Податковоприбуткові запитання

Запитання

Відповідь

У якому рядку декларації з податку на прибуток (чи додатку) проводити коригування на суму витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю суб’єкта господарювання?

Такого рядка (чи додатка) у декларації з податку на прибуток не існує. Річ у тому, що в ПКУ не передбачено коригувань фінрезультату на суму «негосподарських» витрат, тому вони на загальних підставах (за правилами бухгалтерського обліку) зменшують бухгалтерський і податковий прибуток.

На цьому наголошують і контролери в листах від 09.06.15 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15, від 04.12.15 р. № 25961/6/99-99-19-02-02-15 і від 24.11.15 р. № 25897/10/28-10-06-11

Чи потрібно суб’єкту господарювання подавати декларацію з податку на прибуток за три квартали 2016 року, якщо за минулий рік (2015-й) у нього дохід не перевищував 20 млн грн., а за результатами трьох кварталів 2016 року таке перевищення відбудеться?

Ні, вам не потрібно подавати декларацію за три квартали. Достатньо буде за 2016 рік подати річну декларацію, а от уже в наступному році доведеться звітувати поквартально.

Пояснюється це тим, що річний податковий (звітний) період установлений для ( п. 137.5 ПКУ):

а) новостворених платників податку на прибуток;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн.

Щокварталу ж звітують тільки ті платники, у яких за минулий звітний рік дохід перевищує 20 млн грн. ( п. 137.4 ПКУ).

Отже, для визначення періоду подання декларації з податку на прибуток беруть дані за попередній річний звітний (податковий) період. У вашому випадку за попередній рік (тобто 2015-й) дохід не перевищував 20 млн грн., тому і звітувати за 2016 рік ви будете шляхом подання однієї річної декларації.

Оскільки уже зараз відомо, що розмір доходу за 2016 рік перевищить 20 млн грн., то звітувати у наступному році вам доведеться щокварталу.

Крім того, при розрахунку податку на прибуток у декларації за 2016 рік вам доведеться коригувати фінрезультат до оподаткування на усі податкові різниці

Як урахувати в затратах суму коштів, яка «зависла» на розрахунковому рахунку в банку, що ліквідується?

Для того щоб включити такі суми до витрат, суб’єкту господарювання варто зробити декілька дій:

1) після запровадження у банку тимчасової адміністрації (коли скористатися грошовими коштами на поточному рахунку вже неможливо) вам слід винести обґрунтоване професійне судження про те, що існує невпевненість у поверненні грошових коштів банком-боржником. Тоді грошові кошти, що значаться на поточному рахунку, слід кваліфікувати як сумнівну заборгованість.

При визнанні заборгованості банку за грошовими коштами сумнівною суму такої заборгованості відображаєте за кредитом рахунка 31 і дебетом рахунка 37 (див. лист Мінфіну від 18.10.10 р. № 31-34020-20-10/28202);

2) підприємство може створити резерв сумнівних боргів (РСБ) на суму заборгованості банку за методом абсолютної суми сумнівної заборгованості ( п. 8 П(С)БО 10). Тоді на суму заборгованості роблять проводку: Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — Кт 38 «Резерв сумнівних боргів».

Увага: особам, які проводять коригування фінрезультату до оподаткування на податкові різниці, створювати такий РСБ небажано, оскільки в даному випадку через незграбно прописаний механізм коригування ви фактично не зможете віднести ці суми до витрат. Тому якщо ви створили РСБ, то робіть це у мінімальному розмірі;

3) після того як банк ліквідовано і гроші вам точно не буде повернено, заборгованість банку переходить із розряду сумнівної у безнадійну, а тому вам слід таку заборгованість:

• включити до витрат і списати на субрахунок 944 (якщо не був створений РСБ);

• списати за рахунок РСБ (якщо він створювався) кореспонденцією Дт 38 — Кт 377.

Детально про банкрутство банку і списання заборгованості читайте у «БТ», 2016, № 24, с. 12