Азбука «тарного» обліку: придбання тари

Тара: якою вона буває?

Визначення термінів «тара» та «упаковка» знаходимо в п. 2 Порядку збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки), затвердженого наказом Мінекономіки від 02.10.01 р. № 224.

Отже, упаковка — це технічний засіб або комплекс засобів з розміщеним у ньому товаром, який забезпечує захист товару від пошкоджень і втрат у процесі транспортування, зберігання та продажу, а довкілля — від забруднень. У свою чергу, тара — це основний елемент упаковки, що є виробом для розміщення товару.

В облікових цілях тара підрозділяється на два основні види*:

* Ми навмисно залишили поза увагою класифікацію тари залежно від матеріалу її виготовлення (дерев’яна, картонна та паперова, металева, полімерна, скляна, з тканин і нетканих матеріалів), оскільки цей критерій не впливає на подальший податковий і бухгалтерський облік тари.

• одноразова, тобто та, що за вимогами технології повторно бути використана не може;

• багатооборотна, тобто призначена для багатократного використання.

Одноразову тару реалізують разом з ТМЦ, що в неї упаковані. Вартість такої тари зазвичай входить до вартості самих товарів, поверненню вона не підлягає і назад від покупців її не приймають. В одноразову тару розфасовують, як правило, товари широкого вжитку, а також продукти. До цього виду тари можна віднести, наприклад, поліетиленові та паперові пакети, кульки, бляшані банки, пластикові пляшки тощо.

Зверніть увагу! Оскільки облік одноразової тари окремо не ведуть, а включають її вартість до вартості упакованих товарів, зупинятися на ній ми сьогодні не будемо.

На відміну від одноразової, багатооборотну тару в господарській діяльності використовують багато разів. До багатооборотної тари відносять металеву тару (бідони, бочки тощо), дерев’яну (ящики, бочки, піддони тощо), скляну (пляшки, банки тощо), тканинну (мішки льняні, джутові тощо).

Особливості бухобліку багатооборотної (багаторазової) тари, а також правила відображення її вартості в податковому обліку багато в чому залежатимуть від виду тари. Класифікацію багаторазової тари наведемо в табл. 1 на с. 19.

Обов’язково візьміть до уваги! Згідно з чинним законодавством багатооборотна тара за умовчанням підлягає поверненню продавцю, тобто вважається зворотною, якщо інше не встановлене в договорі або законодавством (п. 3 Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання на Україні, затверджених наказом Міндержресурсів від 16.06.92 р. № 15). Тому, якщо ви хочете зняти з покупця зобов’язання щодо повернення тари (тобто ваша тара є незворотною), тоді цей пункт слід обов’язково застерегти в договорі постачання. Крім того, щоб згодом уникнути розбіжностей зі своїми покупцями і не зіткнутися з обліковими проблемами, у договорі слід навести таку інформацію:

• наявність або відсутність переходу права власності за зворотною тарою;

• вимога про заставу;

• строки повернення тари та її кількість;

• штрафні санкції та порядок їх нарахування;

• порядок звірки тари, що надійшла/повернена;

• відповідальність за пошкодження тари тощо.

Отже, з видами тари розібралися, а тепер розглянемо правила відображення багатооборотної тари в бухгалтерському обліку.

Бухоблік надходження багатооборотної тари

Порядок відображення операцій надходження багатооборотної тари в бухобліку залежатиме від строку передбачуваного використання таких активів. Так, залежно від строку експлуатації багаторазову тару відносять або до складу необоротних, або до складу оборотних активів (запасів).

«Довгограюча». Тару строком служби понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за один рік), що призначена для зберігання ТМЦ на складах (у коморах), у виробничих цехах, для транспортування ТМЦ і багаторазового використання з метою здійснення технологічного процесу виробництва, обліковують у складі необоротних активів підприємства ( п. 6.1 Методрекомендацій № 2**). Чинним Планом рахунків для такої тари передбачено окремий субрахунок 115 «Інвентарна тара».

