Запитання | Суть відповіді податківців / наша позиція |
Визначаємо базу обкладення ПДВ (категорія 101.06 ЗІР ДФСУ) | |
Як визначається база обкладення ПДВ операцій з поставки товарів на митній території України, які були попередньо імпортовані (ввезені) платником ПДВ: • виходячи з договірної вартості; • за ціною не нижче ціни придбання; • за ціною не нижче митної вартості? | Для операцій з постачання товарів, ввезених платником ПДВ на митну територію України, база обкладення ПДВ визначається за загальним правилом — виходячи з їх договірної вартості, без урахування величини митної вартості |
Згодні. Дійсно, будь-яких особливостей у визначенні бази обкладення ПДВ за операціями постачання раніше імпортованих товарів ПКУ не містить. Вона визначається виходячи з договірної вартості товарів з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (абзац перший п. 188.1 ПКУ). А ось мінімальною межею бази обкладення ПДВ таких товарів (якщо дотримуватись абзацу другого п. 188.1 ПКУ) мала бути ціна їх придбання, тобто первісна вартість запасів згідно з П(С)БО 9 «Запаси». Тому відповідь контролерів є цілком логічною. Більше того, такий підхід може дати позитивний ефект ще й для РЛ(1), бо сума «ввізного» ПДВ, сплачена виходячи з митної вартості товару (вона збільшує РЛ), може перевищувати ПЗ, нараховані при подальшому постачанні товару (ця сума зменшує РЛ). Адже такі ПЗ розраховують виходячи з договірної вартості такого товару або ціни придбання (якщо остання виявиться вищою) | |
Чи має право платник ПДВ подати УР і включити до складу ПК суму ПДВ, зазначену у МД та сплачену при імпорті товарів, у разі якщо така сума ПДВ не була включена до складу ПК? | У випадку якщо платником ПДВ при імпорті товарів / основних засобів сплачені суми ПДВ, зазначені в МД, помилково не були включені до складу ПК, то платник податків може суми сплаченого ПДВ уключити до ПК шляхом подання УР (з урахуванням строків давності) |
Згодні. Якщо суми ПДВ платник ПДВ не включив до складу ПК, він може виправити свою помилку шляхом подання УР до декларації за період, в якому у підприємства виникло право на ПК. Інакше кажучи, суми ПДВ за МД уключаємо виключно «період» у «період». Адже п. 198.6 ПКУ надає можливість уключити до ПК суми ПДВ протягом 365 календарних днів тільки на підставі ПН, зареєстрованих в ЄРПН. Про МД там не йдеться. І не забувайте: підприємство має право включити до ПК суму ПДВ, сплачену при імпорті товарів, за умови наявності належним чином оформленої МД | |
Спецрежимні особливості (категорія 101.24 ЗІР ДФСУ) | |
У якій ПДВ-декларації сільгосппідприємством — суб’єктом спецрежиму відображаються ПЗ, що виникли у зв’язку з перевищенням ціни придбання / собівартості самостійно виготовлених сільгосптоварів/послуг над фактичною ціною їх постачання? | ПЗ, що виникли у сільгосппідприємства — суб’єкта спецрежиму у зв’язку з постачанням сільгосптоварів / послуг, відображаються в ряд. 1.1 ПДВ-декларації з позначкою «0121 — 0123», виходячи з їх договірної ціни. При цьому сума перевищення ціни придбання / собівартості самостійно виготовлених сільгосптоварів / послуг над фактичною ціною їх постачання відображається в ПДВ-декларації з позначкою «0110» |
З цим висновком ми не можемо погодитися. Податківці обрали фіскальний шлях, якого дотримуються ще з часів існування звичайних цін («ВПСУ», 2012, № 12, с. 14). Просто тепер у своїх міркуваннях вони ґрунтуються на нормах Порядку № 966. Так, згідно з п.п. 2 п. 3 розд. V цього документа, у ряд. 1.1 ПДВ-декларації з позначкою «0121 — 0123» вказуються виключно операції з поставки сільгосппідприємством виготовлених/наданих сільгосптоварів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах. Звичайно, донарахування ПЗ згідно з п. 188.1 ПКУ у зв’язку з тим, що база обкладення ПДВ виявилася нижчою за собівартість продукції, що поставляється, розглядати як постачання сільгосппродукції не можна. Тому контролери й доходять висновку, що відображати такі ПЗ потрібно в «основній» ПДВ-декларації. Проте за своєю суттю дотягування бази оподаткування до ціни придбання покликане компенсувати раніше відображений ПК. Тому нараховані ПЗ логічніше відображати в тій декларації, до якої потрапив «вхідний» ПДВ при придбанні товарів/послуг, що сформували собівартість сільгосппродукції. Іноді з таким підходом погоджуються і контролери. Так, ПЗ, нараховані при списанні загиблих посівів (як непридатних до використання в госпдіяльності), вони рекомендують відображати в спецрежимній декларації (категорія 101.29.01 ЗІР ДФСУ). Виходить, у податківців абсолютно різні підходи до схожих ситуацій | |
