Строки реєстрації ПН/РК
Ви вже напевно знаєте, що платники ПДВ мають обов’язково реєструвати всі ПН і РК у ЄРПН. Адже лише зареєстровані:
• ПН дають право покупцю на податковий кредит ( п. 201.1 ПКУ);
• РК дозволяють відкоригувати раніше відображені ПЗ продавцю при зменшенні суми компенсації та ПК продавцю, коли мова йде про збільшення суми компенсації у поставці ( п. 192.1 ПКУ);
• ПН/РК впливають на розмір РЛ.
За загальними правилами особи, на яких покладено обов’язок реєструвати ПН/РК, мають зробити це не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою складання ПН/РК.
Нагадаємо! ПН у будь-яких випадках реєструють продавці товарів/послуг. Єдиний виняток — на послуги, отримані на території України від нерезидента: ПН складає та реєструє в ЄРПН отримувач таких послуг.
РК, якими збільшують суму компенсації за поставлені товари/послуги, а також РК, якими сума компенсації не змінюється, теж реєструють продавці.
У загальному випадку РК на зменшення суми компенсації реєструють покупці таких товарів/послуг.
Водночас із цього правила є винятки. Продавець товарів/послуг має зареєструвати «зменшуючий» РК, якщо він складений до ПН, яка не видавалась покупцям. Так само отримувач послуг від нерезидента реєструє будь-які РК до складеної ним ПН на такі послуги.
Крім того, у п. 192.1 ПКУ описано ще один випадок реєстрації «зменшуючого» РК постачальником — якщо ПН була складена до 01.02.15 р. Однак у листі ДФСУ від 24.09.15 р. № 20281/6/99-99-19-03-02-15 // «БТ», 2015, № 41, с. 5, контролери наполягають, що такий РК має зареєструвати покупець. Саме такий порядок прописаний у алгоритмах «вхідного» контролю в ЄРПН.
Звертаємо увагу! Законом № 643 були введені тимчасові «пільгові» правила реєстрації ПН, які складені з 01.07.15 р. по 30.09.15 р. Було дозволено реєструвати в ЄРПН:
• ПН, виписані з 1-го по 15-й день місяця, до останнього дня місяця, в якому вони були складені;
• ПН, виписані з 16-го по останній день місяця, — до 15-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.
З 01.01.15 р. цей пільговий період реєстрації уже закінчився, тому при реєстрації ПН, які складені у жовтні, вже потрібно орієнтуватися на загальні строки реєстрації (деталі у «БТ», 2015, № 41, с. 45). Що ж стосується РК, то для них ніяких послаблень не було запроваджено, тобто з 01.07.15 р. (початку роботи СЕА) їх реєстрацію слід було здійснювати протягом 15 днів від дня їх складання.
За несвоєчасну реєстрацію ПН/РК до суб’єктів господарювання застосовують штрафні санкції. Що це за штрафи, розглянемо далі.
Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК
За порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК до платників ПДВ застосовуються штрафні санкції згідно із ст. 1201.1 ПКУ. Розмір штрафу диференційований і залежить від кількості днів порушення строку реєстрації, а саме ( п. 1201.1 ПКУ):
• у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів розмір штрафу складає 10 % від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК;
• у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів — 20 % від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК;
• у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів — 30 % від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК;
• у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів — 40 % від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК.
Такі штрафи загрожують платникам ПДВ, якщо вони просто несвоєчасно зареєстрували ПН/РК, але потім (із запізненням) все-таки виконали цей обов’язок.
Якщо ж платник ПДВ взагалі не зареєстрував ПН/РК протягом 180 календарних днів, то на нього накладають штраф у розмірі 50 % від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК ( п. 1201.2 ПКУ).
Очевидно, що вищезазначені штрафи введені законодавцем для того, щоб платники ПДВ не зволікали із включенням цих сум до РЛ і на їх електронні ПДВ-рахунки своєчасно надходили кошти як своєрідне підтвердження суми ПДВ, вказаної у ПН.
Притягнути до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК можуть лише особу, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації ( ст. 192 та 201 ПКУ) і лише за несвоєчасну реєстрацію тих ПН, що підлягають наданню покупцю — платнику ПДВ, та РК до таких ПН. Тобто ці штрафи не загрожують, якщо раптом ви забудете зареєструвати ПН, виписану на постачання неплатнику ПДВ, або за інших обставин, коли ПН не видається покупцю, а залишається у постачальника (п. 9 Порядку № 957).
На кого саме можуть накласти такий штраф, див. на рисунку. Зауважимо лише, що у ПКУ окремо не передбачено, кого мають покарати податківці за несвоєчасну реєстрацію «зменшуючого» РК (його реєструє покупець), якщо постачальник надасть такий РК покупцю пізніше граничної дати реєстрації. За загальним правилом оштрафувати мають покупця, хоча винним у такому порушенні є продавець. Якось несправедливо. Та нічого не вдієш, такі вимоги ПКУ.
Ще одна проблема — із реєстрацією РК до ПН, які складені до 01.02.15 р. Податківці у листі № 20281 (ср. ) висловили свою позицію з цього приводу. Вони наполягають, що РК до «старих» ПН (складених до 01.07.15 р., у тому числі і до 01.02.15 р.) підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) таких товарів/послуг (див. «БТ», 2015, № 41, с. 5). Хоча в п. 192.1 ПКУ є пряма норма, яка покладає такий обов’язок на продавця.
