Теми статей
Обрати теми

Сьогодні в «репертуарі» — ПДВ

Кравченко Дар’я

Запитання

Суть відповіді податківців / наша позиція

Визначаємо базу обкладення ПДВ (категорія 101.06 ЗІР ДФСУ)

Як визначається база обкладення ПДВ операцій з поставки товарів на митній території України, які були попередньо імпортовані (ввезені) платником ПДВ:

• виходячи з договірної вартості;

• за ціною не нижче ціни придбання;

• за ціною не нижче митної вартості?

Для операцій з постачання товарів, ввезених платником ПДВ на митну територію України, база обкладення ПДВ визначається за загальним правилом — виходячи з їх договірної вартості, без урахування величини митної вартості

Згодні. Дійсно, будь-яких особливостей у визначенні бази обкладення ПДВ за операціями постачання раніше імпортованих товарів ПКУ не містить. Вона визначається виходячи з договірної вартості товарів з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (абзац перший п. 188.1 ПКУ).

А ось мінімальною межею бази обкладення ПДВ таких товарів (якщо дотримуватись абзацу другого п. 188.1 ПКУ) мала бути ціна їх придбання, тобто первісна вартість запасів згідно з П(С)БО 9 «Запаси».

Тому відповідь контролерів є цілком логічною.

Більше того, такий підхід може дати позитивний ефект ще й для РЛ(1), бо сума «ввізного» ПДВ, сплачена виходячи з митної вартості товару (вона збільшує РЛ), може перевищувати ПЗ, нараховані при подальшому постачанні товару (ця сума зменшує РЛ). Адже такі ПЗ розраховують виходячи з договірної вартості такого товару або ціни придбання (якщо остання виявиться вищою)

Чи має право платник ПДВ подати УР і включити до складу ПК суму ПДВ, зазначену у МД та сплачену при імпорті товарів, у разі якщо така сума ПДВ не була включена до складу ПК?

У випадку якщо платником ПДВ при імпорті товарів / основних засобів сплачені суми ПДВ, зазначені в МД, помилково не були включені до складу ПК, то платник податків може суми сплаченого ПДВ уключити до ПК шляхом подання УР (з урахуванням строків давності)

Згодні. Якщо суми ПДВ платник ПДВ не включив до складу ПК, він може виправити свою помилку шляхом подання УР до декларації за період, в якому у підприємства виникло право на ПК.

Інакше кажучи, суми ПДВ за МД уключаємо виключно «період» у «період». Адже п. 198.6 ПКУ надає можливість уключити до ПК суми ПДВ протягом 365 календарних днів тільки на підставі ПН, зареєстрованих в ЄРПН. Про МД там не йдеться.

І не забувайте: підприємство має право включити до ПК суму ПДВ, сплачену при імпорті товарів, за умови наявності належним чином оформленої МД

Спецрежимні особливості (категорія 101.24 ЗІР ДФСУ)

У якій ПДВ-декларації сільгосппідприємством — суб’єктом спецрежиму відображаються ПЗ, що виникли у зв’язку з перевищенням ціни придбання / собівартості самостійно виготовлених сільгосптоварів/послуг над фактичною ціною їх постачання?

ПЗ, що виникли у сільгосппідприємства — суб’єкта спецрежиму у зв’язку з постачанням сільгосптоварів / послуг, відображаються в ряд. 1.1 ПДВ-декларації з позначкою «0121 — 0123», виходячи з їх договірної ціни.

При цьому сума перевищення ціни придбання / собівартості самостійно виготовлених сільгосптоварів / послуг над фактичною ціною їх постачання відображається в ПДВ-декларації з позначкою «0110»

З цим висновком ми не можемо погодитися.

Податківці обрали фіскальний шлях, якого дотримуються ще з часів існування звичайних цін («ВПСУ», 2012, № 12, с. 14).

Просто тепер у своїх міркуваннях вони ґрунтуються на нормах Порядку № 966. Так, згідно з п.п. 2 п. 3 розд. V цього документа, у ряд. 1.1 ПДВ-декларації з позначкою «0121 — 0123» вказуються виключно операції з поставки сільгосппідприємством виготовлених/наданих сільгосптоварів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

Звичайно, донарахування ПЗ згідно з п. 188.1 ПКУ у зв’язку з тим, що база обкладення ПДВ виявилася нижчою за собівартість продукції, що поставляється, розглядати як постачання сільгосппродукції не можна. Тому контролери й доходять висновку, що відображати такі ПЗ потрібно в «основній» ПДВ-декларації.

