Нав’язування додаткових угод
Останнім часом знову почастішали випадки, коли фіскали запрошують платників податків підписати додаткову угоду до договору про визнання електронних документів. В основному ця проблема стосується м. Києва. Адже підписання таких додаткових угод — пілотний експеримент київських податківців щодо призупинення договору про визнання електронних документів (замість його розірвання). Причому його «ідеї» закладено і в проекті змін до ПКУ (проект № 5368*), щоправда, в полегшеному вигляді (про що розповімо далі).
* Детальніше про цей проект ви можете дізнатися із «БТ», 2016, № 47, с. 11.
Що ж пропонують платникам підписати в додатковій угоді? У ній, по суті, дано дозвіл податківцям призупиняти договір про визнання електронних документів у разі (!) «виникнення спірних питань, пов’язаних з автентичністю податкових накладних в електронній формі». Інакше кажучи, якщо податкова накладна, що надійшла на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних або зареєстрована в ньому, викличе у податківців підозру (наприклад, виникнуть сумніви в реальності постачання), то вони надішлють платнику повідомлення про призупинення договору на подання електронної звітності. А далі платник протягом 5 робочих днів повинен буде надати первинні документи, що підтверджують факт постачання.
Така собі позапланова мініперевірка.
І тільки після ознайомлення з первинкою фіскали приймуть рішення: розблоковувати чи не розблоковувати призупинення договору.
Оскільки жодних чітких (принаймні доступних платнику податків для ознайомлення) критеріїв, за якими податкова накладна може потрапити до розряду «ризикових», немає (хоча податківці запевняють, що в них уже відпрацьовані схеми виявлення «фіктивного» податкового кредиту), то це, по суті, розв’язує руки фіскалам. У будь-який час вони можуть призупиняти договір і вимагати надати первинку.
Зрозуміло, що заклик підписувати таку додаткову угоду — незаконний. Адже фіскали повинні діяти тільки у межах Інструкції № 233**, а вона взагалі не передбачає можливості призупиняти дію договору.
Незаконність додаткових угод визнають і самі податківці (лист ДФСУ від 21.06.16 р. № 1532/2/99-99-06-07-10).
В основному фіскали намагаються маніпулювати зволіканням з підписанням договору про визнання електронних документів (знаходячи в ньому все нові й нові помилки). А ще покладаються на те, що скаржитися захочуть далеко не всі платники податків, адже на це теж потрібен час. Та все ж ми радимо не вестися на такі «хитрощі» податківців, а вимагати укладення договору без підписання якихось додаткових угод — адже вони нічим не затверджені та незаконні. Принагідно зауважимо, що обізнаний з проблемою додаткових угод і бізнес-омбудсмен (https://boi.org.ua).
За інформацією, розміщеною на сайті, бізнес-омбудсменом уже вирішувалися подібні проблеми шляхом відповідного звернення до ДПІ.
Ідеї «експерименту» — в проекті реформи
А що ж із цього незаконного «експерименту» хочуть привнести у ПКУ? У проекті змін (проект № 5368) пропонується ввести можливість призупинення реєстрації податкової накладної. Так, якщо податкова накладна видасться податківцям «схемною» (а критерії будуть визначені спеціальним наказом Мінфіну), то платнику одразу заблокують можливість її реєстрації. Для розблокування податківцям потрібно буде подати заяву про припинення процедури призупинення реєстрації податкової накладної. І до такої заяви необхідно буде додати копії первинних документів, що підтверджують операцію. А далі протягом 5 робочих днів після надходження таких документів податківці приймуть рішення про можливість припинення процедури зупинення. Як видно, на відміну від експерименту київських податківців, цей спосіб більш гуманний. Так, повністю позбавляти можливості подання електронної звітності платника податків не будуть. Буде просто заблоковано можливість реєстрації конкретної податкової накладної, що ж до реєстрації інших податкових накладних, то така можливість залишається.
Що важливо, на період «призупинення» не застосовуються штрафи за несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних.
На додачу зауважимо, що для «розблокування» реєстрації податкових накладних, тобто для подання документів, що підтверджують факт постачання, платникам відводиться аж 365 календарних днів з дати складання податкової накладної / розрахунку коригування.
Важливо! Щодо «призупиняльної» норми все ще ведуться дискусії. Не виключено, що цю норму взагалі приберуть з остаточного варіанта змін до ПКУ.
Найближчі перспективи
1. Електронний кабінет платника. Податківці безпосередньо в ПКУ закріплять статус свого електронного дітища «Електронний кабінет платника». Він надаватиме широкий функціонал можливостей***.
*** Подробиці його роботи ми розглядали у «БТ», 2016, № 13, с. 41.
Цікаво, що і «листування» з платником податків (надіслання різного роду повідомлень-рішень, повідомлень про початок позапланової документальної перевірки) законодавці хочуть перевести з «паперової» форми в електронну, використовуючи Електронний кабінет платника. Щоправда, платнику надана можливість самостійно визначити, як він бажає листуватися з податківцями: в електронній формі чи в паперовій.
При цьому якщо платник обере електронну форму кореспонденції, то все «листування» вестиметься виключно через Електронний кабінет. Він працюватиме цілодобово. Причому платник матиме право подати декларацію та інші документи у паперовому вигляді в разі виникнення технічних проблем у роботі Електронного кабінету. Проте наявність помилки має бути підтверджено в порядку, визначеному методологом Електронного кабінету або судом.
Інакше кажучи, те саме повідомлення на планову перевірку прийде через Електронний кабінет платника, а паперову його версію не надсилатимуть.
2. Договір про визнання електронної звітності та електронний документообіг. Зараз на сайті Мінфіну вже є проекти нових договорів про визнання електронних документів (він називатиметься «Договір про електронний документообіг») та порядку електронного документообігу, який повинен прийти на зміну Інструкції № 233 (ср. ). Для укладення договору на подання електронної звітності достатньо буде подати заяву про приєднання до такого договору.
Підставами для припинення дії договору стануть:
• припинення строків дії або скасування посиленого сертифіката керівника;
• отримання з ЄДР інформації про зміну керівника, припинення діяльності юрособи/фізособи-підприємця;
• наявність у Держреєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податку — підписанта.
Ще один важливий момент, пов’язаний з розірванням договору. У ПКУ планують закріпити норму щодо того, що у разі припинення договору про визнання електронних документів до моменту укладення нового договору платник має право подавати звітність (1) особисто або (2) поштою з повідомленням про вручення.
Нагадаємо, що нині ця норма працює тільки у разі розірвання податківцями договору в односторонньому порядку ( п. 49.4 ПКУ). А ось якщо, наприклад, просто спливли строки дії електронного цифрового підпису і договір припинив свою дію, то тут немає одностороннього розірвання такого договору. Тому на сьогодні подати ПДВ-декларацію в паперовому вигляді в цьому випадку не можна.
Та після внесення змін до ПКУ така можливість з’явиться.
