Загальні правила розрахунку
Правила розрахунку рентної плати за спеціальне водокористування за І квартал 2016 року, в цілому, не змінились порівняно з минулим роком, але слід врахувати деякі нюанси. Розмір плати розраховується за фактично використаний обсяг води з урахуванням обсягу втрат води в системах водопостачання ( п. 255.2 ПКУ). Визначають такий обсяг або за даними лічильників, або за технологічними даними, якщо такі прилади (лічильники) не встановлені. Водночас якщо можливість установити лічильники є, але за фактом їх немає, то сплатити збір потрібно у 2-кратному розмірі.
Крім того, варто пам’ятати, що при розрахунку плати за спецводокористування важливе значення відіграють ліміти на використання води, які має практично кожний водокористувач, що сплачує рентну плату за спецводокористування (первинний водокористувач бере їх із дозволу на спецводокористування, а вторинний — із договору на поставку води, який укладений із первинним водокористувачем). Впливають ліміти на розмір рентної плати так:
• у межах ліміту розмір плати розраховується у звичайному розмірі;
• за понадлімітний обсяг води плату стягують у підвищеному 5-кратному розмірі.
Увага! Якщо у вас немає лімітів (первинний водокористувач не отримав дозволу або у договорі на поставку води не виділено лімітів для вторинного водокористувача), то фіскали вважають, що у водокористувача відсутній ліміт, а тому плата за весь обсяг використаної води справляється як за понадлімітне використання.
Для розрахунку розміру рентної плати водокористувач має перемножити фактичний обсяг використаної води на ставку плати. Розміри таких ставок беруть із п. 255.5 ПКУ (залежно від водного об’єкта, з якого забирається вода). З І кварталу 2016 року для розрахунку рентної плати будуть застосовувати нові, збільшені на 26,5 % ставки плати. Для того щоб дізнатися реальний розмір ставок, вам слід заглянути або до діючої редакції ПКУ, або до Закону України від 24.12.15 р. № 909-VIII.
Звертаємо увагу! Якщо вода, що надходить водокористувачу, формується із змішаних джерел (із різних водних потоків), то для розрахунку рентної плати використовують ставки, встановлені для обох джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані джерела ( п. 255.10 ПКУ), спираючись на співвідношення, у якому формується змішане джерело. Ці дані можна отримати у постачальника води.
Після здійснення математичних розрахунків розмір податку слід скоригувати на коригуючі коефіцієнти. Наприклад, при понадлімітному використанні застосовують коефіцієнт 5, а за невстановлений лічильник — 2.
Нюанси заповнення декларації
Правила заповнення декларації з рентної плати і додатка 5 (форма затверджена наказом Мінфіну України від 17.08.15 р. № 719), де розраховується рентна плата за спецводокористування, описані у «БТ», 2016, № 5, с. 27, тому повторюватися не будемо.
Звертаємо увагу тільки на розрахунок податкових зобов’язань з використанням спеціалізованого програмного забезпечення (ПЗ) податківців, наприклад, «Єдине вікно», ОПЗ, а саме на правила визначення розміру плати у ряд. 11 додатка 5. Цей рядок містить формулу, за якою розраховується податок. У цій формулі не другорядну роль відіграє показник V, який потрібно вписати у назву ряд. 11 та застосовувати до ставок рентної плати (він приводить розрахований податок у відповідність до розмірності ставки). Цей показник використовується у зв’язку з тим, що для різних видів ренти за спецводокористування ставку встановлено у розрахунку за різні обсяги води:
• для водних ресурсів, що входять виключно до складу напоїв, — за 1 м3;
• для водних ресурсів для потреб рибництва — 10000 м3;
• за спецвикористання поверхневих та підземних вод, шахтної, кар’єрної та дренажної води — 100 м3.
При розрахунку податкових зобов’язань за допомогою ПЗ податківців значення показника V пов’язано зі значенням ряд. 6 «код водного об’єкта». Тож уважно заповнюйте цей рядок, щоб при розрахунку зобов’язань програма «пропустила» відповідний показник V у назві ряд. 11.
Однак у алгоритмах контролю, які застосовуються при камеральній перевірці додатка 5, є помилка. При розрахунку ренти за використання поверхневих та/або підземних вод (ставки встановлені у пп. 255.5.1 та 255.5.2 ПКУ за 100 м3) ПЗ податківців не приймає показник V у розмірі 100 (при камеральній перевірці видає помилку та вимагає застосувати показник 1). Лише для шахтної, кар’єрної та дренажної води (ставка встановлена у п.п. 255.5.7 ПКУ) з кодами водних об’єктів 6.1.1 та 6.2.1 у ряд. 6 камеральна перевірка проходить без помилок.
Якщо ви зіткнулися із такою проблемою, можете ігнорувати помилку, яку видає камеральна перевірка. Схоже, саме до цього варіанта схиляються податківці (у своїх усних роз’ясненнях) і рекомендують самостійно розрахувати податок за формулою, наведеною у ряд. 11 та з правильним (згідно з ПКУ) показником V (тобто 100).
Що стосується строків подання декларації, то за І квартал її слід подати за місцем податкової реєстрації платника не пізніше 10.05.16 р. Одночасно з декларацією необхідно подати також і паперові копії дозволу на спецводокористування або договору на поставку води (у разі внесення змін до дозволу на спецводокористування або до договору на поставку води подається їх копія). А ті водокористувачі, що складають звітність про використання води за ф. № 2-ТП (водгосп), подають і її копію.