Проте за своєю суттю дотягування бази оподаткування до ціни придбання покликане компенсувати раніше відображений ПК. Тому нараховані ПЗ логічніше відображати в тій декларації, до якої потрапив «вхідний» ПДВ при придбанні товарів/послуг, що сформували собівартість сільгосппродукції.

Іноді з таким підходом погоджуються і контролери. Так, ПЗ, нараховані при списанні загиблих посівів (як непридатних до використання в госпдіяльності), вони рекомендують відображати в спецрежимній декларації (категорія 101.29.01 ЗІР ДФСУ).

Виходить, у податківців абсолютно різні підходи до схожих ситуацій

Заповнюємо додатки до ПДВ-декларації (категорія 101.27 ЗІР ДФСУ)

Який порядок заповнення додатка Д1 до ПДВ-декларації при зменшенні ПК у разі відмови продавця надати РК до ПН?

Формою додатка Д1 передбачено, що в разі коригування ПК згідно зі ст. 192 ПКУ платнику податків слід заповнювати таблиці 2 і 3.

У разі відмови продавця надати РК до ПН:

графи 5, 8 — 12, 14 і 15 таблиць 2 і 3 додатка Д1 заповнюються в загальновстановленому порядку;

графи 6 — 7, 13 зазначених таблиць залишаються незаповненими

Нагадаємо: якщо в результаті перерахунку відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь постачальника, покупець зобов’язаний зменшити суму ПК за результатами періоду, в якому відбувся такий перерахунок (повернення товарів/авансу) (п.п. 192.1.1 ПКУ). Отже, незалежно від того, надав постачальник РК покупцю чи ні, покупець повинен зменшити ПК, причому незалежно від факту реєстрації РК в ЄРПН.

При цьому сам факт повернення товарів або отримання від продавця грошових коштів за товар (залежно від того, яка з подій відбулася першою) є основою для відображення в обліку операції коригування.

Звичайно, за відсутності РК можна оформити бухдовідку, на підставі якої зробити відповідні записи в ряд. 16 ПДВ-декларації і додатку Д1 (як її заповнити, читайте у «БТ», 2015, № 25, с. 17). Але, як бачите, її дані наводити в додатку Д1 не обов’язково

Визначаємо об’єкт обкладення ПДВ (категорія 101.02 ЗІР ДФСУ)

Чи підлягає обкладенню ПДВ компенсація орендарем податку на нерухоме майно?

У разі якщо орендар відшкодовує податок на нерухоме майно орендодавцю згідно з умовами договору оренди житлового/нежитлового приміщення, то таке відшкодування:

• вважається частиною оплати вартості послуг оренди;

• є складовою частиною операції з поставки послуг.

А тому є об’єктом обкладення ПДВ

Звичайно, тут є з чим посперечатися. По-перше, якщо дотримуватися норм ЦКУ, то орендна плата має всього лише дві складові (ст. 797 ЦКУ):

плата за користування будівлею;

плата за користування земельною ділянкою.

А по-друге, платником податку на нерухомість є фізичні і юридичні особи — власники об’єктів житлової та/або нежитловій нерухомості (п.п. 266.1.1 ПКУ). При цьому передача об’єкта нерухомості в оренду не змінює суб’єкта плати за такий об’єкт нерухомості.

Однак, погодьтеся, відшкодування комунальних платежів орендодавцю (згідно з угодою оренди) також не є складовою орендної плати. Та й платником комунальних платежів зазвичай є орендодавець (якщо орендар не переоформив договір на надання комунальних послуг на своє ім’я). Проте таку суму компенсації можна включати в орендну плату на цілком законних підставах.

Адже п. 188.1 ПКУ вимагає включати до бази для нарахування ПДВ будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Звідси висновок: усі суми відшкодування (будь то комунальні платежі, плата за землю або податок на нерухомість) орендодавцю, які прописані в договорі оренди, вважатимуться складовими орендної плати.

А все разом це буде платою за надання такої послуги, як оренда нерухомості, яка й буде об’єктом обкладення ПДВ

(1) Використані документи та скорочення:

Порядок № 966 — Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом МФУ від 23.09.14 р. № 966;

ПЗ — податкові зобов’язання; ПК — податковий кредит; РЛ — реєстраційний ліміт; МД — митна декларація; ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних; УР — Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Теги ПДВ
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі