Перш ніж пояснити, в чому полягає ця проблема, стисло нагадаємо ситуацію з відображенням податку на нерухомість у бухгалтерському обліку.
Згідно з п. 137.6 ПКУ ПНП, який підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно за об’єктами нежитлової нерухомості відповідно до ст. 266 ПКУ.
Водночас за нормами п. 18 П(С)БО 16 «Витрати» до складу адміністративних витрат уключають податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, які включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг).
У результаті завдяки невдалому поєднанню правил податкового та бухгалтерського обліку вийшло, що податок на нерухомість може зменшити ПНП двічі:
• уперше — у складі адміністративних витрат при обчисленні суми податкового прибутку (ряд. 02 декларації та ряд. 2290 «Фінансовий результат до оподаткування: прибуток» ф. № 2);
• удруге — при безпосередньому зменшенні суми ПНП (ряд. 16 декларації та ряд. 2300 «Витрати (дохід) з податку на прибуток» ф. № 2).
Офіційні органи, розглядаючи цю проблему, зробили вигляд, що не розуміють, у чому річ, обмежившись цитуванням відповідних норм П(С)БО 16 і ПКУ. Зокрема, вони рекомендують включати податок на нерухомість у бухгалтерському обліку до адміністративних витрат і не проводити на цю суму коригування фінрезультату (листи Мінфіну від 18.08.15 р. № 31-11410-08-16/26592 (ср. ), ДФСУ від 09.06.15 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15, від 04.09.15 р. № 18947/6/99-99-19-02-02-15, Центрального офісу з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління ДФСУ від 24.11.15 р. № 25897/10/28-10-06-11, від 01.12.15 р. № 26240/10/28-10-06-11).
Багато хто з платників ПНП поводяться просто — не переймаються цією проблемою та відображають податок на нежитлову нерухомість двічі (і у складі адміністративних витрат, і у зменшення суми ПНП). Але «вдумливі» платники побоюються так діяти, оскільки листи офіційних органів не є нормативними актами і в будь-який момент контролери можуть змінити думку.
Розглядаючи цю проблему, ми рекомендували* з метою уникнення «задвоєння» нарахування податку на нежитлову нерухомість показувати в частині:
• яку обліковують у зменшення ПНП (за підсумками року) — проводкою Дт 641/ПНП — Кт 641/податок на нерухомість/нежитлова;
* Див. статтю «Фінзвітність за 1 квартал: основні акценти» // «БТ», 2015, № 15, с. 22.
• яка не пішла у зменшення ПНП — кореспонденцією Дт 92 — Кт 641/податок на нерухомість/нежитлова.
Судячи з усього, читач вирішив діяти саме так. Але при проведенні такого розподілу практики стикнулися з проблемою «циклічності». Пояснимо це на прикладі.
Припустимо, що сума сплаченого податку на нерухомість за 2015 рік становила 10000 грн., а сума ПНП (без уключення до витрат податку на нежитлову нерухомість) — 6000 грн. (сума оподатковуваного прибутку — 33333,33 грн.) Підприємство «зарахувало» 6000 грн. у рахунок зменшення ПНП, а суму податку на нерухомість, що залишилася (4000 грн.), уключило до витрат.
У результаті після «додавання» таких витрат прибуток ще зменшився на 720 грн. (4000 грн. х 18 %). Відповідно, після такого «зниження» податок на нерухомість у сумі 720 грн., зарахований у рахунок сплати ПНП, виявився «зайвим». Якщо цю суму включити до витрат, то знову прибуток зменшиться вже на 129,6 грн. (720 грн. х 18 %). І знову податок на нерухомість у сумі 129,6 грн. виявиться надміру «зарахованим». Так можна продовжувати «по спіралі».
Чи є вихід із цієї ситуації? Звичайно, є! І ми його вам зараз опишемо. Для того щоб правильно розподілити податок на нерухомість на ту частину, яка потрапить до витрат, і на ту частину, яка піде у зменшення ПНП, потрібно виконати такі дії.
1. Визначаємо різницю (∑різн) між сумою податку на нерухомість і сумою ПНП:
∑різн = ∑ПНерух - ∑ПНП,
де ∑ПНерух — сума нарахованого за звітний період податку на нежитлову нерухомість, грн.;
∑ПНП — сума нарахованого ПНП за звітний період виходячи з прибутку, розрахованого без урахування витрат з податку на нежитлову нерухомість, грн.
За даними нашого прикладу різниця становитиме 4000 грн. (10000 - 6000).
2. Розраховуємо суму податку на нерухомість, яку включаємо до адміністративних витрат (∑ПНерухВитр) (відображаємо проводкою Дт 92 — Кт 641/податок на нерухомість/нежитлова), так:
∑ПНерухВитр = ∑різн : (1 - 0,18).
У прикладі ця сума становитиме 4878,05 грн. (4000 : (1 - 0,18)).
3. Визначаємо суму, на яку можна зменшити ПНП (∑ПНерухПНП). Цю суму показуємо проводкою Дт 641/ПНП — Кт 641/податок на нерухомість/нежитлова:
∑ПНерухПНП = ∑ПНерух - ∑ПНерухВитр.
За даними нашого прикладу у зменшення ПНП піде 5121,95 грн. (10000 - 4878,05).
Перевіряємо: після включення до витрат розрахованої частини податку на нерухомість сума оподатковуваного прибутку становитиме 28455,28 грн. (33333,33 - 4878,05). Сума ПНП — 5121,95 грн. (28455,28 х 18 %). Тобто та сама сума, що й зарезервована частина податку на нерухомість. Отже, все зійшлося!
