунок або в касу контрагента після 1 січня 2015 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування ( п. 18 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

3) витрат на оплату відпусток працівникам та інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, які відшкодовані після 1 січня 2015 року за рахунок резервів і забезпечень, сформованих до 1 січня 2015 року відповідно до НП(С)БО або МСФО. Якщо такі витрати не були враховані при визначенні об’єкта оподаткування до 1 січня 2015 року, вони включаються до витрат 2015 року ( п. 25 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

4) від’ємного результату об’єкта оподаткування минулих звітних років ( п.п. 134.1.1 ПКУ). Щоправда, ми тут говоримо про платників прибуткових авансів, а вони податкові збитки станом на 01.01.15 р. за ідеєю мати не повинні.

Умова 2. Подаємо декларацію

Не секрет, що чинна нині форма декларації з податку на прибуток підприємства, затверджена наказом Міндоходів України від 30.12.13 р. № 872 (ср. 025069200), застаріла і не годиться для обчислення податку на прибуток за новими правилами. На сайті ДФСУ* опубліковано Проект нової декларації, але це лише проект.

* http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2015-rik/63908.html.

Як же вирішити цю ситуацію? Податківці запропонували такий «компромісний» варіант (див. лист ДФСУ від 29.07.15 р. № 27719/7/99-99-19-02-01-17):

• у діючій старій декларації показати тільки об’єкти оподаткування та податкові зобов’язання з податку на прибуток. Інакше кажучи, збитковикам слід заповнити тільки показник ряд. 07 «Об’єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+, -)» декларації;

• для визначення суми об’єкта оподаткування та податкового зобов’язання податківці радять використати проект декларації, який слід подати разом із старою декларацією у вигляді додатка до неї.

У проектній декларації за три квартали 2015 року потрібно заповнити всі рядки та всі додатки, які потрібні для визначення об’єкта оподаткування (у цьому випадку — збитку).

Рекомендуємо: тим платникам податків, які вписуються у критерій 20 млн грн., відмовитися від проведення коригувань фінрезультату. По-перше, збиток буде більший, по-друге, «мороки» менше.

Для цього у проектній декларації потрібно заповнити відповідне поле (див. рисунок на с. 16).

Наявність рішення15

Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці

Х

Згідно з  п.п. 134.1.1 ПКУ прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці

 

Відмітка про відмову від застосування податкових різниць

Основні рядки проектної декларації можна заповнити на підставі фінзвітності. Для цього ви можете скористатися підказками, які ми узагальнили в таблиці.

Порядок заповнення ключових показників проектної декларації на підставі показників фінзвітності

Показники проектної декларації

Показники ф. № 2

Показники ф. № 2-м

Показники ф. № 2-мс

показник

код рядка

показник

код рядка

показник

код рядка

показник

код рядка

Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку

01

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

2000

Разом доходи (2000 + 2120 + 2240)

2280

Разом доходи (2000 + 2160)

2280

Інші операційні доходи

2120

Дохід від участі в капіталі

2200

Інші фінансові доходи

2220

Інші доходи

2240

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)

02

Фінансовий результат до оподаткування: прибуток

2290

Фінансовий результат до оподаткування (2280 - 2285)

2290

Фінансовий результат до оподаткування (2280 - 2285)

2290

  • Зрозуміло, що у збиткових підприємств у проектній декларації буде відображено від’ємне значення у:

    ряд. 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)»;

    ряд. 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03) (+, -)».

    При цьому у проектній декларації не заповнюватимуться рядки, в яких вказується податок на прибуток, а саме:

    ряд. 06 «Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 - рядок 05) х ____2/100)»;

    ряд. 17 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 - рядок 16 ЗП)»;

    ряд. 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+, -)7».

    Далі показник ряд. 04 проектної декларації слід перенести до ряд. 07 «Об’єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+, -)» старої декларації. При цьому ряд. 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 10 + рядок 11 + рядок 12 - рядок 13)» збитковики не заповнюють.

    Особам, які проводять коригування, доведеться заповнити ще й додаток РІ до проектної декларації, в якому в доступній формі наведені показники за коригуваннями, передбаченими в ПКУ. Крім того, доведеться подати всі необхідні додатки, у тому числі й додаток АМ.

    Умова 3. Подаємо фінзвітність

    Попри те, що платники податку на прибуток, які належать до суб’єктів малого підприємництва, звільнені від подання квартальної фінзвітності до органу ДФС ( п. 46.2 ПКУ, п. 2 Порядку № 419), збитковикам краще все ж її подати.

    Адже у спеціальній нормі п. 57.1 ПКУ, що визначає порядок відмови від сплати прибуткових авансів, ідеться про обов’язкове подання разом із декларацією фінзвітності за три квартали. При цьому жодних винятків щодо неподання такої фінзвітності суб’єктами малого підприємництва або суб’єктами мікропідприємництва тут немає.