** Методичні рекомендації з бухобліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.07 р. № 2.

До інвентарної тари відносять металеві та дерев’яні бочки, цистерни, контейнери тощо. Така тара підлягає ідентифікованому (пооб’єктному) обліку.

При придбанні такої тари всі витрати на її купівлю акумулюють за Дт субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» і тільки потім, після введення тари в експлуатацію, списують до Дт субрахунку 115.

Амортизують вартість «необоротної» тари із застосуванням одного з двох методів — прямолінійного чи виробничого ( п. 27 П(С)БО 7 «Основні засоби»). При цьому суму нарахованої амортизації відносять до складу:

• виробничої собівартості продукції (Дт 23, 91 — Кт 132) — якщо тару використовують для затарювання готової продукції безпосередньо у процесі виробництва;

• витрат на збут (Дт 93 — Кт 132) — якщо тару використовують для затарювання товарів або готової продукції на складах.

Нараховують амортизацію вартості «необоротної» тари щомісячно, починаючи з ( п. 29 П(С)БО 7):

• місяця, що настає за місяцем, в якому об’єкт став придатний для корисного використання, — при застосуванні прямолінійного методу;

• дати, що настає за датою, на яку об’єкт став придатний для корисного використання, — при застосуванні виробничого методу.

Отже, п. 29 П(С)БО 7 зв’язав початок нарахування амортизації саме з придатністю конкретного об’єкта для корисного використання. При цьому п. 23 П(С)БО 7 вимагає нарахування амортизації протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта. Ураховуючи це, нарахування амортизації за інвентарною тарою починають з місяця (дати), наступного за місяцем (датою) її введення в експлуатацію, тобто зарахування до складу інших необоротних матеріальних активів.

В усьому іншому, ураховуючи «необоротний» характер інвентарної тари, бухоблік її надходження ведуть із застосуванням добре відомих вам правил обліку основних засобів.

«Короткострокова». Якщо очікуваний строк корисного використання багатооборотної тари — не більше одного року, її обліковують у складі оборотних активів (запасів) підприємства.

Під час надходження її зараховують до складу запасів за первісною вартістю, що формується за правилами п. 9 П(С)БО 9 «Запаси».

А ось конкретний рахунок обліку обирають залежно від виду діяльності підприємства, а також цілей використання тари.

Виробничі підприємства багатооборотну «короткострокову» тару (крім тари, що використовується як господарський інвентар) відображають на субрахунку 204 «Тара і тарні матеріали».

Підприємства сфери торгівлі та ресторанного господарства узагальнюють інформацію про наявність і рух тари під товарами, а також порожньої тари на субрахунку 284 «Тара під товарами» ( п. 6.2 Методрекомендацій № 2). Такі підприємства можуть обліковувати тару за середніми обліковими цінами, які встановлює керівництво підприємства за видами (групами) тари і цінами на неї. Різницю між цінами придбання та середніми обліковими цінами на тару відносять на субрахунок 285 «Торгова націнка».

У свою чергу, і торговельні, і виробничі підприємства окремо обліковують тару, що використовується для зберігання ТМЦ на складах, у виробничих цехах і для транспортування ТМЦ. Застосовують для цього рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» ( п. 6.2 Методрекомендацій № 2).

Декілька слів скажемо про порядок оприбуткування незворотної багатооборотної тари, отриманої разом із запасами. Таку тару оприбутковують згідно з п. 6.1 Методрекомендацій № 2 або за чистою вартістю реалізації (якщо тару планують реалізувати), або в оцінці можливого використання (якщо тару передбачають використовувати на самому підприємстві).

Приклад. Торговельне підприємство придбало:

• контейнер вартістю 8400 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1400 грн.);

• мішки поліпропіленові (500 шт.) на загальну суму 2400 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 400 грн.).

Витрати на транспортування контейнера склали 1200 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 200 грн.), а мішків поліпропіленових — 96 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 16 грн.). Покажемо в табл. 2, якими бухгалтерськими записами відображають ці госпоперації.

Таблиця 2. Надходження тари у проводках