Нормальна тривалість робочого часу не має перевищувати 40 годин на тиждень ( ст. 50 КЗпП).
Водночас за угодою між працівником і роботодавцем (див. ст. 56 КЗпП), або з ініціативи роботодавця (ч. 3 ст. 32 КЗпП) при прийнятті на роботу працівника або під час роботи, на певний строк або без обмеження строку, працівнику може встановлюватися неповний робочий час. Яким чином? Шляхом:
• зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день);
• зменшення кількості днів роботи (неповний робочий тиждень);
• одночасного зменшення кількості годин роботи протягом робочого дня і кількості днів роботи (поєднання неповного робочого дня та неповного робочого тижня).
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Однак певні наслідки для працівників, яким був установлений неповний робочий день, матимуть місце. Про них далі.
Заробітна плата та ПСП
Працю працівника на умовах неповного робочого часу оплачуйте пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Отже, щодо такого працівника місячний фонд оплати праці може бути менше мінімальної заробітної плати (МЗП). Однак за умов нормальної тривалості робочого часу заробітна плата працівника має бути не нижче встановленого законодавством рівня МЗП.
Аналогічне правило діє і для відрядників. Відрядні розцінки встановлюйте так, щоб у разі виконання місячної норми оплата праці працівника була не менше мінімальної зарплати*.
* Майте на увазі, з травня 2015 року збільшується розмір мінімальної заробітної плати. Детальніше див. «БТ», 2016, № 4, с. 23.
Звертаємо увагу: якщо працівник, якому встановлений неповний робочий день, виконує роботу понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої законодавством тривалості робочого дня, то така робота не вважається наднормовою та оплачується в одинарному розмірі (див. абз. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13).
Зарплату працівника, який працює на умовах неповного робочого часу, оподатковуйте в загальному порядку. Зверніть увагу, що він також може скористатися правом на податкову соціальну пільгу. Встановлення працівнику неповного робочого часу жодним чином не впливає на порядок застосування цієї пільги.
Щорічні відпустки та відпускні
Працівник з неповним робочим часом має право на щорічну відпустку повної тривалості, тобто не менше ніж 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік ( ст. 75 КЗпП і ст. 6 Закону про відпустки).
Час фактичної роботи на умовах неповного робочого часу включайте до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку, без будь-яких обмежень ( ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).
Для розрахунку «відпускної» середньоденної заробітної плати використовуйте Порядок № 100. Її суму визначаєте поділивши сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Отриманий результат множите на число календарних днів відпустки.
Окремо зупинимося на ситуації, коли працівник працює в режимі неповного робочого тижня. Якщо такий режим йому встановлений з ініціативи роботодавця ( ст. 32 КЗпП), то при обчисленні «відпускної» середньоденної зарплати кількість робочих днів, протягом яких він не працював відповідно до наказу керівництва, виключайте із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді (див. лист Мінпраці від 12.03.07 р. № 66/06/186-07).
А якщо працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням ( ст. 56 КЗпП)? У цьому випадку дні, протягом яких він не працював у зв’язку зі встановленням неповного робочого тижня, братимуть участь у розрахунку (див. лист Мінпраці від 25.05.09 р. № 294/13/84-09).
Приклад 1. Відповідно до наказу керівника всі працівники підприємства працюють з 2014 року в режимі неповного робочого тижня (робочі дні понеділок — середа). У квітні працівник подав заяву з проханням надати йому частину щорічної відпустки тривалістю 3 календарні дні з 04.05.16 р. Розрахунковий період з 01.05.15 р. по 30.04.16 р. Сума заробітної плати, нарахованої працівнику в розрахунковому періоді, — 60000,00 грн.
Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати:
366 - 10 - 51 = 305 (к. дн.),
де 366 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
10 — кількість святкових і неробочих днів, що припадають на цей період (4 дні у травні 2015 року (1, 2, 9 і 31), 1 день у червні 2015 року (28), 1 день у серпні 2015 року (24), 1 день у жовтні 2015 року (14), 2 дні у січні 2016 року (1 і 7) і 1 день у березні 2016 року (8));
51 — кількість робочих днів, протягом яких відповідно до наказу керівництва не виконувалася робота на підприємстві.
Середня зарплата становитиме:
60000,00 : 305 = 196,72 (грн.).
Сума відпускних складе:
196,72 х 3 = 590,16 (грн.).
Приклад 2. Використовуючи умови прикладу 1, припустимо, що працівнику був установлений неповний робочий тиждень за угодою сторін на підставі його заяви ( ст. 56 КЗпП).
У цьому випадку кількість календарних днів у розрахунковому періоді, які беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати, дорівнюватиме 356 (366 - 10).