Особи, винні у несвоєчасній реєстрації ПН/РК
Звертаємо увагу! Вищенаведені штрафні санкції містяться у ПКУ з моменту введення СЕА. Але в повному обсязі вони почали діяти лише з 01.10.15 р. До цього часу постійно діяв лише максимальний (50 %) штраф.
Усі ж інші штрафи мають застосовувати лише в окремі проміжки часу. Так, штрафні санкції, передбачені у п. 1201.1 ПКУ, крім 10 %-штрафу, не працювали лише в період з 29.07.15 р. по 30.12.15 р. (був запроваджений мораторій на застосування таких штрафів). А от 10 %- штраф навпаки працював лише 29 днів від дати запровадження СЕА у повнофункціональному режимі (з 01.07.15 р.) до останніх кардинальних ПДВ-новацій (до 29.08.15 р.). Весь інший час він «перебував у сплячці» через мораторії на його застосування, які були встановлені у п. 35 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Однак ці штрафи контролери не застосовували, бо для них не було розроблено відповідної форми повідомлення-рішення.
Що ж стосується дії штрафів, передбачених п. 1201.1 ПКУ сьогодні, то застосувати їх можна тільки до фактів несвоєчасної реєстрації ПН/РК, які були складені після 01.10.15 р. ( п. 35 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). За несвоєчасно зареєстровані ПН/РК, які були складені до цієї дати, такий штраф сьогодні не застосовується.
А от 50 %-штраф через відсутність перерв у його роботі поширюється на всі ПН/РК, не зареєстровані протягом 180 днів. Тут ніяких послаблень не може бути.
Водночас навіть після того, як усі штрафи за несвоєчасну реєстрацію почали діяти, застосувати їх на практиці навряд чи вдасться. Справа в тому, що згідно з п. 1201.3 ПКУ порядок застосування цих штрафних санкцій має бути затверджений ДФСУ. Оскільки на сьогодні такого порядку немає, то фактично і застосовувати ці штрафи (зокрема і за попередні періоди) контролери поки що не можуть.
Випадки накладання штрафів
Якщо розглядати звичну ситуацію, тобто коли платник ПДВ оформив ПН і не зареєстрував її своєчасно в ЄРПН, то в цьому випадку всі розуміють, що штрафні санкції за таке порушення на нього будуть накладені стовідсотково. Те ж стосується і випадку несвоєчасної реєстрації РК.
Водночас інколи на практиці виникають випадки, коли однозначної відповіді на таке запитання дати не можна. Мова йде про випадки, коли платник ПДВ допустив помилку у вже зареєстрованій ПН, наприклад склав ПН не тією датою.
Такі «помилкові» ПН не відповідають фактичним операціям. Щоб виправити ситуацію, платнику ПДВ потрібно:
• по-перше, скласти «зменшуючий» РК до такої помилкової ПН і направити його на реєстрацію покупцю (або особі, яка помилково таким покупцем вважається), щоб він зареєстрував такий РК;
• по-друге, скласти нову ПН (заднім числом) з вірними даними і зареєструвати її в ЄРПН.
Якщо помилка виявлена протягом 15 днів від дати здійснення операції, то проблем не буде. А от коли її складають після закінчення цього строку, то за загальним правилом платник ПДВ (продавець) потрапляє на штраф. Та чи має тут застосовуватися штраф?
Поки не буде затверджено порядку накладання таких штрафів, точної і обґрунтованої відповіді на це запитання дати неможливо.
На наш погляд, у цьому випадку штрафних санкцій не повинно бути. Пояснюємо це тим, що фактично порушення строку реєстрації ПН у такому разі не призведе до заниження розміру РЛ особи, на яку покладено обов’язок реєстрації ПН. Річ у тім, що помилкова ПН буде зареєстрована в ЄРПН і скоригує розмір РЛ до відповідного значення. А оскільки зазвичай нова вірна ПН і РК до старої ПН будуть зареєстровані в один і той же час (ну з розбіжністю у декілька днів), якщо, звичайно, покупець не буде відтягувати з реєстрацією «зменшуючого» РК, то і розбіжності практично не буде. Хоча якщо, наприклад, покупець буде зволікати з реєстрацією, то продавець, зареєструвавши нову ПН до реєстрації РК на зменшення, ще й зажене себе до реєстраційної ями — зменшить свій РЛ два рази на одну і ту ж суму (див. с. 38 цього номера).
Водночас контролери можуть не звернути уваги на таку ситуацію, а підійти до її вирішення формально. Тобто вони можуть орієнтуватися лише на те, були окремі ПН/РК своєчасно зареєстровані в ЄРПН чи ні, без огляду на те, що стало причиною такої нереєстрації.
Щоб не гадати «на кавовій гущі», зачекаємо на порядок накладання штрафів за несвоєчасну реєстрацію і потім зробимо висновки.
Документи та скорочення статті
Порядок № 957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 22.09.14 р. № 957.
Лист № 20281 — лист ДФСУ від 24.09.15 р. № 20281/6/99-99-19-03-02-15.
ПН — податкова накладна.
ПЗ — податкові зобов’язання.
ПК — податковий кредит.
РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
РЛ — реєстраційний ліміт.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
