ПДВ-запитання: частина 1

Запитання

Відповідь

Податкова накладна (ПН) від постачальника виписана 20.07.16 р., а зареєстрована 05.08.16 р., тобто зареєстрована несвоєчасно (на 16-й день). Декларацію з ПДВ за липень на момент реєстрації ПН не подано. У яку декларацію включати таку ПН?

Податковий кредит за несвоєчасно зареєстрованою ПН покупець може включити лише до декларації з ПДВ за той період, в якому вона була зареєстрована ( п. 198.6 ПКУ).

Якщо розглядати наш випадок, то, оскільки ПН була зареєстрована несвоєчасно, та ще й в наступному місяці (серпні) після її складання (липень), то включати таку ПН слід у періоді реєстрації (у серпневу ПДВ-декларацію). При цьому не має значення, чи подали ви декларацію з ПДВ за минулий період до дати реєстрації ПН, чи ні. Головним фактором для визначення періоду віднесення ПН до декларації є період реєстрації, а не дата подання декларації

З якої дати компенсація комунальних платежів орендодавцю не є об’єктом обкладення ПДВ?

Нещодавно податківці шокували всю податкову спільноту, наполягаючи на тому, що компенсація комунальних платежів (у тому числі витрат на енергоносії) при оренді об’єкта нерухомості окремо від орендної плати не є об’єктом обкладення ПДВ (див. листи ДФСУ від 19.04.16 р. № 8815/6/99-99-19-03-02-15 та № 8813/6/99-99-19-03-02-15). Аргументи: орендодавець не здійснює операцій з постачання орендарю комунальних послуг та електричної енергії, а лише отримує компенсацію їх вартості.

До цього податківці вважали зовсім по-іншому (див. листи ДФСУ від 29.10.15 р. № 23008/6/99-99-19-03-02-15 і від 09.09.14 р. № 3120/6/99-99-19-02-02-15).

Чому змінився підхід у контролерів, невідомо. Тим паче жодних змін у нормативно-правових актах, які б давали змогу не вважати такі суми об’єктом оподаткування, не відбулося.

На наш погляд, більш обґрунтована «стара» позиція з нарахування ПДВ на таку суму. Тому ми б не ради суб’єктам господарювання, які не отримали індивідуальну консультацію з цього приводу, застосовувати цей підхід.

А тому вважаємо, що періодом, з якого ви можете користуватися таким спірним підходом, є період отримання індивідуальної консультації щодо неоподаткування компенсації комунальних платежів.

Увага! У «свіжих» роз’ясненнях із цього приводу контролери вже не такі категоричні (див. с. 5 цього номера)

Продавець несвоєчасно зареєстрував ПН на неплатника ПДВ. У якому періоді відображати податкові зобов’язання за цією ПН у декларації з ПДВ?

За загальним правилом відсутність факту реєстрації продавцем ПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту за такою ПН, але не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в ПН, до податкових зобов’язань за відповідний звітний період ( п. 201.10 ПКУ).

Як бачимо, продавець незалежно від факту реєстрації ПН чи особи, на яку складено ПН, повинен обов’язково включити суму ПДВ із ПН до податкових зобов’язань того періоду, в якому вони в нього виникли (зазвичай, коли відбулася перша подія).

До уваги! За несвоєчасну реєстрацію ПН до продавця застосовують штрафні санкції згідно із ст. 120¹ ПКУ. Водночас коли мова йде про несвоєчасну реєстрацію ПН, складеної на неплатника ПДВ, то таких штрафів продавець уникне. Річ у тім, що штраф за несвоєчасну реєстрацію поширюється тільки на випадки нереєстрації ПН, які видаються покупцю. ПН, складені на постачання неплатнику ПДВ, покупцю не видаються, а тому й таких штрафів немає

На початку 2016 року від продавця отримали ПН, в якій не вказано УКТ ЗЕД товарів. Зараз стало відомо, що це імпортований товар. Чи можуть податківці зняти податковий кредит за такою ПН?

Перш за все нагадаємо, що на сьогодні помилки в обов’язкових реквізитах ПН (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту.

При поставці підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, код товару згідно з УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом ( п. 201.1 ПКУ). Тому якщо у вас є на руках ПН з такою помилкою, то ми б не радили її включати до податкового кредиту до того часу, доки контрагент не виправить цю помилку. Якщо ж ви вже включили таку ПН до податкового кредиту, то радимо відкоригувати податкові зобов’язання (подати Уточнюючий розрахунок і, звісно, доведеться сплатити самоштраф), а включити таку ПН до податкового кредиту тільки після виправлення помилки.

До уваги! Вищеописана ситуація стосується тільки випадку поставки імпортного чи підакцизного товару. Річ у тому, що тільки в цьому випадку код згідно з УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом ПН.

Якщо ж код помилково вписано при постачанні товарів вітчизняного виробництва, які не є підакцизними, і це не заважає ідентифікувати здійснену операцію, то в контролерів немає підстав для виключення сум ПДВ, зазначених у такій ПН, зі складу ПК покупця. З цим погоджуються і контролери (див. «БТ», 2016, № 31, с. 8)

Підприємство орендує склад для зберігання власного товару. Інколи трапляється, що декілька тижнів або ж цілий місяць на складі товар не зберігається. Чи потрібно нараховувати умовний продаж відповідно до п. 198.5 ПКУ за місяці, коли товар на складі не зберігається, через використання складу у негосподарській діяльності?

Ні, нараховувати податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ не потрібно. Річ у тім, що ви орендуєте склад саме для господарської діяльності, а отже, маєте право відобразити за такими операціями податковий кредит.

Невикористання певний проміжок часу складу не можна вважати негосподарською діяльністю. Функціональне призначення складу під час простою не змінилося. Тим паче що відсутність товару на складі можна пов’язати із господарською необхідністю (товар, який там має зберігатися, знаходиться дорозі чи не вироблений), а не зі зміною цільового використання.

Ще одним аргументом для включення ПДВ до податкового кредиту є п. 198.2 ПКУ, який зазначає, що ви маєте право відобразити податковий кредит незалежно від того, чи почали використовуватися товари/послуги в операціях, що обкладаються ПДВ, у рамках господарської діяльності. Тобто невикористання певний час складу не змушує вас нараховувати «умовні» податкові зобов’язання.

Водночас, якщо призначення складу зміниться (ви почнете на ньому зберігати товари, які використовуєте у негосподарській діяльності), от тоді нарахування ПДВ згідно із п. 198.5 ПКУ уникнути не вдасться

Наше підприємство передає у безоплатне користування холодильну камеру іншому підприємству. Чи необхідно нараховувати ПДВ на дану операцію? Амортизацію на таку камеру продовжуємо нараховувати ми.

Так, вам потрібно нарахувати податкові зобов’язання, як при безоплатному постачанні орендної послуги.

Прояснюється це тим, що безоплатне використання холодильної камери іншою організацією є нічим іншим, як наданням безоплатної орендної послуги. Про те, що це є орендною послугою, буде свідчити договір оренди із сторонньою організацією, за яким за використання холодильної камери оплата не встановлена.

Нараховувати податкові зобов’язання при цьому слід, орієнтуючись на мінімальну базу оподаткування, прописану у п. 188.1 ПКУ: не нижче звичайних цін, установлених для таких послуг