    Причому квартальна фінзвітність у цьому випадку контролерам потрібна насправді. Передусім для того, щоб звірити показники декларації та фінзвітності з метою перевірки правильності розрахунку збитку, а в майбутньому й прибутку.

    Порада: з урахуванням викладеного, украй бажано подати податківцям разом із декларацією за три квартали і фінзвітність за 9 місяців. Це стосується і суб’єктів мікропідприємництва, які «зіскакують» з авансів.

    Тоді контролери не матимуть формальних підстав відмовити платнику податків у тому, щоб після подання декларації та фінзвітності за п. 57.1 ПКУ він уже не сплачував прибуткові аванси.

    Про особливості складання фінзвітності за 9 місяців ми розповідали у статті «Фінзвітність за 9 місяців: основні моменти» // «БТ», 2015, № 40, с. 14.

    Якщо помилилися «був збиток — вийшов прибуток»: як покарають

    Припустимо, платник подав «збиткову» декларацію за три квартали, «зіскочив» зі сплати авансів, а згодом виявив, що збитки були задекларовані помилково, тобто замість збитків за цей період виходив прибуток. Перша дія після виявлення такого казусу — подання уточнюючого розрахунку за три квартали.

    І відразу виникає запитання: чим це загрожує?

    Однозначної відповіді на це запитання немає, оскільки у ПКУ чіткої відповідальності за такі дії не передбачено. Раніше в аналогічній ситуації виходили з такого (див. відповідь на запитання 14 в УПК № 698). На їх думку, платник за таких обставин не звільняється від обов’язку сплачувати авансові внески. У зв’язку з цим він зобов’язаний за кожний місяць недоплати авансових внесків сплатити всю суму такої недоплати та штраф у розмірі 3 % такої суми до подання уточнюючого розрахунку.

    При цьому платник подає лише річну декларацію, в якій визначає податкові зобов’язання з податку на прибуток.

    Цілком імовірно, такої самої позиції контролери дотримуватимуться і сьогодні. За цією логікою якщо податківці виявлять порушення в несплаті авансових внесків під час перевірки, підприємству можуть загрожувати штрафи за п. 126.1 ПКУ за несплачені аванси в такому розмірі:

    • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

    • при затримці понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

    Податківці при цьому виходять з того, що «збиткова» декларація анулюється, і підприємство було зобов’язане сплачувати аванси, узгоджені ще в декларації за 2014 рік.

    Крім того, буде нарахована пеня з розрахунку 120 % річних за кожний день прострочення, починаючи з дня настання строку погашення податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом ( п.п. 129.1.2 ПКУ).

    Утім, платники з доходом менше 20 млн грн. за 2014 рік можуть скористатися «послаблюючими» нормами п. 35 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, які передбачають таке: «тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення- рішення в терміни, визначені цим Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов’язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику*. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню».

    * Щоправда, такого порядку ще немає, на що звертають увагу і податківці в роз’ясненні з категорії 138.01 ЗІР ДФСУ.

    А в цілому краще все ретельно прорахувати і «не малювати» в декларації необґрунтованих збитків. Адже втрати від можливих санкцій перекриють усі вигоди від несплати авансових внесків.

    Висновки

    • Для того щоб не сплачувати загальні прибуткові аванси, потрібно за підсумками трьох кварталів 2015 року не мати оподатковуваного прибутку. «Зафіксувати» своє рішення слід шляхом подання до податкового органу декларації з податку на прибуток підприємства і фінзвітності за три квартали 2015 року не пізніше 09.11.15 р.

    • Контролери рекомендують до затвердження нової форми декларації подати діючу стару декларацію, в якій показати тільки об’єкти оподаткування і податкові зобов’язання з податку на прибуток. Таким чином, збитковикам слід заповнити тільки показник ряд. 07 «Об’єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+, -)» старої декларації.

    • Розрахунок суми об’єкта оподаткування податківці радять здійснити у проектній декларації, яку слід подати разом зі старою декларацією у вигляді додатка до неї.

    • Якщо платник подав «збиткову» декларацію за три квартали, «зіскочив» зі сплати авансів, а згодом виявив, що збитки були задекларовані помилково, контролери за результатами перевірки можуть наказати сплатити авансові внески, а також нарахувати штрафи за п. 126.1 ПКУ і пеню.

    Документи статті

    Закон № 652 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17.07.15 р. № 652-VIII.

    УПК № 698 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.11.13 р. № 698.

  • збиток, прибутковий аванс додати теги змінити теги
    Додайте свої теги до статті
    Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
    або Закрити
    Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
    • Добре
    • Нормально
    • Погано
    Поділитися:
    Коментарі до статті