Заповнюємо додатки до ПДВ-декларації (категорія 101.27 ЗІР ДФСУ) | |
Який порядок заповнення додатка Д1 до ПДВ-декларації при зменшенні ПК у разі відмови продавця надати РК до ПН? | Формою додатка Д1 передбачено, що в разі коригування ПК згідно зі ст. 192 ПКУ платнику податків слід заповнювати таблиці 2 і 3. У разі відмови продавця надати РК до ПН: • графи 5, 8 — 12, 14 і 15 таблиць 2 і 3 додатка Д1 заповнюються в загальновстановленому порядку; • графи 6 — 7, 13 зазначених таблиць залишаються незаповненими |
Нагадаємо: якщо в результаті перерахунку відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь постачальника, покупець зобов’язаний зменшити суму ПК за результатами періоду, в якому відбувся такий перерахунок (повернення товарів/авансу) (п.п. 192.1.1 ПКУ). Отже, незалежно від того, надав постачальник РК покупцю чи ні, покупець повинен зменшити ПК, причому незалежно від факту реєстрації РК в ЄРПН. При цьому сам факт повернення товарів або отримання від продавця грошових коштів за товар (залежно від того, яка з подій відбулася першою) є основою для відображення в обліку операції коригування. Звичайно, за відсутності РК можна оформити бухдовідку, на підставі якої зробити відповідні записи в ряд. 16 ПДВ-декларації і додатку Д1 (як її заповнити, читайте у «БТ», 2015, № 25, с. 17). Але, як бачите, її дані наводити в додатку Д1 не обов’язково | |
Визначаємо об’єкт обкладення ПДВ (категорія 101.02 ЗІР ДФСУ) | |
Чи підлягає обкладенню ПДВ компенсація орендарем податку на нерухоме майно? | У разі якщо орендар відшкодовує податок на нерухоме майно орендодавцю згідно з умовами договору оренди житлового/нежитлового приміщення, то таке відшкодування: • вважається частиною оплати вартості послуг оренди; • є складовою частиною операції з поставки послуг. А тому є об’єктом обкладення ПДВ |
Звичайно, тут є з чим посперечатися. По-перше, якщо дотримуватися норм ЦКУ, то орендна плата має всього лише дві складові (ст. 797 ЦКУ): • плата за користування будівлею; • плата за користування земельною ділянкою. А по-друге, платником податку на нерухомість є фізичні і юридичні особи — власники об’єктів житлової та/або нежитловій нерухомості (п.п. 266.1.1 ПКУ). При цьому передача об’єкта нерухомості в оренду не змінює суб’єкта плати за такий об’єкт нерухомості. Однак, погодьтеся, відшкодування комунальних платежів орендодавцю (згідно з угодою оренди) також не є складовою орендної плати. Та й платником комунальних платежів зазвичай є орендодавець (якщо орендар не переоформив договір на надання комунальних послуг на своє ім’я). Проте таку суму компенсації можна включати в орендну плату на цілком законних підставах. Адже п. 188.1 ПКУ вимагає включати до бази для нарахування ПДВ будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. Звідси висновок: усі суми відшкодування (будь то комунальні платежі, плата за землю або податок на нерухомість) орендодавцю, які прописані в договорі оренди, вважатимуться складовими орендної плати. А все разом це буде платою за надання такої послуги, як оренда нерухомості, яка й буде об’єктом обкладення ПДВ | |
(1) Використані документи та скорочення: Порядок № 966 — Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом МФУ від 23.09.14 р. № 966; ПЗ — податкові зобов’язання; ПК — податковий кредит; РЛ — реєстраційний ліміт; МД — митна декларація; ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних; УР — Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. |