Середня зарплата становитиме:
60000,00 : 356 = 168,54 (грн.).
Сума відпускних складе:
168,54 х 3 = 505,62 (грн.).
Зверніть увагу: у разі коли робота здійснюється на умовах неповного робочого дня, розрахунок суми відпускних здійснюйте в загальному порядку без будь-яких особливостей.
Лікарняні та допомога по вагітності та пологах
Особи, які працюють на умовах неповного робочого часу, мають право на лікарняні та декретні на загальних підставах. Однак, розраховуючи їм суму допомоги, зверніть увагу на такі особливості.
Страховий стаж і стаж роботи за останні 12 місяців. Розмір лікарняних залежить від страхового стажу працівника.
Починаючи з 2011 року до страхового стажу місяць уключається як повний, якщо за нього сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.
Мінімальний страховий внесок — це сума коштів, визначувана як добуток мінімального розміру зарплати і розміру ЄСВ, встановлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Вище ми говорили, що в разі роботи на умовах неповного робочого часу місячний дохід працівника може бути менше мінімальної заробітної плати. А отже, сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць, буде менше мінімального страхового внеску. У цьому випадку період, який потрапить до страхового стажу, визначайте за такою формулою:
ТП = Св : В,
де ТП — тривалість періоду, який зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св — сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць;
В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.
Важливо! Якщо у працівника страховий стаж протягом останніх 12 місяців становив менше 6 місяців, не забудьте «включити» спецобмеження за сумою лікарняних (допомоги по вагітності та пологах). Ось вони.
Щодо декретних. Сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не має перевищувати двократний розмір МЗП і не може бути менше розміру МЗП, встановленого законом у місяці настання страхового випадку.
Щодо лікарняних. Сума лікарняних з розрахунку на місяць не може бути вище розміру МЗП, встановленого законом у місяці настання страхового випадку.
Розрахунок середньоденної заробітної плати для оплати періоду тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами, проводите відповідно до Порядку № 1266.
Важливо! Якщо страховий випадок настав після 04.07.15 р., то розрахунок суми виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю здійснюйте виходячи із середньоденної заробітної плати з розрахунку на 1 календарний день, незалежно від режиму роботи та зайнятості працівника.
Її суму визначаємо, поділивши зарплату, нараховану в розрахунковому періоді, на загальну кількість календарних днів, що припадають на такий період, зменшену на кількість днів, не відпрацьованих з поважних причин. Таких поважних причин усього чотири:
• тимчасова непрацездатність;
• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка для догляду за дитиною до 3 (6 — за медичним висновком) років;
• відпустка без збереження заробітної плати, надана згідно із законом.
Розрахувавши середньоденну зарплату, визначаємо суму оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та суму допомоги по тимчасовій непрацездатності. Для цього показник середньоденної зарплати множимо на відповідну кількість календарних днів, що припадають на період тимчасової непрацездатності працівника.
Приклад 3. Працівник починаючи з грудня 2015 року працює в режимі неповного робочого тижня (робочі дні понеділок — середа). З 4 по 8 квітня 2016 року він хворів, що підтверджено належним чином оформленим листком непрацездатності.
Розрахунковий період — квітень 2015 року — березень 2016 року. Загальна сума зарплати, нарахована в розрахунковому періоді (оклад, надбавки, доплати, індексація), — 35000,00 грн. Кількість календарних днів, що припадають на розрахунковий період і беруть участь у розрахунку, — 366. Страховий стаж працівника — 20 років 2 місяці.
Сума середньоденної зарплати з розрахунку на 1 календарний день дорівнює:
35000,00 : 366 = 95,63 (грн.).
Визначимо суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця:
95,63 х 5 = 478,15 (грн.).
Як бачите, з працівниками, які працюють на умовах неповного робочого часу, слід бути насторожі. Але ми упевнені, що впоратися з можливими труднощами вам допоможе наша стаття.
Висновки
- Працівнику може встановлюватися неповний робочий час за угодою сторін або з ініціативи роботодавця.
- Праця працівника на умовах неповного робочого часу оплачується пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
- Робота понад передбачений трудовим договором час, але в межах встановленої законодавством тривалості робочого дня не вважається наднормовою та оплачується в одинарному розмірі.
- Працівник з неповним робочим часом має право на щорічну відпустку повної тривалості. Але порядок розрахунку середньої зарплати для нарахування відпускних залежатиме від того, з чиєї ініціативи встановлений неповний робочий час.
Документи та скорочення статті
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266.
МЗП — мінімальна заробітна плата.
ПСП — податкова соціальна пільга.