Увага! Якщо воду використовує ваша філія, відділення чи інший відокремлений підрозділ (самостійний платник податків), то декларацію подає сам підрозділ за своїм місцем податкової реєстрації ( п.п. 255.11.17 ПКУ).
Якщо ж мова йде про відокремлені структурні підрозділи, які знаходяться не за місцем розташування головного підприємства (несамостійний платник), то декларацію подає головне підприємство за місцезнаходженням водного об’єкта ( п.п. 255.11.18 ПКУ). Щоб подати таку декларацію, воно має стати на облік у податковому органі за місцезнаходженням водних об’єктів як за неосновним місцем обліку (лист ДФСУ від 02.02.16 р. № 3267/7/99-99-15-04-01-17).
Перерахувати до бюджету плату за спецводокористування за I квартал 2016 року потрібно не пізніше 20.05.16 р. ( п. 257.5 ПКУ).
Господарське використання чи санітарні потреби
Платниками рентної плати за спецводокористування є водокористувачі — суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юрособи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юрособи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також ФОП, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних чи інших водокористувачів (вторинні водокористувачі) ( п. 255.1 ПКУ). До платників віднесено і єдиноподатників, оскільки у переліку податків і зборів, від сплати яких вони звільнені (наведено такий перелік у п. 297.1 ПКУ), рентна плата за спецводокористування не вказана.
При цьому якщо мова йде про вторинних водокористувачів (якими, як правило, є магазини, готелі, перукарні тощо), то вони є платниками рентної плати, лише коли отримують воду від первинних водокористувачів на підставі договору на поставку води ( абз. 2 п.п. 255.11.2 ПКУ). Тому якщо воду отримуєте без такого договору, то платником рентної плати є постачальник води, а не водокористувач (категорія 121.01 ЗІР ДФСУ).
Якщо ж у вас договір на постачання води укладено (а це доволі часто так і є), то це також ще не вказує на те, що ви маєте сплачувати рентну плату за спецводокористування. Справа в тому, що рентна плата не справляється за воду, яка використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юросіб та ФОП, у тому числі платники єдиного податку ( п.п. 255.4.1 ПКУ).
Таким чином, якщо суб’єкт господарювання використовує воду виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, то сплачувати рентну плату не потрібно.
Дуже часто виникає запитання: як розмежувати господарське (комерційне) використання та використання на санітарно-гігієнічні потреби?
На жаль, універсальних рецептів немає. У кожній конкретній ситуації потрібно враховувати усі нюанси. Продемонструємо це на мешканцях готелів і гуртожитків.
Для того щоб не сплачувати рентну плату, суб’єкт господарювання має використовувати воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.
До «виключно власних» потреб суб’єкта господарювання (готелю) можна віднести використання води для прибирання приміщень, а також використання води для питних і санітарно-гігієнічних потреб працівників даного підприємства. Воду ж, використану постояльцями, не можна віднести до використання на «власні» потреби суб’єкта господарювання (готелю). З цим фактом важко сперечатися.
Деякі експерти наполягають на тому, що звільнення від сплати рентної плати готелі отримують не з причини використання води на власні санітарно-гігієнічні цілі, а через те, що таку воду на ці потреби використовує «населення». Тобто для цілей оподаткування вони прирівнюють постояльців готелю до «населення».
На наш погляд, це помилкове твердження. Справа в тому, що населенням для сплати рентної плати вважається «сукупність людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок».
Готельні номери не входять до житлового фонду населення (ст. 4 і 6 Житлового кодексу Української РСР від 30.06.83 р. № 5464-X). Тобто на них не розповсюджується дія житлового законодавства.
Отже, вважати постояльців готелю населенням для цілей обкладення рентною платою не можна. Використання води такими особами слід класифікувати як використання води в господарських цілях. Про це свідчить Закон України «Про туризм» від 15.09.95 р. № 324/95-ВР, де сказано, що тимчасове проживання у готельному номері з обов’язковим обслуговуванням є готельною послугою.
Тобто коли постоялець готелю користується душем і санвузлом, то це разом із користуванням іншими елементами стандартного готельного номера (телевізор, холодильник тощо) входить до складу послуги, яка надається готелем відповідно до його господарської діяльності.
Враховуючи це, констатуємо: оскільки використання води в готелі постояльцями навіть для санітарно-гігієнічних цілей слід вважати використанням води в господарській дільності, то доведеться сплачувати рентну плату за спеціальне використання води за весь фактично спожитий обсяг води (як за воду, використану постояльцями, так і з а воду, використану працівниками готелю для задоволення власних санітарно-гігієнічних потреб). Справа в тому, що у ПКУ не передбачено розподіл спожитої води на «господарську» (спожиту постояльцями готелю) і «негосподарську» (спожиту персоналом готелю). На цьому наполягають і податківці у категорії 121.01 ЗІР ДФСУ.
А от у випадку із гуртожитком контролери більш лояльні (категорія 121.01 ЗІР ДФСУ). Вони погоджуються з тим, що суб’єкт господарювання, який має на балансі нежитлові будівлі, гуртожитки, не є платником рентної плати за спецводокористування, якщо:
• використовує воду в таких будівлях виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб мешканців гуртожитків (населення);
• використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.
